Рішення № 72200472, 13.02.2018, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.02.2018р. справа №914/1128/16

Головуючий суддя Юркевич М.В., за участю секретаря Кияк І.В., розглянув справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю ВП “ЗВЗ”, м. Червоноград Львівської обл.

до відповідача: Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України, м. Львів

про: зобов'язання до вчинення дій

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1; ОСОБА_2 - представники

від відповідача: ОСОБА_3; ОСОБА_4 - представники

Суть спору. В провадженні Господарського суду Львівської області перебувала справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ВП “ЗВЗ” до Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України про зобов’язанням до вчинення дій.

Постановою Вищого господарського суду України від 13.11.2017р., при новому розгляді справи, касаційну скаргу Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України задоволено частково, постанову Львівського апеляційного господарського суду від 10.11.2016р. та рішення Господарського суду Львівської області від 13.07.2016р. скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

29.11.2017р. матеріали даної справи повернулися до господарського суду Львівської області.

На підставі автоматизованого розподілу судової справи, протоколом від 04.12.2017р. головуючим суддею у справі №914/1128/16 було визначено суддю Юркевича М.В.

Ухвалою від 07.12.2017р. матеріали справи було прийнято та призначено до розгляду на 26.12.2017р.

26.12.2017р. розгляд справи було відкладено в межах підготовчого провадження на 23.01.2018р. з підстав викладених у відповідній ухвалі суду.

22.01.2018р. від позивача поступило клопотання про призначення експертизи у даній справі.

В судовому засіданні 23.01.2018р., за результатами розгляду клопотання позивача було відмовлено в його задоволенні та продовжено підготовче провадження у справі, про що було винесено відповідну ухвалу від 23.01.2018р.

Ухвалою від 23.01.2018р. підготовче провадження у справі було закрито та призначено розгляд спору по суті на 13.02.2018р.

В судовому засіданні про розгляді справи по суті представники сторін виступили з вступним словом, роз’яснивши заявлені позовні вимоги та заперечення.

Зокрема, позивач зазначив, що відповідач безпідставно ухиляється від отримання товару (вугілля) згідно накладних та підписання акту приймання-передачі.

Представники відповідача заперечуючи позовні вимоги зазначили, що підставою неприйняття вугілля від позивача є його неякість та невідповідність ДСТУ, покликаючись при цьому на висновки досліджень наявних в межах іншого кримінального провадження.

Після вступного слова сторін, суд перейшов до дослідження доказів та обставин справи, внаслідок чого з’ясовано наступне:

04.11.2014 року між Західним територіальним квартирно-експлуатаційним управлінням (відповідачем) та ТзОВ ВП “ЗВЗ” (позивачем) було укладено договір №9 про закупівлю товарів за державні кошти, відповідно до п.1.1. якого постачальник зобов’язується у 2014 році поставити замовникові вугілля кам’яне (марки ГС) (ДКПП 016:2010-05.10.1) (товар), зазначений у специфікації, що наведений у додатку 1 до договору, а замовник прийняти та оплатити такий товар.

18.12.2014 року між сторонами укладено договір зберігання №, за умовами якого поклажодавець – позивач передає, а зберігач – відповідач приймає на зберігання протягом строку цього договору вугілля кам’яне (марки ГР) у кількості 13 436 тон та якістю, визначеною договором №9 від 04.11.2014 року. 18.12.2014 року сторонами складено акт прийому-передачі вугілля кам’яного марки ГР у кількості 13436 тон.

21.05.2015 року господарським судом Львівської області було прийнято рішення у справі №914/860/15, яким позовні вимоги першого заступника військового прокурора Західного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України в особі Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління задоволено частково, зобов’язано товариство з обмеженою відповідальністю ВП “ЗПЗ” виконати п.2.14 договору зберігання №11 від 18 грудня 2014 року шляхом повернення Західному територіальному квартирно-експлуатаційному управлінню вугілля кам'яного (марки ГР) у кількості 9192 тонни, вартістю 10938296,16 грн. та якістю, визначеній в специфікації (додаток 1) до договору про закупівлю товарів за державні кошти №9 від 4 листопада 2014 року (належної якості) шляхом його доставки до місць приймання представниками Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління, а саме:

- КЕВ м. Вінниці (ОПМС), (21001, м. Вінниця, вул. Червоноармійська 87, код 600, код станції Вінниця 335801 Південно - Західної залізниці) - 1447 тонн на суму 1721901,06 грн.;

- КЕВ м. Володимир-Волинський (ОПМС), (44700, м. Вол.-Волинський, код 1587, код станції Володимир-Волинський 353208 Львівської залізниці) - 345 тонн на суму 410543,10 грн.;

- КЕВ м. Володимир-Волинський, гарнізон Ковель (для в/ч А1547), (45050, Волинська область, с. Поворськ, код 1587, код станції Поворськ 354802 Львівської залізниці) - 276 тонн на суму 328434,48 грн.;

- КЕВ м. Львова (ПС), (79034, м. Львів, вул. Луганська, 1 код 1085, код станції Персенківка 378603 шифр 3902 Львівської залізниці, гілка КЕВ) - 1713 тонну на суму 2038435,74 грн.;

- КЕВ м. Рівне (ОПМС), (33001, м. Рівне, вул. Чернишова 8, код ПОЗ, код станції Рівне 356600 Львівської залізниці) - 1032 тонни на суму 1228059,36 грн.;

- КЕВ м. Рівне (для в/ч А 2363), (35600, Рівненська обл., м. Дубно, вул. Космонавтів, 2, код 1332, код станції Дубно 350303 Львівської залізниці) 550 тонн на суму 654489,00 грн.;

- КЕВ м. Рівне (для в/ч А4559), (35313, Рівненська обл., Рівненський р-н, смт. Оржів, код 1371, код станції Клевань 359308, Львівської залізниці) - 689 тонн на суму 819 896,22 грн.;

- КЕВ м. Тернопіль (для в/ч А0508, в/ч А2595, РВК) гарнізон Броди, (80600, Львівська область, м. Броди, код одержувача 1841, Львівська залізниця, станція Броди, код станції 350905) - 131 тонна на суму 155887,38 грн.;

- КЕВ м. Тернопіль (для в/ч А1915), гарнізон Чортків, (48500, Тернопільська область, Чортківський район, с. Білобожниця, код одержувача 1292, код станції Білобожниця 364607, Львівської залізниці) - 203 тонни на суму 241565,94 грн.;

- КЕВ м. Хмельницький (м. Старокостянтинів, ГПС), (31100, Хмельницька область, м. Старокостянтинів код 3523, код станції Старокостянтинів - 1334103 Південно-Західної залізниці, гілка ДП “Хліб України”) - 1511 тонн на суму 1798059,78 грн.;

- КЕВ м. Хмельницький (м. Шепетівка ОПМС), (30400, Хмельницька область, м. Шепетівка код 3523, код станції Шепетівка -Подільська 340104 Південно - Західної залізниці) - 266 тонн на суму 316534,68 грн.;

- КЕВ м. Чернівці (ОПМС), (58000, м. Чернівці, вул. Українська 43, код 2132, код станції Чернівці-Південна 368203 Львівської залізниці) - 274 тонни на суму 326054,52 грн.;

- Івано-Франківська КЕЧ району (ОПМС), (76014, м. Івано-Франківськ, вул. Національної Гвардії 14Г, код 1206, код станції Івано-Франківськ 388404, Львівської залізниці, гілка №5) - 410 тонн на суму 487891,80 грн.;

- Яворівська КЕЧ району (ГПС), (81000, Львівська область, м. Яворів, вул. Привокзальна 1, код 1993, код станції Яворів 373201 Львівської залізниці) 345 тонн на суму 410543,10 грн.

У встановлений судом термін товариство з обмеженою відповідальністю ВП “ЗВЗ” (позивач у даній справі) повернуло Західному територіальному квартирно-експлуатаційному управлінню вугілля кам’яне (марки ГР) у кількості 9192 тонни та якістю, визначеною в специфікації до договору про закупівлю товарів за державні кошти №9 від 04.11.2014 року до місць приймання представниками Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління.

Однак, Івано-Франківською КЕЧ району не підписано акти приймання поставленого вугілля в кількості 416 тон, а КЕВ м. Хмельницький – 207 тон.

Листом №30323/4/1412 від 06.04.2016 року Західне територіальне квартирно-експлуатаційне управління повідомило Товариство з обмеженою відповідальністю ВП “ЗВЗ” про те, що акти на прийняття вугілля не підписано з огляду на наступне. 31.03.2016 року до Західного ТКЕУ надійшли доповіді начальників КЕВ м. Хмельницький та Івано-Франківської КЕЧ (району) про сумнівну якість деяких партій вугілля, відвантаженого протягом лютого - березня 2016 року ТзОВ ВП “ЗВЗ”. При отриманні партії вугілля в кількості 207 тон на Шепетівському ОПМС, відвантаженому 09.03.16 року на адресу КЕВ м. Хмельницький (накладна №983795), було виявлено значний вміст сторонніх домішок та високу вологу товару.

Крім того, відповідач покликається на те, що в межах кримінального провадження №22015140000000184 від 09.12.2015 року представниками СБУ було проведено відбір проби отриманого вугілля. Згідно з наданими на адресу Івано-Франківської КЕЧ (району) результатами лабораторного аналізу проб, зольність сухого стану палива складає 53,6%, загальна волога робочого стану палива - 7,6%. При отриманні партії вугілля в кількості 208 тон 05.03.16 року, відвантаженого на адресу Івано-Франківської КЕЧ (району), якість вугілля викликала сумнів у представників приймаючої сторони.

Позивач повністю заперечує проти доводів відповідача та зазначає, що проведені дослідження зразків вугілля поза межами даної господарської справи не має жодного доказового значення, оскільки при проведенні самого відбору для дослідження було порушено п.4.1., 4.2. ДСТУ 4096-2002 “Вугілля буре, кам’яне, антрацит горючі сланці та вугільні брикети” ОСОБА_2 відбору та підготовки проб до лабораторних випробувань відбір об’єднаних проб виконують від кожної партії палива. Відбір проб проводять: від потоку палива в місцях його перепаду або з поверхні транспортувального пристрою; від нерухомого прошарку палива, завантаженого в транспортні засоби. Крім того, всі сертифікати відповідності та супровідні документи підтверджують відповідність відвантаженого вугілля нормам ДСТУ.

Відтак, позивач просив суд позовні вимоги задоволити в повному обсязі.

У своїй постанові від 13.11.2017р. за результатами касаційного перегляду даної справи при першому її судовому розгляді, Вищий господарський суд України зазначив, що при новому розгляді даної справи судам необхідно встановити та дослідити підстави відмови відповідача отримати вугілля, підписавши акт приймання-передачі, дослідити докази, які підтверджують дійсну якість вугілля та проведені лабораторні дослідження на які покликаються сторони.

Господарський суд, за результатами дослідження доказів наявних в матеріалах справи, письмових пояснень представників сторін, враховуючи вказівки здійснені судом касаційної інстанції при передачі справи на новий розгляд, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення. При цьому, суд виходить з наступного:

У відповідності до приписів ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч.2 ст.509 ЦК України).

Згідно до ч.ч.1, 2, 5 ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини, юридичні факти. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

Відповідно до ч.1, 3 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Як встановлено судом, 21.05.2015 року господарським судом Львівської області прийнято було рішення у справі №914/860/15, яким зобов’язано позивача по даній справі повернути Західному територіальному квартирно-експлуатаційному управлінню (відповідачу) вугілля, посеред іншого і (КЕВ м. Хмельницький (м. Шепетівка ОПМС), (30400, Хмельницька область, м. Шепетівка код 3523, код станції Шепетівка -Подільська 340104 Південно - Західної залізниці) - 266 тонн на суму 316534,68 грн.; та - Івано-Франківська КЕЧ району (ОПМС), (76014, м. Івано-Франківськ, вул. Національної Гвардії 14Г, код 1206, код станції Івано-Франківськ 388404, Львівської залізниці, гілка №5) - 410 тонн на суму 487891,80 грн.;). Однак, Івано-Франківською КЕЧ району не підписано акти приймання поставленого вугілля в кількості 416 тон, а КЕВ м. Хмельницький – 207 тон.

Як на підставу, щодо не підписання актів стосовно вищенаведеної кількості вугілля, відповідач покликався на неякісність останнього.

Господарський суд, вважає такі твердження та докази представлені відповідачем стосовно неякості поставленого вугілля – неналежними, та такими, що суперечать матеріалам справи.

Зокрема, такі обставини спростовуються наступними встановленими фактами:

Як вбачається з актів №1 від 22.02.2016 року, 01.03.2016 року, 09.03.2016 року, підписаних представниками сторін, комісія склала акти про наявність у постачальника – ТОВ ВП “ЗВЗ” арбітражної проби вугілля, що було відвантажене споживачам. Відбір цих проб проводився з партій вугілля, з вагонів №65363277 (70 тон), №66941030 (69 тон), №67155713 (69 тон), №67363663 (69 тон), №60923810 (70 тон), №60266442 (69 тон), №66780768 (69 тон), №66724881 (69 тон), №67374967 (69 тон). Вказані арбітражні проби направлено до вуглехімічної лабораторії “Управління технічного контролю якості вугілля і стандартів” ДП “Львіввугілля”.

За результатами проведення лабораторних досліджень проб, ВП “Управління технічного контролю якості вугілля і стандартів” ДП “Львіввугілля” було встановлено, що:

1) в лабораторної проби №1101: масова частка загальної вологи на робочий стан вугілля становить 5,2% – ГОСТ 11014-81, зольність на сухий стан палива 38,9% – ГОСТ 11022-95.

2) в лабораторної проби №1388: масова частка загальної вологи на робочий стан вугілля становить 5,3% – ГОСТ 11014-81, зольність на сухий стан палива 38,2% – ГОСТ 11022-95;

3) в лабораторної проби №1565: масова частка загальної вологи на робочий стан вугілля становить 5,4% – ГОСТ 11014-81, зольність на сухий стан палива 38,1% – ГОСТ 11022-95.

Вказані показники відповідають умовам, зазначеним у специфікації на постачання кам’яного вугілля марки ГР, що є додатком №1 до договору поставки.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору та ДСТУ відповідачем при відправці вугілля було надано одержувачам вантажу посвідчення про якість вугілля, виробленого/відвантаженого споживачам:

- №22/02-01 від 22.02.2016 року на партію вугілля вагою 831 тони, вагони №66037615 (69 тон), №65285959 (69 тон), №67375709 (69 тон), №66577412 (69 тон), №67890913 (69 тон), №67868331 (71 тонна), №65382301 (69 тон), №67000588 (69 тон), №67850529 (69 тон), №65363277 (70 тон), №66941030 (69 тон), №67155713 (69 тон), відповідно до якого загальна волога робочого стану палива склала 5,2%, зольність сухого стану палива 38,9%;

- №01/03-01 від 02.03.2016 року на партію вугілля вагою 487 тон, вагони №60441474 (70 тон), №66630864 (69 тон), №66765538 (71 тонна), №65734444 (69 тон), №67363663 (69 тон), №60923810 (70 тон), №60266442 (69 тон), відповідно до якого загальна волога робочого стану палива склала 5,3%, зольність сухого стану палива 38,2%;

- №09/03-01 від 10.03.2016 року на партію вугілля вагою 417 тон, вагони №67898932 (70 тон), №67910075 (71 тонна), №66564949 (69 тон), №66780768 (69 тон), №66724881 (69 тон), №67374967 (69 тон), відповідно до якого загальна волога робочого стану палива склала 5,4%, зольність сухого стану палива 38,1%;

Так, у своїх запереченнях відповідач також покликається на відібрані проби вугілля та здійснення пробної топки, з метою визначення його якісних характеристик, а також здійснене дослідження вугілля в межах кримінального провадження №22015140000000184 від 09.12.2015 року, які в результаті вказали на неналежну якість вугілля.

Такі твердження та докази представлені відповідачем суд оцінює критично та вважає їх неналежними у даній справі, з огляду на таке:

Відповідно до Акту відбору зразків (проб) №4, представниками КЕВ м. Хмельницький здійснено відбір проби від шару вугілля, що знаходиться на вагонах №66780768, №66724881, №67374967. Вказана партія вугілля була направлена КЕВ м. Хмельницький 09.03.2016 року, 12.03.2016 року було здійснено такий відбір, про що складено односторонній акт №4 від 12.03.2016 р., а відтак факт відбору проби вугілля з вагонів не доведений та не підтверджений належними доказами. В матеріалах справи відсутні докази того, що вагони, які були відправлені 09.03.2016 р., не були розвантажені на момент відбору проб. Крім того, 12.03.2016 року надіслано позивачу лист КЕВ м. Хмельницький №893 від 12.03.2016 року про проведення відбору проб, що унеможливило участь представника позивача у такому відборі.

Актом проведення пробної топки вугілля марки “Г” 0-200 на котельні №12/1, яка розміщена на території військової частини А-3730 Шепетівського гарнізону, у якому зазначено, що комісією у складі представників КЕВ м. Хмельницький, з метою визначення якості горіння вугілля та можливості подальшого використання для опалення військового містечка, здійснено забір проби вугілля, отриманого 12.03.2016 року від постачальника ТзОВ ВП “ЗВЗ” в кількості трьох вагонів (207 тон). В даному акті викладено висновок, що партію вищезазначеного вугілля сумнівної якості в кількості 207 тон КЕВ м. Хмельницький приймати не може.

Враховуючи вищенаведене, відповідач у листі №19/407 від 24.03.2016 року повідомив, що вагони з такою якістю вугілля прийматися ним не будуть, відтак просив замінити дане вугілля на якісне.

Згідно тексту вищевказаного листа, відбір проб вугілля, поставлено Івано-Франківській КЕЧ району, здійснювався зі складу вже розвантаженого вугілля. А тому висновки проведених лабораторних досліджень не можуть свідчити про невідповідність якості вугілля характеристикам, які зазначені в посвідченні якості вугілля, оскільки при відборі проб вугілля не дотримано встановленої процедури відбору, а саме проведено відбір зразків з розвантаженого вугілля всупереч вимогам пунктів 6.1, 6.2, 8.5, 8.6 ДСТУ 4096-2002 “Вугілля буре, кам'яне, антрацит, горючі сланці та вугільні брикети. Методи відбору та підготовки проб до лабораторних випробувань”, що унеможливлює встановити походження, первинну якість відібраного вугілля та його відправника.

Слід зазначити, що аналогічної правової позиції притримується Вищий господарський суд України у постанові №5011-58/9830-2012 від 03.04.2014р.

Крім того, аналогічна позиція викладена в рішеннях господарського суду Львівської області у справах №914/1408/15 за позовом першого заступника військового прокурора Західного регіону в інтересах держави - Міністерства оборони України в особі Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління до Товариства з обмеженою відповідальністю ВП “ЗВЗ” про заміну поставленого товару неналежної якості та стягнення штрафу, та №914/2277/15 за позовом першого заступника військового прокурора Західного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, уповноважений орган Західне територіальне квартирно-експлуатаційне управління до Товариства з обмеженою відповідальністю ВП “ЗВЗ” про зобов’язання замінити товар неналежної якості, стягнення 16421,72 грн. штрафу.

Так, суд звертає увагу на те, що у межах вищенаведених справ, які перебували на розгляді в господарських судах досліджувалося питання неякості вугілля поставленого позивачем по даній справі та його заміни на якісне. Однак, за результатами судових розглядів, фактів та доказів, що підтверджували б неналежну якість поставленого позивачем вугілля встановлено не було, а відповідачу по даній справі було відмовлено в задоволенні позовних вимог.

З огляду на вищенаведене, суд констатує, що відповідачем не було представлено достатньо належних та переконливих доказів, які підтверджували б підставність відмови прийняти вугілля підписавши акти приймання передачі. А представлені докази в обгрунтування твердження щодо неналежної якості поставленого вугілля не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду, адже суд оцінює та бере до уваги лише ті докази, які належним чином підтверджені, є допустимими, та не спростованими іншими матеріалами справи.

Що стосується питання належності способу захисту порушеного права, який обрано позивачем у даній справі, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ст.16 ЦК України, ст.20 ГК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Отже формулювання позовної вимоги без з'ясування судом зазначених обставин не є підставою для закриття провадження у справі або для беззаперечної відмови у задоволенні позову.

Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, слід виходити з положень ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожен, чиї права та свободи, визнані в цій конвенції, було порушено, має право на ефективний спосіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Таким чином, суд, за результатами дослідження представлених доказів та матеріалів справи, з'ясувавши характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність порушеного права та інтересу позивача, дійшов висновку, що обраний останнім спосіб захисту не суперечить закону, а зокрема за даних обставин, є єдино можливим та ефективним.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Відповідно до ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. (ст. 86 ГПК України).

В силу приписів ч. 4 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 236-241, 327 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ВП “ЗВЗ” – задоволити повністю.

2. Зобов’язати Західне територіальне квартирно-експлуатаційне управління Міністерства оборони України (79007, м. Львів, вул. Ветеранів, 2, код ЄДРПОУ 249982002) прийняти вугілля кам’яне марки Г (0-200) в кількості 623 тон (Івано-Франківська – КЕЧ 416 тон та КЕВ м. Хмельницький – 207 тон) шляхом підписання актів приймання поставленого товару.

3. Стягнути з Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України (79007, м. Львів, вул. Ветеранів, 2, код ЄДРПОУ 249982002) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ВП “ЗВЗ” (80100, Львівська область, м. Червоноград, вул. Львівська, 26, код ЄДРПОУ 37796356) 1 378,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України.

В судовому засіданні 13.02.2018р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 14.02.2018р.

Суддя Юркевич М. В.