Рішення № 72203407, 21.01.2010, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОСОБА_1 ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-171/10/0408

Провадження № б/н

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"21" січня 2010 р.

Дзержинский районний суд м. Кривого Рогу

в складі:

головуючого судді - Грищенко Н.М.

при секретарі- Мельниченко К.В.

за участю позивача - ОСОБА_2

представника позивача- Слісаренко О.А.

представника відповідача- Лутоніної Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Дзержинського райсуду в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області - про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров’я пов’язаного з виконанням трудових обов’язків,

встановив :

Позивач ОСОБА_2 звернувся 21.11.2008 р. до суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області (далі Фонд соц. страхування...) про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров’я пов’язаного з виконанням трудових обов’язків. В ході розгляду справи позовні вимоги 26.03.2009 р. були уточнені.

В обгрунтування своїх позовних вимог позивач зіслався на те, що з 1981 р. по 1985 р. він працював підземним електрослюсарем по ремонту обладнання в ОКСі РУ ім. Дзержинського; з 1988 р. по 1992 р. - черговим електрослюсарем по ремонту обладнання ШСУ № 3 «Кривбасшахтобуд»; з 1992 р. по 1997 р. - черговим підземним електрослюсарем по ремонту обладнання на ш. «Гігант» Рудніка ім. Дзержинського Виробничого об’єднання «Кривбасруда»; з 1998 р. по 2001 р. - на шахті «Гігант-Дренажна» управління «Кривбасгідрозахист» поверхневим електрослюсарем; з 2002 р. по 205 р. - на шахті «Гігант-Дренажна» ДП «Кривбасреструктуризація» - поверховим електрослюсарем - черговим по ремонту обладнання.

Внаслідок роботи в шкідливих умовах праці він отримав професійне захворювання: радикулопатія з вираженим статико динамічним порушенням та больовим синдромом.

05.08.2002р. за висновком МСЕК йому первинно було встановлено 50 « професійної втрати працездатності безстроково, та визнано інвалідом 3 групи.

Він вважає, що з вини підприємства він втратив значний відсоток працездатності] являється інвалідом. Все вищевказане призводить до фізичних та моральних страждань та переживань, наявність яких полягає в наступному.

На протязі тривалого часу він почуває важкість при пересуванні, біль який віддається | в ноги та поясницю, обмеження при згинанні колін.

Періодично його переслідують напади болю, що негативно впливає на йог моральний стан. Внаслідок захворювання він змушений приймати обезболювальн:І препарати, користуватися милицями при пересуванні. Неможливість самостійн * пересуватися без допоміжних засобів, внаслідок чого в місцях массового скупчення люде: і до нього прикута увага людей, які роблять йому зауваження побоючись, що він їх зможе зачепити милицями при посадці в міський транспорт.

Він також не може самостійно виконувати будь-яку роботу вдома, на дачі, погіршилися його стосунки з родичами,сусідами, він вимушений вести досить замкнути: образ життя, що його досить сильно пригнічує.

Всі вищезазначені незручності викликають у нього відчуття неповноцінност: завдають йому моральні страждання, переживання.

Він просить суд стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціальног: страхування від нещасних випадків та професійних захворювань на його користь 100000 гривень за спричинену моральну шкоду.

Позивач ОСОБА_3 в судовому засіданні на своїх позовних вимогах наполягає в повному обсязі та просить суд задовольнити його позов.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_3У підтримав повністю, підтвердив обставини вказані в позовій заяв. При цьому просить при винесені рішення врахувати, що з вини підприємства позивачеві була заподіяна шкода здоров’ю, він отримав професійне захворювання, в результаті якого втратив 50 відсотків професійної працездатності. Його признано інвалідом 3 групи.

Позивач проходить стаціонарно та амбулаторне лікування, що підтверджується виписними епікризами. Також пояснив, що позивач знав про шкідливі умови праці, проте не знав і не повинен був знати про перевищення гранично-допустимих норм шкідливих факторів, саме через допущення яких він захворів, в результаті чого переносить моральні та фізичні страждання через отримане профзахворювання.

Позивач відчуває обмеження рухів в колінних суглобах; стійкі болі в шийному та поперековому відділі хребта; його турбує тягнучий і довготривалий біль в обох ногах: скаржиться на утруднену ходу, навіть на незначну відстань, яка з часом все більше порушується.

