Рішення № 72203728, 12.02.2018, Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/2922/17

Провадження № 2/163/53/18

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2018 року м.Любомль

Любомльський районний суд Волинської області у складі:

головуючої судді - Гайдук А.Л.,

за участю секретаря судових засідань – ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Любомль цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Любомльської міської ради Волинської області про визнання недійсним витягу про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно та визнання права власності на 1/2 частки нерухомого майна в порядку спадкування за заповітом, -

в с т а н о в и в :

Поданий до суду позов ОСОБА_2 обґрунтувала тим, що 19.12.2009 року померла ОСОБА_4, яка за життя уклала заповіт, яким усе приналежне їй майно заповіла позивачу. До спадкового майна входить ? житлового будинку та господарських будівель, що знаходяться в м.Любомль по вул.Гагаріна, 11, які спадкодавець ОСОБА_4 успадкувала після смерті свого чоловіка – ОСОБА_5, що підтверджується, виданим 04.06.1998 року нотаріусом Любомльської державної нотаріальної контори свідоцтвом про право на спадщину за законом, у якому спадкоємцями за законом після смерті ОСОБА_5 вказано його: дружину – ОСОБА_4 та доньку – ОСОБА_6, тому частки останніх у спадковому нерухомому майні є рівними та становлять по ? за кожним.

Спадщину після смерті ОСОБА_4 позивач прийняла на підставі ст.ст.1269, 1270 ЦК України шляхом подання до нотаріальної контори відповідної заяви, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину їй було відмовлено з підстав відсутності правовстановлюючих документів на спадкове нерухоме майно. Така відмова нотаріуса слугувала підставою для звернення позивача в суд з позовом про визнання права власності на спадкове нерухоме майно, де вона дізналась, що рішенням Любомльського районного суду від 19.04.2012 року за ОСОБА_6 було визнано право власності на весь житловий будинок з господарськими будівлями, що знаходиться по вул.Гагаріна, 11, в м.Любомль, та на підставі цього рішення суду 29.05.2012 року комунальним підприємством «Волинське обласне бюро технічної інвентаризації» за останньою зареєстровано право власності.

Рішення Любомльського районного суду від 19.04.2012 року позивач оскаржила в апеляційному порядку та за результатами апеляційного розгляду його було скасовано з ухваленням нового рішення від 18.11.2014 року про відмову в задоволенні позову ОСОБА_6 до Любомльської міської ради про визнання права власності на усе вищевказане нерухоме майно.

01.07.2015 року ОСОБА_6 померла та єдиним спадкоємцем після її смерті є син – відповідач ОСОБА_3, який спадщину прийняв у встановленому законом порядку, оскільки на момент відкриття спадщини проживав разом зі спадкодавцем, однак своїх спадкових прав не оформляв.

За викладених обставин позивач просила визнати недійсним витяг про державну реєстрацію прав за №34297210 з реєстраційним номером 36759285 (номер запису 2019 в книзі №14), виданий Комунальним підприємством «Волинське обласне бюро технічної інвентаризації» 29.05.2012 року на ім’я ОСОБА_6 про державну реєстрацію права власності на житловий будинок, що знаходиться за адресою: м.Любомль, вул.Гагаріна, 11, Любомльського району Волинської області, та визнати за нею право власності на ? частки зазначеного нерухомого майна в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4.

Сторони в судове засідання не з’явились.

Позивач у позовній заяві одночасно вказала про підтримання позовних вимог та просила розглядати справу у її відсутності.

Відповідач ОСОБА_3 в канцелярію суду подав заяву про відсутність заперечень проти позову ОСОБА_2, просив його задовольнити, а справу розглядати у його відсутності.

Від відповідача – Любомльської міської ради в канцелярію надійшов відзив про розгляд справи без участі представника міської ради та вирішення справи на розсуд суду.

За таких обставин, згідно положень ч.2 ст.247 ЦПК України, розгляд справи здійснювався без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З рішення апеляційного суду Волинської області від 18.11.2014 року у справі №0310/1326/2012 судом встановлені наступні фактичні обставини (а.с.15-17).

05 жовтня 1986 року помер ОСОБА_5.

На підставі свідоцтва про право особистої власності на жилий будинок, виданого виконкомом Любомльської міської ради народних депутатів 10 травня 1993 року та зареєстрованого в Луцькому інвентарбюро 11 травня 1993 року за № 2019, ОСОБА_5 був власником житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться в м. Любомль по вул.Гагаріна, № 11.

