Рішення № 72203113, 31.01.2018, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/2955/17

Провадження № 2-а/161/62/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2018 року Луцький міськрайонний суд Волинської області у складі: головуючого – судді Пушкарчук В.П. при секретарі Загоровській І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області про визнання неправомірним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся в суду з позовом до Луцького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити дії. Свій позов обґрунтовує тим, що він є пенсіонером та перебуває на обліку в Луцького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області, отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру» з 11.10.2010 року, оскільки оформив пенсію по вислузі років як працівник прокуратури, відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» і пенсія йому була призначена у розмірі 80% від суми місячного заробітку. Вказує, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» з 01.12.2015 року працівникам прокуратури збільшено посадові оклади, що згідно ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» є підставою для перерахунку пенсії за вислугою років. Зазначає, що 18.03.2016 року звернувся до Луцького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області із заявою про проведення перерахунку йому пенсії відповідно до вказаної норми закону, однак відповідач своїм листом від 28.03.2016 року відмовив у проведенні такого перерахунку. Постановою Луцького міськрайонного суду від 27.09.2016 року визнано протиправними дії Луцького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області щодо відмови в перерахунку пенсії та зобов’язано здійснити перерахунок і виплату пенсії відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції, чинній на момент призначення пенсії, починаючи з 01 січня 2016 року. В грудні 2016 року Луцьке об’єднане управління Пенсійного фонду України, провівши перерахунок призначеної пенсії, застосувало норми ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №911-VIII від 24.12.2015 року в частині внесення змін 3 ч. 15 ст. 86 ЗУ «Про прокуратуру». В результаті неправомірних дій працівників управління було незаконно обмежено суму виплачуваної пенсії з 01.01.2016 року. На підставі наведеного та з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог просив суд визнати протиправним рішення Луцького об’єднаного управління Пенсійного фонду, викладене у листі від 03.02.2017 року №1897/02-15, про обмеження суми призначеної до виплати пенсії з 01.01.2016 року у зв’язку з підвищенням розміру щомісячної заробітної плати за відповідною посадою та зобов’язати Луцьке об’єднане управління Пенсійного фонду провести перерахунок та виплату пенсії починаючи з 01.01.2016 року в розмірі 80% від суми заробітної плати на підставі довідки Генеральної прокуратури України №18-159зп від 17.02.2016 року у зв’язку з підвищенням місячного заробітку за відповідною посадою з 01.12.2015 року згідно постанови КМУ №1013 від 09.12.2015 року без будь-якого обмеження її суми в повному обсязі та стягнути судові витрати з відповідача. Позивач ОСОБА_1 в судове засідання подав заяву, в якій просив розгляд справи проводити у його відсутності, уточнені позовні вимоги підтримує та просив позов задовольнити. Представник відповідача в судове засідання не з’явилася, подала суду заяву, в якій просить справу слухати у її відсутності. Крім того, подала суду письмові заперечення (а.с. 15,16) та просила в позові відмовити. Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Як передбачено ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Частиною 1ст. 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Пенсійне забезпечення громадян України, в т.ч. порядок призначення та виплати пенсій, визначення розміру пенсії, регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення», Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та іншими нормативно-правовими актами. Умови та порядок пенсійного забезпечення прокурорів і слідчих визначено статтею 50-1 Закону України від 05.11.1991 р. № 1789-XII Про прокуратуру. Приписами ч.ч. 12, 17 ст. 50-1 Закону України Про прокуратуру від 05.11.1991 р. № 1789-XII, які були чинними на момент призначення позивачу пенсії, передбачено, що обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок пенсій проводиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи. Таким чином, станом на момент призначення позивачу пенсії законодавством було встановлено право осіб, яким призначена пенсія згідно Закону України «Про прокуратуру», на її перерахунок у разі підвищення заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Як вбачається з матеріалів справи, позивачу з 11 жовтня 2010 року призначено пенсію за вислугою років на підставі статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (у редакції, чинній на момент призначення пенсії) в розмірі 80% від суми заробітної плати. У зв'язку з підвищенням працівникам прокуратури заробітної плати відповідно до Постанови КМ України від 31.05.2012 року №505 із змінами та доповненнями в редакції від 09.12.2015 року №1013, позивач 18.03.2016 року звернувся до відповідача із заявою про перерахунок раніше призначеної йому пенсії на підставі довідки Генеральної прокуратури України №18-159зп від 17.02.2016 року. Листом від 28.03.2016 року №158/С-01 позивачу відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії, у зв'язку з втратою чинності Закону № 1789-ХІІ та у відповідності до розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213, згідно якого з 01.06.2015 р. пенсії в порядку та на умовах, визначених Законами України «Про державну службу», «Про прокуратуру» не призначаються та не перераховуються. У зв'язку з незгодою з вказаним рішенням пенсійного фонду ОСОБА_1 у вересні 2016 року звернувся у Луцький міськрайонний суд Волинської області з позовом до відповідача в якому просив визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у перерахунку йому пенсії та зобов’язати провести йому перерахунок пенсії у розмірі 80 % від заробітної плати з 01.01.2016 року. Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27.09.2016 року (справа №161/8853/16-а), яка набула законної сили 11.11.2016 року, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково, визнано протиправними дії Луцького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії за вислугою років відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції, чинній на момент призначення пенсії, починаючи з 01 січня 2016 року, зобов’язати Луцьке об’єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 пенсії відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції, чинній на момент призначення пенсії, починаючи з 01 січня 2016 року на підставі заяви позивача від 18.03.2016 року №157/0-01. Згідно з ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Таким чином, обставини, встановлені Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27.09.2016 року, є преюдиційними та не підлягають доказуванню у цій справі. Як зазначив позивач в позові, проти чого не заперечував представник відповідача в письмових запереченнях, на підставі виконавчого листа державним виконавцем відкрито виконавче провадження ВП 53028375 від 02.12.2016 року про виконання зазначеної постанови суду. Листом від 03.02.2017 №1897/02-15 Луцьким об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Волинської області за результатами розгляду зави позивача від 26.01.2017 року, повідомлено, що після проведення перерахунку пенсії на підставі постанови Луцького міськрайонного суду позивачу було проведено перерахунок пенсії. Доплата виплачена в січні 2017 року в сумі 11246,92 грн. Розмір пенсії після виконання рішення суду становить 107400,00 грн, Оскільки на момент проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 за рішенням суду діючим законодавством передбачено обмеження максимального розміру пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність, тобто 10740 грн. (а.с. 10) Відповідно абз. 6. п. 15 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції Закону України від 02.03.2015 р. N 213-VIII, Закону України № 911-VIII від 24.12.2015, Закону України від 06.12.2016 № 1774-VIII) максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень. На заяву позивача 17.02.2016 року було видано довідку №18-159зп. Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року внесено зміни до ч. 18 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» та викладено у такій редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України». 15 липня 2015 року набув чинності Закон України «Про прокуратуру» згідно Розділу ХІІ Прикінцевих положень якого визнано такими, що втратили чинність із набранням чинності цього Закону положення, крім пункту 8 частини першої статті 15, частини четвертої статті 16, абзацу першого частини другої статті 46 2, статті 47, частини першої статті 49, частини п'ятої статті 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50- 1, частини третьої статті 51 2, статті 53 щодо класних чинів (їх дія поширюється на осіб, яким присвоєно класні чини до набрання чинності цим Законом), статті 55 щодо посвідчення працівника прокуратури, статті 2 у частині підстав звільнення з посади Генерального прокурора України, а також статті 13 щодо функціонування в системі органів прокуратури міських, районних, міжрайонних, районних у містах прокуратур, яка втрачає чинність з 15 грудня 2015 року. Станом на дату звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії відповідно до ч.13 та ч. 18 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», норми, які визначали право на перерахунок пенсій працівникам прокуратури, втратили чинність. Згідно з ч. 20 ст.86 Закону України «Про прокуратуру» (у редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин) умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Так, Кабінетом Міністрів України не визначено умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури - відповідний нормативно-правовий акт не прийнято. За таких обставин, враховуючи вищевказані норми, з 15 липня 2015 року відсутні правові підстави для перерахунку пенсій працівникам прокуратури. Норми законодавства, якими скасовано право на перерахунок призначених прокурорам пенсій на час розгляду адміністративної справи є чинними, неконституційними не визнавались. Отже, чинним законодавством України скасовано право на перерахунок призначених пенсій прокурорів у зв'язку з підвищенням окладів з 15 липня 2015 року, а Кабінетом Міністрів України не визначено умови та порядок проведення такого перерахунку. Суд не може підміняти собою законодавчий орган, встановлюючи додаткові підстави до перерахунку пенсії там, де їх не визначив законодавчий орган. Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 20 лютого 2017 року (К/800/4500/17), 13 січня 2017 року (К/800/1439/17), 13 лютого 2017 року (К/800/3582/17), 02 лютого 2017 року ( К/800/27464/16), 31 січня 2017 року ( К/800/2672/17), 14 лютого 2017 року ( К/800/3675/17), 01 лютого 2017 року (К/800/2566/17), 12 січня 2017 року (К/800/677/17), 20 січня 2017 року (К/800/2133/17), 06 лютого 2017 року (К/800/2967/17), 16 лютого 2017 року (К/800/4161/17), 06 березня 2017 року (К/800/6602/17), 11 січня 2017 року (К/800/36650/16), 26 січня 2017 року (К/800/28010/16), 03 лютого 2017 року (К/800/2864/17), 10 березня 2017 року (К/800/7204/17). Право позивача на перерахунок і виплату пенсії, починаючи з 01.01.2016 року з розрахунку 80 % від суми заробітної плати на підставі довідки Генеральної прокуратури України №18-159зп від 17.02.2016 року відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» визнано постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області по справі №161/8853/16а, яка не скасована та є законною на час розгляду даної справи, а тому відповідно до ст. 370 КАС України, ця постанова є обов'язковою для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27.09.2016 по справі №161/8853/16а не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін. Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Згідно з частинами 1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідно до ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Згідно зі ст. 7 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України. Виходячи з висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема, працівників прокуратури, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства. Крім того, вирішуючи питання про застосування наведеного Закону в часі, що згідно зі ст. 22 Конституції України, закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Таким чином, дії відповідача щодо відмови позивачу у перерахунку його пенсії є протиправними, оскільки, не відповідають вимогам Конституції України та Закону. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 10 грудня 2013 року у справах № 21-348а13 та № 21-420а13. Таким чином, враховуючи наведені правові норми та обставини цієї справи, відповідачем було неправомірно відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії у розмірі та порядку, визначеному в статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» у редакції, чинній на момент призначення позивачу пенсії, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню. На стягненні судових витрат позивач не наполягає.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 7, 8, 9,14, 77, 90, 139, 241-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», ст.ст. 19, 22, 58 Конституції Українисуд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним рішення Луцького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області, викладене у листі від 03.02.2017 року №1897/02-15, про обмеження суми призначеної та підлягаючої до виплати ОСОБА_1 пенсії з 01 січня 2016 року у зв’язку з підвищенням розміру місячної заробітної плати за відповідною посадою.

Зобов’язати Луцьке об’єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області провести перерахунок і виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.01.2016 року в розмірі 80% від суми заробітної плати на підставі довідки Генеральної прокуратури України №18-159зп від 17.02.2016 року у зв’язку з підвищенням місячного заробітку за відповідною посадою. В решті позовних вимог відмовити. Рішення може бути оскаржено до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області В.П. Пушкарчук