Він не має можливості вести активний спосіб життя, займатися улюбленим хобі. Особливо, останнім часом почуває себе пригніченим, тому що на теперішній час він не в змозі справлятися з чоловічою роботою по будинку, бо навіть при легкому навантаженні його турбують сильні болі в області спини. В нього погіршилися стосунки з родиною, його нинішній стан здоров'я викликає зайву подразливість, нервозність, роздратованість, що відбилося на спілкуванні з близькими та друзями. При таких обставинах у нього змінився рівень життєвої діяльності, він прикладає багато зусиль для організації свого життя та постійне підтримання працездатності.

Він просить суд стягнути з відповідача на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування моральної шкоди 100000 грн.

Представник відповідача - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області - проти позову заперечує і пояснила, що Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку

на виробництві і професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» у разі втрати потерпілим професійної працездатності відшкодування моральної шкоди не передбачене. Фонд виплачує моральний збиток тільки за наявності факту спричинення моральної шкоди громадянинові МСЕК. Даний факт встановлений відносно позивача не був.

Крім того, у відповідності з Законом України «Про державний бюджет України на 2007 р.» п. 22 ст. 71 зупинено дію абз. 4 ст. 1 в частині « відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей незалежно від дати настання страхового випадку» Закону України « Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності ». Законом України № 717 - V від 23.02.2007 р. внесено зміни до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», відповідно до яких всі норми даного закону, якими передбачалося виплата моральної шкоди

-виключено. Фонд соціального страхування від нещасних випадків і професійних захворювань не повинен виплачувати позивачеві моральну шкоду.

Вислухавши позивача, його представника, та представника відповідача, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає позов обгрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню.

При обговоренні питання про спричинення позивачеві моральної шкоди, суд враховує конкретні обставини спричинення шкоди, стан здоров’я позивача, наслідки визвані отриманням професійного захворювання, відсоток втрати професійної працездатності, наявність інвалідності, вину підприємства в заподіянні шкоди, матеріальну шкоду.

З трудової книжки встановлено, що з з 1981 р. по 1985 р. він працював підземним електрослюсарем по ремонту обладнання в ОКСі РУ ім. Дзержинського; з 1988 р. по 1992 р.

-черговим електрослюсарем по ремонту обладнання ШСУ № 3 «Кривбасшахтобуд»; з 1992

р. по 1997 р. - черговим підземним електрослюсарем по ремонту обладнання на ш. «Гігант» Рудніка ім. Дзержинського Виробничого об’єднання «Кривбасруда»; з 1998 р. по 2001 р. - на шахті «Гігант-Дренажна» управління «Кривбасгідрозахист» поверхневим

електрослюсарем; з 2002 р. по 2005 р. - на шахті «Гігант-Дренажна» ДП «Кривбасреструктуризація» - поверховим електрослюсарем - черговим по ремонту обладнання. ( 12-17).

Внаслідок роботи в шкідливих умовах праці позивач отримав професійне захворювання: радикулопатія з вираженим статико динамічним порушенням та больовим синдромом.

05.08.2002р. за висновком МСЕК ОСОБА_2 первинно було встановлено 50 % професійної втрати працездатності безстроково, та визнано інвалідом 3 групи. ( а.с.8)

При поворному огляді, відповідно довідці МСЕК від 16.09.2003 р. позивачеві було встановлено 50 % втрати професійної працездатності і 3-я група інвалідності безстроково, з 1 вересня 2003 р.( а.с.9,10)

26.07.2002р. комісією було проведено розслідування та складено Акт розслідування хронічного професійного захворювання, в якому встановлено, згідно пункту 15 - причиною профзахворювання є тривалий строк роботи позивача (15 років 10 міс.) в умовах тяжкої фізичної праці пов’язаної з підняттям та переміщенням тяжких предметів вагою 40-50 кг. При встановлених - 30 кг. Відповідно пункту 17 Акту... винним в професійному захворюванні поз ивача є керівництво відповідача. ( а.с. 7).

