Рішення № 72202060, 09.02.2018, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/16110/17

Провадження № 2/127/4832/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

09.02.2018 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Сичука М.М.,

при секретарі Конецул О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

ПАТ «ОТП Банк» звернулася до суду з вищезазначеним позовом. Позовні вимоги мотивовані тим, що 21.10.2005 року між АКБ «Райффайзенбанк Україна» правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № ML-001/240/2005.

Відповідно до умов кредитного договору банк зобов’язався надати позичальнику кредит у розмірі 22000,00 доларів США строком користування до 20.10.2025 року з встановленою плаваючою процентною ставкою у розмірі: фіксований відсоток + FIDR, де фіксований відсоток становить 6,5% річних, а FIDR це процентна ставка по строкових депозитах фізичних осіб у валюті, тотожній валюті кредиту, що розміщені в банку на строк в 366 днів, з виплатою процентів після закінчення строку дії депозитного договору.

В свою чергу, позичальник зобов’язався належним чином використати та повернути банку суму отриманого кредиту, а також сплатити відповідну плату за користування кредитом і виконати всі інші зобов’язання, як вони визначені у кредитного договорі.

Банк виконав взяті на себе зобов’язання та надав позичальнику кредит у розмірі 22000,00 доларів США шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позичальника на підставі його кредитної заявки від 21.10.2005 року.

Порядок виконання боргових зобовязань був визначений, зокрема, у п.п. 1.5.1. п. 1.5 ч. 2 кредитного договору, відповідно до якої було встановлено, що повернення відповідної частини кредиту здійснюється позичальником щомісяця у розмірі та строки визначені у графіку повернення кредиту та сплати процентів (Додаток № 1 до договору) шляхом внесення готівки в касу Банку або безготівковим перерахуванням на поточний рахунок, якщо інше не передбачено цим договором.

Відповідно до наведених вище положень кредитного договору, позивач виконав взяті на себе зобов’язання за кредитним договором, натомість, позичальником його зобов’язання не виконуються, а саме: ОСОБА_1 не вносяться чергові платежі для виплати кредиту.

Внаслідок допущених порушень, у позичальника виникла заборгованість за кредитним договором, що станом на 31.01.2017 року складала: 18427,16 доларів США, що за офіційним курсом НБУ становило 499726,82 грн., у тому числі 14579,80 доларів США – заборгованість по тілу кредиту, 3847,36 доларів США – заборгованість по нарахованим відсоткам.

Крім того, 21.10.2005 року між банком та ОСОБА_2 був укладений договір поруки № CR-001/240/2005. Відповідно до його умов поручитель зобов’язався відповідати за повне та своєчасне виконання боржником його боргових зобов’язань перед кредитором за кредитним договором, в повному обсязі таких зобов’язань.

Пунктом 3.2. ст. 3 Договору поруки було встановлено, що поручитель приймає на себе зобов’язання у випадку невиконання боржником боргових зобов’язань перед кредитором за кредитним договором, здійснити виконання боргових зобов’язань в обсязі заявленому кредитором, протягом трьох банківських днів з дати отримання відповідної письмової вимоги кредитора.

У зв’язку з вищенаведеним позивач звернувся до суду та просив стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «ОТП Банк» заборгованість за кредитним договором № ML-001/240/2005 від 21.10.2005 року станом на 31.01.2017 року у розмірі 18427,16 доларів США, в еквіваленті до національної валюти за офіційним курсом НБУ станом на дату ухвалення рішення суду; стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «ОТП Банк» суму сплаченого судового збору у розмірі 7495,90 грн.

Представник позивача згідно заяви позов підтримав в повному обсязі, не заперечив щодо заочного розгляду справи.

Відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 у судове засідання повторно не з’явилися, будучи належним чином повідомленими про день, час та місце розгляду справи, а тому суд вважає за необхідне провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України, оскільки представник позивача у своєму клопотанні не заперечував проти такого порядку розгляду справи.

При цьому суд враховує, що відповідач ОСОБА_1 надала суду клопотання про відкладення слухання справи в звязку з відрядженням, однак не надала належним посвідчених документів, що посвідчують поважність причини, та не позбавлена права взяти участь у вирішенні справи за участю представника.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази по справі в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, в судовому засіданні достовірно встановлено, що 21.10.2005 року між АКБ «Райффайзенбанк Україна» правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № ML-001/240/2005.

Відповідно до умов кредитного договору банк зобов’язався надати позичальнику кредит у розмірі 22000,00 доларів США строком користування до 20.10.2025 року з встановленою плаваючою процентною ставкою у розмірі: фіксований відсоток + FIDR, де фіксований відсоток становить 6,5% річних, а FIDR це процентна ставка по строкових депозитах фізичних осіб у валюті, тотожній валюті кредиту, що розміщені в банку на строк в 366 днів, з виплатою процентів після закінчення строку дії депозитного договору.

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, до позивача перейшли всі права Акціонерного комерційного банку «Райффайзенбанк Україна» щодо права вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № ML-001/240/2005 від 21.10.2005 року та до відповідача ОСОБА_2 за договором поруки № CR-001/240/2005 від 21.10.2005 року.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Відповідно до вищезазначеного кредитного договору Акціонерний комерційний банк «Райффайзенбанк Україна» надав відповідачу ОСОБА_1 кредит в сумі 22000,00 доларів США. Відповідач ОСОБА_1 в свою чергу, зобов'язалась прийняти, належним чином використати та повернути вказані кредитні кошти у строки, зазначені в кредитному договорі - до 20.08.2021 року, а також сплатити відповідну платню за користування кредитом.

