Постанова № 72207194, 14.02.2018, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.02.2018 року Справа № 912/3319/17

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Чимбар Л.О. (доповідач),

суддів: Антонік С.Г., Вечірко І.О.

розглянувши матеріали апеляційної скарги фізичної особи-підприємця Лісовіцької Алли Федорівни на рішення господарського суду Кіровоградської області від 12.12.2017р. у справі №912/3319/17(суддя Тимошевська В.В.), повний текст рішення складений 18.12.2017р.

за позовом Олександрійській міській раді Кіровоградської області

до відповідача: фізичної особи-підприємця Лісовіцької Алли Федорівни

про стягнення 41624,52 грн

ВСТАНОВИВ:

Олександрійська міська рада Кіровоградської області (далі - Олександрійська міська рада, позивач) звернулась до господарського суду Кіровоградської області (далі - господарський суд, суд) з позовом з вимогами до Фізичної особи-підприємця Лісовіцької Алли Федорівни (далі - ФОП Лісовіцька А.Ф., відповідач) про стягнення заподіяних збитків у вигляді неодержаних доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 2076,78 кв.м у сумі 41624,52 грн.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 12.12.2017 року позов задоволено. Стягнуто з фізичної особи-підприємця Лісовіцької Алли Федорівни на користь Олександрійської міської ради Кіровоградської області збитки у розмірі 41624,52 грн.

Вказане рішення мотивоване тим, що з моменту виникнення права власності на нерухоме майно Лісовецькою А.Ф. не оформлено право користування земельною ділянкою, внаслідок чого позивачу заподіяно збитки у вигляді неодержаних доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки в сумі 41624,52грн.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить зазначене рішення скасувати, посилаючись на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, та порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить в задоволені позову відмовити в повному обсязі.

В апеляційній скарзі скаржник зазначив, що нєю, відповідачем, були вчинені усі необхідні дії з оформлення права користування земельною ділянкою, на якій розміщено належне їй на праві власності майно.

Крім того, Лісовецька А.Ф. посилається на те, що ухвалу господарського суду про порушення провадження у даній справі нею отримано не було, у зв'язку з чим вона не мала змоги звернутись до господарського суду з заявою про застосування строку позовної давності до позовних вимог у частині стягнення збитків у вигляді недоотриманої орендної плати за період з 01.09.2013р. по 07.11.2014р. в сумі 12868,53грн.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просив рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарським судом, 24.12.2009 між Лісовицьким Анатолієм Івановичем як Дарувальником та Лісовицькою Аллою Федорівою як Обдаровуваною, укладено договір дарування нерухомого майна, згідно з п. 1 якого Дарувальник передає безоплатно, а Обдаровуваний приймає в дар належні Дарувальнику 1/4000 (одну чотирьохтисячну) частку виробничих будівель та споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2.

Вказане нерухоме майно знаходиться на земельній ділянці площею 2076,78 кв.м, кадастровий номер НОМЕР_1.

Згідно договору дарування від 24.12.2009 інформація про реєстрацію права власності, права користування та прав оренди на земельну ділянку відсутня. Договір дарування від 24.12.2009 посвідчено приватним нотаріусом Олександрійського міського нотаріального округу, зареєстровано в реєстрі за № 4691.

Згідно рішення виконавчого комітету Олександрійської міської ради № 1010 від 22.12.2011 об'єктам нерухомого майна, що належали відповідачу було присвоєно окрему адресу - АДРЕСА_3 та виготовлено свідоцтво про право власності від 29.12.2011, що підтверджується витягом про державну реєстрацію прав від 29.12.2011 (а.с. 16, 18).

Згідно свідоцтва про право власності від 22.12.2011 Лісовицька А.Ф. є власником будівлі, розташованої за адресою: Кіровоградська області, м. Олександрія, АДРЕСА_3, загальною площею 2076,78 кв.м (а.с. 17).

Право власності на вказаний об'єкт зареєстровано за Лісовицькою А.Ф., що підтверджується Інформацією з Державного реєстр речових прав на нерухоме майно, наданою станом на 31.08.2016 (а.с. 20).

Відповідно до рішення Олександрійської міської ради від 12.04.2013 № 975 "Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду" (пункт 13) затверджено проект землеустрою щодо відведення відповідачу в оренду земельної ділянки по АДРЕСА_3 площею 207,78 кв.м.

Згідно рішення Олександрійської міської ради від 12.04.2013 № 975 "Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду" (пункт 14) надано Лісовицькій А.Ф. в оренду строком на 5 (п 'ять) років земельну білянку площею 2076,78 кв. (у т.ч. 2076,78 кв - під землями промисловості) за адресою: АДРЕСА_3 для будівництва та обслуговування нежитлових будівель за рахунок земель запасу промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення Олександрійської міської ради.

Пунктом 15 даного рішення передбачено, що вищевказаним особам, із тому числі, Лісовицькій А.Ф., необхідно у 2-місячний термін укласти договори оренди земельних ділянок.

Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а саме. Інформаційної довідки від 31.08.2016 № 67036066, відповідачу на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності від 29.12.2011, належить нерухоме майно, а саме, будівля за адресою: Кіровоградська область, м. Олександрія, АДРЕСА_3.

Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а саме Інформаційної довідки від 01.09.2016 № 67099022, земельна ділянка, площею 0,2077 га, кадастровий помер НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_3, належить до земель комунальної власності територіальної громади м. Олександрії в особі Олександрійської міської ради (а.с 21)..

Таким чином, з 29.12.2011 і по даний час відповідач, який являється власником об'єкту нерухомого майна (будівля) за адресою: АДРЕСА_3, використовує земельну ділянку площею 0,2077 га, кадастровий номер НОМЕР_1, що належить до земель комунальної власності територіальної громади м. Олександрії в особі Олександрійської міської ради.

20.10.2016 комісією з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, створеної відповідно до рішення виконавчого комітету від 28.04.2016 №281, встановлено розмір збитків, завданих власнику землі за останні три роки, які заподіяно Лісовіцькою А.Ф., яка використовувала земельну ділянку по АДРЕСА_3 без правоустановчих документів, в розмірі 41624,52 грн (а.с. 30).

Рішенням виконавчого комітету Олександрійської міської ради від 24.11.2016 № 837 затверджено протоколи засідання комісії з визначення розміру збитків Олександрійської міської ради, завданих зволіканням землекористувачів оформляти права на земельні ділянки під об'єктами нерухомого майна та затверджено акти з визначення та відшкодування збитків власнику землі щодо земельних ділянок, у тому числі акт до протоколу № 4 від 20.10.2016: АДРЕСА_3 завданих Лісовіцькою А.Ф. в розмірі 41624,52 грн (а.с. 35).

16.09.2016 на сесії Олександрійської міської ради прийнято рішення № 163, яким вирішено зобов'язати землекористувачів, які використовують земельні ділянки без правовстановлювальних документів (договорів оренди), протягом 2-х місяців звернутися до міської ради для оформлення оренди земельних ділянок під об'єктами нерухомості, які їм належать на праві власності (а.с. 27).

Згідно додатку до вказаного рішення, до зазначених в рішенні землекористувачів віднесено також Лісовіцьку А.Ф. за адресою: АДРЕСА_3 (а.с. 27 на звороті).

01.12.2016 Олександрійська міська рада направила Лісовіцькій А.Ф. претензію про сплату збитків, визначених згідно акту комісії з визначення розміру збитків, затвердженого рішенням виконавчого комітету Олександрійської міської ради від 24.11.2016 (а.с. 41,42).

Вказану суму збитків відповідачем сплачено не було, що стало підставою для звернення з позовом до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 1 ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Згідно ч. 1 ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обовязковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, обєднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Пунктом «б» ч. 1 ст. 80 Земельного кодексу України визначено, що субєктами права власності на землю є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування на землі комунальної власності.

Статтею 122 Земельного кодексу України передбачено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Як зазначено у ст. 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Статтею 377 Цивільного кодексу України визначено зміст прав на земельну ділянку особи при придбанні житлового будинку, будівлі або споруди, що розміщені на ній, які відповідають видам прав на землю згідно з розділом ІІІ «Права на землю» Земельного кодексу України; відповідні права та наслідки переходу права власності на нерухоме майно визначено ст. 120 Земельного кодексу України.

Згідно з приписами ст. 124 Земельного кодексу України набуттю права користування та права оренди передує волевиявлення особи, яка виявила бажання набути таке право, і лише після цього здійснюється волевиявлення відповідного органу місцевого самоврядування.

За змістом ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

З наведених положень Земельного кодексу України вбачається, що виникнення права власності на об'єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності чи укладення (продовження, поновлення) договору оренди земельної ділянки. Вказані права потребують відповідного оформлення .

Враховуючи наведені вище норми права, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що з моменту виникнення права власності на нерухоме майно у відповідача виник обов'язок оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, розташовану під таким об'єктом. Однак, як встановлено матеріалами справи, Лісовіцька А.Ф., набувши право власності на об'єкт нерухомості за адресою: м. Олександрія, АДРЕСА_3 площею 2076,78 кв.м, не оформила правовідносин щодо користування земельною ділянкою.

Відповідач не є субєктом плати за землю у формі земельного податку, а тому єдиною можливою формою здійснення плати за землю для нього як землекористувача є орендна плата (статті 14.1.72, 14.1.73 Податкового кодексу України).

Таким чином, на момент введення в дію нового Земельного кодексу України у відповідача не виникло будь-якого права користування земельною ділянкою, оскільки воно не було оформленим у відповідності з чинним на той момент законодавством.

З урахуванням введення в дію нового Земельного кодексу України відповідач може оформити право користування земельною ділянкою, на якій розміщено обєкт нерухомості лише на правах оренди, у відповідності до ст. 93 вказаного кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не повязані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки (пункт «д» ч.1 ст. 156 Земельного кодексу України).

За змістом ст. 157 Земельного кодексу України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У випадках, встановлених главою 24 Земельного кодексу України, та за процедурою, передбаченою Порядком визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 № 284 власники землі та землекористувачі мають право на захист своїх прав шляхом стягнення збитків з особи, яка вчинила неправомірні дії щодо відповідних земельних ділянок.

Відповідно до п. 3 вказаного Порядку відшкодуванню підлягають збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані. При цьому неодержаний доход це доход, який міг би одержати власник землі, землекористувач, у тому числі орендар, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення (викупу) або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян.

В той же час, відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України підставою для застосування цивільно-правової відповідальності є правопорушення, що включає як складові елементи: 1) шкоду (збитки), 2) протиправну поведінку особи, яка заподіяла шкоду, 3) причинний зв'язок між ними та 4) вину особи, яка заподіяла шкоду. Відсутність хоча б одного з перелічених елементів, виключає можливість притягнення до цивільно-правової відповідальності.

Загальним поняттям позадоговірного зобов'язання з відшкодування шкоди охоплюються різноманітні конкретні види правопорушень, що мають ряд особливостей. Особливості застосування цивільно-правової відповідальності за заподіяну шкоду можуть бути передбачені спеціальними законами, що регулюють питання охорони певного виду прав.

Саме питання відшкодування збитків власникам землі, до яких відноситься і територіальна громада м. Олександрія в особі її представницького органу міської ради, та землекористувачам врегульовано главою 24 Земельного кодексу України «Відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам», за ст. 156 якого закріплено вичерпний перелік підстав відшкодування збитків, заподіяних внаслідок:

а) вилучення (викупу) сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом;

б) тимчасового зайняття сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для інших видів використання;

в) встановлення обмежень щодо використання земельних ділянок;

г) погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників;

ґ) приведення сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників у непридатний для використання стан;

д) неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Відповідно до рішення виконавчого комітету від 28.04.2016 №281, встановлено розмір збитків, завданих власнику землі за останні три роки, які заподіяно Лісовіцькою А.Ф., яка використовувала земельну ділянку по АДРЕСА_3 без правоустановчих документів, в розмірі 41624,52 грн. (а.с. 30)

Обґрунтований розрахунок збитків позивачем долучено до матеріалів справи (а.с.31, зворот).

Відповідачем не було доведено належними та допустимими доказами відсутність своєї вини у спричиненні збитків, а тому колегія суддів підтримує висновок господарського суду про наявність підстав для задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача збитків в сумі 41624,52 грн.

Доводи апеляційної скарги про те, що нєю, відповідачем, були вчинені усі необхідні дії з оформлення права користування земельною ділянкою, на якій розміщено належне їй на праві власності майно, не приймаються судом до уваги, оскільки, згідно рішення Олександрійської міської ради від 12.04.2013 № 975 "Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду" (пункт 15) Лісовицькій А.Ф., необхідно у 2-місячний термін укласти договори оренди земельних ділянок.

Вказані вимоги відповідачем виконані не були.

Також необгрунтовані посилання скаржника на те, що ухвалу господарського суду про порушення провадження у даній справі нею отримано не було, у зв'язку з чим вона не мала змоги звернутись до господарського суду з заявою про застосування строку позовної давності до позовних вимог у частині стягнення збитків у вигляді недоотриманої орендної плати за період з 01.09.2013р. по 07.11.2014р. в сумі 12868,53грн., виходячи з наступного.

Забезпечення участі сторін та інших учасників у судовому процесі покладається на господарський суд, який відповідно до частини 1 статті 64 ГПК України (в редакції, яка діяла на час прийняття оскаржуваного рішення) після прийняття позовної заяви зобов'язаний винести і надіслати їм ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні.

Згідно з п. 2.6.17 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 № 28 повідомлення з відміткою про вручення процесуальних документів адресатові долучаються до матеріалів справи.

Відповідно до п. п. 3.9, 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Необхідно мати на увазі, що розгляд справи за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про час і місце засідання суду, є безумовною підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду (пункт 2 частини другої статті 111-10 ГПК). Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 811 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Ухвалу господарського суду від 13.11.2017р. про порушення провадження у справі було направлено на адресу відповідача 14.11.2017р. за адресою зазначеною позивачем у позовній заяві та яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, витяг з якого міститься в матеріалах справи, а саме: 2800, АДРЕСА_1.

28.11.2017р. письмове відправлення з вказаною ухвалою від 13.11.2017р. було повернуто на адресу господарського суду Кіровоградської області через незапит у відділенні поштового зв'язку, тобто відповідач не скористався наданим йому правом на участь у судовому засіданні.

Інших достатньо належних та допустимих доказів у розумінні ст.ст.75, 76 ГПК України на підтвердження своєї правової позиції, викладеної в апеляційній скарзі, відповідач не надав.

У відповідності до ст. 276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи, що оскаржуване рішення постановлено з дотриманням вимог ст.276 ГПК України, його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст.129, 269-270, 273, 275-276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Лісовіцької Алли залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 12.12.2017р. у справі №912/3319/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає відповідно до статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий Л.О. Чимбар

Суддя І.О. Вечірко

Суддя С.Г. Антонік