Відповідно до наданих суду медичних документів, позивач з 27.03.2002 р. по

12.04.2002р. знаходився на стаціонарному обслідуванні та лікуванні в обласній клінічній лікарні ім. Мечнікова. З 27.05.2003 р. по 17.06.2003 р. він знаходився на лікуванні та обстеженні в неврологічному відділенні Українського НДІ промислової медицини.

Йому згідно виписних епікризів, лікарями рекомендовано: спостереження у лікаря невролога; санаторно - курортне лікування (Хмільник, Бердянськ, Приморськ, Саки. ОСОБА_4, ПБК), щорічні курси відновної терапії. ( а.с. 4-6, ).

Отже, в судовому засіданні встановлено, що здоров'ю позивача була заподіяна шкода професійними захворюваннями, в результаті чого він втратив 50% професійне працездатності, являється інвалідом 3 групи, переносить фізичну біль та душевн: страждання. При вказаних обставинах суд вважає, що професійним захворювання’ : порушено звичайний для позивача спосіб життя, він вимушений витрачати додатко.- сили для організації свого життя, а при таких обставинах переносить моральн: страждання та переживання.

Суд вважає, що в даному випадку відповідач повинен виплатити позивачеві моральн; ^ шкоду в зв’язку з тим, що на той час, коли позивачеві було встановлено стійка втрат, професійної працездатності, а це було в серпні 2002 р., згідно зі ст. 21, 28 Закону Україн; «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку н виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності відшкодовувати заподіяний громадянам збиток від нещасних випадків, включаючи моральну шкоду, покладено було на Відділення виконавчої дирекції Фонду соціальної- | страхування від нещасних випадків та професійних захворювань м. Кривого Рогу.

Також рішенням Конституційного Суду України № 1-рп/2004 від 27.01.2004 ре:- встановлено обов'язок Фонду відшкодовувати моральну шкоду, заподіяну умовам виробництва, з втратою потерпілим професійної працездатності. Громадяни, яким встановлена стійка втрата професійної працездатності мають право на стягнення на їх користь моральної шкоди.

Той факт, що у відповідності з Законом України «Про державний бюджет України 2007 р.» п. 22 ст. 71 зупинено дію абз. 4 ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкоге державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійно: захворювання, які спричинили втрату працездатності» - в «частині відшкодування моральн шкоди застрахованим і членам їх сімей незалежно від дати настання страхового випадку) «, на думку суду не може бути прийнято до уваги. Згідно рішень Конституційного Суду України № 6- рп/2007 р. від 09.07.2007 р. № 10-рп/2008 р. від 22.05.2008 р. « Конституційні-: Суд України дійшов висновку, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни д інших законів, зупиняти їх дію, чи скасовувати їх, оскільки з об’єктивних причин де створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобо: людини і громадянина».

Зважаючи на те, що позивач втратив 50 відсотків професійної працездатності та інвалідом 3 групи, стан його здоров'я, тяжкість вимушених змін в його житті, характег майнових втрат, тривалість страждань і переживань, суд вважає, що компенсацію а заподіяного морального ушкодження слід призначити у розмірі 28000 грн., що буде відповідати тим стражданням і переживанням які зазнає ОСОБА_3, а в останні;: частині позову позивачеві слід відмовити.

Згідно ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» сторони у справі звільнено від державного мита.

Керуючись рішенням Конституційного Суду України від 27.01.2004 р. № 1-рп/2004 р., ст.ст. 21, 28, 34 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, як: спричинили втрату працездатності». Постановою Пленуму Верховного Суду України № - від 31.03.1995 р. ( з доповненнями, внесеними Постановою Пленуму Верховного Судх ¦ України № 5 від 25.05.2001 р.), ст.ст. 10, 11, 27, 60, 213- 215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області (р/р № 371756999983102, МФО 805012 банк Управління державного казначейства України в Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ, код 25913606) на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування моральної шкоди 28000 грн.

В останній частині позову - відмовити.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Кривому Розі Дніпропетровської області на користь держави 15 гривень в рахунок витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи.

Інші судові витрати віднести за рахунок держави.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області на протязі 20 днів після надання заяви про його апеляційне оскарження, яка надається до суду на протязі 10 днів після оголошення рішення.

Після закінчення строку подачі заяви про апеляційне оскарження рішення суду

набирає законної чинності.

Суддя: Н. М. Грищенко