Отже, до складу спадкового майна ОСОБА_5 увійшов вказаний житловий будинок.

Спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_5 є його дружина - ОСОБА_4 та дочка – ОСОБА_7, яка у зв’язку з укладенням шлюбу змінила прізвище на «Вигнанчук».

Копією свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Любомльською державною нотаріальною конторою 04 червня 1993 року та зареєстрованого в реєстрі за № 1248, стверджено, що спадкова справа на спадкодавця ОСОБА_5 відкривалась за № 96/87 та його спадкоємцями є дружина - ОСОБА_4 та дочка - ОСОБА_6, які спадкують в рівних частинах кожна, а спадковим майном, на яке видане це свідоцтво, є саме житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться в м. Любомль по вул. Гагаріна, № 11 (а.с. 9).

Відтак, частки спадкоємців ОСОБА_4 та ОСОБА_6 у вказаному спадковому майні становлять по ? за кожною.

19 грудня 2009 року ОСОБА_4 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії І-ЕГ № 088676, виданого 22 грудня 2009 року Прип’ятською сільською радою Шацького району Волинської області (а.с. 7).

Статтею 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

До складу спадщини ОСОБА_4 увійшла ? частки житлового будинку з надвірними будівлями по вул.Гагаріна, 11, в м. Любомль, яку вона успадкувала після смерті ОСОБА_5

За життя, а саме 27 січня 2009 року, ОСОБА_4 уклала заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Любомльського районного нотаріального округу Волинської області та зареєстрований в реєстрі за № 76, яким усе приналежне їй майно заповіла позивачу - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 6).

ОСОБА_2 прийняла спадщину в порядку ст.ст.1269, 1270 ЦК України, що підтверджується її заявою від 18 червня 2010 року, поданою до Любомльської державної нотаріальної контори Волинської області та зареєстрованою за №249 (а.с. 11).

Відповідно до ч.5 ст.1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

За змістом ч.ч.1, 3 ст.1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Однак, як встановлено з матеріалів справи, незважаючи на приналежність спадкоємцям після смерті ОСОБА_5 по ? частки у спадковому житловому будинку з надвірними будівлями, ОСОБА_6 звернулась в суд з позовом до Любомльської міської ради Волинської області про визнання за нею права власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 на вказаний житловий будинок надвірними будівлями вцілому, а не на приналежну їй частку.

Рішенням Любомльського районного суду Волинської області від 19.04.2012 року у справі №0310/1326/2012 позов ОСОБА_6 було задоволено та за нею визнано право власності на: житловий будинок А-1, прибудову а-1, прибудову а, літню кухню В-1, сарай-гараж Б-1, вбиральню Г, огорожу 1, згідно даних технічного паспорта, що знаходяться по вулиці Гагаріна №11 в місті Любомль Волинської області (а.с.12).

На підставі зазначеного рішення суду, яке набрало законної сили 30.04.2012 року, у ОСОБА_6 виникло право власності, яке вона зареєструвала у встановленому порядку, що підтверджується копією витягу про державну реєстрацію прав від 29.05.2012 року за №34297210, з реєстраційним номером 36759285, виданого Комунальним підприємством «Волинське обласне бюро технічної інвентаризації» (а.с.18).

Позивач ОСОБА_2, як спадкоємець після смерті ОСОБА_4, вважаючи, що рішенням Любомльського районного суду Волинської області від 19.04.2012 року порушено її права, оскаржила його в апеляційному порядку.

За результатами розгляду апеляційної скарги позивача 18.11.2014 року апеляційним судом Волинської області скасовано рішення Любомльського районного суду Волинської області від 19.04.2012 року у справі № 0310/1326/2012 та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_6 до Любомльської міської ради Любомльського району Волинської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування (а.с. 15-17).

Отже, судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення на підставі якого вчинено юридично значиму дію, зокрема, видано витяг про державну реєстрацію прав з реєстраційним номером 36759285 від 29.05.2012 року на ім’я ОСОБА_6

Оскільки зі скасуванням судового рішення втрачаються і правові наслідки, які з нього випливають, тому в даному випадку припиняється право власності на нерухоме майно за ОСОБА_6, яке визнане за нею на підставі рішення суду, яке в подальшому було скасоване з підстав, передбачених законом.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 346 ЦК України право власності припиняється у разі припинення права власності на майно, яке за законом не може належати цій особі.

