Рішення № 72206717, 14.02.2018, Звягельський міськрайонний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2018 року, м. Новоград-Волинський Житомирської області

Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області

в складі: головуючого – судді Мозгового В. Б.

за участю секретаря судового засідання Кравець І. А.

(Справа № 285/539/18, провадження у справі № 2-а/0285/52/18)

розглянув у судовому засідання адміністративну справу за позовом управління Державної міграційної служби України в Житомирській області в особі територіального підрозділу Новоград-Волинського районного сектору Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області до ОСОБА_1 про примусове видворення та затримання з метою ідентифікації та забезпечення видворення за межі території України, -

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

1. Позивач звернувся з позовом до відповідача з вимогою про примусове видворення громадянина ОСОБА_2 Федерації ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, за межі території України в країну громадянської належності – ОСОБА_2 Федерацію та про його затримання з метою ідентифікації та забезпечення видворення за межі території України і розміщення в пункт тимчасового перебування іноземців строком на шість місяців.

2. Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що ОСОБА_1 після прибуття на територію України, не звертався у встановленому законом порядку із заявою про продовження строку перебування на території України, чим порушив строки перебування іноземців та осіб без громадянства на території України. Знаходиться на території України з 2011 року нелегально. Рішення завідуючого Новоград-Волинського РС, якім зобов’язано ОСОБА_1 залишити територію України не пізніше 15.09.2017 року, останнім не виконується.

3. Сторони в судове засідання не з’явилися, про причини не повідомили.

Заяви (клопотання) учасників справи

4. Заяви чи клопотання від учасників справи до суду не надходили.

Процесуальні дії у справі

5. Розгляд справи проводиться без участі сторін. Позивача повідомлено про дату, час і місце розгляду справи шляхом направлення повістки на електронну адресу та вручення повідомлення кур’єром. Відповідач повідомлявся шляхом направлення йому тексту повістки кур’єром, але за вказаною в позовній заяві адресою був відсутній, про що кур’єром складено відповідний акт. Також повідомлення про дату, час і місце розгляду справи було оприлюднено судом на веб-порталі судової влади 14.02.2018 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

В зв’язку з неявкою в судове засідання учасників справи, фіксація судового процесу на підставі ч.4 ст. 229 КАС України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Фактичні обставини встановлені судом

6.Судом встановлено, що ОСОБА_1 є громадянином ОСОБА_2 Федерації.

7.На Україну ОСОБА_1 в’їхав в 2011 році та перебуває на території України в

порушення правил перебування іноземців. Покладені на нього зобов’язання про примусове повернення з України не виконує.

8.Зазначені обставини підтверджуються: паспортом громадянина ОСОБА_2

Федерації №11 09 668940, виданим 27.05.2009 року громадянину ОСОБА_1; постановою про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 203 КУпАП серії ПН МЖТ №032675 від 16.08.2017 року; рішенням про примусове повернення за межі України громадянина ОСОБА_1 від15.09.2017 року за №84; письмовим поясненням ОСОБА_1, які він надавав під час прийняття відносно нього рішень про накладення стягнення та про примусове повернення від 16.08.2017 року; розпискою від 16.08.2017 року про повідомлення ОСОБА_1 щодо примусове повернення його за межі України.

Суд приймає до уваги досліджені у справі докази та приходить до висновку, що вони містять інформацію щодо предмету доказування, з них можливо встановити дійсні обставини справи та дійти висновку про наявність обставин справи.

Мотиви застосування норм права

9. Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, порядок їх в'їзду в Україну та виїзду з України визначає Закон України №3773-VI від 22.09.2011 «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» (далі - Закон №3773-VI).

10. Відповідно до ч.1 ст. 26 Закону №3773-VI іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України), з подальшим повідомленням протягом 24 годин прокурору про підстави прийняття такого рішення. У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати 30 днів з дня прийняття рішення.

Іноземець або особа без громадянства зобов'язані самостійно залишити територію України у строк, зазначений у рішенні про примусове повернення (ч.5 ст. 26 Закону №3773-VI).

11. Статтею 30 Закону №3773-VI визначено, що центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органи охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України) або органи Служби безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення, крім випадків затримання іноземця або особи без громадянства за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України та їх передачі прикордонним органам суміжної держави.

12. Статтею 31 Закону № 3773-VI наведений вичерпний перелік обставин, за яких іноземець або особа без громадянства не можуть бути примусово повернуті чи примусово видворені або видані чи передані до країн, зокрема: де їх життю або свободі загрожуватиме небезпека за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань; де їм загрожує смертна кара або страта, катування, жорстоке, нелюдське або таке, що принижує гідність, поводження чи покарання; де їх життю або здоров'ю, безпеці або свободі загрожує небезпека внаслідок загальнопоширеного насильства в ситуаціях міжнародного або внутрішнього збройного конфлікту чи систематичного порушення прав людини, або природного чи техногенного лиха, або відсутності медичного лікування чи догляду, який забезпечує життя; де їм загрожує видворення або примусове повернення до країн, де можуть виникнути зазначені випадки.

Отже, із змісту наведених норми видно, що примусовому видворенню іноземця чи особи без громадянства передують дві обставини: 1) прийняття рішення відповідним компетентним органом про примусове видворення; 2) ухилення від виїзду після прийняття рішення про повернення або наявність обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення. Тобто обов'язковим є попереднє прийняття вказаними органами рішення про примусове повернення, з обов’язковим врахуванням положень ст. 31 Закону №3771-VI.

13. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 289 КАС України за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якої подано адміністративний позов про примусове видворення, ухилятиметься від виконання рішення про її примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик її втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, яка вчинила порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, документа, що дає право на виїзд з України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальним органом чи підрозділом, органом охорони державного кордону або Служби безпеки України подається до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням цих органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовна заява про застосування судом до іноземця або особи без громадянства однин з таких заходів, як затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення видворення за межі території України.

14. Згідно п. 3 ч. 2 ст. 371 КАС України суд, який ухвалив рішення, за заявою учасників справи або з власної ініціативи може ухвалою в порядку письмового провадження або зазначаючи про це в рішенні звернути до негайного виконання рішення про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства.

Висновки суду за результатами розгляду позовної заяви

15. Оскільки громадянин ОСОБА_2 Федерації ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, не виконав в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення та ухиляється від його виконання; у нього відсутні документи на право перебування на території України; він не відноситься до осіб, яким надано статус біженця і не є особою, яка потребує додаткового захисту; підстави вважати, що відповідач підпадає під захист статті 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод або статті 31 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" відсутні, суд приходить до висновку про наявність підстав для примусового видворення за межі України та затримання з метою ідентифікації та (або) забезпечення видворення за межі території України громадянина ОСОБА_2 Федерації ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,.

Керуючись ст. ст.241, 244, 268, 288, 289 КАС України, суд, -

у х в а л и в :

Позов управління Державної міграційної служби України в Житомирській області в особі територіального підрозділу Новоград-Волинського районного сектору Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області до ОСОБА_1 про примусове видворення та затримання з метою ідентифікації та забезпечення видворення за межі території України задовольни повністю.

Примусово видворити громадянина ОСОБА_2 Федерації ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, за межі території України в країну громадянської належності – ОСОБА_2 Федерацію.

Затримати громадянина ОСОБА_2 Федерації ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, з метою ідентифікації та забезпечення видворення його за межі території України з розміщенням в пункті тимчасового перебування іноземців строком до 6 (шести) місяців.

Рішення в частині примусового видворення громадянина ОСОБА_2 Федерації ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, за межі України звернути до негайного виконання.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий