Рішення № 72202985, 15.02.2018, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263/15945/17 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(З А О Ч Н Е)

15 лютого 2018 року м. Маріуполь

Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі: головуючого судді Хараджі Н.В., при секретарі Петровському Д.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Маріуполя цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з даним позовом до відповідача, вказуючи, що 11.11.2010 року уклав з ОСОБА_1 договір б/н, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 6000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Свої зобов’язання відповідач по укладеній угоді не виконав. Станом на 30.09.2017 року утворилася заборгованість за кредитним договором в розмірі 59588,34 гривень, яка складається з 4343,96 грн. – заборгованість за кредитом, 48330,65 грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом, 3600,00 – заборгованість за пенею та комісією, 500 грн. - штраф (фіксована частина), 2813,73 грн. - штраф (процентна складова), яку позивач просить стягнути з відповідача, а також просить стягнути судовий збір в розмірі 1600,00 грн.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, надав суду заяву з проханням розгляд справи вести в його відсутності, позовні вимоги просив задовольнити, за підставами, вказаними в позовній заяві.

Відповідачка повідомлялась про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилась, не сповістивши суд про причини неявки.

Враховуючи те, що у справі достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін, зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим, проте таким, що підлягає частковому задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлено, що 11.11.2010 року ПАТ КБ «ПриватБанк» уклав з ОСОБА_1 договір № б/н, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 6000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами Банку» складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві.

Відповідно до п.п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку і клієнт дає право Банку в будь-який момент змінити кредитний ліміт. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами Банку складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві. Відповідно до п. 2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг позичальник зобов’язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених кредитним договором. Згідно п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов’язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов’язаний сплатити Банку штраф у розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.

За загальним правилом (ч.1 ст.11 ЦПК України) суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін, кожна з яких відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Проте відповідачем не надано суду жодного доказу на спростування позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк».

Письмові докази по справі, а саме: заява про отримання кредиту, умови та правила надання банківських послуг, свідчать про отримання кредиту відповідачем та порушення умов щодо його повернення та сплати відсотків по кредиту.

Факт виконання ПАТ КБ “Приват Банк” умов кредитного договору підтверджується матеріалами справи.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Вимогами ст. 614 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов’язання.

Відповідно до змісту ст.ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

У відповідності до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк зобов'язується надати кредит позичальнику в розмірі й на умовах передбачених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити відсотки. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

На підставі п. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

З розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач має загальну заборгованість, яка утворилася за кредитним договором станом на 30.09.2017 року в розмірі 59588,34 гривень, яка складається з 4343,96 грн. – заборгованість за кредитом, 48330,65 грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом, 3600,00 грн. – заборгованість за пенею та комісією, 500 грн. - штраф (фіксована частина), 2813,73 грн. - штраф (процентна складова).

Однак, згідно ст.2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов’язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов’язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов’язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Згідно Розпорядження КМУ № 1275-р від 02.12.2015 року «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України», в переліку міст, де проводиться антитерористична операція, зазначене місто Маріуполь.

Так, враховуючи, що відповідач проживає в місті Маріуполі за адресою: м. Маріуполь, вул. М.Грушевського, 27-103, нарахування заборгованості за пенею та комісією та штрафів на суму заборгованості за кредитним договором №б/н від 11.11.2010 року укладеним з ОСОБА_1, є неправомірним.

У зв’язку з вищевикладеним, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 3600,00 грн. – заборгованість за пенею та комісією, 500 грн. - штраф (фіксована частина), 2813,73 грн. - штраф (процентна складова) не підлягають задоволенню.

Таким чином, оскільки ОСОБА_1 умови кредитного договору не виконує, підлягає стягненню з останнього на користь позивача сума заборгованості за договором в розмірі 52674,61 гривень, яка складається з 4343,96 грн. – заборгованість за кредитом, 48330,65 грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір», із позовних заяв майнового характеру справляється судовий збір в розмірі 1,5% ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду позивачем був сплачений судовий збір у сумі 1600,00 грн., а тому з відповідачки на користь позивача слід стягнути судові витрати за сплату судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (позовні вимоги підлягають задоволенню на: 52674,61 грн. *100% : 59588,34 грн. ціни позову = 88,40 %), тобто 88,40 % від ціни позову (88,40 % *1600,00 грн. :100%), що складає 1414,40 грн.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 247 ч.2, 263-265, 280-289 ЦПК України, ст.ст. 526, 610, 629, 1046, 1048, 1050, 1054 ЦК України, Законом України «Про банки та банківську діяльність», Законом України «Про Національний банк України», суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов Публічного акціонерного товариства Комерційного банку “Приват Банк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 11.11.2010 в розмірі 52674,61 гривень, яка складається з 4343,96 грн. – заборгованість за кредитом, 48330,65 грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» судовий збір у розмірі 1414,40 грн.

В задоволенні інших вимог – відмовити.

Заочне рішення суду може бути переглянуто судом, який його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд м. Маріуполя.

Суддя: Н.В. Хараджа