Таким чином, на підставі вищенаведених фактів та у відповідності до норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, виданий Комунальним підприємством «Волинське обласне бюро технічної інвентаризації» 29.05.2012 року на ім’я ОСОБА_6 витяг про державну реєстрацію прав з реєстраційним номером 36759285 (номер запису: 2019 в книзі: 14) на житловий будинок, що знаходиться за адресою: Волинська область, Любомльський район, м.Любомль, вулиця Гагаріна, будинок 11, слід визнати недійсним, а позов в цій частині – задовольнити.

З копії свідоцтва про смерть серії І-ЕГ №174413, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Любомльського районного управління юстиції Волинської області 01.07.2015 року, встановлено, що ОСОБА_6 померла 01.07.2015 року (а.с.19).

Згідно довідки Любомльської міської ради Волинської області від 20.11.2017 року №3271, на день смерті ОСОБА_6 у будинку за місцем її реєстрації був зареєстрований її син - відповідач ОСОБА_3, якого у відповідності до ч.3 ст.1268 ЦК України слід вважати таким, що прийняв спадщину після смерті матері (а.с.20).

З наведених підстав, суд вважає ОСОБА_3 належним відповідачем у даній справі.

Як встановлено вище, спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_4 є позивач ОСОБА_2, яка спадщину прийняла в порядку та строки, передбачені ст.ст.1269, 1270 ЦК України.

З копії матеріалів спадкової справи № 137/2010 до майна померлої 19.12.2009 року ОСОБА_4 встановлено, що спадкоємці, які відповідно до ст.1241 ЦК України мають право на обов’язкову частку у спадковому майні після смерті ОСОБА_4, відсутні (а.с.46-52).

Відповідно до ч.1 ст.1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Постановою державного нотаріуса Любомльської державної нотаріальної контори Волинської області від 06.12.2013 року за №805/02-31 позивачу ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом – на ? частки житлового будинку, що знаходиться за адресою: м.Любомль, вул.Гагаріна, 11, Волинської області, після смерті ОСОБА_4 з підстав відсутності правовстановлюючих документів щодо належності цього майна останній, як спадкодавцю (а.с.5).

Така відмова нотаріуса узгоджується з вимогами ст.ст.68, 69 Закону України «Про нотаріат» та підпунктів 4.14, 4.15 пункту 4 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року № 296/5, а тому спадкове право позивача може бути реалізовано лише в судовому порядку.

На підставі технічного паспорта, виданого Комунальним підприємством «Волинське обласне бюро технічної інвентаризації» 10.02.2011 року, встановлено, що зазначене нерухоме майно побудоване за життя спадкодавця – ОСОБА_5, спадкоємцем якого була ОСОБА_4, та ознак самочинного будівництва не має (а.с.21-24).

Таким чином, досліджені у справі докази та встановлені на їх підставі фактичні обставини дають обґрунтовані підстави для визнання за позивачем ОСОБА_2 права власності на ? вищевказаного нерухомого майна в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4

Виходячи з наведеного, позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають до задоволення в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 76, 82, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, на підставі ст.ст.16, 328, 346, 1218, 1223, 1233, ст.1269, 1270, 1297 ЦК України, суд, -

у х в а л и в :

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсним витяг про державну реєстрацію прав з реєстраційним номером 36759285 (номер запису: 2019 в книзі: 14), виданий Комунальним підприємством «Волинське обласне бюро технічної інвентаризації» 29.05.2012 року на ім’я ОСОБА_6 про державну реєстрацію права власності на житловий будинок, що знаходиться за адресою: Волинська область, Любомльський район, м.Любомль, вулиця Гагаріна, 11.

Визнати за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4, яка померла 19 грудня 2009 року, на ? частки нерухомого майна, яке знаходиться по вул. Гагаріна, 11, в м. Любомль Волинської області, і відповідно до технічного паспорта, виданого Комунальним підприємством «Волинське обласне бюро технічної інвентаризації» 10.02.2011 року, складається з: житлового будинку А-1, прибудови а, прибудови а/, сарая Б-1, убиральні В, літньої кухні В-1 та огорожі 1.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Волинської області через Любомльський районний суд.

Ім’я позивача – ОСОБА_2, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, селище Шацьк Волинської області, РНОКПП НОМЕР_1.

Ім’я відповідача – ОСОБА_3, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП НОМЕР_2.

Ім’я відповідача – Любомльська міська рада Волинської області, місце знаходження: вулиця Української Армії, 2, місто Любомль Волинської області, код ЄДРПОУ 04051336.

Головуюча : суддя А.Л. Гайдук