Рішення № 72200558, 09.02.2018, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" лютого 2018 р.м. Одеса Справа № 916/2745/17Господарський суд Одеської області у складі судді Власовій С.Г.,

при секретарі судового засідання Матвієнко А.С.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №916/2745/17:

За позовом: Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, код ЄДРПОУ 26302595)

до відповідача: Малого підприємства „Картопляники” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (65026, м. Одеса, вул. Катерининська, 1, код ЄДРПОУ 13877130)

про стягнення 10 874,67 грн.

СУТЬ СПОРУ: 13.11.2017р. Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Малого підприємства „Картопляники” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю, в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором оренди нежитлового приміщення №97/35 від 20.04.2015р. у розмірі 9 024,21грн. та пені у розмірі 1850,46грн.

В судових засіданнях приймали участь представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 згідно довіреності №01-36/26 від 15.06.2017р., ОСОБА_2 згідно довіреності №01-36/28 від 20.06.2017р.; ОСОБА_3 згідно довіреності №01-36/38 від 27.12.2017р.; ОСОБА_4, згідно довіреності № 01-36/46 від 27.12.17р.

від відповідача: не з’явився.

В судовому засіданні 09.02.2018р. приймали участь представники сторін:

від позивача: ОСОБА_4, згідно довіреності № 01-36/46 від 27.12.17р.;

від відповідача: не з’явився.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.11.2017р. справу №916/2745/17 розподілено до розгляду суддею Власовою С.Г.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.11.2017р. порушено провадження у справі №916/2745/17 із призначенням її до розгляду в засіданні суду на „23” січня 2017р. о 11год.30хв.

Приймаючи до уваги нез’явлення в судове засідання представника відповідача, від якого не надходило клопотання про розгляд справи за його відсутності, невиконання вимог суду, ухвалою суду від 23.11.2017р. розгляд справи було відкладено на „12” грудня 2017р. об 10год.00хв.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.12.2017р., приймаючи до уваги нез’явлення в судове засідання представника відповідача, від якого не надходило клопотання про розгляд справи за його відсутності, невиконання вимог суду, розгляд справи було відкладено на „09” січня 2018р. об 11год.00хв.

15.12.2017р. набрав чинності Закон України від 03.10.2017р. №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким зокрема, Господарський процесуальний кодекс України викладений в новій редакції.

Пунктом 9 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017р. №2147VІІІ, чинної з 15.12.2017р., передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

20.12.2017р. господарським судом постановлено ухвалу про розгляд даної справи за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження; підготовче провадження призначено на „09” січня 2018р. об 11год.00хв.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.01.2018р. відкладено підготовче засідання на „30” січня 2018р. об 11год.00хв.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 30.01.2018р. судом закрито підготовче провадження у справі №916/2745/17 за позовом Департаменту комунальної власності Одеської міської ради до Малого підприємства „Картопляники” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення 9 024,21 грн. заборгованості з орендної плати, 1 850,46 грн. – пені; розгляд справи по суті призначити на "09" лютого 2018р. об 10год. 00хв.

Позивач заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі, надав пояснення по справі вх.№382/18 від 09.01.2018р., в обґрунтування яких зазначає, що 20.04.2015р. між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради та Малим підприємством „Картопляники” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю укладено договір оренди нежилого приміщення №97/35, згідно п. 1.1. якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежитлові приміщення першого поверху та підвалу загальною площею 87,4 (вісімдесят сім та чотири десятих) кв.м., що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Торгова, 49. Подалі, 26.06.2017р. вказаний договір оренди було розірвано за згодою сторін та відповідно до акту приймання-передачі МП „Картопляники” у вигляді ТОВ передало, а Департамент комунальної власності ОМР прийняв нежитлові приміщення першого поверху та підвалу загальною площею 87,4кв.м., що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Торгова, 49. Однак, як зазначає позивач, в порушення умов вказаного договору відповідачем на момент здійснення передачі об’єкту оренди залишилося невиконаним зобов’язання щодо сплати орендної плати та пені, заборгованість станом на 29.09.2017р. складає 9024,21грн.

Відповідач в судові засідання не з’являвся, своїм правом на захист не скористався, про місце та дату судових засідань був повідомлений належним чином шляхом направлення ухвал за адресою, зазначеною позивачем у позовній заяві та Витязі ЄДРЮОФОП станом на 14.11.2017р., про поважність причин нез’явлення суд не повідомив, витребувані судом документи не надав.

Згідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Приймаючи до уваги, що судові відправлення ухвали про порушення провадження у справі від 14.11.2017 року, ухвали про відкладення розгляду справи від 23.11.2017р., ухвали про відкладення розгляду справи від 12.12.2017р., ухвали від 20.12.2017р., ухвали від 09.01.2018р. було повернуто поштою із відміткою у довідках поштової установи “за закінченням терміну зберігання”, а також відсутність жодних повідомлень щодо причин неявки МП "Картопляники" у вигляді ТОВ у судові засідання, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до п.9 ст.165 ГПК України.

Клопотання представника позивача за вх.№24982/17 від 23.11.2017р. про не здійснення фіксації судового процесу та вх.№24980/17 від 23.11.2017р. про залучення до матеріалів справи додаткових документів були судом задоволені.

Клопотання представника позивача за вх.№26594/17 від 12.12.2017р. про не здійснення фіксації судового процесу було судом задоволено.

Клопотання позивача від 09.02.2018р. вх.№2917/18 про залучення до матеріалів справи додаткових документів, судом задоволено.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи, оцінивши пояснення представника позивача та його правову позицію, суд встановив наступне:

20.04.2015р. між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради та Малим підприємством „Картопляники” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю укладено договір оренди нежилого приміщення №97/35, п.п. 1.1., 1.3. якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежитлові приміщення першого поверху та підвалу загальною площею 87,4 (вісімдесят сім та чотири десятих) кв.м., що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Торгова, 49. Характеристика об’єкта оренди наводиться у технічному паспорті, який виданий КП «ОМБТІ та РОН» 09.09.2009р. Експертна оцінка об’єкта оренди становить 351 864 (триста п’ятдесят одна тисяча вісімсот шістдесят чотири) гривень 00 копійок (без урахування податку на додану вартість). Звіт про незалежну оцінку вартості об’єкта оренди складений ФЛП ОСОБА_5 Сертифікат суб’єкта оціночної діяльності №14418/13, виданий 28.02.2013р. Фондом державного майна України. Термін дії договору оренди до 20 березня 2018р. – двадцятого березня дві тисячі вісімнадцятого року.

Згідно п.п. 2.1., 2.2., 2.3., 2.4., 2.5. договору від 20.014.2015р. орендна плата визначається на підставі ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України 04.10.1995р. зі змінами та доповненнями; рішень Одеської міської ради та виконкому Одеської міської ради. За орендоване приміщення орендар зобов’язується сплачувати орендну плату, що становить за перший після підписання договору оренди місяць 3033 (три тисячі тридцять три) грн. 07 коп. (без урахування податку на додану вартість та індексу інфляції) та є базовою ставкою орендної плати за місяць. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції, що друкується Мінстатом України. Податок на додану вартість розраховується відповідно до вимог чинного законодавства. До орендної плати не входить плата за комунальні послуги, вартість експлуатаційних витрат, плата за користування земельною ділянкою та інші послуги, які надаються спеціалізованими організаціями. Орендар зобов’язаний вносити орендну плату щомісяця до 15 числа поточного місяця, незалежно від результатів його господарської діяльності. Розмір орендної плати змінюється у випадках зміни методики її розрахунку, цін і тарифів, та в інших випадках, передбачених законодавчими актами України та рішеннями міської ради, що набрали чинності в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Відповідно до п.п. 5.1., 5.2. договору від 20.04.2015р. за невиконання або неналежне виконання обов’язків за цим договором винна сторона відшкодовує іншій стороні завдані збитки відповідно до чинного законодавства. Відшкодування збитків не звільняє винну сторону від виконання умов договору. За несвоєчасне внесення орендної плати орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки. Нарахування пені за прострочку виконання обов’язку припиняється через один рік з дня, коли обов’язок повинен був бути виконаний.

Положеннями п.п. 7.1., 7.4., 7.5., 7.13., 7.1.7 договору від 20.04.2015р. сторони передбачили, що питання, неврегульовані цим договором, вирішуються відповідно до чинного законодавства України. Суперечки, що виникають між сторонами у ході виконання умов договору оренди, вирішуються за згодою сторін. Якщо згоди не досягнуто, справа передається на розгляд до господарського суду Одеської області. Зміна або розірвання договору можуть мати місце за погодженням сторін. Зміни та доповнення, що вносяться до договору, розглядаються сторонами на протязі 20 днів і вносяться у тій самій формі, в якій укладено цей договір. Одностороння відмова від виконання умов договору та внесення змін не допускається. Вступ орендаря у користування приміщеннями настає одночасно з підписанням акта приймання-передачі вказаних приміщень. Цей договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами; складено у двох автентичних примірниках, які мають однакову юридичну силу, по одному для кожної сторони цього договору.

Сторонами до договору оренди від 20.04.2015р. було підписано розрахунок орендної плати по договору оренди №97/35 від 20.04.2015р.

Подалі, 26.06.2017р. між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради та Малим підприємством „Картопляники” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю укладено додатковий договір про розірвання договору оренди нежитлового приміщення №97/35 від 20.04.2015р. та керуючись ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» сторони домовилися розірвати договір оренди №97/35 від 20.04.2015р. (нова редакція) нежитлових приміщень першого поверху та підвалу загальною площею 87,8 кв.м., що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Торгова, 49, укладений між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради та МП ТОВ „Картопляники” за взаємною згодою. Договір оренди нежилого приміщення №97/35 від 20.04.2015р. (нова редакція) вважати таким, що припинив свою дію з 26.06.2017р. Відповідно до ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендар МП ТОВ «Картопляники» здав орендодавцю - Департаменту комунальної власності Одеської міської ради нежитлові приміщення першого поверху та підвалу загальною площею 87,8 кв.м., що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Торгова, 49, за актом прийому-передачі, підписаному обома сторонами. Акт прийому-передачі об’єкту додається. Даний додатковий договір про розірвання договору оренди є невід’ємною частиною договору оренди №97/35 від 20.04.2015р. (нова редакція), який підписано у двох автентичних примірниках, що мають однакову юридичну силу, по одному для кожної сторони цього договору.

За актом прийому-передачі нежитлового приміщення за договором оренди №97/35 від від 20.04.2015р. (нова редакція) відповідач повернув, а позивач прийняв нежитлові приміщення першого поверху та підвалу загальною площею 87,8 кв.м., що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Торгова, 49, за згодою сторін та на підставі відмовного листа відповідача.

Позивачем було надіслано відповідачеві претензію №01-13/3597 від 31.07.2017р., від про сплату заборгованості з орендної плати та сплату пені, однак, доказів надання відповіді на вказану претензію матеріали справи не містять.

Враховуючи встановлені судом розбіжності в площі нежилого приміщення, яке передавалося в оренду, що вбачається із договору оренди від 20.04.2015р., за яким у строкове платне користування передавалися нежитлові приміщення першого поверху та підвалу загальною площею 87,4кв.м., а з акту приймання-передачі нежитлового приміщення було повернуто нежитлові приміщення загальною площею 87,8кв.м., позивачем в судовому засіданні 09.02.2018р. надано суду пояснення, що загальна площа вказаних приміщень становить 87,8кв.м., що підтверджується свідоцтвом про право власності Серія САС №440119 від 04.11.2009р. та технічним паспортом (реєстровий №11ог-174-1161 від 09.09.2009р.), копії яких залучено судом до матеріалів справи.

Крім того, позивач зазначає, що вказані розбіжності в площі нежилого приміщення, яке передавалося в оренду, ніяким чином не впливають на розрахунок орендної плати, оскільки, договором від 20.04.2015р. сторони передбачили базову ставку орендної плати за місяць.

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи документи, подані позивачем докази та викладену ним правову позицію, суд вважає заявлені позивачем позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 9024,21грн. заборгованості по орендній платі за період з грудня 2016р. – червень 2017р. правомірними, такими, що відповідають дійсними обставинам справи з огляду на наступні положення законодавства.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. За положеннями ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

У відповідності до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 4 ГПК України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст.2 Закону України “Про судоустрій України" є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб.

За змістом положень вказаних норм, правом на пред’явлення позову до господарського суду наділені, зокрема, юридичні особи, а суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб’єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з’ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорювання і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

При цьому, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до п. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства (п. 1 ст.626, ст. 627, п.1 ст. 628 ЦК України).

Як встановлено судом та вбачається із матеріалів справи, 20.04.2015р. між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради та Малим підприємством „Картопляники” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю укладено договір оренди нежилого приміщення №97/35, за яким відповідач отримав у строкове платне користування нежитлові приміщення першого поверху та підвалу, що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Торгова, 49. Однак, 26.06.2017р. між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради та Малим підприємством „Картопляники” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю було укладено додатковий договір про розірвання договору оренди нежитлового приміщення №97/35 від 20.04.2015р., згідно якого орендар МП ТОВ «Картопляники» здав орендодавцю - Департаменту комунальної власності Одеської міської ради нежитлові приміщення першого поверху та підвалу, що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Торгова, 49, за актом прийому-передачі, підписаному обома сторонами.

Згідно ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення (ч. 1 ст.762 Цивільний кодекс України).

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” №2269-XII від 10.04.1992р. орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно ч.1 ст.19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

За положеннями ч.1 ст.18 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” за договором оренди орендаря може бути зобов'язано використовувати об'єкт оренди за цільовим призначенням відповідно до профілю виробничої діяльності підприємства, майно якого передано в оренду, та виробляти продукцію в обсягах, необхідних для задоволення потреб регіону.

Положеннями ч.1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до положень статті 610 ЦК порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 ЦК).

Таким чином, наявні у справі докази свідчать про існування заборгованості відповідача по орендній платі за договором оренди №97/35 від 20.04.2015. в розмірі 9024,21грн. за період грудень 2016р. – червень 2017р., які підлягають стягненню з відповідача.

Щодо вимог позивача про стягнення пені у сумі 1850,46 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно п.4 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді відшкодування збитків та матеріальної шкоди.

Пунктом 5.2. договору передбачено, що за несвоєчасне внесення орендної плати орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки. Нарахування пені за прострочку виконання обов’язку припиняється через один рік з дня, коли обов’язок повинен був бути виконаний.

За приписами частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із ч.6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано

Судом при перевірці розрахунку пені, що наведений позивачем у позовній заяві та письмових поясненнях (вх.№382/18 від 09.01.2018р.) було встановлено часткову помилковість її нарахування, що пов’язано з неправильним визначенням кінцевої дати періоду нарахування пені, а саме позивачем при нарахуванні пені не враховано, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення пені, у зв’язку із чим судом самостійно здійснено розрахунок пені, яка за розрахунком суду становить 1838,08грн., зважаючи на що суд частково задовольняє вимогу позивача про стягнення пені у розмірі 1 838,08грн.

Згідно ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За положеннями ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин, суд частково задовольняє позовні вимоги Департаменту комунальної власності Одеської міської ради внаслідок чого стягненню з Малого підприємства „Картопляники” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю підлягає 9 024,21грн. основної заборгованості з орендної плати за період з грудня 2016 року по 26 червня 2017 року, 1838,08грн. пені.

Згідно ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір в сумі 1598,18грн. відшкодовується позивачу за рахунок відповідача пропорційно до розміру задоволених судом позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Малого підприємства „Картопляники” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (65026, м. Одеса, вул. Катерининська, буд. 1, код ЄДРПОУ 13877130) на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, код ЄДРПОУ 26302595) основну заборгованість з орендної плати у розмірі 9024 (дев’ять тисяч двадцять чотири) грн. 21 коп.; пеню у сумі 1 838 (одна тисяча вісімсот тридцять вісім) грн. 08 коп.; витрати про сплаті судового збору за подання позову у розмірі 1598 (одна тисяча п’ятсот дев’яносто вісім) грн. 18 коп.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 20-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 14 лютого 2018 р.

Суддя С.Г. Власова