Рішення № 72200557, 12.02.2018, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" лютого 2018 р.м. Одеса Справа № 916/3056/17

Позивач: Публічне акціонерне товариство „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України” (вул. Б. Хмельницького, 6, м. Київ, 01601)

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю „Одесагаз-постачання” (65003, м. Одеса, вул. Одарія, буд. 1)

Про: стягнення 1443134,61 грн.

На підставі: не належного виконання умов договору № 16-166-Б купівлі-продажу природного газу від 30.12.2015 року.

Суддя Демешин О. А.

Секретар судового засідання Заболотна Я. О.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 – довіреність.

від відповідача: ОСОБА_2. - довіреність

СУТЬ СПОРУ: 11.12.2017 року Публічне акціонерне товариство „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України” (далі – Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Одесагаз-постачання” (далі – Відповідач) про стягнення 1443134,61 грн., з яких: 1349598,42 грн. – пеня; 93536,19 грн. – 3 % річних.

12.12.2017 року суд порушив провадження по справі.

22.12.2017 року суд ухвалив розглядати справу за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження по справі та надав Відповідачу строк для подання відзиву на позов із урахуванням вимог ст.165 ГПК України в строк, встановлений ч.1 ст.251 ГПК України, а саме – протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

29.12.2017 року через канцелярію суд отримав відзив на позовну заяву, в якому просить стягнути пеню в розмірі 88570,76 грн. та 3% річних у сумі 61501,48 грн., вказавши, що розрахунки по договору були ним зроблені у повному обсязі, але с порушенням строків.

30.01.2018 року через канцелярію суд отримав відповідь на відзив в якій позивач просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

06.02.2018 року суд закрив підготовче провадження та призначив справу для судового розгляду по суті.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, представник відповідача просив задовольнити позов в межах сум зазначених у відзиві на позов.

Під час розгляду справи оголошувалась перерва до 06.02.2018р.

В С Т А Н О В И В :

30.12.2015 року між Позивачем (Постачальник) та Відповідачем (Покупець) був укладений договір № 16-166-Б купівлі-продажу природного газу.

На виконання умов Договору, Позивач передав у власність Відповідача природний газ на загальну суму 96 189 920,24 грн., що підтверджується актами приймання - передачі природного газу, що надані згідно додатку 5 до цього позову.

Відповідно до пункту 6.1 Договору, оплата за газ здійснюється Відповідачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа наступного за місяцем поставки газу.

Позивач вказує, що оплату за переданий газ Відповідач здійснював несвоєчасно, чим не виконав зобов’язання у строк визначений Договором та порушив умови господарського зобов’язання, зокрема вимоги пункту 6.1 Договору.

Пунктом 7.2 Договору визначено, що у разі невиконання Відповідачем п. 6.1 Договору, Відповідач сплачує Позивачу, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу.

Отже, посилаючись на умови Договору, з урахуванням суми та строку прострочення сплати основного боргу відповідача, позивачем розрахований розмір пені за неналежне виконання Відповідачем умов Договору - 1 349 598,42 грн.

Крім того, на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України, позивачем розраховано 3% річних від основного боргу - 93 536,19 грн.

Відповідач підтвердив несвоєчасну оплату по Договору від 30.12.2015 року. ОСОБА_1, зазначив, що оплата була здійснена у повному обсязі, але з порушенням строків, передбачених п. 6.1. Договору. Тому, посилаючись на ст. 233 ГК України, Відповідач просить суд зменшити розмір штрафних санкцій до 10%: пеню до 88570,76 грн. та 3% річних – 61501,48 грн.

Позивач не погодився з позицією Відповідача, просив суд задовольнити позовні вимоги повністю, вказавши, що зменшення судом розміру пені спричинить Позивачу додаткові втрати та дозволить Відповідачу і в подальшому порушувати договірні умови.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи суд дійшов до наступних висновків.

Як було зазначено, 30.12.2015 року між Позивачем (Постачальник) та Відповідачем (Покупець) був укладений договір № 16-166-Б купівлі-продажу природного газу.

Матеріали справи свідчать та сторонами підтверджено, що основна заборгованість Відповідача відсутня, проте, протягом періоду поставки Покупцем (відповідачем) несвоєчасно проводились розрахунки за поставлений природний газ, чим останній порушив п.6.1. Договору.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив правильність нарахування позивачем 1349598,42 грн. пені та 93536,19грн. сплати 3 відсотків річних та зазначає, що вказані суми були розраховані у відповідності до умов договору та вимог чинного законодавства. При цьому, дні, в які відповідач здійснював часткове погашення боргу, до періоду прострочення – позивачем не враховувались. Тому, суд не приймає до уваги розрахунок пені та 3% річних, доданий відповідачем до відзиву на позов.

ОСОБА_1, суд враховує позицію викладену у Постанові Вищого господарського суду України від 24.10.2017 року по справі № 916/1419/16 де зазначено, що при вирішенні питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд об'єктивно оцінює, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступінь виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Водночас, наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Оскільки неустойка має на меті, в першу чергу, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання та не може лягати непомірним тягарем для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Така правова позиція викладена в Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 р. №7-рп/2013.

В даному випадку, суд встановив, що невиконання відповідачем договірних зобов'язань виникло з об'єктивних і незалежних від боржника причин та обставин, зокрема, через значну заборгованість споживачів і їх неплатоспроможність, важкий фінансовий стан боржника.

Зокрема, згідно копії довідки ТОВ „Одесагаз-постачання” №6407 від 12.12.2017р., станом на 01.12.2017р. заборгованість перед відповідачем по пільгах та субсидіях, наданих населенню, які фінансуються з загального фонду Держбюджету України, становить 323408853,67грн.

А станом на 30.11.2017р., відповідно до балансової довідки № 6633 від 26.12.2017р., заборгованість населення міста Одеси та Одеської області за спожитий природний газ становить 1353511289грн.

Суд враховує специфіку діяльності підприємства відповідача, неналежне відшкодування з бюджету компенсації населенню пільг та субсидій за спожитий природний газ та бере до уваги ступінь виконання боржником зобов`язань за договором (повну сплату заборгованості), співрозмірність розміру неустойки наслідкам порушення та врахували майнові інтереси обох сторін.

Крім того, суд зазначає, що більша частина прострочених платежів має кількість днів прострочки 1-3 дні. Двічі прострочення мало місце у 4 дні та по одному разу – 5 та 6 днів, що, на думку суду, не призводило до значного порушення прав Позивача. Лише один раз кількість прострочених днів плати склала 21 день.

Згідно ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Позивачем не надано доказів заподіяння йому збитків внаслідок прострочення відповідачем оплати за одержаний природний газ та вимог про стягнення таких збитків позивачем не заявлялось.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе зменшити суму пені, яка підлягає до стягнення з відповідача до 306463,81 грн.

На підставі викладеного позов слід задовольнити частково на суму 400000грн., з яких 306463,81 пені та 93536,19 грн. сплати 3 % річних, з покладанням на відповідача витрат по сплаті судового збору в повному обсязі, оскільки сума пені зменшена по ініціативі суду.

Керуючись ст.ст. 233, 238, 240 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Одесагаз-постачання” (65003, м. Одеса, вул. Одарія, буд. 1, код - 39525257) на користь Публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України” (вул. Б. Хмельницького, 6, м. Київ, 01601, код - 20077720): 306463 гривень 81 коп. пені; 93536 гривень 19 коп. cплати 3% річних та 21647 гривень 02 коп. судового збору.

3. В решті позову – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.241 ГПК України та може бути оскаржено в порядку ст..ст.253-259 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 14 лютого 2018 р.

Суддя О.А. Демешин