Рішення № 72200426, 13.02.2018, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.02.2018р. справа №914/2446/17

Суддя Юркевич М.В., за участю секретаря Кияк І.В., розглянув матеріали справи

за позовом: Львівського міського комунального підприємства “Львівтеплоенерго”, м. Львів

до відповідача: Львівського комунального підприємства “Старий Сихів”, м. Львів

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради

про: визнання договору укладеним

за участю представників сторін:

від позивача: не з’явився

від відповідача: ОСОБА_1 - представник

від третьої особи: ОСОБА_2 - представник

Суть спору. На розгляд до Господарського суду Львівської області поступила позовна заява Львівського міського комунального підприємства “Львівтеплоенерго” до Львівського комунального підприємства “Старий Сихів” про визнання договору про постачання електричної енергії укладеним укладеним.

Ухвалою господарського суду від 29.11.2017р. порушено провадження у даній справі та призначено її до розгляду на 12.12.2017р.

12.12.2017р. розгляд справи було відкладено на 26.12.2017р. Крім того, цією ж ухвалою суду було задоволено клопотання відповідача та залучено до участі у даній справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради.

В межах підготовчого провадження розгляд даної справи відкладався з підстав викладених у відповідній ухвалі суду від 26.12.2018р.

Ухвалою від 23.01.2018р. підготовче провадження було закрито, а справу призначено до судового розгляду по суті на 13.02.2018р.

В судове засідання по розгляду справи по суті позивач не з’явився, причини неявки суд не повідомив.

Представники відповідача та третьої особи виступили з вступним словом, де роз’яснили свої пояснення по справі і заперечення проти позовних вимог.

Після вступного слова присутніх представників, суд перейшов до дослідження доказів та обставин справи, внаслідок чого з’ясовано наступне:

11.12.2013р. між Управлінням комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (третьою особою) та ТОВ «Сомиг ЛТД» було укладено договір оренди нежитлових приміщень №С-8881/13 загальною площею 36,2 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Кавалерідзе, 19.

Після закінчення договору оренди ТОВ «Сомиг ЛТД» було передано нежитлові приміщення балансоутримувачу ЛКП «Старий Сихів» (відповідачу по даній справі) за актом приймання-передачі від 31.03.2017р.

Львівське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго» (позивач) стверджує, що з моменту передачі на баланс відповідача вказаних нежитлових приміщень в останнього виникло зобов’язання укласти з позивачем договір про постачання теплової енергії відповідно до ч. 2 ст. 275 ГК України та ч. 1 ст. 714 ЦК України.

Так, 01.08.2017р. ЛМКП «Львівтеплоенеого» скерувало на адресу відповідача проект договору №6055/А від 01.04.2017р. про постачання теплової енергії в гарячій воді. Однак, відповідач проекту договору не підписав та не надав відповіді щодо відмови у підписанні.

Таким чином, позивач просить суд визнати укладеним з відповідачем договір №6055/А від 01.04.2017р. про постачання теплової енергії в гарячій воді в редакції запропонованій та доданій до позовної заяви.

Як вбачається із проекту вказаного договору, позивач запропонував відповідачу укласти такий договір на строк з 01.04.2017р. по 01.10.2018р.

В ході підготовчого провадження у справі та розгляду справи по суті відповідачем було представлено суду відзив, в якому останній заперечував проти позову. Зокрема, відповідач наголошував, що не є власником чи користувачем спірних нежитлових приміщень, а отже не має обов’язку перед позивачем укласти договір про постачання теплової енергії. Крім того, відповідач як балансоутримувач нежитлових приміщень, не укладав з споживачами, які знаходилися у них договори про надання комунальних послуг, в тому числі і в спірному періоді з 01.04.2017р.

Враховуючи вищенаведене, відповідач просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити.

У своїх письмових поясненнях по суті позовних вимог управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради повідомило, що 07.12.2017р. між Управлінням як орендодавцем та ТОВ «РЕМБУД СЕРВ» як орендарем було укладено договір оренди спірних нежитлових приміщень по вул. Кавалерідзе, 19 строком з 07.12.2017р. по 06.12.2020р.

Також третя особа зазначила, що в період з 01.04.2017р. по 07.12.2017р. вказані нежитлові приміщення були вільними від орендарів та не були ніким зайняті.

Господарський суд, за результатами дослідження доказів наявних в матеріалах справи, письмових пояснень представників сторін, дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають до задоволення. При цьому, суд виходить з наступного:

Як передбачено ч. 2 ст. 275 ГК України, відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов’язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.

Згідно п. 6 ст. 19 вищенаведеного закону, особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.

Як вбачається з матеріалів справи позивач просить суд визнати укладеним з відповідачем договір про теплопостачання в запропонованій редакції на період з 01.04.2017р. по 01.10.2018р.

Однак, як встановлено в ході розгляду даної справи, 07.12.2017р. щодо спірних нежитлових приміщень по вул. Кавалерідзе, 19 було укладено договір оренди між власником, в особі Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, як орендодавцем, та ТОВ «РЕМБУД СЕРВ» як орендарем, на строк до 06.12.2020р. В п. 7.1.12. даного договору зазначено, що орендар зобов’язується самостійно і від власного імені протягом місяця з дати укладення цього договору та підписання акту здачі-приймання, укласти договори щодо надання комунальних послуг у повному обсязі із відповідними організаціями.

Вказаних вище обставин не було враховано позивачем в ході розгляду даної справи, що унеможливлює визнання укладеним такого договору про енергопостачання з відповідачем на зазначений позивачем період з 01.04.2017р. по 01.10.2018р.

Крім того, як з’ясовано судом, договір про постачання енергії укладається з власником чи користувачем відповідного майна.

В даному випадку, протягом спірного періоду з 01.04.2017р. по 07.12.2017р. (до дати укладення договору з новим орендарем) приміщення по вул. Кавалерідзе, 19 були вільними та ніким не зайнятими. Такі факти підтверджуються орендодавцем вказаного спірного майна Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради у своїх письмових поясненнях.

Крім того, в ході підготовчого провадження у справі суд, ухвалою від 26.12.2017р., просив позивача представити суду докази, які підтверджували б, що протягом спірного періоду відповідач здійснював користування приміщенням по вул. Кавалерідзе, 19 та чи використовував послуги з теплопостачання. Оскільки, лише у випадку доведення таких обставин буде підставним вимога щодо визнання укладеним договору.

В той же час, позивач не виконав вимог ухвал суду, не представив належних доказів в обгрунтування своїх позовних вимог та не заперечив тих тверджень і фактів, які були надані відповідачем у відзиві та третьою особою у письмових поясненнях.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що доданий до позовної заяви проект договору про постачання теплової енергії не враховує тих обставин, що стосовно спірних нежитлових приміщень 07.12.2017р. вже укладено договір оренди з новим орендарем. А тому, за таких фактів укладення договору з балансоутримувачем, за наявності орендаря таких приміщень, суперечить законодавству та порушує права відповідача. Крім того, встановлено, що між балансоутримувачем та користувачем нежитлових приміщень (ТОВ «РЕМБУД СЕРВ») не було укладено жодних цивільно-правових угод.

Заслуговує на увагу і та обставина, що в тексті самого проекту договору в розділі про предмет не зазначено стосовно якого ж об’єкта укладається даний договір, не вказано адресу та площу орендованих приміщень та їх індексні номери.

З огляду на вищенаведене, позовні вимоги Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» не підлягають до задоволення.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Відповідно до ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. (ст. 86 ГПК України).

В силу приписів ч. 4 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст. 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 236-241, 327 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні позовних вимог Львівського міського комунального підприємства “Львівтеплоенерго” – відмовити повністю.

2. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України.

В судовому засіданні 13.02.2018р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення виготовлено та підписано 15.02.2018р.

Суддя Юркевич М. В.