В забезпечення своєчасності виконання зобов'язань відповідачем ОСОБА_1 за кредитним договором № ML-001/240/2005 від 21.10.2005 року, між банком та відповідачем ОСОБА_2 21.10.2005 року був укладений договір поруки № CR-001/240/2005 від 21.10.2005, відповідно до якого поручитель ОСОБА_2 зобов’язався відповідати за повне та своєчасне виконання боржником його боргових зобов’язань перед кредитором за кредитним договором в повному обсязі таких зобов’язань.

Пунктом 3.2. ст. 3 Договору поруки було встановлено, що поручитель приймає на себе зобов’язання у випадку невиконання боржником боргових зобов’язань перед кредитором за кредитним договором, здійснити виконання боргових зобов’язань в обсязі заявленому кредитором, протягом трьох банківських днів з дати отримання відповідної письмової вимоги кредитора.

Відповідно до ч. 1 ст. 533 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Банк зобов'язання за даним договором виконав у повному обсязі, а саме: надав відповідачу ОСОБА_1 кредит у розмірі, передбаченому умовами кредитного договору. Однак, відповідачем не здійснювалось вчасне погашення кредитних коштів у повному обсязі. Таким чином, у порушення умов кредитного договору, а також ст.ст. 509, 525-526, 530, 1054 ЦК України, відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконав.

Таким чином, зважаючи на невиконання відповідачами умов кредитного договору № ML-001/240/2005 від 21.10.2005 року та договору поруки № CR-001/240/2005 від 21.10.2005 року, останні повинні сплатити позивачу загальну суму заборгованості, що станом на 30.01.2017 року, згідно довідки-розрахунку, становила 18427,16 доларів США, що еквівалентно по курсу НБУ станом на 30.01.2017 року, 499726,82 грн., з них: 14579,80 доларів США (395390,12 грн.) - заборгованість по тілу кредиту; 3847,36 доларів США (104336,70 грн.) - заборгованість по нарахованим відсоткам.

Згідно ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в термін передбачений договором, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, боржник не звільняється від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до цього у позивача виникло право вимагати дострокового повного виконання відповідачами зобов'язань за договорами.

Окрім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 2 Закону України «Про банки та банківську діяльність» у разі укладення договору в іноземній валюті й наявності в банку ліцензії на здійснення операцій з валютними цінностями заборгованість за кредитним договором підлягає стягненню в іноземній валюті, а не в еквівалентному виражені гривні до долара США на час вирішення спору.

Згідно п. 12 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», у разі якщо кредит правомірно наданий в іноземній валюті та кредитодавець (позивач) просить стягнути кошти в іноземній валюті, суд у резолютивній частині рішення зазначає про стягнення таких коштів в іноземній валюті, що відповідає вимогам частини третьої статті 533 ЦК.

Таким чином, під час судового розгляду достовірно судом встановлено, що у позивача є наявні усі необхідні ліцензії на здійснення операцій з валютними цінностями, а відтак банк правомірно надав позичальнику кредит в іноземній валюті, а тому заборгованість за такими зобов'язаннями підлягає стягненню у валюті кредиту.

Визначаючись щодо стягнення суми заборгованості з відповідача, суд звертає увагу на наступне.

Пленум Верховного Суду України у пункті 14 постанови «Про судове рішення у цивільній справі» від 18.12.2009 № 14 роз'яснив судам, що у разі пред'явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті суду слід у мотивувальній частині рішення навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення.

Таким чином, суд вважає за необхідне визначити заборгованість відповідача перед позивачем в національній валюті, виходячи з офіційного курсу валют станом на момент винесення рішення судом.

Згідно з офіційним курсом НБУ станом на день ухвалення судом рішення, один долар США = 2712.4023. Позивач просив стягнути з відповідачів на його користь кредитну заборгованість 18427,16 доларів США, що еквівалентно 499818,70 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «ОТП Банк» слід стягнути в рівних частках 7495,90 грн. судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 212, 509, 525, 526, 530, 533, 536, 629, 634, 638, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 81, 141, 89, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 та ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 на користь Публічного акціонерного товариства «»ОТП Банк» заборгованість за кредитним договором № ML-001/240/2005 від 21.10.2005 року станом на 30.01.2017 року у розмірі 18427 (вісімнадцять тисяч чотириста двадцять сім) доларів США 16 центів, що еквівалентно 499818 гривень 70 копійок, з яких заборгованість по тілу кредиту 14579 доларів США 80 центів, заборгованість по нарахованим відсоткам 3847 доларів США 36 центів.

Стягнути в рівних частках з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «»ОТП Банк» суму сплаченого судового збору в розмірі 7495 (сім тисяч чотириста дев’яносто п’ять) гривень 90 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач ОСОБА_3 акціонерне товариство «ОТП Банк», місцезнаходження: м. Київ, вул. Жилянська, 43, код ЄДРПОУ 21685166, рахунок № 29099001900012 в АТ «ОТП Банк», МФО 300528.

Відповідач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, паспорт серії АА 969500, виданий Жмеринським РВ УМВС України у Вінницькій області 08.04.1999 року.

Відповідач ОСОБА_2, НОМЕР_3, виданий Жмеринським РВ УМВС України у Вінницькій області 17.03.1999 року.

Суддя: