Рішення № 72200890, 12.02.2018, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" лютого 2018 р.Справа № 924/1207/17

Господарський суд Хмельницької області у складі: судді Грамчука І.В., розглянувши матеріали справи

за позовом: Публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України” м.Київ

до відповідача: Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку „Гарант сервіс” м. Хмельницький

про стягнення 1150,54 грн., з яких 956,08 грн. пені, 194,46 грн. три відсотки річних

Представники сторін:

позивача: ОСОБА_1 довіреність № 14-72 від 14.04.17р.

відповідача: ОСОБА_2 голова правління

Суть спору:

Публічне акціонерне товариство „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України” м.Київ звернулось до господарського суду Хмельницької області з позовом до відповідача – Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку „Гарант сервіс” м. Хмельницький про стягнення 1150,54 грн., з яких 956,08 грн. пені, 194,46 грн. три відсотки річних.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання договору купівлі - продажу природного газу №13/3110-ТЕ-34 від 28.12.12р.

Позивач в засіданнях суду позов підтримав та наполягав на його задоволенні.

Відповідач в судових засіданнях та у відзиві на позов заперечив проти позовних вимог та просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, оскільки платіжним дорученням №1091 від 12 грудня 2017 року відповідачем оплачено основний борг в розмірі 1150,54 грн., із зазначенням призначення платежу "оплата пені та 3% річних згідно договору №13/3110-ТЕ-34 від 28.12.12 року".

Позивачем в порядку ст. 166 ГПК України надано відповідь на відзив відповідача, у якому позивач посилається на ст.259 ЦК України та зазначає, що твердження відповідача на збіг строку позовної давності по стягненню пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань є безпідставним, оскільки у відповідності до п.9.3. укладеного між сторонами Договору №13/3110-ТЕ-34 від 28.12.2012р. „Строк, у межах якого Сторони можуть звертатися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим Договором, (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань, встановлюється тривалістю у 5 (п'ять) років, на підставі вищевикладеного, сторони самостійно, письмово, погодили збільшену позовну давність.

Посилається на ст. 232 ГК України, ст. 625 ЦК України, постанову Верховного Суду України від 12 квітня 2017 року у справі №3-1601гс16 (№906/1072/15) та стверджує, що умовами Договору встановлено, що остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу на підставі підписаного Сторонами акту приймання-передачі газу п.6.1 Договору.

Пунктом 7.2. договору визначено, що у разі невиконання Покупцем умов п.6.1 договору, останній у безспірному порядку зобов'язується сплатити Продавцю, крім суми заборгованості, пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Позивач вважає, що правомірно здійснив нарахування пені починаючи з 14 числа місяця, наступного за місяцем поставки протягом шести місяців по кожному з періодів. Стверджує, що заперечення відповідачем обставин та правових підстав позову є необґрунтованими та надуманими, просить задоволити позовні вимоги в повному обсязі.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

28.12.2012 року між Національною акціонерною компанією „Нафтогаз України” та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Гарант сервіс" укладено договір №13/3110-ТЕ-34 купівлі-продажу природного газу.

Відповідно до п. 1.1. Договору Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю у 2013 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ (надалі - газ), на умовах цього Договору.

Згідно з п.1.2. Договору газ, що продається за цим договором, використовується Покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням, релігійними організаціями та національними спілками і їх релігійними осередками.

Пунктом 2.1. Договору визначено, що Продавець передає Покупцеві з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року газ обсягом до 135,0 тис. куб. м., у тому числі по місяцях кварталів (тис. куб. м): січень - 25,0, лютий - 25,0 березень - 25,0, квітень - 10,0, травень -0,0, червень 0,0, липень - 0,0, серпень -0,0, вересень - 0,0, жовтень - 10,0, листопад - 15,0, грудень -25,0.

У відповідності до п. 3.1. Договору передбачено, що право власності на газ переходить від Продавця до Покупця в пунктах приймання-передачі. Після переходу права власності на газ Покупець несе всі ризики і приймає на себе всю відповідальність, пов'язану з правом власності на газ.

Покупець до 20 числа місяця, що передує місяцю поставки газу, надає Продавцю належним чином оформлену заявку на планові обсяги споживання газу на наступний місяць, підписану уповноваженою особою. Плановий обсяг поставки підтверджується Продавцем та доводиться до відома газотранспортних підприємств в електронному вигляді оператором ЄГТСУ на відповідний місяць поставки (п.3.1.2. Договору).

Відповідно до п. 3.3. Договору приймання - передача газу, переданого Продавцем Покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу Покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу Покупця.

Не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, Покупець зобов'язується надати Продавцеві підписані та скріплені печатками Покупця та газотранспортного підприємства три примірники акта приймання - передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути Покупцеві та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між Сторонами (п. 3.4. Договору).

Згідно п. 4.1 Договору, кількість газу, яка подається покупцеві, визначається за показами комерційних вузлів обліку газу покупця з урахуванням вимог наказу Мінпаливенерго від 15.07.2010 р. №288 "Про затвердження методики визначення обсягів природного газу, які використовуються для виробництва теплової енергії для населення в разі, якщо суб'єкти господарювання здійснюють постачання теплової енергії різним категоріям споживачів", зареєстрованих в Мін'юсті 11.08.2010р. за №671/17966.

Пунктом 5.1. Договору передбачено, що ціна (граничний рівень ціни) на газ та послуги з його транспортування установлюються Національною комісією регулювання електроенергетики України (НКРЕ).

Ціна за 1000 куб. м природного газу становить 1091,00 грн. з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 1091,00 грн., крім того ПДВ - 20% - 218,20 грн., всього з ПДВ - 1309,20 грн. (п.5.2 договору).

Відповідно до п.6.1. Договору оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Згідно п.6.3. Договору в платіжних дорученнях Покупець повинен обов'язково зазначати номер договору, дату його підписання та призначення платежу без зазначення періоду, за який здійснюється оплата. За наявності заборгованості у Покупця за цим договором Продавець має право зарахувати кошти, що надійшли від Покупця, як погашення заборгованості за газ, поставлений в минулі періоди по цьому договору, в порядку календарної черговості виникнення заборгованості. Кошти, які надійшли від Покупця, будуть зараховані як передоплата за умови відсутності заборгованості за цим Договором.

У відповідності до п. 7.2. Договору у разі невиконання Покупцем умов пункту 6.1. цього Договору , останній у безспірному порядку зобов'язується сплатити Продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань, встановлюється у 5 років. (п.9.3 договору).

Пунктом 11.1. Договору визначено, що договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх підписів печатками Сторін, діє в частині реалізації газу до 31.12.13р., а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Договір підписаний представниками сторін та скріплений їх печатками.

На виконання умов договору Продавець передав, а Покупець отримав природний газ в обсязі 135 куб.м. на загальну суму 124364,82 грн., що підтверджується актами прийому-передачі природного газу від 31 січня 2012 року на суму 26877,87 грн., 28 лютого 2013 року на суму 20072,65 грн., 31 березня 2012 року на суму 20660,48 грн., 30 квітня 2013 року на суму 10995,96 грн., 31 жовтня 2013 року на суму 13414,06 грн., 30 листопада 2013 року на суму 11818,16 грн., 31 грудня 2013 року на суму 20525,64 грн.

Відповідач розрахувався з ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за отриманий газ в повному обсязі, що підтверджується банківською випискою.

Враховуючи несвоєчасність розрахунків з позивачем, останній звернувся до суду із позовом про стягнення 1150,54 грн., з яких 956,08 грн. пені, 194,46 грн. три відсотки річних.

До порушення провадження у справі (12.12.2017р.), відповідачем оплачено пеню та три проценти річних, що підтверджується платіжним дорученням №1091 від 12.12.2017р. на сумі 1150,54грн.

Досліджуючи надані докази, аналізуючи міркування та заперечення сторін, оцінюючи їх в сукупності, судом враховується наступне.

Згідно абз. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

В силу зобов’язання боржник зобов’язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України, ч. 1 ст. 173 ГК України).

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Положеннями ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України встановлено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов’язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Невиконання зобов’язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає, як порушення зобов’язання.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи несвоєчасні розрахунки відповідача з позивачем щодо оплати отриманого газу, позивач звернувся до суду із позовом стягнення 1150,54 грн., з яких 956,08 грн. пені, 194,46 грн. три відсотки річних згідно поданого розрахунку.

Відповідно до п.7.2. статті 7 Договору визначено, що у разі невиконання Покупцем умов цього Договору він зобов'язується сплатити Продавцю крім суми заборгованості пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Щодо строку позовної давності сторони в договорі погодили п.9.3 строк, у межах якого Сторони можуть звертатися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим Договором, (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань, встановлюється тривалістю у 5 (п'ять) років, на підставі вищевикладеного, сторони самостійно, письмово, погодили збільшену позовну давність.

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлено, що предметом неустойки є грошова сума, рухоме і нерухоме майно, а частина 2 - якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Стаття 230 Господарського кодексу України передбачає, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом враховується те, що позивач звернувся до суду із позовною заявою від 13.12.2017 року вихідний №14/4-1120, відтиск поштового штемпелю від 13.12.2017 року, до суду позовна заява надійшла 18.12.17р. за вхідним №05-08/2760/17.

До звернення до суду з позовом (12.12.2017р.) відповідач платіжним дорученням №1091 від 12.12.2017р. року сплатив відповідачу заборгованість в розмірі 1150,54 грн. із зазначенням призначення платежу : „оплата пені та 3% річних згідно договору №13/3110-ТЕ-34 від 28.12.12 року”.

Враховується, що згідно ч.1 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. (ч.1 ст. 74, ч.1 ст. 77, ч.1 ст. 78 ГПК України).

Враховуючи вищенаведене, в позові Публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України” м.Київ про стягненняз відповідача 1150,54 грн., з яких 956,08грн. пені, 194,46 грн. три проценти річних необхідно відмовити.

Відповідно до ст.ст. 123, ч.4 п.2 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 20, 24, 73, 74, 129, 232, 237, 238, 240, 241, Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

У позові публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України” м.Київ до об’єднання співвласників багатоквартирного будинку „Гарант сервіс” м. Хмельницький про стягнення 1150,54 грн., з яких: 956,08 грн. пеня, 194,46 грн. три відсотки річних відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. (ч.1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. (ч.1, 2 ст. 256 ГПК України).

Повний текст рішення складено 14 лютого 2018р.

Суддя Грамчук І.В.

Віддрук. 3 прим.:

1 - до справи

2 – позивачу – м.Київ,вул..Б.Хмельницького,6

3 - відповідачу - м.Хмельницький, вул..М.Раскової, 2-а, оф.4

всі рекомендованими із повідомленнями