Ухвала суду № 72199085, 07.02.2018, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

У Х В А Л А

ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ПОПЕРЕДНЬОГО ЗАСІДАННЯ

07.02.2018 Справа № 905/2265/17

За заявою кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-будівельне підприємство "Азовінтекс", м.Маріуполь

до боржника Публічного акціонерного товариства "Будівельно-монтажна фірма "Азовстальбуд", м. Маріуполь (код ЄДРПОУ 01237193)

про банкрутство

розпорядник майна - арбітражний керуючий Затворницька О.М.

Суддя господарського суду І.К. Чорненька

Представники сторін:

від кредиторів: не з'явились

від боржника: не з'явились

розпорядник майна: не з'явився

Ухвалою господарського суду Донецької області від 04.10.2017р. прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-будівельне підприємство "Азовінтекс" про порушення справи про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Будівельно-монтажна фірма "Азовстальбуд" та призначено проведення підготовчого засідання на 18.10.2017р.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 18.10.2017р. за результатами підготовчого засідання порушено провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Будівельно-монтажна фірма "Азовстальбуд"; введений мораторій на задоволення вимог кредиторів, введена процедура розпорядження майном боржника строком на сто п'ятнадцять календарних днів до 10.02.2018р., розпорядником майна боржника призначений арбітражний керуючий Затворницька Олена Миколаївна; встановлена дата попереднього засідання суду з розгляду реєстру вимог кредиторів на 12.12.2017р.

19.10.2017р. за номером 46622 на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет оприлюднено оголошення (повідомлення) про порушення справи про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Будівельно-монтажна фірма "Азовстальбуд", м. Маріуполь (код ЄДРПОУ 01237193).

Після публікації до господарського суду надійшли заяви з кредиторськими вимогами:

- 16.11.2017р. - Товариства з обмеженою відповідальністю "СТЕП", м.Маріуполь на суму 409930,12грн.;

- 17.11.2017р. - Маріупольського міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області на суму 2960,70грн.;

- 20.11.2017р. - Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполь Донецької області кредитором на суму 10820,13грн.;

- 17.11.2017р. - Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-будівельне підприємство "Азовінтекс" (ініціюючий кредитор) додаткові вимоги на загальну суму 84319221,50грн. та просить суд зобов'язати розпорядника майна окремо внести до реєстру вимог кредиторів вимоги кредитора за договором субпідряду №4/2012 від 23.10.2012р. у розмірі 2707050,84грн., які забезпечені договором застави транспортних засобів №1364 від 22.10.2015р.;

- 17.11.2017р. - Головного управління Державної фіскальної служби України у Донецькій області на суму 18057842,51грн.;

- 27.11.2017р. - Комунального підприємства "Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" №4724 від 16.11.2017р. на суму 16000,00грн.;

До господарського суду також надійшли заяви фізичних осіб про стягнення заборгованості по заробітній платі та включення до реєстру вимог кредиторів першої черги, а саме:

- 20.11.2017р. - ОСОБА_4 на суму 76597,18грн.;

- 20.11.2017р. - ОСОБА_5 на суму 205722,89грн.;

- 20.11.2017р. - ОСОБА_6 на суму 135949,64грн.;

- 20.11.2017р. - ОСОБА_7 на суму 150039,97грн.;

- 20.11.2017р. - ОСОБА_8 на суму 32302,40грн.;

- 20.11.2017р. - ОСОБА_9 на суму 49945,67грн.;

- 21.11.2017р. - ОСОБА_10 на суму 58711,39грн.;

- 22.11.2017р. - ОСОБА_11 на суму 66560,16грн.;

- 20.11.2017р. - ОСОБА_12 на суму 116667,00грн.;

- 22.11.2017р. - ОСОБА_13 на суму 50602,41грн.;

- 28.11.2017р. - ОСОБА_14 на суму 61563,64грн.;

- 21.11.2017р. - ОСОБА_15 на суму 63199,86грн.;

- 21.11.2017р. - ОСОБА_16 на суму 67858,30грн.;

- 21.11.2017р. - ОСОБА_17 на суму 60912,08грн.;

- 21.11.2017р. - ОСОБА_18 на суму 47157,80грн.;

- 22.11.2017р. - ОСОБА_19 на суму 39154,07грн.;

- 22.11.2017р. - ОСОБА_20 на суму 64004,69грн.;

- 22.11.2017р. - ОСОБА_21 на суму 55560,55грн.;

- 22.11.2017р. - ОСОБА_22 на суму 187180,52грн.;

- 05.12.2017р. - ОСОБА_23 на суму 51674,47грн.;

- 05.12.2017р. - ОСОБА_24 на суму 71489,12грн.;

- 05.12.2017р. - ОСОБА_25 на суму 65800,69грн.;

- 05.12.2017р. - ОСОБА_26 на суму 65105,34грн.

11.12.2017р. до господарського суду від розпорядника майна надійшли:

- реєстр вимог кредиторів станом на 01.12.2017р.;

- відзиви на заяви кредиторів.

Ухвалою господарського суду від 12.12.2017р. відкладено попереднє судове засідання на 16.01.2018р.

09.01.2018р. до господарського суду надійшло клопотання ГУ ДФС України у Донецькій області про долучення до матеріалів справи доказів сплати судового збору за подання заяви з кредиторськими вимогами з додатками.

10.01.2018р. до господарського суду від Лівобережного ОУПФ України м. Маріуполя Донецької області надійшли письмові уточнення щодо заявлених кредиторських вимог в частині розміру заборгованості боржника №495/08 від 05.01.2018р. з додатками.

15.01.2018р. до господарського суду надійшли відзиви арбітражного керуючого на заяви кредиторів з кредиторськими вимогами до боржника з додатками.

15.01.2018р. до господарського суду від боржника надішли:

- довідка №07/19 від 11.01.2018р. про середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні щодо ОСОБА_26;

- довідка №07/05 від 11.01.2018р. про середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні щодо ОСОБА_15;

- довідка №07/07 від 11.01.2018р. про нарахування компенсації за несвоєчасно виплачену заробітну плату щодо ОСОБА_15;

- довідка №07/04 від 11.01.2018р. про розмір заборгованості з заробітної плати щодо ОСОБА_15;

- довідка №07/06 від 11.01.2018р. про розрахунок індексації по заробітній платі щодо ОСОБА_15;

- довідка №07/21 від 11.01.2018р. про середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні щодо ОСОБА_17;

- довідка №07/27 від 11.01.2018р. про нарахування компенсації щодо ОСОБА_27;

- довідка №07/25 від 11.01.2018р. про розрахунок індексації по заробітній платі щодо ОСОБА_27;

- довідка №07/28 від 11.01.2018р. про середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні щодо ОСОБА_27;

- довідка №07/26 від 11.01.2018р. про розмір заборгованості по заробітній платі щодо ОСОБА_27;

- довідка №07/13 від 11.01.2018р. про розмір компенсації щодо ОСОБА_20;

- довідка №07/12 від 11.11.2018р. про розмір індексації по заробітній платі щодо ОСОБА_20;

- довідка №07/10 від 11.01.2018р. про розмір заборгованості по заробітній плати щодо ОСОБА_20;

- довідка №07/11 від 11.01.2017р. про середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні щодо ОСОБА_20;

- довідка №07/20 від 11.01.2018р. про розмір заборгованості по заробітній платі щодо ОСОБА_21;

- довідка №07/09 від 11.01.2018р. про середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні щодо ОСОБА_22;

- довідка №07/08 від 11.01.2018р. про заборгованість по заробітній платі щодо ОСОБА_22;

- довідка №07/03 від 11.01.2018р. про середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні щодо ОСОБА_23;

- довідка №07/02 від 11.01.2018р. про заборгованість по заробітній платі щодо ОСОБА_23;

- довідка №07/23 від 11.01.2018р. про середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні щодо ОСОБА_19;

- довідка №07/22 від 11.01.2018р. про заборгованість по заробітній платі щодо ОСОБА_19;

- довідка №07/23 від 11.01.2018р. про розмір компенсації щодо ОСОБА_19;

- довідка №07/14 від 11.01.2018р. про заборгованість по заробітній платі щодо ОСОБА_24;

- довідка №07/15 від 11.01.2018р. про середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні щодо ОСОБА_24;

- довідка №07/17 від 11.01.2018р. про розмір компенсації щодо ОСОБА_25;

- довідка №07/16 від 11.01.2018р. про розмір заборгованості по заробітній платі щодо ОСОБА_25;

- довідка №07/18 від 11.01.2018р. про середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні щодо ОСОБА_25

15.01.2017р. до господарського суду надійшли документи:

- письмові пояснення ОСОБА_17 щодо заявлених вимог;

- письмові пояснення ОСОБА_15 щодо заявлених вимог;

- письмові пояснення ОСОБА_7 щодо банкрутства боржника;

- письмові пояснення ОСОБА_19 щодо заявлених вимог;

- письмові пояснення ОСОБА_21 щодо заявлених вимог;

- письмові пояснення ОСОБА_6 щодо банкрутства боржника;

- письмові пояснення ОСОБА_20 щодо заявлених вимог;

- письмові пояснення ОСОБА_27 щодо заявлених вимог;

- письмові пояснення ОСОБА_16 щодо заявлених вимог.

16.01.2018р. до господарського суду від ПАТ "Будівельно-монтажна фірма "Азовстальбуд" супровідним листом №79/29а від 15.01.2018р. надійшли документи для долучення до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду від 16.01.2018р. відкладено попереднє судове засідання на 07.02.2018р. та зобов'язано сторін надати суду відповідні документи.

У судове засідання 07.02.2018р. розпорядник майна, представники боржника та кредиторів не з'явились, про дату судового засідання були повідомлені належним чином ухвалою суду від 16.01.2018р.

Відповідно до ст.202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Розглянувши в судовому засіданні 07.02.2018р. заяви конкурсних кредиторів, відзиви арбітражного керуючого на заяви кредиторів, реєстр вимог кредиторів, заслухавши пояснення арбітражного керуючого, боржника та присутніх представників кредиторів, суд встановив:

Відповідно до п.2 ст.25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, у тому числі щодо яких були заперечення боржника і які не були внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, а також ті, що визнані боржником та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, і вирішує питання про його затвердження.

За результатами розгляду господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначається розмір визнаних судом вимог кредиторів, які включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

Отже, незалежно від того чи визнані вимоги кредитора боржником разом з розпорядником майна, чи ні, чи були стосовно них рішення юрисдикційних органів, чи визнані вони в претензійному порядку, суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та визначає правомірність і обґрунтованість грошових вимог кредитора до боржника й за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора.

Згідно ч.6 ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.

За загальним правилом, визначеним ст. 74 ГПК України кожна сторона належними засобами доказування повинна довести підстави своїх вимог.

Розпорядник майна, згідно відзивів та реєстру вимог кредиторів, визнав наступні кредиторські вимоги:

- ТОВ «Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс» на суму 85354921,73грн. та 15305,93грн. судового збору;

- Маріупольське міське відділення УВД ФСС України у Донецькій області на суму 2960,70грн.;

- ТОВ «Степ» на суму 409930,12грн.;

- КП «Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» на суму 16000,00грн.;

- Лівобережне ОПФ Україні м. Маріуполя Донецької області на суму 10820,13грн.;

- ГУ ДФС у Донецькій області на суму 15346303,20грн.;

- ОСОБА_13 на суму 28967,37грн.;

- ОСОБА_22 на суму 5011,99грн.;

- ОСОБА_21 на суму 26683,75грн.;

- ОСОБА_11 на суму 57161,76грн.;

- ОСОБА_20 на суму 26969,89грн.;

- ОСОБА_19 на суму 15715,03грн.;

- ОСОБА_4 на суму 42659,68грн.;

- ОСОБА_8 на суму 67664,59грн.;

- ОСОБА_5 на суму 183219,29 грн.;

- ОСОБА_7 на суму 107966,68грн.;

- ОСОБА_9 на суму 29855,67грн.;

- ОСОБА_6 на суму 86151,24грн.;

- ОСОБА_27 на суму 86151,24грн.;

- ОСОБА_10 на суму 24180,32грн.;

- ОСОБА_16 на суму 12812,78грн.;

- ОСОБА_17 на суму 33522,64грн.;

- ОСОБА_15 на суму 9385,46грн.,

а, також окремо внесені до реєстру вимоги кредиторів, забезпечені заставою:

- ТОВ «Проектно-Будівельне підприємство «Азовінтекс» на суму 2707050,84грн.

Відповідно до ст.86 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

· 16.11.2017р. до господарського суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Степ» з кредиторськими вимогами на суму 409930,12грн., з яких:

- 374373,46грн. - заборгованість за зобов'язаннями;

- 7030,80грн. - 3% річних;

- 22467,78грн. - інфляційні втрати;

- 6058,08грн. - судовий збір.

В обґрунтування кредиторських вимог, заявник посилається на договір будівельного субпідряду №4-2015 від 10.06.2015р., рішення господарського суду Донецької області від 27.09.2017р. у справі №905/2308/16 та постанову Лівобережного відділу ДАС м.Маріуполя ГТУЮ у Донецькій області від 24.02.2017р. ВП №53475845 про відкриття виконавчого провадження.

Згідно відзиву розпорядника майна вимоги ТОВ «Степ» у розмірі 409930,12грн. мають достатнє нормативне та документарне обґрунтування, визнаються у повному обсязі та підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів.

Розглянувши у судовому засіданні 07.02.2018р. заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Степ" про визнання кредиторських вимог, наявні в матеріалах справи документи, суд встановив:

27.09.2017р. рішенням господарського суду Донецької області у справі №905/2308/16 стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Будівельно-монтажна фірма «Азовстальбуд» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Степ» 374373,46грн. - заборгованості по договору субпідряду, 7030,80грн. - 3% річних, 22467,78грн. - інфляційних, 6 058,08 грн. - відшкодування витрат по оплаті судового збору.

10.10.2016р. господарським судом Донецької області виданий відповідний наказ.

24.02.2017р. постановою Лівобережного відділу ДАС м.Маріуполя ГТУЮ у Донецькій області відкрито виконавче провадження ВП №53475845 на виконання наказу господарського суду Донецької області від 10.10.2016р. у справі №905/2308/16.

Згідно довідки Лівобережного відділу ДАС м.Маріуполя ГТУЮ у Донецькій області №53475845/7 від 06.12.2017р., сума боргу ПАТ «Будівельно-монтажна фірма «Азовстальбуд» на користь ТОВ «Степ» у розмірі 409930,12грн. станом на 06.12.2017р. не стягнута.

Станом на 07.02.2018р. доказів сплати заборгованості перед ТОВ «Степ» боржником суду не надано.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов висновку, що вимоги Товариства обмеженою відповідальністю «Степ» у розмірі 409930,12грн. є обґрунтованими, доведеними, підтверджені належними та допустимими доказами, та підлягають визнанню.

· 17.11.2017р. Відділення виконавчої дирекції ФСС від нещасних випадків на виробництві захворювань України у м. Торезі звернулося до суду із заявою про визнання кредитором на суму 2960,70грн., з яких:

- 1973,80грн. - сума неправомірно витрачених страхових коштів;

- 986,90грн. - сума штрафу за неправомірне використання страхових коштів.

В підтвердження кредиторських вимог, заявником надані:

- копія звіту Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності №08/144 від 19.07.2017р. за 1 півріччя 2017р. щодо страхувальника - ПАТ «будівельно-монтажна фірма «Азовстальбуд»;

- копія акту планової перевірки дотримання порядку використання коштів ФСС України, виділених в період з 01.04.2015р. по 31.03.2017р. у ПАТ «Будівельно-монтажна фірма «Азовстальбуд» №103 від 24.04.2017р.;

- копія рішення Донецького обласного відділення ВК ФСС з тимчасової втрати працездатності №65 від 28.04.2017р. про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

23.01.2018р. Маріупольським міським відділенням Управління виконавчої дирекції ФСС України в Донецькій області надано до суду заявку про уточнення вимог №05-46/04-146 від 12.01.2018р., за яким просить суд визнати грошові вимоги Фонду на суму 2960,70грн., та внести їх до реєстру вимог кредиторів в наступній черговості:

- 1973,80грн. - друга черга;

- 986,90грн. - шоста черга.

Згідно відзиву розпорядника майна вимоги Маріупольського міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області у розмірі 2960,70грн. мають достатнє нормативне та документарне обґрунтування, визнаються у повному обсязі та підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів.

Відповідно до ст.86 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Розглянувши у судовому засіданні 07.02.2018р. заяву Маріупольського міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області про визнання кредиторських вимог, наявні в матеріалах справи документи, суд встановив:

Відповідно до ст.4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», Фонд соціального страхування України є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом.

Згідно ч.2. ст. 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» роботодавець зобов'язаний, у тому числі:

1) надавати та оплачувати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг згідно із цим Законом;

2) вести облік коштів соціального страхування і своєчасно надавати Фонду встановлену звітність щодо цих коштів;

3) під час перевірки правильності використання коштів Фонду та достовірності поданих роботодавцем даних надавати посадовим особам Фонду необхідні документи та пояснення з питань, що виникають під час перевірки.

Відповідно до ч.6 ст.15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», у разі порушення порядку використання страхових коштів роботодавці відшкодовують Фонду в повному обсязі неправомірно витрачену суму страхових коштів та/або вартість наданих соціальних послуг і сплачують штраф у розмірі 50 відсотків такої суми.

Згідно акту планової перевірки дотримання порядку використання коштів ФСС України, виділених в період з 01.04.2015р. по 31.03.2017р. у ПАТ «Будівельно-монтажна фірма «Азовстальбуд» №103 від 24.04.2017р., за страхувальником ПАТ «Будівельно-монтажна фірма «Азовстальбуд» виявлено порушення порядку використання коштів Фонду на загальну суму 1973,80грн., встановленого Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

28.04.2017р. виконавчою дирекцією Донецького обласного відділення ФСС з тимчасовою втрати працездатності винесено рішення №65 про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за яким керуючись п.п. 5, 6 ч.1 ст. 10, ч.6 ст.15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» Фондом застосована до ПАТ «Будівельно-монтажна фірма «Азовстальбуд» фінансові санкції за порушення порядку використання страхових коштів та (або) несвоєчасне повернення або повернення не в повному обсязі страхових коштів за період з 01.01.2015р. у загальному розмірі 2960,70грн., а саме:

- 1973,80грн. - сума неправомірно витрачених коштів за період після 01.01.2015р.;

- 986,90грн. - штраф у розмірі 50% неправомірно витрачених страхових коштів та/або вартість наданих послуг за період 01.01.2015р.

Станом на 07.02.2018р. доказів сплати заборгованості перед Маріупольським міським відділенням Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області боржником суду не надано.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов висновку, що вимоги з Маріупольського міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області у розмірі 2960,70грн. (986,90грн. - сума неправомірно витрачених страхових коштів; 986,90грн. - штраф) є обґрунтованими, доведеними, підтверджені належними та допустимими доказами, та підлягають визнанню.

· 20.11.2017р. до господарського суду звернулась Лівобережне ОУПФ України м.Маріуполя Донецької області із заявою про визнання кредитором на суму 10820,13грн.

В обґрунтування заявлених вимог кредитор посилається на наявність у боржника заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п. "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" у розмірі 10820,13грн., з яких:

- 1500,21грн. - заборгованість за березень 2017р.;

- 2584,70грн. - заборгованість за квітень - травень 2017р.;

- 5160,63грн. - заборгованість за червень - серпень 2017р.;

- 1574,59грн. - заборгованість за вересень 2017р.

На підтвердження заявлених грошових вимог до боржника, заявником (кредитором) надані наступні документи:

- розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій №192/04/26 від 11.01.2017р. та №1255/05 від 16.01.2017р.; лист УПФ №7907/05 від 03.03.2017р.; копія постанови Донецького окружного адміністративного суду від 30.05.2017р. по справі №805/1577/17-а; копія постанови Лівобережного ВДВС від 27.07.2017р. про відкриття виконавчого провадження ВП№54384915 за виконавчим листом від 05.07.2017р. по справі №805/1577/17-а; постанова Лівобережного ВДВС від 31.10.2017р. ВП№54384915 про заміну сторони виконавчого провадження;

- розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій №179/07 від 04.04.2017р., №1047/04/26 від 03.03.2017р., №2794/05 від 05.05.2017р.; листи УПФ №179/07 від 04.04.2017р., №2794/05 від 05.05.2017р.; копія постанови Донецького окружного адміністративного суду від 07.08.2017р. по справі №805/2591/17-а; копія постанови Лівобережного ВДВС від 17.10.2017р. про відкриття виконавчого провадження №54909982 від 21.09.2017р.;

- розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій №2794/05 від 05.05.2017р., №8492/05 від 04.07.2017р.,№11925/05 від 07.08.2017р.; листи УПФ №5507/05 від 02.06.2017р, №8392/05 від 04.07.2017р., №11925/05 від 03.08.2017р.; копія постанови Донецького окружного адміністративного суду від 06.11.2017р. по справі №805/3648/17-а;

- розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій №2794/05 від 05.05.2017р.; лист УПФ №15072/05 від 04.09.2017р.

Згідно реєстру вимог кредиторів, розпорядником майна визнані кредиторські вимоги Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області у розмірі 10820,13грн. у повному обсязі.

Відповідно до ст.86 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Розглянувши заяву Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області про визнання кредиторських вимог, наявні в матеріалах справи документи, суд встановив:

Відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" підприємства зобов'язані відшкодовувати органам Пенсійного фонду витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", до досягнення працівниками загальновстановленого пенсійного віку.

Абзацом 4, п.1, ст.2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що "Об'єктом оподаткування є: для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону (суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності та філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку), об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до наданої заявником документів, ПАТ "Будівельно-монтажна фірма «Азовстальбуд" (ЄДРПОУ 1237193) зареєстрований в Маріупольській ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 39883670).

Згідно наданого Лівобережним ОУПФ України м. Маріуполя Донецької області розрахунку та картки особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, боржник має заборгованість перед Фондом з фактичних витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" у розмірі 10820,13грн., з яких:

- 1500,21грн. - заборгованість за березень 2017р.;

- 1219,30грн. - заборгованість за квітень 2017р.;

- 1365,40грн. - заборгованість за травень 2017р.;

- 1365,40грн. - заборгованість за червень 2017р.;

- 2220,64грн. - заборгованість за липень 2017р.;

- 1574,59грн. - заборгованість за серпень 2017р.;

- 1574,59грн. - заборгованість за вересень 2017р.

Сума заборгованості боржника перед Фондом з фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у розмірі 1500,21грн. за березень 2017р., підтверджена постановою Донецького окружного адміністративного суду від 30.05.2017р. у справі №805/1577/17-а.

Сума заборгованості боржника перед Фондом з фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у розмірі 2584,70грн. за квітень - травень 2017р. (1219,30грн. + 1365,40грн.), підтверджена постановою Донецького окружного адміністративного суду від 07.08.2017р. у справі №805/2591/17-а.

Сума заборгованості боржника перед Фондом з фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у розмірі 5160,63грн. за червень - серпень 2017р. (1365,40грн.+2220,64грн.+1574,59грн.), підтверджена постановою Донецького окружного адміністративного суду від 06.11.2017р. у справі №805/3648/17-а.

Сума заборгованості боржника перед Фондом з фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у розмірі 1574,59грн. за вересень 2017р., підтверджена розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пенсій з серпня 2017р. №119/05, який має підпис керівника та печатку Лівобережного ОУПФ України м. Маріуполя Донецької області.

Станом на теперішній час докази сплати боржником заборгованості перед заявником суду не надані.

Таким чином, заборгованість боржника перед Лівобережним ОУПФ України м.Маріуполя Донецької області у розмірі 10820,13грн. обґрунтована, підтверджена належними та допустимими доказами, а тому підлягає визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів.

· 17.11.2017р. до господарського суду Донецької області надійшла заява ініціюючого кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс» №522/257/06 від 09.11.2017р. з додатковими грошовими вимогами, за яким просить суд:

1) визнати додаткові грошові вимоги до боржника в сумі 84319221,50грн., з яких:

- 80442109,61грн. - заборгованість за договором підряду №522/2007-287 від 16.08.2007р.;

- 1812819,25грн. - заборгованість за договором субпідряду №20-07 від 23.08.2007р.;

- 2064382,64грн. - заборгованість за договором №1/12 від 07.12.2009р.

2) зобов'язати розпорядника майна окремо внести до реєстру вимог кредиторів вимоги за договором субпідряду №4/2012 від 23.10.2012р., які забезпечені договором застави транспортних засобів №1364 від 22.10.2015р. у сумі 2707050,84грн.

В обґрунтування кредиторських вимог, заявник посилається на наявність заборгованості за договором підряду №522/2007-287 від 16.08.2007р., договором субпідряду №20-07 від 23.08.2007р., договором №1/12 від 07.12.2009р., договором субпідряду №4/2012 від 23.10.2012р., та забезпечення зобов'язань за договором субпідряду №4/2012 від 23.10.2012р. договором застави транспортних засобів №1364 від 22.10.2015р. та акти звірки взаємних рахунків за даними договорами.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс» про визнання додаткових кредиторських вимог, наявні в матеріалах справи документи, суд встановив:

Відповідно до ч.2 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кредитор, за заявою якого порушено провадження у справі, має право заявити додаткові грошові вимоги до боржника у межах строку, встановленого частиною першою цієї статті.

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс» 18.10.2017р. ухвалою господарського суду порушена провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства «Будівельно-монтажна фірма «Азовстальбуд».

Ухвалою господарського суду Донецької області від 18.10.2017р. визнані грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-будівельне підприємство "Азовінтекс" в сумі 1035700,23грн.

Ухвала господарського суду Донецької області від 18.10.2017р. у справі №905/2265/17 про банкрутство Публічного акціонерного товариства «Будівельно-монтажна фірма «Азовстальбуд» набрала законної сили та є чинною.

Згідно матеріалів справи, сума додатково заявлених кредиторських вимог ТОВ Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс» у розмірі 84319221,50грн. складається з заборгованості боржника ПАТ «Будівельно-монтажна фірма «Азовстальбуд» за договором підряду №522/2007-287 від 16.08.2007р., договором субпідряду №20-07 від 23.08.2007р., договором про тимчасове відрядження робітників №1/12 від 07.12.2009р., договором субпідряду №4/2012 від 23.10.2012р. та договором застави транспортних засобів №1364 від 22.10.2015р.

1) 16.08.2007р. між ЗАТ «Будівельно-монтажна фірма «Азовстальбуд» (замовник, забудовник) та ТОВ Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс» (генпідрядник) укладено договір підряду №522/2007-287 на будівництво житлових будинків.

До даного договору сторонами укладені додаткові угоди №1 від 02.11.2008р. та №2 від 18.12.2008р.

Згідно п.1.1 договору «генпідрядник» в порядку та на умовах обумовлених даним договором зобов'язався виконати власними та залученими силами та засобами роботи по проектуванню та будівництву під ключ чотирьох багатоквартирних житлових домів типу А, за адресою: м. Маріуполь, вул. Я. Гугеля, 3 площею 16471,76м2 (площа одного будинку - 4117,94м2), а «замовник» зобов'язався створювати «генпідряднику» необхідні умови для виконання робіт, прийняти їх результат (готові до експлуатації житлові будинки), ввести дома в експлуатацію та уплатити обумовлену даним договором суму.

Договірна вартість робіт, виконуваних у відповідності з п.1.1 договору орієнтовано становить 90835167,70грн., у тому числі ПДВ - 139194,62грн. (п.2.1 договору).

Вартість будівництва визначена з врахуванням комплексу робіт, необхідного для здачі об'єкту в експлуатацію згідно додатку №1 договору, та становить 5514,60грн. з урахуванням ПДВ, що відповідає 942$ за 1м2 площі квартири (п.2.2 договору).

Вартість фактично виконаних робіт визначається щомісячно обчисленим процентом завершеності робіт за визначений період до загальної вартості робіт у відповідності з виконаними об'ємами. Вартість робіт обчислюється по курсу гривні к долару США, встановленому НБУ на дату оформлення актів виконаних робіт по формі КБ-2 та довідки про вартість виконаних робіт по формі КБ-3 (п.2.7 договору).

Розрахунки за виконання роботи проводяться «замовником» з «генпідрядником» протягом 30 календарних днів з моменту підписання акту комісії про готовність об'єкта до вводу в експлуатацію (п.2.8 договору).

Згідно п. 3.1 договору, строки виконання всього об'єму будівничо-монтажних робіт становить:

- Початок - протягом 10 днів з моменту підписання даного договору;

- Закінчення - по узгодженому графіку (додаток №2 до договору).

До початку виконання робіт «замовник» зобов'язаний затвердити розроблену «генпідрядником» проектно-технічну документацію (п.4.2.2 договору).

«Замовник» при необхідності надає матеріали та виконує окремі види робіт. Вартість наданих матеріалів «генпідрядник» виплачує «замовнику» на підставі виставлених рахунків та актів виконаних робіт (п.4.2.7 договору).

Щомісячно до 25 числа поточного місяця «генпідрядник» зобов'язаний скласти, підписати зі своєї сторони у 4-х екземплярах та передати на підпис «замовнику» акт о прийманні виконаних робіт, оформлених на підставі питомої маси виконаних робіт (фізичних об'ємів), довідку про вартість виконаних робіт та затрат форми КБ-3 (п.6.1 догвоору).

Здавання-приймання повністю виконаних робіт, передбачених даним договором, здійснюється у відповідності з діючим порядком, встановленим ДБН і з оформленням всієї виконавчої документації (п.6.2 договору).

Строк дії договору встановлюється з моменту його підписання двома сторонами та діє до закінчення взаєморозрахунків (п.13.2).

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Проаналізувавши вищезазначений договір, судом встановлено, що останній за своєю правовою природою є договором підряду та підпадає під регулювання статями 837-864 Цивільного кодексу України.

За статтею 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Статтею 509 Цивільного кодексу України закріплено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

16.08.2007р. між ЗАТ «Будівельно-монтажна фірма «Азовстальбуд» та ТОВ Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс» укладено додаток №1 до договору підряду №522/2007-287 від 16.08.2007р., а саме Розшифровку комплексу робіт, які входять у вартість будівництва житлового дому тип А за адресою: м. Маріуполь, вул. Гугеля, 3, загальна вартість комплексу робіт становить 22708791,94грн. (у т.ч. ПДВ 3784798,66грн.)

02.11.2008р. ЗАТ «Будівельно-монтажна фірма «Азовстальбуд» та ТОВ Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс» укладений додаток №2 до договору підряду №522/2007-287 від 16.08.2007р. - затверджений план вводу житлових будинків (житловий комплекс із 4-х будинків: А-1, А-2, А-3, А-4).

На підтвердження виконання умов договору підряду №522/2007-287 від 16.08.2007р., заявником надані:

- копії довідок про вартість виконаних робіт за договором №522/2007-287 від 16.08.2007р.;

- копії актів приймання виконаних підрядних робіт за договором №522/2007-287 від 16.08.2007р.;

- копії рахунків-фактур на оплату виконаних робіт за договором №522/2007-287 від 16.08.2007р.;

- копії актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) за договором №522/2007-287 від 16.08.2007р.

- акт звірки взаєморозрахунків між ЗАТ «Будівельно-монтажна фірма «Азовстальбуд» та ТОВ Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс» станом за період з січня по серпень 2017 року за договором №522/2007-287 від 16.08.2007р.

Надані заявником вищезазначені документи підписані представниками ЗАТ «Будівельно-монтажна фірма «Азовстальбуд» та ТОВ Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс», а також скріплені печатками підприємств.

Згідно наданих заявником документів та акту звірки взаєморозрахунків станом на серпень 2017 року, заборгованість боржника - ПАТ «Будівельно-монтажна фірма «Азовстальбуд» перед ТОВ Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс» за договором підряду №522/2007-287 від 16.08.2007р. становить 80442019,61грн.

Наявність зазначеною заборгованості перед ТОВ Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс» визнана боржником в повному обсязі у судовому засіданні 15.01.2018р.

2) 23.08.2007р. між ТОВ Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс» (генпідрядник) та ЗАТ «Будівельно-монтажна фірма «Азовстальбуд» (субпідрядник) укладено договір субпідряду №20-07.

До даного договору сторонами укладені протокол урегулювання розбіжностей та додаткові угоди №1 від 01.03.2007р., №2 від 15.09.2008р., №3 від 26.05.2011р.

Згідно п.1.1 договору «генпідрядник» отримує, а «субпідрядник» приймає на себе зобов'язання по виконанню власними та залученими силами будівельно-монтажні роботи по Доменній печі №2 об'ємом 4300м3 на «Алчевському металургійному комбінаті».

Орієнтована договірна ціна робіт на дату укладання даного договору становить 55000000,00грн. з урахуванням ПДВ (п.2.1 договору).

Договірна ціна визначається сторонами з урахуванням кошторисної вартості по проекту, діючих нормативних документів, прейскурантів на готову будівничу продукцію, умов виконання робіт, повноти проектно-кошторисної документації та розрахункових показників, узгоджених замовником (ВАТ «АМК») (п.2.2 договору).

«Генпідрядник» проводить оплату виконаних робіт по рахункам «субпідрядника», які виставляються щомісячно, на підставі підписаних актів виконаних робіт по формі КБ-2в та довідок вартості виконаних робіт по формі КБ-3. Оплата рахунків проводиться протягом 10 банківських дні з дати їх отримання шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок «субпідрядника», вказаний у даному договорі (п.3.1 договору).

«Генпідрядник» може перераховувати «субпідряднику» аванс. Сума та строки авансу узгоджуються сторонами по мірі необхідності (п.3.2 договору).

Остаточні розрахунки за виконання «субпідрядником» роботи, включаючи премію за пуск об'єкту здійснюються після підписання акту робочої комісії та протягом 20 днів після підписання акту здачі об'єкту в експлуатацію. «Генпідрядник» має право затримати остаточний розрахунок, якщо «субпідрядник» в оговорений даним договором строк не звільнить будівельну площу від будівельного сміття, невикористаних матеріалів, передані «генпідрядником» приміщення (п.3.3 договору).

Пунктом 4.1 договору встановлені строки виконання робіт:

- Початок: з моменту укладання контракту;

- Закінчення: по узгодженню графіку.

До початку виконання робіт «генпідрядник» зобов'язався передати «субпідряднику» затверджену проектно-кошторисну документацію (проект або робочий проект, у тому числі проект організації будівництва) в 2-х екземплярах, робочі креслення у 2-х екземплярах, об'єктні та локальні кошториси в 2-х екземплярах (п.5.2 договору).

«Генпідрядник» зобов'язаний прийняти у встановленому порядку та оплатити виконані роботи в строки згідно договору (п.5.6 договору).

Згідно розділу 6 договору, «Субпідрядник» зобов'язаний:

- Виконувати усі роботи в об'ємах, передбачених договором та здати роботи «підряднику» у відповідності з діючим порядком здавання-приймання робіт (п.6.2.2 договору);

- Залучати по договорам субпідряду будівельні та спеціалізовані організації для виконання робіт та здійснювати координацію їх діяльності на будівельній площі (п.6.2.3 договору);

- Протягом 20-ти денного строку після закінчення робіт звільнити займану ділянку під побутове містечко, приміщення, перевівши їх у належний стан та здати представнику «генпідрядника», за яким вони закріплені (п.6.2.5 договору).

Строк дії договору встановлюється з моменту його підписання двома сторонами та діє до закінчення взаєморозрахунків (п.13.4 договору).

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Проаналізувавши вищезазначений договір, судом встановлено, що останній за своєю правовою природою є договором підряду та підпадає під регулювання статями 837-864 Цивільного кодексу України.

За статтею 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Статтею 509 Цивільного кодексу України закріплено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

На підтвердження виконання умов договору субпідряду №20-07 від 23.08.2007р., заявником надані:

- копії платіжних вимог-доручень за виконання робіт за договором субпідряду №20-07 від 23.08.2007р.;

- копії довідок про вартість виконаних підрядних робіт за договором субпідряду №20-07 від 23.08.2007р.;

- копії актів приймання виконаних підрядних робіт за договором субпідряду №20-07 від 23.08.2007р.;

- акти звірок взаєморозрахунків між ЗАТ «Будівельно-монтажна фірма «Азовстальбуд» та ТОВ Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс» станом за період з серпня по жовтень 2017р. за договором субпідряду №20-07 від 23.08.2007р.

Надані заявником вищезазначені документи підписані представниками ЗАТ «Будівельно-монтажна фірма «Азовстальбуд» та ТОВ Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс», а також скріплені печатками підприємств.

Згідно наданих заявником документів та актів звірок взаєморозрахунків станом на жовтень 2017р., заборгованість боржника - ПАТ «Будівельно-монтажна фірма «Азовстальбуд» перед ТОВ Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс» за договором субпідряду №20-07 від 23.08.2007р. становить 1812819,25грн.

Наявність зазначеною заборгованості перед ТОВ Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс» визнана боржником в повному обсязі у судовому засіданні 15.01.2018р.

3) 07.12.2009р. між ТОВ Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс» (замовник) та ЗАТ «Будівельно-монтажна фірма «Азовстальбуд» (виконавець) укладено договір про тимчасове відрядження робітників №1/12.

Згідно п.1.1 договору «виконавець» тимчасово відряджає у розпорядження «замовнику» своїх робітників для роботи в м. Волжський (Російська Федерація) на об'єктах ПАТ «Волжський трубний завод» на період та в кількості, який обумовлений сторонами у додатках до договору, які є його невід'ємними частинами.

Робітники «виконавця», на період їх відрядження «замовнику», знаходяться в оперативному підпорядкуванні у «замовника», з урахуванням їх спеціалізації у межах укладених трудових договорів та додатках даного договору (п.1.3 договору).

Згідно п.2.1.4 договору, виконавець у порядку, передбаченому діючим законодавством та затвердженому колективним договором щомісячно зобов'язався нараховувати та виплачувати заробітну плату на підставі двохстороннього з «замовником» акту відшкодування витрат.

Компенсація витрат, понесених «виконавцем» за даним договором, здійснюється «замовником», шляхом перерахування відповідної суми на розрахунковий рахунок «виконавця», протягом 15 банківських днів з моменту підписання двохстороннього акту на відшкодування витрат (п.3.1 договору).

Сума компенсації, яка належить сплаті «виконавцю», визначається у відповідності з двохстороннім актом, який укладений сторонами на підставі даних представлених «виконавцем» «замовнику» (п.3.2 договору).

«Замовник» може перераховувати «виконавцю» аванс. Сума авансу та строки узгоджуються сторонами по мірі необхідності (п. 3.3 договору).

Облік робочого часту та об'єму виконаних робітниками робіт здійснюється уповноваженими особами «замовника» у строгій відповідності з діючим законодавством України (п.3.3 договору).

Даний договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2011р.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Проаналізувавши вищезазначений договір, судом встановлено, що останній за своєю правовою природою є договором про надання послуг та підпадає під регулювання статями 901-903 Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

На підтвердження виконання умов договору про тимчасове відрядження робітників №1/12. від 07.12.2009р., заявником надані:

- копії рахунків-фактур ЗАТ «БМФ «Азовстальбуд» за договором №1/12. від 07.12.2009р., виставлених одержувачу ТОВ Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс»

- копія банківської виписки ПАТ «ПУМБ» по рахунку ЗАТ «БМФ «Азовстальбуд» за період з 15.03.2010р. по 22.03.2011р. в підтвердження перерахування ТОВ Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс» на користь ЗАТ «БМФ «Азовстальбуд» авансів на відшкодування витрат за договором №1/12. від 07.12.2009р.;

- платіжні доручення-вимоги про перерахування ТОВ Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс» на користь ЗАТ «БМФ «Азовстальбуд» авансів на відшкодування витрат за договором №1/12. від 07.12.2009р.;

- копії актів про відшкодування витрат за договором №1/12. від 07.12.2009р., які підписані та скріплені печатками підприємств - ТОВ Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс» та ЗАТ «БМФ «Азовстальбуд».

- акти звірок взаєморозрахунків між ЗАТ «Будівельно-монтажна фірма «Азовстальбуд» та ТОВ Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс» станом за період з січня по серпень 2017р. за договором №1/12 від 07.12.2009р.

Як вбачається з тексту заяви, ТОВ «Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс» просить суд визнати його додаткові грошові вимоги до боржника, у тому числі, на суму 2064382,64грн. за договором №1/12 від 07.12.2009р.

При цьому, згідно наданих заявником документів та акту звірки взаєморозрахунків станом на серпень 2017р., заборгованість боржника - ПАТ «Будівельно-монтажна фірма «Азовстальбуд» перед ТОВ Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс» за договором №1/12. від 07.12.2009р. становить 2064382,46грн.

Заборгованість перед ТОВ Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс» визнана боржником в повному обсязі у судовому засіданні 15.01.2018р.

Згідно тексту заяви, заявником була допущена арифметична помилка при зазначенні суми заборгованості боржника за договором за договором №1/12 від 07.12.2009р., а саме: замість « 2064382,46грн.», зазначено « 2064382,64грн.

Таким чином, частина заявлених ТОВ «Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс» вимог до за договором №1/12. від 07.12.2009р., у розмірі 0,18грн. не підлягає визнанню.

4) 23.10.2012р. між ПАТ «Будівельно-монтажна фірма «Азовстальбуд» (підрядник) та ТОВ Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс» (субпідрядник) укладено договір субпідряду №4/2012.

До даного договору сторонами укладені договори про внесення змін від 30.10.2012р. та від 10.08.2015р.

Згідно п.1.1 «субпідрядник» зобов'язується виконати власними силами земляні, розбірні та інші роботи, пропоновані «підрядником» на об'єктах ПАТ «Алчевський металургійний комбінат», відповідно затвердженої «замовником» (ПАТ «АМК») проектно-кошторисної документації.

«Підрядник» зобов'язується прийняти та оплатити прийняті роботи (п.1.2 договору).

Вартість робіт по договору встановлюється конкретно для кожного виду робіт, визначеного виданою проектно-кошторисною документацією та узгодженими параметрами договірної ціни (Додаток №1) та орієнтовно складає 3000000,00грн. в т.ч. ПДВ (п.2.1 договору).

«Субпідрядник» самостійно, не пізніше 25 числа поточного місяця, здає виконаний об'єм роботи замовнику (ПАТ «АМК») та оформлює у відповідності з діючими вимогами «замовника» та «підрядника» акти виконаних робіт (форми КБ-2в) та довідки про вартість виконаних робіт (форми КБ-3). Підписані сторонами акти та довідки здає «замовнику» та «підряднику» (п.3.1 договору).

Оплата виконаних Субпідрядником робіт проводиться шляхом перерахування грошових коштів платіжними дорученнями на розрахунковий рахунок «субпідрядника» вказаний в даному договорі на підставі наданих рахунків, податкових накладних, оформлених у встановленому порядку актів виконаних робіт (форми КБ-2в), довідок про вартість виконаних робіт (форми КБ-3), а також комплекту всієї необхідної виконавчої документації (п.3.2 договору).

Пунктом 3.3 договору визначений перелік документів, які «субпідрядник» зобов'язаний вистали «підряднику» замовленим листом або передати йому під розпис.

«Підрядник» зобов'язаний здійснити з «субпідрядником» розрахунок за виконані останнім за даним договором роботи на суму 2707050,84грн. в строк до 31.12.2017р.

В забезпечення виконання своїх зобов'язань по оплаті виконаних «субпідрядником» по даному договору робіт, «підрядник» зобов'язаний передати «субпідряднику» в заставу та/або іпотеку узгоджене з «підрядником» майно сумарною ринковою вартістю не менше 4000000,00грн. (п.3.4 договору).

Строки виконання кожного конкретного виду робіт або комплексу робіт визначається сторонами у відповідності до графіку будівництва та поставок, затверджених «замовником» (ПАТ «АМК») (п.4.1 договору).

«Субпідрядник» зобов'язаний виконати роботи в обсязі, передбаченому затвердженою проектно-кошторисною документацією, переданою «субпідряднику» та в строки, передбачені даним договором (п.5.1.1 договору).

«Підрядник» до початку виконання робіт зобов'язаний надати «субпідряднику» проектно-кошторисну документацію, затверджену «замовником» (ПАТ «АМК») в одному екземплярі.

«Підрядник» зобов'язаний прийняти у «субпідрядника» виконані роботи та проводити їх оплату в національній валюті України, в порядку, обумовленому п.3.2 даного договору (п.5.2.5 договору).

Даний договір діє з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31.12.2018р., але у будь якому разі до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань (п.7.6 договору).

Згідно наданих заявником документів та картки рахунку підприємства ТОВ Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс» №3611 (данні бухгалтерського обліку) за січень 2013р. - жовтень 2017р., заборгованість боржника - ПАТ «Будівельно-монтажна фірма «Азовстальбуд» перед ТОВ Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс» за договором №4/2012 від 23.10.2012р. становить 2707050,84грн.

В забезпечення виконання договору субпідряду №4/2012 від 23.10.2012р. між ТОВ «Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс» " (заставодержатель) та ПАТ «Будівельно-монтажна фірма «Азовстальбуд» (заставодавець) укладено договір застави транспортних засобів б/н від 22.10.2015р. (далі - договір застави).

Відповідно до цього договору забезпечується заставою виконання «заставодавцем» договору субпідряду №4/2012 від 23.10.2012р., зі змінами та доповненнями. За умовами договору субпідряду «заставодавець» зобов'язується сплатити заставодержателю грошову суму у розмірі 2707050,84грн. в строк до 2017р. (п.1.1 договору).

Пунктом 1.2 договору застави визначений перелік транспортних засобів, великовантажних транспортних засобів та технологічних засобів, які «заставодавець» надає у заставу «заставодержателю» для забезпечення зобов'язань.

Загальна заставна вартість предмету застави становить 2485000,00грн. (п.1.3 договору).

Статтею 572 Цивільного кодексу України передбачено, що в силу застави, кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставного майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ст.. 19 Закону України «Про заставу» за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування

збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави, виключно в межах вартості заставного майна.

Як вбачається з тексту заяви, ТОВ «Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс» просить суд зобов'язати розпорядника майна окремо внести до реєстру вимоги за договором субпідряду №4/2012 від 23.10.2012р., які забезпечені договором застави транспортних засобів №1364 від 22.10.2015р. на суму 2707050,84грн.

При цьому суд зазначає, що згідно п. 1.3 договору застави транспортних засобів №1364 від 22.10.2015р., загальна заставна вартість предмету застави становить 2485000,00грн.

Таким чином, господарський суд дійшов висновку, що окремо до реєстру вимог кредиторів, які забезпечені майновими активами боржника, підлягають включенню вимоги ТОВ «Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс» у розмірі вартості заставного майна боржника за договором №1364 від 22.10.2015р. в сумі 2485000,00грн.

Кредиторські вимоги ТОВ «Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс» у розмірі вартості заставного майна боржника в сумі 222050,84грн., судом визнаються як не обґрунтовані.

Станом на 07.02.2018р. доказів погашення заборгованості за вказаними договорами перед ТОВ «Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс» боржником суду не надано.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що грошові вимоги ТОВ «Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс» до боржника у розмірі 84319221,32грн. - додаткові конкурсні вимоги; та 2485000,00грн. - грошові вимоги, які підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів окремо, що забезпечені заставою майна боржника -є обґрунтованими, доведеними, підтвердженими наданими документами, та такими, що підлягають визнанню.

· 21.11.2017р. Головне управління Державної фіскальної служби України у Донецькій області звернулася до господарського суду із заявою про визнання кредитором боржника на суму 18057842,51грн.

В обґрунтування заявлених вимог, заявник посилається на наявність у боржника податкової заборгованості:

- По Маріупольській ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області:

1) з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 13931635,82грн., з яких: 13385961,54грн. - податковий борг, 545674,28грн. - пеня;

2) з податку на нерухоме майно (житлова нерухомість) у розмірі 53575,23грн. - податковий борг;

3) з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (сплачується юридичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості) у розмірі 308415,85грн. - податковий борг;

4) з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 833113,31грн., з яких: 633810,31грн. - податковий борг, 199303,00грн. - пеня;

5) з земельного податку з юридичних осіб у розмірі 219562,95грн., з яких: 197615,14грн. - податковий борг, 21947,81грн. - пеня;

6) з єдиного внеску, нарахованого на суму заробітної плати у розмірі 2526105,61грн., з яких: 2309245,20грн. - податковий борг, 216860,44грн. - пеня;

- По Мангуській ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області:

7) з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 177718,14грн., з яких: 166866,45грн. - податковий борг, 10851,69грн. - пеня;

8) з податку на нерухоме майно у розмірі 7715,60грн., з яких: 5106,28грн. - податковий борг, 2609,32грн. - пеня.

На підтвердження заявлених грошових вимог до боржника, кредитором надані наступні документи:

- копії податкових декларацій з податку на додану вартість;

- копії податковий повідомлень-рішень (№0000111501, №0000121501, №0000101501 від 22.03.2014р.; №000007501, №0000061501 від 03.04.2015р.; №0000361501 від 02.09.2015р.; №0000311501 від 17.07.2015р.; №0001141201 від 12.07.2016р.; №000014201 від 03.07.2017р.) з копіями актів та повідомленнями про вручення;

- копії податкових декларацій з подятку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки№9018717812 від 19.02.2015р., №9013399744 від 10.02.2016р., №9024389584 від 20.02.2017р.;

- копія податкової декларації з земельного податку №9024684506 від 02.03.2017р.;

- копії податкових декларацій з орендної плати з юридичних осіб №9013440569 від 10.02.2016р., №9024495549 від 02.03.2017р.;

- копії інтегрованих карток платника податків з ПДВ, податку на нерухоме майно (житлова нерухомість), податку на нерухоме майно (нежитлова нерухомість), податку на нерухоме майно (відмінне від земельної ділянки, сплаченого юридичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості), земельного податку з юридичних осіб за 2016р. та 2017р., орендної плати з юридичних осіб за 2015- 2017р.р.;

- копія вимоги №Ю-5686-25 від 08.02.2017р.;

- копії звітів (звітностей) про суми нарахованої заробітної плати №1601677777 від 18.01.2016р., №1605918379 від 19.02.2016р., №1607109988 від 16.03.2016р., №1609077980 від 18.04.2016р., №1611320732 від 20.05.2016р., №1612184749 від 13.06.2016р., №9122888151 від 18.07.2016р., №9147787458 від 17.08.2016р., №9162942946 від 08.09.2016р., №№9195458687 від 18.10.2016р., №9218996157 від 16.11.2016р., №9245150500 від 19.12.2016р., №9267531650 від 20.01.2017р., №9022115845 від 17.02.2017р., №9022115845 від 17.02.2017р., №9036896253 від 10.03.2017р., №9070120163 від 20.04.2017р., №9093941515 від 20.05.2017р., №9113968386 від 15.06.2017р.,№9134816374 від 13.07.2017р., №9162932260 від 15.08.2017р., №9187731459 від 14.09.2017р., №9215192792 від 17.10.2017р.;

- копія рішення про застосування штрафних санкцій №0000251302 від 20.07.2017р.;

- копія податкового повідомлення-рішення №0011261300 від 25.11.2016р. та акту №875/05-40-13-01237193 від 21.11.2016р.;

Розглянувши заяву Головного управління Державної фіскальної служби України у Донецькій області про визнання кредиторських вимог, наявні в матеріалах справи документи, суд встановив:

Відповідно до п.п.14.1.39 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно п.п.16.1.4 п.16.4 ст.16 ПК України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим кодексом та законами з питань митної справи.

Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк (п.38.1 ст.38 ПК України).

Відповідно до п. 57.1 ст.57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно п.129 ПК України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Пунктом 129.3.3 встановлений кінцевий строк нарахування пені на суму податкового боргу, зокрема, день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство або прийнятті відповідного рішення Національним банком України).

1) Відповідно до наданих заявником податкових декларацій з податку на додану вартість (№9014446749 від 30.03.2014р., №9021512561 від 30.04.2014р., №9028327062 від 30.05.2014р., №9047966023 від 19.08.2014р., №9053504522 від 18.09.2014р., №9059858734 від 17.10.2014р., №9067213161 від 19.11.2014р., №9073612562 від 19.12.2014р., №9078317220 від 19.01.2015р., №9018625765 від 19.02.2015р., №9043518169 від 19.03.2015р., №9070680498 від 16.04.2015р., №9099896457 від 19.05.2015р., №9152213453 від 18.07.2015р., №9152997449 від 20.07.2015р., №9175505555 від 20.08.2015р., №9194216732 від 18.09.2015р., №9214705834 від 19.10.2015р., №9237793356 від 20.11.2015р., №9256552911 від 18.12.2015р., №9273878224 від 20.01.2016р., №9037819987 від 17.03.2016р., №9081931382 від 20.05.2016р.,№9101856938 від 17.06.2016р., №9124604630 від 19.07.2016р., №91506791312 від 19.08.2016р., №9171926860 від 19.09.2016р., №9197386576 від 20.10.2016р.,№9221990223 від 18.11.2016р.,№9245954207 від 19.12.2016р., №9267096178 від 19.01.2017р., №9023533809 від 18.02.2017р.№9044397511 від 18.03.2017р.,№9070166329 від 20.0.2017р., №9092507313 від 19.05.2017р., №9116697256 від 19.06.2017р.№9141455189 від 20.07.2017р., №9166580021 від 18.08.2017р., №9190049519 від 18.09.2017р., №9218006248 від 20.11.2017р.) та доданої до них інтегрованої картки платника, за боржником обліковується податкова заборгованість з податку на додану вартість, а саме:

- 13381759,54грн. - недоїмка з податку на додану вартість;

- 545674,28грн. - пеня, нарахована у відповідності до ст..129 ПК України.

Дана податкова заборгованість підтверджується роздруківкою інтегрованої картки платника податків з податку на додану вартість щодо ПАТ «Будівельно-монтажна фірма «Азовстальбуд».

Окрім того, ГУ ДФС у Донецькій області надані до заяви податкові повідомлення-рішення форми «Ш» про застосування до боржника штрафу за порушення граничного строку сплати грошового зобов'язання з податку на додану вартість відповідно до ст.126 Податкового Кодексу України, а саме:

- №0000101501 від 05.03.2014р. на суму 400,00грн.;

- №0000111501 від 05.03.2014р. на суму 47829,83грн.;

- №0000121501 від 05.03.2014р. на суму 69,60грн.;

- №0000071501 від 01.04.2015р. на суму 11195,22грн.;

- №0000061501 від 01.04.2015р. на суму 85929,64грн.;

- №0000311501 від 17.07.2015р. на суму 50817,97грн.;

- №0001141201 від 12.07.2016р. на суму 64560,99грн.;

- №0000141201 від 03.07.2017р. на суму 2474,48грн.

Загальний розмір застосованих до боржника штрафних санкцій за вказаними повідомленнями-рішеннями становить 262447,73грн.

З огляду на наведене , суд дійшов висновку що сума податкової заборгованості ПАТ «Будівельно-монтажна фірма «Азовстальбуд» з податку на додану вартість до органів доходів і зборів становить 13931635,82грн., з яких: 13123513,81рн. - податковий борг з податку на додану вартість; 808122,01грн. - штрафні санкції (пеня, штраф).

2) Відповідно до наданих заявником податкових декларацій з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки №9018717812 від 19.02.2015р., №9013399744 від 10.02.2016р., №9024389584 від 20.02.2017р. та доданих до них інтегрованої картки платника, за боржником обліковується податкова заборгованість з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірі 53575,23грн. та 308415,85грн., на загальну суму 361991,08грн.

Дана податкова заборгованість підтверджується роздруківкою інтегрованої картки платника податків з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки щодо ПАТ «Будівельно-монтажна фірма «Азовстальбуд».

З огляду на наведене , суд дійшов висновку що сума податкової заборгованості ПАТ «Будівельно-монтажна фірма «Азовстальбуд» з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки до органів доходів і зборів становить 361991,08грн.

3) Відповідно до наданих заявником податкових декларацій з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки держаної або комунальної власності) за 2016 рік (№9013440568 від 10.02.2016р., №9024495549 від 20.02.2017р.) за боржником обліковується податкова заборгованість з земельного податку, а саме:

· за податковою декларацією №9013440568 від 10.02.2016р.:

- 26558,08грн. - недоїмка з земельного податку;

· за податковою декларацією №9024495549 від 20.02.2017р.:

- 607252,23грн. - недоїмка з земельного податку;

- 199303,00грн. - пеня, нарахована у відповідності до ст.129 ПК України.

Дана податкова заборгованість підтверджується роздруківкою інтегрованої картки платника податків з орендної плати з юридичних осіб щодо ПАТ «Будівельно-монтажна фірма «Азовстальбуд».

Згідно ст.6 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» під час проведення антитерористичної операції суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, звільнені від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

Законом України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" визначений період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності зазначеним Указом Президента України (14 квітня 2014 року) та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

У відповідності до ч.5 ст.11 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" на Кабінет Міністрів України покладено обов'язок у 10-денний строк з дня опублікування вказаного Закону затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року №405/2014, у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України №1053-р від 30.10.2014р. був затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, до якого включено м. Маріуполь, де проводить свою господарську діяльність боржник, що підтверджується даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" щодо безперешкодної діяльності органів місцевого самоврядування" від 17.05.2016р. (набрав чинності з 08.06.2016р.) внесено зміни до Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції",

Даним Законом про внесення змін до Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» внесено зміни до Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", зокрема, до ст.ст.4, 6.

Статтею 6 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" в редакції Закону про внесення змін від 17.05.2016р. (чинний з 08.06.2016р.), передбачено звільнення суб'єктів господарювання від плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності в населених пунктах згідно з переліками, передбаченими частиною четвертою статті 4 цього Закону.

Згідно з ч.4 ст.4 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» в редакції Закону від 17.05.2016р. (набрав чинності 08.06.2016р.) перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затверджуються Кабінетом Міністрів України, який забезпечує своєчасну їх актуалізацію (який затверджений Розпорядженням Кабінету Міністрів України №1085-р від 07.11.2014р.).

Судом встановлено, що м. Маріуполь Донецької області не входить до "Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення", затверджених розпорядженням Кабінету Міністрів України №1085-р від 07.11.2014р.", на території яких суб'єкти господарювання звільнені від плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності у відповідності до Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» в редакції Закону від 17.05.2016р. (набрав чинності 08.06.2016р.).

Таким чином, з моменту набрання чинності Указу Президента України №405/214 від 14.04.2014р. «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014р. «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» - з 14.04.2014р., до моменту набрання чинності Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" в редакції від 17.05.2016р. (набрав чинності 08.06.2016р.), тобто до 08.06.2016р., боржник ПАТ «Будівельно-монтажна фірма «Азовстальбуд» був звільнений від плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності за орендоване земельну ділянку у м. Маріуполь Донецької області.

Заборгованість боржника з земельного податку (орендна плата з юридичних осіб), яка виникла за податковою декларацією з плати за землю №9013440568 від 10.02.2016р. у розмірі 26558,08грн., тобто в період дії норми ст.6 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (в редакції до 08.06.2016р.), суд вважає необґрунтованою.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку що сума податкової заборгованості ПАТ «Будівельно-монтажна фірма «Азовстальбуд» з земельного податку (орендна плата з юридичних осіб) до органів доходів і зборів за податковою декларацією №9024495549 від 20.02.2017р. у розмірі 806555,23грн., з яких: 607252,23грн. - податковий борг з земельного податку, 199303,00грн. - пеня, є обґрунтованою та підлягає визнанню

4) Відповідно до наданої заявником податкових декларацій з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки держаної або комунальної власності) за 2017 рік (№90024684506 від 20.02.2017р.) за боржником обліковується податкова заборгованість з земельного податку, а саме:

- 197615,14грн. - недоїмка з земельного податку;

- 21947,81грн. - пеня, нарахована у відповідності до ст.129 ПК України.

Дана податкова заборгованість підтверджується роздруківкою інтегрованої картки платника податків з земельного податку з юридичних осіб щодо ПАТ «Будівельно-монтажна фірма «Азовстальбуд».

З огляду на наведене , суд дійшов висновку що сума податкової заборгованості ПАТ «Будівельно-монтажна фірма «Азовстальбуд» з земельного податку з юридичних осіб до органів доходів і зборів становить 219562,95грн., з яких: 197615,14грн. - податковий борг з земельного податку, 21947,81грн. - пеня.

5) Згідно звітностей Маріупольської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області №1601677777 від 18.01.2016р., №1605918379 від 19.02.2016р., №1607109988 від 16.03.2016р., №1609077980 від 18.04.2016р., №1611320732 від 20.05.2016р., №1612184749 від 13.06.2016р., №9122888151 від 18.07.2016р., №9147787458 від 17.08.2016р., №9162942946 від 08.09.2016р., №№9195458687 від 18.10.2016р., №9218996157 від 16.11.2016р., №9245150500 від 19.12.2016р., №9267531650 від 20.01.2017р., №9022115845 від 17.02.2017р., №9022115845 від 17.02.2017р., №9036896253 від 10.03.2017р., №9070120163 від 20.04.2017р., №9093941515 від 20.05.2017р., №9113968386 від 15.06.2017р.,№9134816374 від 13.07.2017р., №9162932260 від 15.08.2017р., №9187731459 від 14.09.2017р., №9215192792 від 17.10.2017р.) про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів щодо боржника - ПАТ «Будівельно-монтажна фірма «Азовстальбуд» (ЄДРПОУ 01237193), боржником обліковується податкова заборгованість з єдиного внеску, а саме:

- 2309245,20грн. - податкова недоїмка з єдиного внеску;

- 216860,44грн. - пеня, нарахована у відповідності до ст.129 ПК України.

Наявність зазначеної податкової заборгованості з нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до фіскальних органів також відображена у роздруківці інтегрованої картки платника податків єдиного внеску щодо ПАТ «Будівельно-монтажна фірма «Азовстальбуд».

Згідно відзиву, розпорядник майна не визнає вимоги ГУ ДФС у Донецькій області щодо наявності у боржника податкової заборгованості з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, посилаючись на п. 9-4 розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 02.06.2016р. у справі №805/1303/16-а скасовано рішення Маріупольської об'єднаною державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області №0000181301 від 15.03.2016р. про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальну суму 798377,02грн. (з яких за період з 21.01.2015р. по 12.01.2016р.: штраф у розмірі 531738,01грн. та пеня у розмірі 266639,01грн.).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 10.10.2016р. у справі №805/1693/16-а визнано недійсною та скасовано вимогу Маріупільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області №Ю-5686-25 від 07.04.2016р. про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску у сумі 2851768,62грн. (у т.ч. недоїмка у сумі 1140818,20грн., штраф 1237335,32грн., пеня 473615,10грн.).

Вищевказані Постанови Донецького окружного адміністративного суду долучені до матеріалів справи боржником згідно супровідного листа №07/29а від 15.01.2018р.

Ухвалою господарського суду від 16.01.2018р. зобов'язано Головне управління Державної фіскальної служби України у Донецькій області до дати судового засідання надати суду письмові пояснення щодо:

- включення або не включення в суму заявленої податкової заборгованості до боржника з єдиного соціального внеску вимог, які виникли на підставі рішення Маріупольської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області №0000181301 від 15.03.2016р., яке скасовано постановою Донецького окружного адміністративного суду 02.06.2016р. у справі №805/1303/16-а;

- включення або не включення в суму заявленої податкової заборгованості до боржника з єдиного соціального внеску вимог, які виникли на підставі вимоги Маріупільської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області №Ю-5686-25 від 07.04.2016р., яке визнано недійсним та скасовано постановою Донецького окружного адміністративного суду 10.10.2016р. у справі №805/1693/16-а;

На виконання вимог ухвали суду від 16.01.2018р. ГУ ДФС у Донецькій області надані письмові пояснення, щодо розрахунку заборгованості боржника з єдиного соціального внеску, за якими зазначає:

- до розрахунку не входять суми, які виникли на підставі рішення №0000181301 від 15.03.2016р., які були скасовані Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 02.06.2016р. у справі №805/1303/16-а;

- до розрахунку ввійшли суми 483025,49грн., 163245,05грн., 138188,21грн., які входять до загальної суми боргу по вимозі №Ю-5686-25 від 07.04.2016р.

Перевіривши розрахунок кредиторських вимог по єдиному соціальному внеску суд дійшов висновку, що частина розміру заявленої кредитором податкової недоїмки з єдиного соціального внеску в сумі 784458,75грн. (483025,49грн. + 163245,05грн. + 138188,21грн.), яка входить до загальної суми боргу по вимозі №Ю-5686-25 від 07.04.2016р., скасована згідно Постанови Донецького окружного адміністративного суду від 10.10.2016р. у справі №805/1693/16-а, а тому не враховується до загального розрахунку боргу заявника по єдиному соціальному внеску.

Окрім того, ГУ ДФС у Донецькій області надано до заяви рішення Маріупольської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області №20000251302 від 20.07.2016р. про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, за яким боржнику нарахований штраф у розмірі 125224,17грн., з яких:

- 40291,06грн. - штраф за період з 21.11.2014р. по 19.12.2014р.;

- 84933,11грн. - штраф за період з 20.11.2015р. по 18.03.2016р,

які включені до розрахунку заборгованості по єдиному соціальному внеску.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464 - VІ (далі - Закон № 2464) єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно п.4 ч.1. ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є в тому числі роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Разом з цим, Указом Президента України від 14.04.2014 року № 405/2014 введене в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 року «Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення Антитерористичної операції на території Донецької і Луганської областей.

Тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення визначає Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014 року № 1669 (далі Закон №1669).

Підпунктом 8 пункту 4 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1669 внесено зміни до Закону № 2464, а саме підпункт б) розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» було доповнено пунктом 9-3 (пункт 9-4 в редакції Закону з 13.03.2015 року) такого змісту:

« 9-4. Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу».

Таким чином, саме перебування платників єдиного внеску на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводилася антитерористична операція, є підставою для зупинення застосування до таких платників заходів впливу та стягнення і відповідальності за порушення Закону.

Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, підприємство ПАТ «Будівельно-монтажна фірма «Азовстальбуд» зареєстровано у м. Маріуполі та перебуває на обліку як платник податків у Маріупольській об'єднаній Державній податковій інспекції ГУ ДФС у Донецькій області.

Місто Маріуполь Донецької області, на території якого розташоване Маріупольська об'єднана Державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Донецькій області, входить до Переліків населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затверджених розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р (втратило чинність) і розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1275-р (чинне).

З огляду на дію пункту 9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464-VІ позивач звільняється від виконання зобов'язань платника єдиного внеску, встановлених частиною другою статті 6 Закону № 2464-VІ, у тому числі передбачених підпунктом першим частини другої цієї статті, а саме, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок у період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції.

Згідно розрахунку заявника та інтегрованої картки платника податків, заборгованість боржника з єдиного внеску виникла у розмірі 2526105,51грн. (2184021,03грн. - податковий борг, 125224,17грн. - штраф, 216860,44грн. - пеня.), яка нарахована у період з 20.01.2016р. по 20.10.2017р., тобто в період дії норми 9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

З огляду на наведене, господарський суд дійшов висновку, що вимоги Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області в частині визнання податкової заборгованості боржника з єдиного соціального внеску у розмірі 2526105,51грн. (2184021,03грн. - податковий борг, 125224,17грн. - штраф, 216860,44грн. - пеня.) є необґрунтованими та такими, що не підлягають визнанню.

6) Відповідно до наданої заявником податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) №9109186712 від 28.05.2015р., доданої до неї інтегрованої картки платника та тексту заяви, за боржником обліковується податкова заборгованість з земельного податку (орендна плата з юридичних осіб) у розмірі 177718,14грн., з яких: 166866,45грн. - податковий борг, 10851,69грн. - пеня.

Згідно ст.6 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» під час проведення антитерористичної операції суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, звільнені від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

Законом України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" визначений період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності зазначеним Указом Президента України (14 квітня 2014 року) та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

У відповідності до ч.5 ст.11 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" на Кабінет Міністрів України покладено обов'язок у 10-денний строк з дня опублікування вказаного Закону затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року №405/2014, у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України №1053-р від 30.10.2014р. був затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, до якого включено м. Маріуполь, де проводить свою господарську діяльність боржник, що підтверджується даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" щодо безперешкодної діяльності органів місцевого самоврядування" від 17.05.2016р. (набрав чинності з 08.06.2016р.) внесено зміни до Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції",

Даним Законом про внесення змін до Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" внесено зміни до Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", зокрема, до ст.ст.4, 6.

Статтею 6 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" в редакції Закону про внесення змін від 17.05.2016р. (чинний з 08.06.2016р.), передбачено звільнення суб'єктів господарювання від плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності в населених пунктах згідно з переліками, передбаченими частиною четвертою статті 4 цього Закону.

Згідно з ч.4 ст.4 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» в редакції Закону від 17.05.2016р. (набрав чинності 08.06.2016р.) перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затверджуються Кабінетом Міністрів України, який забезпечує своєчасну їх актуалізацію (який затверджений Розпорядженням Кабінету Міністрів України №1085-р від 07.11.2014р.).

Судом встановлено, що м. Маріуполь Донецької області не входить до "Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення", затверджених розпорядженням Кабінету Міністрів України №1085-р від 07.11.2014р.", на території яких суб'єкти господарювання звільнені від плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності у відповідності до Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» в редакції Закону від 17.05.2016р. (набрав чинності 08.06.2016р.).

Таким чином, з моменту набрання чинності Указу Президента України №405/214 від 14.04.2014р. "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014р. "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" - з 14.04.2014р., до моменту набрання чинності Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" в редакції від 17.05.2016р. (набрав чинності 08.06.2016р.), тобто до 08.06.2016р., боржник ПАТ «Будівельно-монтажна фірма «Азовстальбуд» був звільнений від плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності за орендоване земельну ділянку у м. Маріуполь Донецької області.

Заборгованість боржника з земельного податку (орендна плата з юридичних осіб) виникла за податковою декларацією з плати за землю №9109186712 за 2015 рік у розмірі 177718,14грн. (166866,45грн. - податковий борг, 10851,69грн. - пеня.), яка згідно розрахунку заявника нарахована у період з 30.07.2015р. по 30.01.2016р., тобто в період дії норми ст.6 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" (в редакції до 08.06.2016р.).

Таким чином, господарський суд дійшов висновку, що вимоги Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області в частині визнання податкової заборгованості боржника з земельного податку (орендна плата з юридичних осіб) у розмірі 177718,14грн. є необґрунтованими.

7) Згідно відомостей інтегрованої картки платника податків з податку на нерухоме майно (відмінне від земельної ділянки, що сплачується юридичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості) за боржником обліковується податкова заборгованість з податку на нерухоме майно згідно податкової декларації №9018411605 від 19.02.2015р. за період з 26.12.2016р. по 31.12.2016р. у розмірі 7715,60грн., з яких:

- 5106,28грн. - штраф, нарахований у відповідності до ст. 126 ПК України;

- 2609,32грн. - пеня, нарахована згідно п.129.1 ст.129 ПК України.

У судовому засіданні 16.01.2018р. розпорядником майна були висловлені заперечення проти вимог ГУ ДФС у Донецькій області в частині вимог з податку на нерухоме майно у розмірі 7715,60грн., посилаючись на перебування підприємства-боржника ПАТ «Будівельно-монтажна фірма «Азовстальбуд» та здійснення його господарської діяльності на території проведення антитерористичної операції, а тому, на думку розпорядника майна, має бути звільнений від сплати даного податку в силу приписів Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» №1669.

Господарський суд вважає зазначені заперечення розпорядника майна необґрунтованими з огляду на наступне:

Статтею 6 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" в редакції Закону про внесення змін від 17.05.2016р. (чинний з 08.06.2016р.), передбачено звільнення суб'єктів господарювання від плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності в населених пунктах згідно з переліками, передбаченими частиною четвертою статті 4 цього Закону («Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення»).

Статтею 7 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" в редакції Закону про внесення змін від 17.05.2016р. (чинний з 08.06.2016р.), передбачено скасування орендної плати за користування державним та комунальним майном і концесійного платежу за право на створення (будівництво) та/або управління (експлуатацію) державним та комунальним майном суб'єктам господарювання, розташованим у населених пунктах згідно з переліками, передбаченими частиною четвертою статті 4 цього Закону.

При цьому , суд зазначає, що м. Маріуполь Донецької області з дня набрання чинності Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» в редакції Закону від 17.05.2016р. (набрав чинності 08.06.2016р.), не входить до "Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення", затверджених розпорядженням Кабінету Міністрів України №1085-р від 07.11.2014р.», за приписами якого суб'єктам господарювання встановлені звільнення від сплати за користування земельними ділянками, сплати орендної плати за користування об'єктами нерухомості, які перебувають у державній або комунальній власності, тобто вказаний мораторій застосовується до нарахування податку на земельні ділянки та об'єкти нерухомості, що знаходяться виключно в державній або комунальній власності.

Згідно наданих заявником документів, за боржником обліковується податкова заборгованість згідно податкової декларації №9018411605 від 19.02.2015р. з податку на нерухоме майно (відмінне від земельної ділянки, що сплачується юридичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості), що виникла за період з 26.12.2016р. по 31.12.2016р. у розмірі 7715,60грн., тобто вказана заборгованість виникла після набрання чинності Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» в редакції Закону від 17.05.2016р. (набрав чинності 08.06.2016р.) та становить суму заборгованості з податку на нерухоме майно (відмінне від земельної ділянки, що сплачується юридичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості).

Згідно розрахунку заявника, вищезазначена заборгованість виникла на підставі наступного:

- штрафні санкції згідно ст. 126 ПК України, податкове повідомлення-рішення №001126300 від 25.11.2016р. - 824,71грн.;

- штрафні санкції згідно ст. 126 ПК України, податкове повідомлення-рішення №001126300 від 25.11.2016р. - 1702,09грн.

- штрафні санкції згідно ст. 126 ПК України, податкове повідомлення-рішення №001126300 від 25.11.2016р. - 2579,48грн.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку що сума податкової заборгованості ПАТ «Будівельно-монтажна фірма «Азовстальбуд» з податку на нерухоме майно (відмінне від земельної ділянки, що сплачується юридичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості) до органів доходів і зборів становить 7715,60грн., з яких: 5106,28грн. - штраф, 2609,32грн. - пеня.

Станом на теперішній час докази сплати боржником податкової заборгованості суду не надані.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку що кредиторські вимоги Головного управління ДФС у Донецькій області у розмірі 15327460,68грн. (13931635,82грн. - податкова заборгованість з податку на додану вартість, з яких: 13123513,81грн. - борг, 808122,01грн. - пеня; 361991,08грн. - податкова заборгованість з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з яких: 53575,23грн. - борг, 308415,85грн. - пеня; 1026118,18грн. - податкова заборгованість з земельного податку, з яких: 804867,37грн. - борг, 221250,81грн. - пеня; 7715,60грн. - податкова заборгованість з податку на нерухоме майно, з яких: 5106,28грн. - штраф, 2609,32 - пеня) обґрунтована та підлягає визнанню.

Кредиторські вимоги Головного управління ДФС у Донецькій області у сумі 2730381,83грн. (204276,22грн. - податкова заборгованість з земельного податку (орендна плата з юридичних осіб), з яких: 166866,45грн. - борг, 1051,69грн. - пеня; 2526105,61грн. - податкова заборгованість з єдиного соціального внеску, з яких: 2184021,03грн. - борг, 125224,17грн. - штраф, 216860,44грн. - пеня) суд вважає не обґрунтованими та такими, що не підлягають визнанню.

· 27.11.2017р. до господарського суду надійшла заява Комунального Підприємства «Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» з кредиторським вимогами до боржника №4724 від 16.11.2017р., за якою просить суд визнати його кредитором боржника на суму 16000,00грн.

Обґрунтовуючи заяву, комунальне підприємство «Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» посилається на невиконання боржником укладеного договору про надання послуг будівельних машин та механізмів №6/15 від 06.05.2015р.

Розглянувши у судовому засіданні 07.02.2018р. заяву комунального підприємства «Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» про визнання кредиторських вимог, наявні в матеріалах справи документи, суд встановив:

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

06.05.2015р. між Публічним акціонерним товариством «Будівельно-монтажна фірма «Азовстальбуд» (замовник) та Комунальним підприємством «Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» (виконавець) укладено договір про надання послуг будівельних машин та механізмів №6/15 від 06.05.2015р., за яким «виконавець» на підставі та у відповідності до замовлення надає «замовнику» послуги будівельних машин та механізмів для виконання робіт з будівництва інженерних споруд з метою зміцнення обороноздатності держави (п.1.1 договору).

Вид послуг визначається в акті прийому-передачі наданих послуг (п.1.2 договору).

Надання послуг «виконавцем» здійснюється на підставі замовлення «замовника» (п.2.1 договору).

Замовлення здійснюється «замовником» будь-яким способом (усно, письмово, по телефону, електронною поштою та ін..) (п.2.2 договору).

Час початку та закінчення надання послуг фіксується сторонами в актах (п.2.3 договору).

«Замовник» здійснює оплату за фактично надані «виконавцем» та прийняті «замовником» послуги згідно підписаних сторонами актів, що складаються «виконавцем» у кінці кожного місяця. Одночасно із актами «виконавець» передає «замовнику» оригінали рахунки-фактури (п.3.1 договору).

Вартість послуг зазначається у протоколі узгодження договірної ціни (п.3.3 договору).

Даний договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31.12.2015р. (п.7.1 договору).

За умовами ст.193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

Відповідно до ст.204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Проаналізувавши вищезазначений договір, судом встановлено, що останній за своєю правовою природою є договором про надання послуг та підпадає під регулювання статями 901-903 Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

На підтвердження виконання заявником умов договору про надання послуг будівельних машин та механізмів №6/15 від 06.05.2015р., заявником надані:

- протокол узгодження договірної ціни (додаток №1 до договору №6/15 від 06.05.2015р.);

- акт надання послуг за травень-червень 2015р. за договором №6/15 від 06.05.2015р. на суму 25088,46грн. (з ПДВ);

- акт надання послуг №84 від 30.06.2015р. за договором №6/15 від 06.05.2015р. на суму 62825,10грн. (з ПДВ);

- акт надання послуг за липень 2015р. за липень 2015р. за договором №6/15 від 06.05.2015р. на суму 5856,29грн. (з ПДВ).

Зазначений вище протокол узгодження договірної ціни та акти надання послуг за договором №6/15 від 06.05.2015р. мають підписи представників КП «Маріупольське ВУ ВКГ» та ПАТ «БМФ «Азовстальбуд», які скріплені круглими печатками підприємств.

Загальна вартість наданих заявником - КП «Маріупольське ВУ ВКГ» боржнику - ПАТ «БМФ «Азовстальбуд» послуг за договором про надання послуг будівельних машин та механізмів №6/15 від 06.05.2015р., згідно зазначених вище документів, становить 93769,85грн.

Заявником, за надані боржнику послуги за договором №6/15 від 06.05.2015р., виставлені боржнику рахунки на оплату на загальну суму 93769,85грн., а саме:

- рахунок на оплату №61 від 10.06.2015р. на суму 25088.46грн. (з ПДВ);

- рахунок на оплату №84 від 30.06.2015р. на суму 62825,10грн. (з ПДВ);

- рахунок на оплату №104/1 від 21.08.2015р. на суму 5856,29грн. (з ПДВ).

Як зазначає заявник, боржником частково сплачені виконані заявником послуги за договором про надання послуг будівельних машин та механізмів №6/15 від 06.05.2015р. у розмірі 77769,85грн. та залишок заборгованості боржника перед заявником КП «Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» становить 16000,00грн.

Наявність зазначеною заборгованості перед КП «Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» за договором №6/15 від 06.05.2015р. визнана боржником у повному обсязі в судовому засіданні 16.01.2018р.

Згідно наданого розпорядником майна реєстру вимог кредиторів, розпорядником майна визнані вимоги КП «Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» в сумі 16000,00грн. у повному обсязі.

Станом на 17.01.2018р. доказів сплати заборгованості перед КП «Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» боржником суду не надано.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов висновку, що вимоги КП «Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» у розмірі 16000,00грн. є обґрунтованими, доведеними, підтверджені належними та допустимими доказами, та підлягають визнанню.

Визнаючи обґрунтованими вимоги заявників щодо стягнення заробітної плати, суд виходить з наступного:

За приписами ст.94 КЗпП України, ч.1 ст.1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник, або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

До структури заробітної плати, в силу ст.2 Закону України «Про оплату праці», включаються виплати за виконану роботу, а також гарантії та компенсації за невідпрацьований час.

Так, згідно ст.3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах, на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та господарювання, а також з окремими громадянами у сфері державного і договірного регулювання оплати праці, визначено Законом України «Про оплату праці».

Структура заробітної плати визначена у ст.2 Закону України «Про оплату праці», відповідно до якої основною заробітною платою є винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Відповідно до вимог ст.47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст.116 КЗпП України.

За змістом ст.116 КЗпП України при звільнені працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводяться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. При нарахуванні суми, належної працівникові при звільнені, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен у зазначений у цій статті строк виплатити не оспорюваних ним суму.

Згідно вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» обов'язок надання інформації щодо бухгалтерського обліку боржника, інформації щодо кількості працівників підприємства боржника, стану оплати праці робітників, а також заборгованості по виплаті зарплати, обов'язок доказування обставин щодо проведення повного розрахунку по заробітній платі покладено на розпорядника майна, керуючого санацією, боржника-роботодавця.

Щодо вимог в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, суд виходить з наступного:

Відповідно до ч.1 ст.117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статі 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Затримка розрахунку при звільненні за своєю природою пов'язана з трудовими відносинами та відноситься до структури заробітної плати.

Вказана правова позиція, викладена у рішенні Верховного Суду України від 14.11.2012р. у справі №6-139цс12, який дійшов висновку, що за своєю суттю середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не відноситься до неустойки та не є санкцією за невиконання грошового зобов'язання. Це є компенсаційна виплата за порушення права на оплату праці, яка нараховується у розмірі середнього заробітку, на яку не поширюється дія мораторію, передбачена Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Отже, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не належить до неустойки і не є санкцією за невиконання грошового зобов'язання, а є компенсаційною виплатою за порушення права на оплату праці.

В постанові Верховного Суду України від 02.07.2014р. у справі №6-76цс14 суд дійшов висновку, що передбачений частиною першою статті 117 КЗпП України обов'язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при цьому визначальними є обставини невиплати належних працівникові сум при звільнені та факт проведення з ним остаточного розрахунку.

Таким чином, чинним законодавством покладено на роботодавця, який перебуває у процедурах банкрутства, обов'язок щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Розрахунок при визначенні розміру середнього заробітку за весь час затримки у розрахунку при звільненні передбачено «Порядком обчислення середньої заробітної плати», затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995р. №100.

Відповідно до абз.3 п.2 Порядку, середньомісячна заробітна плата визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з виплат за останні 2 календарні місця роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

Згідно абз.4 п.2 Порядку, якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється відповідно до останнього абзацу пункту 4 цього Порядку.

В інших випадках, згідно із п.4 даного Порядку, коли нарахування проводиться виходячи із середньої заробітної плати, працівник не мав заробітку, не з вини працівника, розрахунки проводяться виходячи з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.

Відповідно до п.8 Порядку, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадку, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

При цьому, враховуючи конкретні обставини даної справи, які встановлюють ігнорування роботодавцем вимог законодавства про здійснення своєчасного розрахунку зі звільненим працівником, а також ту обставину, що затримка у виплаті заробітної плати становить тривалий час, суд не вбачає підстав для зменшення сум середнього заробітку шляхом застосування принципу співмірності.

У відзивах на заяви розпорядник майна заперечує проти вимог в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, у зв'язку із спливом строку позовної давності, посилаючись на рішення Конституційного Суду України від 22.02.2012р. №4-рп/2012.

Щодо вказаних заперечень розпорядника майна суд вважає за необхідне зазначити наступне:

Згідно ч.1 ст.233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Відповідно до ст.264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Згідно абз.1, 2, 3 п.2.2. рішення Конституційного Суду України від 22.02.12р. №4-рп/2012 за статтею 47 Кодексу роботодавець зобов'язаний виплатити працівникові при звільненні всі суми, що належать йому від підприємства, установи, організації, у строки, зазначені в статті 116 Кодексу, а саме в день звільнення або не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Непроведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Аналіз наведених положень свідчить про те, що невиплата звільненому працівникові всіх сум, що належать йому від власника або уповноваженого ним органу, є триваючим правопорушенням, а отже, працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог лише на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку. Таким чином, для встановлення початку перебігу строку звернення працівника до суду з вимогою про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остатичного розрахунку.

З огляду на наведене Конституційний Суд України дійшов висновку, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично розрахувався з ним.

Аналіз наведених положень свідчить про те, що невиплата звільненому працівникові всіх сум, що належать йому від власника або уповноваженого ним органу, є триваючим правопорушенням, а отже, працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог лише на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку.

Отже, для встановлення початку перебігу строку звернення працівника до суду з вимогою про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.

Судом встановлено, що матеріали справи №905/2265/17 не містять доказів фактичного проведення боржником остаточного розрахунку з працівниками щодо виплати належних їм сум при звільненні, а одже тримісячний строк для звернення працівника до суду із заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку не сплинув.

З огляду на викладене, заперечення розпорядника майна проти вимог в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, у зв'язку із спливом строку позовної давності, спростовуються матеріалами справи, приписами Закону та відповідно вищевказаними висновками, викладеними у рішенні Конституційного Суду України від 22.02.12р. №4-рп/2012.

Стосовно вимог про стягнення суми індексації заробітної плати, суд керується наступним:

Вимогами ч.6 ст.95 КЗпП визначено, що заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.

Аналогічні положення закріплені у ст.33 Закону України «Про оплату праці», відповідно до якої в період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством.

Індексація заробітної плати здійснюється на підставі Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003р. №1078. (далі за текстом - Порядок).

Порядком визначаються правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення. Такі правила поширюються на підприємства, установи та організації незалежно від форм власності і господарювання.

Індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Згідно ст.2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» об'єктом індексації є грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Конституційний Суд України, у рішенні від 15.10.2013р. №9-рп/2013, дійшов висновку, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати та компенсації працівникам частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати, спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги (пункт 2.2.), працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем. Це право працівника відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим конституційного принципу верховенства права та не порушує балансу прав і законних інтересів працівників і роботодавців (пункт 2.3.).

Індексація заробітної плати є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. Проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковою для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Невиплата індексації заробітної плати є обмеженням права позивача на майно, що є незаконним.

Таким чином, індексація як складова частина заробітної плати, є додатковою заробітною платою і, у разі порушення законодавства про оплату праці в частині її виплати, працівник має право на звернення до суду з позовом про індексацію заробітної плати та стягнення належної йому суми індексації заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 16.01.2018р. у справі №243/5366/16-ц.

Індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка (ч.1 ст.4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» в редакції до 24.12.2015р.)

Частина перша ст.4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» передбачає (із змінами, внесеними згідно із Законом №911-VIII від 24.12.2015р.), що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка, що узгоджується з відповідними положеннями Порядку проведення індексації грошових доходів населення.

Відповідно до п.4 Порядку, сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат добутку доходу, що підлягає індексації, та величини приросту індексу споживчих цін, зменшеного на величину порогу індексації та поділеного на 100 відсотків.

Згідно п.5 Порядку, у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. Індексація грошових доходів, отриманих наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

Таким чином, при проведенні індексації заробітної плати використовуються такі поняття, як індекс споживчих цін, поріг індексації, базовий місяць та коефіцієнт індексації (постанова Верховного Суду від 16.01.2018р. у справі №243/5366/16-ц).

Відповідно до п. Порядку проведення індексації грошових доходів населення при виплаті заробітної плати індексується прибуток в межах прожиткового мінімуму для працездатних осіб, згідно Законів України «Про державний бюджет України» на відповідні роки.

Згідно Законів України «Про державний бюджет України» (на відповідні роки), прожитковий мінімум для працездатних осіб складав у 2015 році - з 01 січня 2015 року - 1218 грн., з 01 вересня 2015 року - 1378 грн., у 2016 році - з 01 травня 2016 року - 1450 грн., з 01 грудня 2016 року - 1600 грн..

Як вже було зазначено, відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, для визначення суми індексації прибуток, що підлягає індексації, слід помножити на величину приросту індексу споживчих цін та поділити на 100 відсотків.

Так, показники величин коефіцієнту індексації у вересні-грудні 2015 року, у січні -грудні 2016р. розраховуються виходячи з базових місяців, визначених заявникам у поданих заявах.

Що стосується вимог про стягнення компенсації за порушення строків виплати заробітної плати, суд зазначає наступне:

У випадку порушення встановлених строків виплати заробітної плати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу статтями 1 та 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків їх виплати» встановлено обов'язок підприємства будь-якої форми власності здійснювати компенсацію громадянам втрат частини доходів. Така компенсація громадянам провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованим громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом (01 січня 2001 року).

Аналогічні норми закріплені в статті 34 Закону України «Про оплату праці», якими передбачено, що компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Статтею 3 Закону передбачено, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується дохід, до уваги не береться).

Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001р. №159 (надалі за текстом - Порядок).

Згідно п.4 вказаного Порядку сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100. Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом.

Згідно Постанови Пленуму Верховного України від 24.12.1999р. №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

· За результатами розгляду заяви ОСОБА_21 про стягнення заборгованості по заробітній платі та включення до реєстру вимог кредиторів першої черги, судом встановлено:

Згідно наданих документів ОСОБА_21 працював в ПАТ «Будівельно-монтажна фірма «Азовстальбуд» та 14.02.2017р. ОСОБА_21 був звільнений із займаної посади на підставі п.5 ст.36 КЗпП України, що підтверджується записом в трудовій книжці.

Станом на час звільнення заявника йому була нарахована, але не виплачена заробітна плата у розмірі 10993,72грн.

У зв'язку з викладеним ОСОБА_21 звернувся до суду із заявою про стягнення з боржника нарахованої, але не виплаченої заробітної плати у розмірі 10993,72грн., індексації заробітної плати у сумі 15690,03грн., а також середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати за період з 15.02.2017р. по 16.11.2017р. у розмірі 28876,76грн., а всього 55560,55грн.

Заявник обґрунтовує свої вимоги на підставі статей 116, 117 КЗпП України, положень Законів України «Про оплату праці», «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації громадянам доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.03.2003р. №1078 (в редакції до 24.12.2015р.)

Розпорядник майна у відзиві від 01.12.2017р. визнав грошові вимоги ОСОБА_21 на суму 10993,72грн., що згідно із даними бухгалтерського обліку обліковується як заборгованість із заробітної плати, індексацію заробітної плати частково у сумі 15690,03грн. В частині визнання вимог щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні боржник визнає у розмірі 29337,60грн. без вирахування сум податків і зборів.

Матеріалами справи підтверджується, що у період з 10.04.2008р. по 14.02.2017р. заявник знаходився з боржником у трудових відносинах, 14.02.2017р був звільнений на підставі п.5 ст.36 КЗпП України.

Боржником суду надана довідка №07/20 від 11.01.2018р., яка підтверджує наявність несплаченої заборгованості по заробітній платі ОСОБА_21 у розмірі 10993,72грн.

Згідно довідки боржника №07/56 від 26.01.2018р. середня заробітна плата за час затримки розрахунку при звільненні станом на 22.11.2017р. становить 29337,60грн. без вирахування податків і зборів, з урахуванням податків і зборів - 23616,77грн.

Судом встановлено, що розрахунок робочих днів зроблений боржником не узгоджується з періодом заявленим заявником, оскільки боржником кількість робочих днів розрахована до 22.11.2017р. включно, в той час як заявник просить стягнути заборгованість по 16.11.2017р. (включно).

Відповідно до вказаної довідки середньоденний заробіток складає 153,60грн.

Розрахунок робочих днів зроблений заявником узгоджується з листом Міністерства соціальної політики України від 05.08.2016р. №11535/0/14-16/13 «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2017 рік», тому приймається до уваги судом як обґрунтований.

Отже, період затримки розрахунку при звільненні з 15.02.2017р. по 16.11.2017р. склав 188 робочих днів, таким чином середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні склав: 153,60 (середньоденна зарплата, грн.) х 188 (час затримки розрахунку, роб. дні) = 28876,80грн.

Суд зазначає, що згідно ч.3 п.3 вказаного Порядку в розрахунок середньої заробітної плати включаються усі виплати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахувань на податки, стягнення аліментів, тощо.

При вирішенні спору по суті судом прийнято до уваги саме розрахунок середнього заробітку, зроблений заявником, як такий, що є арифметично вірним, тому, вимоги ОСОБА_21 щодо стягнення середньої заробітної плати за час затримки розрахунку при звільненні є обґрунтованими у заявленому розмірі, а саме 28876,80грн. без виключення сум відрахувань на податки та обов'язкові платежі.

Як вбачається з розрахунку заявника ОСОБА_21 за період з вересня 2015 року по грудень 2016 року включно йому не нараховувалася та не сплачувалася індексація в загальній сумі 15690,03грн.

Боржником визнаний факт не проведення індексації заробітної плати ОСОБА_21 та згідно із довідкою ПАТ «Будівельно-монтажна фірма «Азовсталь» №07/54 від 26.01.2018р. індексація заробітної плати ОСОБА_21 за вказаний період складає 8349,53грн. без вирахування податків і зборів, з урахуванням податків і зборів - 6721,37грн.

При цьому, вказана довідка містить лише розмір індексації, а не її розрахунок. Так, в даній довідці не зазначені ані вихідні дані, ані розшифровка механізму розрахунку, що позбавляє суд можливості перевірити дані, зазначені в цій довідці.

Разом з тим, з відомостей які містяться в довідці, суд не має можливості визначити останній місяць підвищення розмірів заробітної плати, що унеможливлює встановити таку величину як базовий місяць. В той час, як визначення базового місяцю є необхідною складовою при розрахунку індексації заробітної плати.

Тому суд приймає розрахунок індексації заробітної плати наданий заявником ОСОБА_29, відповідно до якого йому належить до виплати 15690,03грн.

Судом здійснено перевірку наданого заявником розрахунку індексації заробітної плати, та встановлено що він є арифметично вірним.

Таким чином, вимоги ОСОБА_21 щодо стягнення індексації заробітної плати є обґрунтованими у заявленому заявником розмірі, а саме 15690,03грн. без виключення сум відрахувань на податки та обов'язкові платежі.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку заяву ОСОБА_21 задовольнити повністю, стягнути з ПАТ «Будівельно-монтажна фірма «Азовстальбуд» на користь ОСОБА_21 заборгованість по заробітній платі у сумі 10993,72грн., індексацію заробітної плати у сумі 15690,03грн., а також середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати за період з 15.02.2017р. по 16.11.2017р. у розмірі 28876,80грн., без виключення сум відрахувань на податки та обов'язкові платежі; визнати ОСОБА_21 кредитором на суму 55560,55грн.

· За результатами розгляду заяви ОСОБА_17 про стягнення заборгованості по заробітній платі та включення до реєстру вимог кредиторів першої черги, судом встановлено:

Згідно наданих документів ОСОБА_17 працював в ПАТ «Будівельно-монтажна фірма «Азовстальбуд» та 16.01.2017р. був звільнений із займаної посади на підставі п.5 ст.36 КЗпП України, що підтверджується записом в трудовій книжці.

Станом на час звільнення заявника йому була нарахована, але не виплачена заробітна плата у розмірі 15837,60грн.

У зв'язку з викладеним ОСОБА_17 звернувся до суду із заявою про стягнення з боржника нарахованої, але не виплаченої заробітної плати у розмірі 15837,60грн., індексації заробітної плати у сумі 17685,04грн. за період з вересня 2015 року по січень 2017 року, а також середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати за період з 17.01.2017р. по 15.11.2017р. у розмірі 27389,44грн., а всього 60912,08грн.

Заявник обґрунтовує свої вимоги на підставі статей 116, 117 КЗпП України, положень Законів України «Про оплату праці», «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації громадянам доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.03.2003р. №1078 (в редакції до 24.12.2015р.)

Боржник визнав грошові вимоги ОСОБА_17 на суму 15837,60грн., що згідно із даними бухгалтерського обліку обліковується як заборгованість із заробітної плати, частково індексацію заробітної плати у сумі 12417,89грн. В частині визнання вимог щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні боржник визнає у розмірі 27521,21грн. без вирахування сум податків і зборів.

Матеріалами справи підтверджується, що заявник знаходився з боржником у трудових відносинах, 16.01.2017р був звільнений з роботи за згодою сторін на підставі п.5 ст.36 КЗпП України.

Боржником суду надана довідка №07/41 від 26.01.2018р., яка підтверджує наявність несплаченої заборгованості по заробітній платі ОСОБА_21 у розмірі сумі 15837,60грн.

Згідно довідки боржника середня заробітна плата за час затримки розрахунку при звільненні станом на 15.11.2017р. становить 27521,12грн. без вирахування податків і зборів, з урахуванням податків і зборів - 22154,50грн.

У поданій заяві ОСОБА_17 просить суд стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 17.01.2017р. по 15.11.2017р. у сумі 27389,44грн.

Відповідно до вказаної довідки боржника середньоденний заробіток складає 131,68грн.

Розрахунок робочих днів зроблений заявником узгоджується з листом Міністерства соціальної політики України від 05.08.2016р. №11535/0/14-16/13 «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2017 рік», тому приймається до уваги судом як обґрунтований.

Отже, період затримки розрахунку при звільненні з 17.01.2017р. по 15.11.2017р. склав 208 робочих днів, таким чином середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні склав: 131,68 (середньоденна зарплата, грн.) х 208 (час затримки розрахунку, роб. дні) = 27389,44грн.

Суд зазначає, що згідно ч.3 п.3 вказаного Порядку в розрахунок середньої заробітної плати включаються усі виплати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахувань на податки, стягнення аліментів, тощо.

При вирішенні спору по суті судом прийнято до уваги саме розрахунок середнього заробітку, зроблений заявником, як такий, що є арифметично вірним, тому, вимоги ОСОБА_17 щодо стягнення середньої заробітної плати за час затримки розрахунку при звільненні є обґрунтованими у заявленому розмірі, а саме 27389,44грн. без виключення сум відрахувань на податки та обов'язкові платежі.

Як вбачається з розрахунку заявника ОСОБА_17 за період з вересня 2015 року по січень 2017 року включно йому не нараховувалася та не сплачувалася індексація в загальній сумі 17685,04грн.

Боржником визнаний факт не проведення індексації заробітної плати ОСОБА_17 та згідно із довідкою ПАТ «Будівельно-монтажна фірма «Азовсталь» №07/42 від 26.01.2018р. індексація заробітної плати ОСОБА_17 за вказаний період складає 12417,89грн. без вирахування податків і зборів, з урахуванням податків і зборів - 9996,40грн.

При цьому, вказана довідка містить лише розмір індексації, а не її розрахунок. Так, в даній довідці не зазначені ані вихідні дані, ані розшифровка механізму розрахунку, що позбавляє суд можливості перевірити дані, зазначені в цій довідці.

Разом з тим, з відомостей які містяться в розрахунковому листі підприємства, суд не має можливості визначити останній місяць підвищення розмірів заробітної плати, що унеможливлює встановити таку величину як базовий місяць. В той час, як визначення базового місяцю є необхідною складовою при розрахунку індексації заробітної плати.

Тому суд приймає розрахунок індексації заробітної плати наданий заявником ОСОБА_17, відповідно до якого йому належить до виплати 17685,04грн.

Судом здійснено перевірку наданого заявником розрахунку індексації заробітної плати, та встановлено що він є арифметично вірним.

Таким чином, вимоги ОСОБА_17 щодо стягнення індексації заробітної плати є обґрунтованими у заявленому заявником розмірі, а саме 17685,04грн. без виключення сум відрахувань на податки та обов'язкові платежі.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку заяву ОСОБА_17 задовольнити повністю, стягнути з ПАТ «Будівельно-монтажна фірма «Азовстальбуд» на користь ОСОБА_17 заборгованість по заробітній платі у сумі 15837,69грн., індексацію заробітної плати у сумі 17685,04грн., а також середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати за період з 17.01.2017р. по 15.11.2017р. у розмірі 27389,44грн., без виключення сум відрахувань на податки та обов'язкових платежів; визнати ОСОБА_17 кредитором на суму 60912,08грн.

· За результатами розгляду заяви ОСОБА_22 про стягнення заборгованості по заробітній платі та включення до реєстру вимог кредиторів першої черги, судом встановлено:

Згідно наданих документів ОСОБА_30 працювала в ПАТ «Будівельно-монтажна фірма «Азовстальбуд» з 14.06.2004р. та обіймала посаду інженера.

З 07.07.2015р. ОСОБА_30 була звільнена із займаної посади за згодою сторін на підставі п.1 ст.36 КЗпП України, що підтверджується записом в трудовій книжці.

Станом на час звільнення заявника йому була нарахована, але не виплачена заробітна плата у розмірі 5011,99грн.

У зв'язку з викладеним ОСОБА_30 звернулась до суду із заявою про стягнення з боржника нарахованої, але не виплаченої заробітної плати у розмірі 5100,00грн., а також середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати за період з 08.07.2015р. по 17.11.2017р. у розмірі 182080,52грн.

Заявник обґрунтовує свої вимоги на підставі статей 116, 117 КЗпП України, положень Законів України «Про оплату праці», «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995р.

Розпорядник майна у відзиві від 01.12.2017р. визнав грошові вимоги ОСОБА_22 на суму 5011,99грн., що згідно із даними бухгалтерського обліку обліковується як заборгованість із заробітної плати. В частині визнання вимог щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні на суму 182080,52грн. розпорядник майна не визнає.

Як вбачається з матеріалів справи, вимоги про стягнення з ПАТ «Будівельно-монтажна фірма «Азовстальбуд» нарахованої, але не виплаченої заробітної плати у розмірі 5100,00грн., а також середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати, були предметом судового розгляду, за результатами якого Орджонікідзевським районним судом міста Маріуполя Донецької області ухвалено рішення від 02.11.2017р. у справі №265/5918/17, згідно якого:

- задоволено позовні вимоги ОСОБА_22 до ПАТ «Будівельно-монтажна фірма «Азовстальбуд» про стягнення заборгованості по заробітній платі, індексації заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні;

- стягнуто з ПАТ «Будівельно-монтажна фірма «Азовстальбуд» на користь ОСОБА_22 заробітну плату в сумі 5011,99грн. без утримання податків та обов'язкових платежів, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені в сумі 169691,08грн. за період з 07.07.2015р. по 28.08.2017р.

Доказів скасування рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 02.11.2017р. у справі №265/5918/17 суду не надано.

Згідно п.3 ч.1 ст.231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо встановлені обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, зокрема, відповідно до пункту 2 частини першої статті 175 цього Кодексу, згідно якого такими обставинами, є наявність такого, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Враховуючи, що рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 02.11.2017р. у справі №265/5918/17 вже вирішено даний трудовий спір між сторонами щодо стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, у господарського суду відсутні правові підстави для розгляду таких вимог в межах справи про банкрутство, та щодо закриття провадження в цій частині заявлених вимог.

Не виконання вказаного рішення суду не може бути підставою для повторного стягнення з ПАТ «Будівельно-монтажна фірма «Азовстальбуд» на користь ОСОБА_22 грошових коштів у тому самому розмірі і за той самий період.

Так, беручи до уваги, що згідно вказаного рішення з ПАТ «Будівельно-монтажна фірма «Азовстальбуд» на користь ОСОБА_22 стягнуто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені за період з 07.07.2015р. по 28.08.2017р., а заявником у межах справи про банкрутство заявлено вимогу про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені за період з 07.07.2015р. по 17.11.2017р., розгляду підлягають дані вимоги за період, що не охоплюється рішенням суду, а саме з 29.08.2017р. по 17.11.2017р.

Згідно, наданої боржником 15.01.18р. до господарського суду довідки №07/09 від 11.01.2018р. середньоденна заробітна плата становить 157,02грн.

З табелів обліку робочого часу за травень-липень 2015 рік, наданих ПАТ «Будівельно-монтажна фірма «Азовстальбуд», вбачається, що заявник у день звільнення 07.07.2015р. не працював у зв'язку із знаходженням у відпустці, при цьому його було встановлений п'ятиденний робочий тиждень з робочим днем тривалістю 8 годин. При цьому надана довідка не містить зазначення розміру тарифної ставки.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 02.11.2017р. у справі №265/5918/17 встановлено, що середньоденна заробітна плата ОСОБА_22, виходячи з відомостей, викладених у довідці форми ОК-7, виданої УПФУ м.Маріуполя, становить 221,24грн.

Згідно ч.4 ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, сума середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 29.08.2017р. по 17.11.2017р. (58 робочих днів) становить 12831,92грн. (розрахунок: 221,24 грн. (середньоденна заробітна плата) х 58 днів (кількість робочих днів) і ця сума підлягає стягненню з ПАТ «Будівельно-монтажна фірма «Азовстальбуд» на користь ОСОБА_22

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку заяву ОСОБА_22 задовольнити частково, стягнути з ПАТ «Будівельно-монтажна фірма «Азовстальбуд» на користь ОСОБА_22 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені за період з 29.08.2017р. по 17.11.2017р. у сумі 12831,92грн. без виключення сум відрахувань на податки та обов'язкові платежі; в іншій частині заявлених вимог провадження по заяві закрити; визнати ОСОБА_22 кредитором на суму 182080,52грн.

· За результатами розгляду заяви ОСОБА_20 про стягнення заборгованості по заробітній платі та включення до реєстру вимог кредиторів першої черги, судом встановлено:

Згідно наданих документів ОСОБА_20 працював в ПАТ «Будівельно-монтажна фірма «Азовстальбуд» на посаді водія. З 16.01.2017р. був звільнений із займаної посади на підставі п.1 ст.36 КЗпП України за згодою сторін, що підтверджується записом в трудовій книжці.

Станом на час звільнення заявника йому була нарахована, але не виплачена заробітна плата у розмірі 10158,92грн.

У зв'язку з викладеним ОСОБА_20 звернувся до суду із заявою про стягнення з боржника нарахованої, але не виплаченої заробітної плати у розмірі 10158,92грн., індексації заробітної плати у сумі 13800,77грн., компенсації за несвоєчасно виплачену заробітну плату у сумі 3010,20грн., а також середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати за період з 17.01.2017р. по 16.11.2017р. у розмірі 37034,80грн., а всього 64004,69грн.

Заявник обґрунтовує свої вимоги на підставі статей 116, 117 КЗпП України, положень Законів України «Про оплату праці», «Про індексацію грошових доходів населення», «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», Порядку проведення індексації громадянам доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.03.2003р. №1078 (в редакції до 24.12.2015р.), Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001р. №159.

Розпорядник майна у відзиві від 01.12.2017р. визнав грошові вимоги ОСОБА_20 на суму 10158,92грн., що згідно із даними бухгалтерського обліку обліковується як заборгованість із заробітної плати, індексацію заробітної плати у сумі 13800,77грн. та компенсацію за несвоєчасно виплачену заробітну плату у сумі 3010,20грн. В частині визнання вимог щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні розпорядником майна відмовлено.

Як вбачається з матеріалів справи, вимоги про стягнення з ПАТ «Будівельно-монтажна фірма «Азовстальбуд» нарахованої, але не виплаченої заробітної плати у розмірі 10158,92грн., індексації заробітної плати, компенсації за несвоєчасно виплачену заробітну плату, а також середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати, були предметом судового розгляду, за результатами якого Орджонікідзевським районним судом міста Маріуполя Донецької області ухвалено рішення від 02.11.2017р. у справі №265/5934/17, згідно якого:

- позовні вимоги ОСОБА_20 до ПАТ «Будівельно-монтажна фірма «Азовстальбуд» про стягнення заборгованості по заробітній платі, індексації заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, задоволено;

- стягнуто з ПАТ «Будівельно-монтажна фірма «Азовстальбуд» на користь ОСОБА_20 заробітну плату в сумі 10158,92грн., індексацію заробітної плати в розмірі 8900,02грн., компенсацію за несвоєчасно виплачену заробітну плату в сумі 1045,26грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені станом на 28.08.2017р. в сумі 27111,60грн.

Доказів скасування рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 02.11.2017р. у справі №265/5934/17 суду не надано.

Згідно п.3 ч.1 ст.231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо встановлені обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, зокрема, відповідно до пункту 2 частини першої статті 175 цього Кодексу, згідно якого такими обставинами, є наявність такого, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Враховуючи, що рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 02.11.2017р. у справі №265/5934/17 вже вирішено даний трудовий спір між сторонами щодо стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні станом на 28.08.2017р., індексації заробітної плати та компенсації за несвоєчасно виплачену заробітну плату, у господарського суду відсутні правові підстави для розгляду таких вимог в межах справи про банкрутство, та щодо закриття провадження в цій частині заявлених вимог.

Не виконання вказаного рішення суду не може бути підставою для повторного стягнення з ПАТ «Будівельно-монтажна фірма «Азовстальбуд» на користь ОСОБА_20 грошових коштів за той самий період.

Так, беручи до уваги, що згідно вказаного рішення з ПАТ «Будівельно-монтажна фірма «Азовстальбуд» на користь ОСОБА_20 стягнуто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені станом на 28.08.2017р., а заявником у межах справи про банкрутство заявлено вимогу про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені за період з 17.01.2017р. по 16.11.2017р., розгляду підлягають дані вимоги за період, що не охоплюється рішенням суду, а саме з 29.08.2017р. по 16.11.2017р.

Згідно, наданої боржником 15.01.18р. до господарського суду довідки №07/10 від 11.01.2018р. середньоденна заробітна плата становить 177,20грн.

З табелів обліку робочого часу за січень 2016 рік - січень 2017 рік, наданих ПАТ «Будівельно-монтажна фірма «Азовстальбуд», вбачається, що заявнику ОСОБА_20 був встановлений п'ятиденний робочий тиждень з робочим днем тривалістю 8 годин,

Відповідно до листа Міністерства соціальної політики України №11535/0/14-16/13 від 05.08.16р. «Про розрахунок норм тривалості робочого часу на 2017 рік», середньостатистична кількість робочих днів при сорокагодинному робочому тижні у період з 29.08.2017р. по 16.11.2017р. становить 82 робочих дні.

Отже, сума середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 29.08.2017р. по 16.11.2017р. (83 робочих дні) становить 14707,60грн. (розрахунок: 177,20грн. (середньоденна заробітна плата) х 82 днів (кількість робочих днів) і ця сума підлягає стягненню з ПАТ «Будівельно-монтажна фірма «Азовстальбуд» на користь ОСОБА_20

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку заяву ОСОБА_20 задовольнити частково, стягнути з ПАТ «Будівельно-монтажна фірма «Азовстальбуд» на користь ОСОБА_20 середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати за період з 29.08.2017р. по 16.11.2017р. у розмірі 14707,60грн., без виключення сум відрахувань на податки та обов'язкові платежі; в іншій частині заявлених вимог провадження по заяві закрити; визнати ОСОБА_20 кредитором на суму 61923,40грн.

· За результатами розгляду заяви ОСОБА_27 про стягнення заборгованості по заробітній платі та включення до реєстру вимог кредиторів першої черги, судом встановлено:

Згідно наданих документів ОСОБА_27 працював в ПАТ «Будівельно-монтажна фірма «Азовсталь» та 06.04.2017р. був звільнений із займаної посади за згодою сторін на підставі п.1 ст.36 КЗпП України, що підтверджується записом в трудовій книжці.

Станом на час звільнення заявника йому була нарахована, але не виплачена заробітна плата у розмірі 10549,79грн.

У зв'язку з викладеним ОСОБА_27 звернувся до суду із заявою про стягнення з боржника нарахованої, але не виплаченої заробітної плати у розмірі 10549,79грн., індексації заробітної плати у сумі 9792,17грн. за період з вересня 2015 року по грудень 2016 року, а також середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати за період з 07.04.2017р. по 15.11.2017р. у розмірі 26815,84грн., а всього 47157,80грн.

Заявник обґрунтовує свої вимоги на підставі статей 116, 117 КЗпП України, положень Законів України «Про оплату праці», «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації громадянам доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.03.2003р. №1078 (в редакції до 24.12.2015р.)

Матеріалами справи підтверджується, що у період з 08.10.2014р. по 06.04.2017р. заявник знаходився з боржником у трудових відносинах, 06.04.2017р був звільнений з роботи за згодою сторін на підставі п.1 ст.36 КЗпП України.

Боржником суду надана довідка №07/26 від 11.01.2018р., яка підтверджує наявність несплаченої заборгованості по заробітній платі ОСОБА_27 у розмірі 10549,79грн.

Згідно довідки боржника середня заробітна плата за час затримки розрахунку при звільненні станом на 15.11.2017р. становить 26993,79грн. без вирахування податків і зборів, з урахуванням податків і зборів - 21730,00грн.

У поданій заяві ОСОБА_27 просить суд стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 07.04.2017р. по 15.11.2017р. у сумі 26815,84грн.

Відповідно до вказаної довідки боржника та заяви ОСОБА_27 середньоденний заробіток складає 176,42грн.

Розрахунок робочих днів зроблений заявником узгоджується з листом Міністерства соціальної політики України від 05.08.2016р. №11535/0/14-16/13 «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2017 рік», тому приймається до уваги судом як обґрунтований.

Отже, період затримки розрахунку при звільненні з 07.04.2017р. по 15.11.2017р. склав 152 робочих дні, таким чином середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні склав: 176,42 (середньоденна зарплата, грн.) х 152 (час затримки розрахунку, роб. дні) = 26815,84грн.

Суд зазначає, що згідно ч.3 п.3 вказаного Порядку в розрахунок середньої заробітної плати включаються усі виплати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахувань на податки, стягнення аліментів, тощо.

При вирішенні спору по суті судом прийнято до уваги саме розрахунок середнього заробітку, зроблений заявником, як такий, що є арифметично вірним, тому, вимоги ОСОБА_27 щодо стягнення середньої заробітної плати за час затримки розрахунку при звільненні є обґрунтованими у заявленому розмірі, а саме 26815,84грн. без виключення сум відрахувань на податки та обов'язкові платежі.

Як вбачається з розрахунку заявника ОСОБА_27 за період з вересня 2015 року по грудень 2016 року включно йому не нараховувалася та не сплачувалася індексація в загальній сумі 9792,17грн.

Боржником визнаний факт не проведення індексації заробітної плати ОСОБА_27 та згідно із довідкою ПАТ «Будівельно-монтажна фірма «Азовсталь» №07/25 від 11.01.2018р. індексація заробітної плати ОСОБА_27 за вказаний період складає 6276,63грн. без вирахування податків і зборів, з урахуванням податків і зборів - 5052,75грн.

При цьому, вказана довідка містить лише розмір індексації, а не її розрахунок. Так, в даній довідці не зазначені ані вихідні дані, ані розшифровка механізму розрахунку, що позбавляє суд можливості перевірити дані, зазначені в цій довідці.

Разом з тим, з відомостей які містяться у даній довідці, суд не має можливості визначити останній місяць підвищення розмірів заробітної плати, що унеможливлює встановити таку величину як базовий місяць. В той час, як визначення базового місяцю є необхідною складовою при розрахунку індексації заробітної плати.

Тому суд приймає розрахунок індексації заробітної плати наданий заявником ОСОБА_27, відповідно до якого йому належить до виплати 9792,17грн.

Судом здійснено перевірку наданого заявником розрахунку індексації заробітної плати, та встановлено що він є арифметично вірним.

Таким чином, вимоги ОСОБА_27 щодо стягнення індексації заробітної плати є обґрунтованими у заявленому заявником розмірі, а саме 9792,17грн. без виключення сум відрахувань на податки та обов'язкові платежі.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку заяву ОСОБА_27 задовольнити повністю, стягнути з ПАТ «Будівельно-монтажна фірма «Азовстальбуд» на користь ОСОБА_27 заборгованість по заробітній платі у сумі 10549,79грн., індексації заробітної плати у сумі 9792,17грн. за період з вересня 2015 року по грудень 2016 року, а також середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати за період з 07.04.2017р. по 15.11.2017р. у розмірі 26815,84грн., без виключення сум відрахувань на податки та обов'язкових платежів; визнати ОСОБА_27 кредитором на суму 47157,80грн.

· За результатами розгляду заяви ОСОБА_19 про стягнення заборгованості по заробітній платі та включення до реєстру вимог кредиторів першої черги, судом встановлено:

Згідно наданих документів ОСОБА_19 працював в ПАТ «Будівельно-монтажна фірма «Азовстальбуд» та 16.03.2017р. був звільнений із займаної посади за згодою сторін на підставі п.1 ст.36 КЗпП України, що підтверджується записом в трудовій книжці.

Станом на час звільнення, як зазначає заявник, йому була нарахована, але не виплачена заробітна плата у розмірі 4925,55грн.

У зв'язку з викладеним ОСОБА_19 звернувся до суду із заявою про стягнення з боржника нарахованої, але не виплаченої заробітної плати за період з жовтня 2016 року по січень 2017 року у розмірі 4925,55грн., індексації заробітної плати у сумі 10609,78грн., компенсації у сумі 179,70грн., а також середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати за період з 17.03.2017р. по 16.11.2017р. у розмірі 23439,04грн., а всього 39154,07грн.

Заявник обґрунтовує свої вимоги на підставі статей 116, 117 КЗпП України, положень Законів України «Про оплату праці», «Про індексацію грошових доходів населення», «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», Порядку проведення індексації громадянам доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.03.2003р. №1078 (в редакції до 24.12.2015р.), Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001р. №159.

Розпорядник майна у відзиві від 01.12.2017р. визнав грошові вимоги ОСОБА_19 на суму 4925,55грн., що згідно із даними бухгалтерського обліку обліковується заборгованістю із заробітної плати, індексацію заробітної плати у сумі 10609,78грн. та компенсацію за несвоєчасно виплачену заробітну плату у сумі 179,70грн. В частині визнання вимог щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні на суму 23439,04грн. розпорядником майна відмовлено.

Матеріалами справи підтверджується, що у період з 04.09.1995р. по 16.03.2017р. заявник знаходився з боржником у трудових відносинах, 16.03.2017р був звільнений з роботи за згодою сторін на підставі п.1 ст.36 КЗпП України.

Боржником надана довідка №07/22 від 11.01.2018р., яка підтверджує наявність несплаченої заборгованості по заробітній платі ОСОБА_19 у розмірі 4925,50грн.

Згідно довідки боржника середня заробітна плата заявника ОСОБА_19 за час затримки розрахунку при звільненні станом на 16.11.2017р. становить 17451,84грн. без вирахування податків і зборів, з урахуванням податків і зборів - 14048,73грн.

Згідно матеріалів справи, зокрема, табеля обліку робочого часу за березень 2017 року, наданого боржником, вбачається, що заявнику ОСОБА_19 був встановлений п'ятиденний робочий тиждень з робочим днем тривалістю 8 годин, тарифна ставка становить 16,46грн.

Заявником визначено, що кількість робочих днів за вказаний період становить 178 та тарифна ставка 16,46грн.

Розрахунок робочих днів зроблений заявником узгоджується з листом Міністерства соціальної політики України від 05.08.2016р. №11535/0/14-16/13 «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2017 рік», тому приймається до уваги судом як обґрунтований.

За таких обставин, середній заробіток за час затримки остаточного розрахунку за період з 17.03.2017р. по 16.11.2017р. з урахуванням кількості робочих днів у зазначений період становить 23439,04грн. (178 х 8 х 16,46) без виключення сум відрахувань на податки та обов'язкові платежі.

Суд зазначає, що згідно ч.3 п.3 вказаного Порядку в розрахунок середньої заробітної плати включаються усі виплати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахувань на податки, стягнення аліментів, тощо.

Як вбачається з розрахунку заявника ОСОБА_31 за період з вересня 2015 року йому не нараховувалася та не сплачувалася індексація в загальній сумі 10609,78грн.

Боржником визнаний факт не проведення індексації заробітної плати ОСОБА_31 та згідно із довідкою ПАТ «Будівельно-монтажна фірма «Азовстальбуд» №07/22 від 11.01.2018р. індексація заробітної плати ОСОБА_31 складає 10609,78грн. без вирахування податків і зборів, з урахуванням податків і зборів - 8540,87грн. Отже, заперечення боржника в цій частині вимог відсутні.

Судом здійснено перевірку наданого заявником розрахунку індексації заробітної плати, та встановлено що він є арифметично вірним.

Таким чином, вимоги ОСОБА_31 щодо стягнення індексації заробітної плати є обґрунтованими у заявленому заявником розмірі, а саме 10609,78грн. без виключення сум відрахувань на податки та обов'язкові платежі.

Згідно розрахунку заявника, загальна сума компенсації втрати частини грошового доходу (заробітної плати) у зв'язку із порушенням строків її виплати у період з жовтня 2016 року по березень 2017 року, яка не нарахована та не виплачена заявнику при звільнені складає 179,70грн.

Як вбачається з довідки ПАТ «Будівельно-монтажна фірма «Азовстальбуд» №07/23 від 11.01.2018р. сума грошової компенсації за несвоєчасно виплачену ОСОБА_31 заробітну плату складає 576,00грн. без вирахування податків і зборів, з урахуванням податків і зборів - 463,68грн.

При цьому, вказана довідка містить лише розмір компенсації, а не її розрахунок. Так, в даній довідці не зазначені ані вихідні дані, ані розшифровка механізму розрахунку, що позбавляє суд можливості перевірити дані, зазначені в цій довідці.

Тому суд приймає розрахунок компенсації за строки порушення виплати заробітної плати наданий заявником, відповідно до якого йому належить до виплати 179,70грн.

Таким чином, вимоги ОСОБА_19 щодо стягнення компенсації за строки порушення виплати заробітної плати є обґрунтованими у заявленому заявником розмірі, а саме 179,70грн. без виключення сум відрахувань на податки та обов'язкові платежі.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку заяву ОСОБА_19 задовольнити повністю, стягнути з ПАТ «Будівельно-монтажна фірма «Азовстальбуд» на користь ОСОБА_19 заборгованість по заробітній платі у сумі 4925,55грн., індексації заробітної плати у сумі 10609,78грн., компенсації за строки порушення виплати заробітної плати у сумі 179,70грн., а також середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати за період у розмірі 23439,04грн., без виключення сум відрахувань на податки та обов'язкових платежів; визнати ОСОБА_19 кредитором на суму 39154,07грн.

· За результатами розгляду заяви ОСОБА_16 про стягнення заборгованості по заробітній платі та включення до реєстру вимог кредиторів першої черги, судом встановлено:

Згідно наданих документів ОСОБА_16 перебував у трудових відносинах з ПАТ «Будівельно-монтажна фірма «Азовстальбуд» та 17.10.2016р. був звільнений з роботи на підставі п.1 ст.36 КЗпП України за згодою сторін, що підтверджується записом в трудовій книжці.

Станом на час звільнення, як зазначає заявник, йому була нарахована, але не виплачена заробітна плата у розмірі 18156,67грн., яка стягнута рішенням Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя від 30.03.2017р. у справі №265/1770/17. Проте, станом на теперішній час рішення суду не виконано.

У зв'язку з наявністю несплаченої заборгованості із заробітної плати ОСОБА_16 звернувся до суду із заявою про стягнення з боржника індексації заробітної плати за період вересень 2015 року - жовтень 2016 року у сумі 12256,10грн., компенсації за порушення строків виплати заробітної плати за період вересень 2015 року - серпень 2016 року у сумі 556,68грн., а також середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати за період з 18.10.2016р. по 15.11.2017р. у розмірі 55045,04грн., а всього 67858,30грн.

Заявник обґрунтовує свої вимоги на підставі статей 116, 117 КЗпП України, положень Законів України «Про оплату праці», «Про індексацію грошових доходів населення», «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», Порядку проведення індексації громадянам доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.03.2003р. №1078 (в редакції до 24.12.2015р.), Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001р. №159.

Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_16 у період з 01.07.2011р. по 17.10.2016р. знаходився з боржником у трудових відносинах, та 17.10.2016р був звільнений з роботи за згодою сторін на підставі п.1 ст.36 КЗпП України.

Згідно довідки боржника середня заробітна плата за час затримки розрахунку при звільненні станом на 15.11.2017р. становить 55061,78грн. без вирахування податків і зборів, з урахуванням податків і зборів - 44324,73грн.

Згідно матеріалів справи, зокрема, табеля обліку робочого часу за жовтень 2016 року, наданого боржником, вбачається, що заявнику був встановлений п'ятиденний робочий тиждень з робочим днем тривалістю 8 годин.

Відповідно до змісту поданої заяви та довідки боржника, сторонами визначено, що кількість робочих днів за вказаний період становить 271 день та середньоденна заробітна плата - 203,12грн.

Розрахунок кількості робочих днів за вказаний період сторонами зроблено відповідно до листа Міністерства соціальної політики України №10846/0/14-15/13 від 20.07.2015р. «Про розрахунок норм тривалості робочого часу на 2016 рік», №11535/0/14-16/13 від 05.08.16р. «Про розрахунок норм тривалості робочого часу на 2017 рік».

За таких обставин, середній заробіток за час затримки остаточного розрахунку за період з 18.10.2016р. по 20.09.2017р. з урахуванням кількості робочих днів у зазначений період становить 55045,52грн. (203,12 х 271) без виключення сум відрахувань на податки та обов'язкові платежі.

Суд зазначає, що згідно ч.3 п.3 вказаного Порядку в розрахунок середньої заробітної плати включаються усі виплати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахувань на податки, стягнення аліментів, тощо.

Як вбачається з розрахунку заявника ОСОБА_16 за період з вересня 2015 року по вересень 2016 року йому не нараховувалася та не сплачувалася індексація в загальній сумі 12256,10грн.

Боржником визнаний факт не проведення індексації заробітної плати ОСОБА_16 та згідно із довідкою ПАТ «Будівельно-монтажна фірма «Азовсталь» №07/85 від 02.02.2018р. індексація заробітної плати ОСОБА_16 складає 11988,93грн. без вирахування податків і зборів, з урахуванням податків і зборів - - 9651,09грн.

При цьому, вказана довідка містить лише розмір індексації, а не її розрахунок. Так, в даній довідці не зазначені ані вихідні дані, ані розшифровка механізму розрахунку, що позбавляє суд можливості перевірити дані, зазначені в цій довідці.

Разом з тим, з відомостей які містяться у даній давідці, суд не має можливості визначити останній місяць підвищення розмірів заробітної плати, що унеможливлює встановити таку величину як базовий місяць. В той час, як визначення базового місяцю є необхідною складовою при розрахунку індексації заробітної плати.

Тому суд приймає розрахунок індексації заробітної плати наданий заявником ОСОБА_16 відповідно до якого йому належить до виплати 12256,10грн.

Судом здійснено перевірку наданого заявником розрахунку індексації заробітної плати, та встановлено що він є арифметично вірним.

Таким чином, вимоги ОСОБА_16 щодо стягнення індексації заробітної плати є обґрунтованими у заявленому заявником розмірі, а саме 12256,10грн. без виключення сум відрахувань на податки та обов'язкові платежі.

Згідно розрахунку заявника, загальна сума компенсації втрати частини грошового доходу (заробітної плати) у зв'язку із порушенням строків її виплати у період з вересня 2015 року по вересень 2016 року, яка не нарахована та не виплачена заявнику при звільнені, складає 556,68грн.

Як вбачається з довідки ПАТ «Будівельно-монтажна фірма «Азовстальбуд» №07/86 від 02.02.2018р. сума грошової компенсації за несвоєчасно виплачену заробітну плату складає 3450,00грн. без вирахування податків і зборів, з урахуванням податків і зборів - 2777,59грн.

При цьому, вказана довідка містить лише розмір компенсації, а не її розрахунок. Так, в даній довідці не зазначені ані вихідні дані, ані розшифровка механізму розрахунку, що позбавляє суд можливості перевірити дані, зазначені в цій довідці.

Тому суд приймає розрахунок компенсації за строки порушення виплати заробітної плати наданий заявником, відповідно до якого йому належить до виплати 556,68грн.

Судом здійснено перевірку наданого заявником розрахунку компенсації заробітної плати та встановлено що він є арифметично вірним.

Таким чином, вимоги ОСОБА_16 щодо стягнення компенсації за строки порушення виплати заробітної плати є обґрунтованими у заявленому заявником розмірі, а саме 556,68грн. без виключення сум відрахувань на податки та обов'язкові платежі.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку заяву ОСОБА_16 задовольнити повністю, стягнути з ПАТ «Будівельно-монтажна фірма «Азовстальбуд» на користь ОСОБА_16 індексацію заробітної плати за період вересень 2015 року - жовтень 2016 року у сумі 12256,10грн., компенсацію за порушення строків виплати заробітної плати за період вересень 2015 року - серпень 2016 року у сумі 556,68грн., а також середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати за період з 18.10.2016р. по 15.11.2017р. у розмірі 55045,04грн., без виключення сум відрахувань на податки та обов'язкові платежі; визнати ОСОБА_16 кредитором на суму 67858,30грн.

· За результатами розгляду заяви ОСОБА_26 про стягнення заборгованості по заробітній платі та включення до реєстру вимог кредиторів першої черги, судом встановлено:

Згідно наданих документів ОСОБА_26 перебувала у трудових відносинах з ПАТ «Будівельно-монтажна фірма «Азовстальбуд» та 16.01.2017р. була звільнена з роботи за згодою сторін на підставі п.5 ст.36 КЗпП України, що підтверджується записом в трудовій книжці.

Станом на час звільнення, як зазначає заявник ОСОБА_26, їй була нарахована, але не виплачена заробітна плата у розмірі 17285,17грн.,

У зв'язку з викладеним ОСОБА_26 звернулася до суду із заявою про стягнення з боржника нарахованої, але не виплаченої заробітної плати у розмірі 17285,17грн., індексації заробітної плати у сумі 11173,37грн., компенсації за порушення строків виплати заробітної плати у сумі 1578,48грн., а також середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати за період з 17.01.2017р. по 22.11.2017р. у розмірі 35068,32грн., а всього 65105,34грн.

Заявник обґрунтовує свої вимоги, зокрема, на підставі статей 116, 117 КЗпП України, та положень Закону України «Про оплату праці».

Розпорядник майна у відзиві від 08.12.2017р. визнав грошові вимоги ОСОБА_32 на суму 17285,17грн., що згідно із даними бухгалтерського обліку обліковується як заборгованість із заробітної плати, індексацію заробітної плати у сумі 11173,37грн. та компенсацію за порушення строків виплати заробітної плати у сумі 1578,48грн. В частині визнання вимог щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні на суму 35068,32грн. розпорядник майна не визнає.

Матеріалами справи підтверджується, що у період з 12.07.2006р. по 16.01.2017р. заявник ОСОБА_33 знаходилася з боржником у трудових відносинах та 16.01.2017р була звільнена з роботи за згодою сторін на підставі п.1 ст.36 КЗпП України.

Боржником надана довідка №07/46 від 26.01.2018р., яка підтверджує наявність несплаченої заборгованості по заробітній платі ОСОБА_26 у розмірі 17285,17грн.

Згідно довідки боржника середня заробітна плата заявника за час затримки розрахунку при звільненні станом на 22.11.2017р. становить 35232,96грн. без вирахування податків і зборів, з урахуванням податків і зборів - 28362,54грн.

Згідно матеріалів справи, зокрема, табеля обліку робочого часу за січень 2017 року, наданого боржником, вбачається, що заявнику був встановлений п'ятиденний робочий тиждень з робочим днем тривалістю 8 годин.

Відповідно до змісту поданої заяви та довідки боржника, сторонами визначено, що середньоденна заробітна плата складає 164,64грн.

Заявником визначено, що кількість робочих днів за період з 17.01.2017р. по 22.11.2017р. становить 213 робочих дні.

Розрахунок кількості робочих днів зроблений заявником відповідно до листа Міністерства соціальної політики України №11535/0/14-16/13 від 05.08.16р. «Про розрахунок норм тривалості робочого часу на 2017 рік».

За таких обставин, середній заробіток за час затримки остаточного розрахунку за період з 17.01.2017р. по 22.11.2017р. з урахуванням кількості робочих днів у зазначений період становить 35068,32грн. (213 х 164,64) без виключення сум відрахувань на податки та обов'язкові платежі.

Суд зазначає, що згідно ч.3 п.3 вказаного Порядку в розрахунок середньої заробітної плати включаються усі виплати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахувань на податки, стягнення аліментів, тощо.

Як вбачається з розрахунку заявника ОСОБА_33 за період з вересня 2015 року по вересень 2016 року їй не нараховувалася та не сплачувалася індексація в загальній сумі 11173,37грн.

Боржником визнаний факт не проведення індексації заробітної плати ОСОБА_26 та згідно із довідкою ПАТ «Будівельно-монтажна фірма «Азовсталь» №07/47 від 26.01.2018р. індексація заробітної плати ОСОБА_26 складає 13879,96грн. без вирахування податків і зборів, з урахуванням податків і зборів - 11173,37грн.

Враховуючи, що відповідно до приписів Господарського процесуального кодексу України, при ухваленні судового рішення суд не може виходити за межі позовних вимог, а також узгоджену сторонами суму індексації заробітної плати, вимоги ОСОБА_26 щодо стягнення індексації заробітної плати є обґрунтованими у заявленому заявником розмірі, а саме 11173,37грн.

Згідно поданої заяви, загальна сума компенсації втрати частини грошового доходу (заробітної плати) у зв'язку із порушенням строків її виплати у період з серпня 2015 року по січень 2017 року, яка не нарахована та не виплачена заявнику при звільнені, складає 1578,48грн.

Як вбачається з довідки ПАТ «Будівельно-монтажна фірма «Азовстальбуд» №07/48 від 26.01.2018р. сума грошової компенсації за несвоєчасно виплачену заробітну плату складає 2577,92грн. без вирахування податків і зборів, з урахуванням податків і зборів - 2075,22грн.

Проте, вказана довідка містить лише розмір компенсації, а не її розрахунок. Так, в даній довідці не зазначені ані вихідні дані, ані розшифровка механізму розрахунку, що позбавляє суд можливості перевірити дані, зазначені в цій довідці.

При цьому, заявником до поданої заяви додана довідка боржника №08/214 від 13.09.2017р. про нарахування компенсації за несвоєчасно виплачену заробітну плату у 2017р., відповідно до якої сума компенсації складає 1960,84грн. без вирахування податків і зборів, з урахуванням податків і зборів - 1578,48грн.

Таким чином, враховуючи те, що відповідно до приписів Господарського процесуального кодексу України, при ухваленні судового рішення суд не може виходити за межі позовних вимог, вимоги ОСОБА_26, щодо стягнення компенсації за строки порушення виплати заробітної плати є обґрунтованими у заявленому заявником розмірі, а саме 1578,48грн.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку заяву ОСОБА_26 задовольнити повністю, стягнути з ПАТ «Будівельно-монтажна фірма «Азовстальбуд» на користь ОСОБА_26 заборгованість з середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати за період з 17.01.2017р. по 22.11.2017р. у розмірі 35068,32грн. (без виключення сум відрахувань на податки та обов'язкових платежів), заробітну плату у сумі 17285,17грн., індексацію заробітної плати у сумі 11173,37грн., компенсацію за порушення строків виплати заробітної плати у сумі 1578,48грн.; визнати ОСОБА_33 кредитором на суму 65105,34грн.

· За результатами розгляду заяви ОСОБА_25 про стягнення заборгованості по заробітній платі та включення до реєстру вимог кредиторів першої черги, судом встановлено:

Згідно наданих документів ОСОБА_25 перебував у трудових відносинах з ПАТ «Будівельно-монтажна фірма «Азовстальбуд» та 12.12.2016р. був звільнений на підставі ст.38 КЗпП України у зв'язку із виходом на пенсію, що підтверджується записом в трудовій книжці.

Станом на час звільнення, як зазначає заявник, йому була нарахована, але не виплачена заробітна плата у розмірі 12900,00грн.

У зв'язку з наявністю несплаченої заборгованості із заробітної плати ОСОБА_25 звернувся до суду із заявою про стягнення з боржника заробітної плати у сумі 12900,00грн., індексації заробітної плати у сумі 1300,69грн., а також середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати за період з 13.12.2016р. по 30.11.2017р. у розмірі 51600,00грн., а всього 65800,69грн.

Заявник обґрунтовує свої вимоги, зокрема, на підставі статей 116, 117 КЗпП України, положень Закону України «Про оплату праці».

Розпорядник майна у відзиві від 08.12.2017р. визнав грошові вимоги ОСОБА_25 на суму 12900,00грн., що згідно із даними бухгалтерського обліку обліковується як заборгованість із заробітної плати та індексацію заробітної плати у сумі 1300,69грн. В частині визнання вимог щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні розпорядник майна не визнає.

Матеріалами справи підтверджується, що у період з 10.11.2005р. по 12.12.2016р. заявник знаходився з боржником у трудових відносинах, та 12.12.2016р був звільнений на підставі ст.38 КЗпП України у зв'язку із виходом на пенсію.

Боржником суду надана довідка №07/16 від 11.01.2018р., яка підтверджує наявність несплаченої заборгованості по заробітній платі ОСОБА_25 у сумі 13048,81грн.

Таким чином, враховуючи те, що відповідно до приписів Господарського процесуального кодексу України, при ухваленні судового рішення суд не може виходити за межі позовних вимог, вимоги ОСОБА_25, щодо стягнення заробітної плати є обґрунтованими та підлягають стягненню у заявленому заявником розмірі, а саме 12900,00грн.

Згідно довідки боржника середня заробітна плата за час затримки розрахунку при звільненні станом на 30.11.2017р. становить 53268,03грн. без вирахування податків і зборів, з урахуванням податків і зборів - 42880,76грн. У вказаній довідці боржником зазначено, що середньоденна заробітна плата складає 219,21грн.

Відповідно до змісту заяви ОСОБА_25 кількість робочих днів за період з 13.12.2016р. по 30.11.2017р. становить 240 днів, середньоденна заробітна плата - 215,00грн., а середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені - 51600,00грн.

Розрахунок кількості робочих днів за вказаний період зроблено заявником відповідно до листа Міністерства соціальної політики України №10846/0/14-15/13 від 20.07.2015р. «Про розрахунок норм тривалості робочого часу на 2016 рік», №11535/0/14-16/13 від 05.08.16р. «Про розрахунок норм тривалості робочого часу на 2017 рік».

За таких обставин, середній заробіток за час затримки остаточного розрахунку за період з 13.12.2016р. по 30.11.2017р. з урахуванням кількості робочих днів у зазначений період становить 52610,04грн. (219,21 х 240) без виключення сум відрахувань на податки та обов'язкові платежі.

Суд зазначає, що згідно ч.3 п.3 вказаного Порядку в розрахунок середньої заробітної плати включаються усі виплати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахувань на податки, стягнення аліментів, тощо.

При цьому, враховуючи те, що відповідно до приписів Господарського процесуального кодексу України, при ухваленні судового рішення суд не може виходити за межі позовних вимог, вимоги ОСОБА_25, щодо стягнення заробітної плати є обґрунтованими та підлягають стягненню у заявленому заявником розмірі, а саме 51600,00грн.

Як вбачається з поданої заяви ОСОБА_25 йому не нараховувалася та не сплачувалася індексація заробітної плати у загальній сумі 1300,69грн.

Боржником визнаний факт не проведення індексації заробітної плати ОСОБА_25 та згідно із довідкою ПАТ «Будівельно-монтажна фірма «Азовсталь» №07/16 від 11.01.2018р. індексація заробітної плати ОСОБА_25 складає 13363,34грн. без вирахування податків і зборів, з урахуванням податків і зборів - 10757,49грн.

Враховуючи те, що відповідно до приписів Господарського процесуального кодексу України, при ухваленні судового рішення суд не може виходити за межі позовних вимог, вимоги ОСОБА_25, щодо індексації заробітної плати є обґрунтованими та підлягають стягненню у заявленому заявником розмірі, а саме 1300,69грн. без виключення сум відрахувань на податки та обов'язкові платежі.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку заяву ОСОБА_25 задовольнити повністю, стягнути з ПАТ «Будівельно-монтажна фірма «Азовстальбуд» на користь ОСОБА_25 заробітну плату у сумі 12900,00грн., індексацію заробітної плати у сумі 1300,69грн., а також середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати за період з 13.12.2016р. по 30.11.2017р. у розмірі 51600,00грн., без виключення сум відрахувань на податки та обов'язкових платежів; визнати ОСОБА_25 кредитором на суму 65800,69грн.

· За результатами розгляду заяви ОСОБА_34 про стягнення заборгованості по заробітній платі та включення до реєстру вимог кредиторів першої черги, судом встановлено:

Згідно наданих документів ОСОБА_15 перебував у трудових відносинах з ПАТ «Будівельно-монтажна фірма «Азовстальбуд» та 14.07.2016р. був звільнений із займаної посади за власним бажанням на підставі ст.38 КЗпП України, що підтверджується записом в трудовій книжці.

Станом на час звільнення, як зазначає заявник, йому була нарахована, але не виплачена заробітна плата у розмірі 3873,11грн.

У зв'язку з викладеним ОСОБА_15 звернувся до суду із заявою про стягнення з боржника заробітної плати у сумі 3873,11грн., індексації заробітної плати у сумі 5512,35грн., а також середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати за період з 15.07.2016р. по 15.11.2017р. у розмірі 53814,40грн., а всього 63199,86грн.

Заявник обґрунтовує свої вимоги на підставі статей 116, 117 КЗпП України, положень Законів України «Про оплату праці», «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації громадянам доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.03.2003р. №1078 (в редакції до 24.12.2015р.).

Як вбачається з матеріалів справи, вимоги про стягнення з ПАТ «Будівельно-монтажна фірма «Азовстальбуд» нарахованої, але не виплаченої заробітної плати у розмірі 3873,11грн., індексації заробітної плати у сумі 5512,35грн., а також середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати станом на 25.09.2017р. у сумі 48031,36грн., були предметом судового розгляду, за результатами якого Орджонікідзевським районним судом міста Маріуполя Донецької області ухвалено рішення від 01.11.2017р. у справі №265/5579/17, згідно якого:

- позовні вимоги ОСОБА_15 до ПАТ «Будівельно-монтажна фірма «Азовстальбуд» про стягнення заборгованості по заробітній платі, індексації заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, задоволено;

- стягнуто з ПАТ «Будівельно-монтажна фірма «Азовстальбуд» на користь ОСОБА_15 заробітну плату в сумі 3873,11грн., індексацію заробітної плати в розмірі 5512,35грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені станом на 25.09.2017р. в сумі 48031,36грн.

Доказів скасування рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 01.11.2017р. у справі №265/5579/17 суду не надано.

Згідно п.3 ч.1 ст.231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо встановлені обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, зокрема, відповідно до пункту 2 частини першої статті 175 цього Кодексу, згідно якого такими обставинами, є наявність такого, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Враховуючи, що рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 01.11.2017р. у справі №265/5579/17 вже вирішено даний трудовий спір між сторонами щодо стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні станом на 25.09.2017р., та індексації заробітної плати, у господарського суду відсутні правові підстави для розгляду таких вимог в межах справи про банкрутство, та щодо закриття провадження в цій частині заявлених вимог.

Не виконання вказаного рішення суду не може бути підставою для повторного стягнення з ПАТ «Будівельно-монтажна фірма «Азовстальбуд» на користь ОСОБА_15 вказаних грошових коштів за той самий період.

Так, беручи до уваги, що згідно вказаного рішення з ПАТ «Будівельно-монтажна фірма «Азовстальбуд» на користь ОСОБА_15 стягнуто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені станом на 25.09.2017р., а заявником у межах справи про банкрутство заявлено вимогу про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені за період з 15.07.2016р. по 15.11.2017р., розгляду підлягають дані вимоги за період, що не охоплюється рішенням суду, а саме з 26.09.2017р. по 15.11.2017р.

Згідно, наданої боржником 15.01.18р. до господарського суду довідки №07/05 від 11.01.2018р. середньоденна заробітна плата становить 160,61грн.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 01.11.2017р. у справі №265/5579/17 встановлено, що середньоденна заробітна плата ОСОБА_15 становить 160,64грн.

Згідно ч.4 ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до листа Міністерства соціальної політики України №11535/0/14-16/13 від 05.08.16р. «Про розрахунок норм тривалості робочого часу на 2017 рік», середньостатистична кількість робочих днів при сорокагодинному робочому тижні у період з 26.09.2017р. по 15.11.2017р. становить 40 робочих днів.

Отже, сума середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 26.09.2017р. по 15.11.2017р. (40 робочих днів) становить 6425,60грн. (розрахунок: 160,64грн. (середньоденна заробітна плата) х 40 днів (кількість робочих днів) і ця сума підлягає стягненню з ПАТ «Будівельно-монтажна фірма «Азовстальбуд» на користь ОСОБА_15

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку заяву ОСОБА_15 задовольнити частково, стягнути з ПАТ «Будівельно-монтажна фірма «Азовстальбуд» на користь ОСОБА_15 середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати за період з 26.09.2017р. по 16.11.2017р. у розмірі 6425,60грн., без виключення сум відрахувань на податки та обов'язкові платежі; в іншій частині заявлених вимог провадження по заяві закрити; визнати ОСОБА_15 кредитором на суму 63199,86грн.

· За результатами розгляду заяви ОСОБА_23 про стягнення заборгованості по заробітній платі та включення до реєстру вимог кредиторів першої черги, судом встановлено:

Згідно наданих документів ОСОБА_23 працювала в ПАТ «Будівельно-монтажна фірма «Азовстальбуд» та 16.01.2017р. була звільнена із займаної посади на підставі п.5 ст.36 КЗпП України, що підтверджується записом в трудовій книжці.

Станом на час звільнення, як зазначає заявник ОСОБА_23 їй була нарахована, але не виплачена заробітна плата у розмірі 7190,65грн.

У зв'язку з викладеним ОСОБА_23 звернулась до суду із заявою про стягнення з боржника нарахованої, але не виплаченої заробітної плати у розмірі 7190,65грн., індексації заробітної плати у сумі 11381,69грн., компенсації за порушення строків виплати заробітної плати у сумі 569,49грн., а також середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати за період з 17.01.2017р. по 28.11.2017р. у розмірі 32532,64грн., а всього 51674,47грн.

Заявник обґрунтовує свої вимоги на підставі статей 116, 117 КЗпП України, положень Законів України «Про оплату праці».

Розпорядник майна у відзиві від 08.12.2017р. визнав грошові вимоги ОСОБА_23 на суму 7190,65грн., що згідно із даними бухгалтерського обліку обліковується заборгованістю із заробітної плати, індексацію заробітної плати у сумі 11381,69грн. та компенсацію за несвоєчасно виплачену заробітну плату у сумі 569,49грн. В частині визнання вимог щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні на суму 32532,64грн. розпорядник майна не визнає.

Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_23 знаходилася з боржником у трудових відносинах. 16.01.2017р була звільнена з роботи на підставі п.5 ст.36 КЗпП України.

Боржником надана довідка №07/02 від 11.01.2018р., яка підтверджує наявність несплаченої заборгованості по заробітній платі ОСОБА_23 у розмірі 7190,65грн.

Згідно довідки боржника №07/03 від 11.01.2018р. середня заробітна плата заявника ОСОБА_23 за час затримки розрахунку при звільненні станом на 28.11.2017р. становить 32532,64грн. без вирахування податків і зборів, з урахуванням податків і зборів - 26188,77грн.

Згідно довідки боржника №07/52 від 26.01.2018р. та заяви заявника середньоденна заробітна плата ОСОБА_23 складає 149,92грн.

Заявником визначено, що кількість робочих днів за період з 16.01.2017р. по 28.11.2017р. становить 217 робочих днів.

Розрахунок кількості робочих днів зроблено заявником відповідно до листа Міністерства соціальної політики України №11535/0/14-16/13 від 05.08.16р. «Про розрахунок норм тривалості робочого часу на 2017 рік».

За таких обставин, середній заробіток за час затримки остаточного розрахунку за період з 17.01.2017р. по 28.11.2017р. з урахуванням кількості робочих днів у зазначений період становить 32532,64грн. (149,92 х 217) без виключення сум відрахувань на податки та обов'язкові платежі.

Суд зазначає, що згідно ч.3 п.3 вказаного Порядку в розрахунок середньої заробітної плати включаються усі виплати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахувань на податки, стягнення аліментів, тощо.

Як вбачається із заяви ОСОБА_23 їй не нараховувалася та не сплачувалася індексація в загальній сумі 11381,69грн.

Боржником визнаний факт не проведення індексації заробітної плати ОСОБА_23 та згідно із довідкою ПАТ «Будівельно-монтажна фірма «Азовстальбуд» №07/50 від 26.01.2018р. індексація заробітної плати ОСОБА_23 за період з вересня 2015 року по грудень 2016 року складає 14138,75грн. без вирахування податків і зборів, з урахуванням податків і зборів - 11381,69грн. Отже, заперечення боржника в цій частині вимог відсутні.

Таким чином, вимоги ОСОБА_23 щодо стягнення індексації заробітної плати є обґрунтованими у заявленому заявником розмірі, а саме 11381,69грн.

Згідно заяви ОСОБА_23, загальна сума компенсації втрати частини грошового доходу (заробітної плати) у зв'язку із порушенням строків її виплати, яка не нарахована та не виплачена заявнику при звільнені складає 569,49грн.

Як вбачається з довідки ПАТ «Будівельно-монтажна фірма «Азовстальбуд» №08/174 від 23.08.2017р. сума грошової компенсації за несвоєчасно виплачену ОСОБА_23 заробітну плату складає 707,44грн. без вирахування податків і зборів, з урахуванням податків і зборів - 569,49грн. Одже, заперечення боржника в цій частині вимог також відсутні.

Таким чином, вимоги ОСОБА_23 щодо стягнення компенсації за строки порушення виплати заробітної плати є обґрунтованими у заявленому заявником розмірі, а саме 569,49грн.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку заяву ОСОБА_23 задовольнити повністю, стягнути з ПАТ «Будівельно-монтажна фірма «Азовстальбуд» на користь ОСОБА_23 заборгованість по заробітній платі у сумі 7190,65грн., середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати за період з 17.01.2017р. по 28.11.2017р. у розмірі 32532,64грн. (без виключення сум відрахувань на податки та обов'язкових платежів), індексацію заробітної плати у сумі 11381,69грн. за період з вересня 2015 року по грудень 2016 року, та компенсацію за строки порушення виплати заробітної плати у сумі 569,49грн.; визнати ОСОБА_23 кредитором на суму 51674,47грн.

· За результатами розгляду заяви ОСОБА_24 про стягнення заборгованості по заробітній платі та включення до реєстру вимог кредиторів першої черги, судом встановлено:

Згідно наданих документів ОСОБА_24 перебувала в трудових відносинах з ПАТ «Будівельно-монтажна фірма «Азовстальбуд» та 31.12.2016р. була звільнена за власним бажанням на підставі ст.38 КЗпП України.

Станом на час звільнення, як зазначає заявник, їй була нарахована, але не виплачена заробітна плата у розмірі 149985,49грн.

У зв'язку з викладеним ОСОБА_24 звернулася до суду із заявою про стягнення з боржника нарахованої, але не виплаченої заробітної плати у сумі 14998,49грн., індексації заробітної плати у сумі 12629,62грн., компенсації за порушення строків виплати заробітної плати у сумі 1161,67грн., а також середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати за період з 01.01.2017р. по 30.11.2017р. у розмірі 42699,34грн., а всього 71489,12грн.

Заявник обґрунтовує свої вимоги на підставі статей 116, 117 КЗпП України, положень Законів України «Про оплату праці».

Розпорядник майна у відзиві від 08.12.2017р. визнав грошові вимоги ОСОБА_24 на суму 14998,49грн., що згідно із даними бухгалтерського обліку обліковується заборгованістю із заробітної плати, індексацію заробітної плати у сумі 12629,62грн. та компенсацію за несвоєчасно виплачену заробітну плату у сумі 1161,67грн. В частині визнання вимог щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні на суму 42699,34грн. розпорядник майна не визнає.

Як вбачається з матеріалів справи, вимоги про стягнення з ПАТ «Будівельно-монтажна фірма «Азовстальбуд» нарахованої, але не виплаченої заробітної плати у розмірі 14998,49грн., індексації заробітної плати у сумі 15688,96грн., компенсації за несвоєчасно виплачену заробітну плату станом на 18.08.2017р. у сумі 1443,07грн., а також середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати за період з 01.01.2017р. по 15.08.2017р. у суму 28341,92грн., були предметом судового розгляду, за результатами якого Орджонікідзевським районним судом міста Маріуполя Донецької області ухвалено рішення від 14.11.2017р. у справі №265/5537/17, згідно якого:

- позовні вимоги ОСОБА_24 до ПАТ «Будівельно-монтажна фірма «Азовстальбуд» про стягнення заборгованості по заробітній платі задоволено;

- стягнуто з ПАТ «Будівельно-монтажна фірма «Азовстальбуд» на користь ОСОБА_24 заробітну плату в сумі 14998,49грн., індексацію заробітної плати в розмірі 15688,96грн., компенсацію за несвоєчасно виплачену заробітну плату станом на 18.08.2017р. у сумі 1443,07грн., та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені за період з 01.01.2017р. по 15.08.2017р. в сумі 28341,92грн.

Доказів скасування рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 14.11.2017р. у справі №265/5537/17 суду не надано.

Згідно п.3 ч.1 ст.231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо встановлені обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, зокрема, відповідно до пункту 2 частини першої статті 175 цього Кодексу, згідно якого такими обставинами, є наявність такого, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Враховуючи, що рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 14.11.2017р. у справі №265/5537/17 вже вирішено даний трудовий спір між сторонами щодо стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01.01.2017р. по 15.08.2017р., індексацію заробітної плати та компенсацію за несвоєчасно виплачену заробітну плату станом на 18.08.2017р., у господарського суду відсутні правові підстави для розгляду таких вимог в межах справи про банкрутство, та щодо закриття провадження в цій частині заявлених вимог.

Не виконання вказаного рішення суду не може бути підставою для повторного стягнення з ПАТ «Будівельно-монтажна фірма «Азовстальбуд» на користь ОСОБА_24 вказаних грошових коштів за той самий період.

Так, беручи до уваги, що згідно вказаного рішення з ПАТ «Будівельно-монтажна фірма «Азовстальбуд» на користь ОСОБА_24 стягнуто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені за період з 01.01.2017р. по на 15.08.2017р., а заявником у межах справи про банкрутство заявлено вимогу про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені за період з 01.01.2017р. по 30.11.2017р., розгляду підлягають дані вимоги за період, що не охоплюється рішенням суду, а саме з 16.08.2017р. по 30.11.2017р.

Згідно, наданої боржником 15.01.18р. до господарського суду довідки №07/15 від 11.01.2018р. та відповідно до заяви ОСОБА_24 та рішення суду середньоденна заробітна плата становить 186,46грн.

Відповідно до листа Міністерства соціальної політики України №11535/0/14-16/13 від 05.08.16р. «Про розрахунок норм тривалості робочого часу на 2017 рік», середньостатистична кількість робочих днів при сорокагодинному робочому тижні у період з 16.08.2017р. по 30.11.2017р. становить 75 робочих днів.

Отже, сума середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 16.08.2017р. по 30.11.2017р. (75 робочих днів) становить 13984,50грн. (розрахунок: 186,46грн. (середньоденна заробітна плата) х 75 днів (кількість робочих днів) і ця сума підлягає стягненню з ПАТ «Будівельно-монтажна фірма «Азовстальбуд» на користь ОСОБА_24

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку заяву ОСОБА_24 задовольнити частково, стягнути з ПАТ «Будівельно-монтажна фірма «Азовстальбуд» на користь ОСОБА_24 середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати за період з 16.08.2017р. по 30.11.2017р. у розмірі 13984,50грн., без виключення сум відрахувань на податки та обов'язкові платежі; в іншій частині заявлених вимог провадження по заяві закрити; визнати ОСОБА_24 кредитором на суму 71489,12грн.

· За результатами розгляду заяви ОСОБА_35 про стягнення заборгованості по заробітній платі та включення до реєстру вимог кредиторів першої черги, судом встановлено:

Згідно наданих документів ОСОБА_35 перебував у трудових відносинах з ПАТ «Будівельно-монтажна фірма «Азовстальбуд» та 22.05.2017р. був звільнений із займаної посади на підставі п.1 ст.38 КЗпП України, що підтверджується записом в трудовій книжці.

Станом на час звільнення, як зазначає заявник, йому була нарахована, але не виплачена заробітна плата у розмірі 18334,43грн., яка стягнута судовим наказом Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя від 17.02.2017р. у справі №2-н/265/19/17.

У зв'язку з наявністю несплаченої заборгованості із заробітної плати ОСОБА_35 звернувся до суду із заявою про стягнення з боржника індексації заробітної плати за період вересень 2015 року - грудень 2016 року у сумі 18690,63грн., компенсації за порушення строків виплати заробітної плати за період лютий 2015 року - травень 2017 року у сумі 5489,69грн., а також середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати за період з 23.05.2017р. по 15.11.2017р. у розмірі 16196,64грн., а всього 40376,96грн.

Заявник обґрунтовує свої вимоги на підставі статей 116, 117 КЗпП України, положень Законів України «Про оплату праці», «Про індексацію грошових доходів населення», «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», Порядку проведення індексації громадянам доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.03.2003р. №1078 (в редакції до 24.12.2015р.), Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001р. №159.

Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_35 знаходився з боржником у трудових відносинах, та 22.05.2017р був звільнений з роботи на підставі ст.38 КЗпП України.

Згідно довідки боржника середня заробітна плата за час затримки розрахунку при звільненні станом на 15.11.2017р. становить 16196,64грн. без вирахування податків і зборів, з урахуванням податків і зборів - 13038,30грн.

Відповідно до змісту поданої довідки та заяви ОСОБА_35 сторонами визначено, що кількість робочих днів за вказаний період становить 123 дні та середньоденна заробітна плата - 131,68грн.

Розрахунок кількості робочих днів за вказаний період сторонами зроблено відповідно до листа Міністерства соціальної політики України №11535/0/14-16/13 від 05.08.16р. «Про розрахунок норм тривалості робочого часу на 2017 рік».

За таких обставин, середній заробіток за час затримки остаточного розрахунку за період з 23.05.2017р. по 15.11.2017р. з урахуванням кількості робочих днів у зазначений період становить 16196,64грн. (131,68 х 123) без виключення сум відрахувань на податки та обов'язкові платежі.

Суд зазначає, що згідно ч.3 п.3 вказаного Порядку в розрахунок середньої заробітної плати включаються усі виплати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахувань на податки, стягнення аліментів, тощо.

Як вбачається з розрахунку заявника за період з вересня 2015 року по грудень 2016 року йому не нараховувалася та не сплачувалася індексація в загальній сумі 18690,63грн.

Боржником довідка про визначення розміру індексації, та її розмір не надана.

Тому суд приймає розрахунок індексації заробітної плати наданий заявником відповідно до якого йому належить до виплати 18690,63грн.

Судом здійснено перевірку наданого заявником розрахунку індексації заробітної плати, та встановлено що він є арифметично вірним.

Таким чином, вимоги ОСОБА_35 щодо стягнення індексації заробітної плати є обґрунтованими у заявленому заявником розмірі, а саме 12256,10грн. без виключення сум відрахувань на податки та обов'язкові платежі.

Згідно розрахунку заявника, загальна сума компенсації втрати частини грошового доходу (заробітної плати) у зв'язку із порушенням строків її виплати у період з лютого 2015 року по травень 2017 року, яка не нарахована та не виплачена заявнику при звільнені, складає 5489,69грн.

Боржником довідка про визначення розміру компенсації, та її розмір не надана.

Тому суд приймає розрахунок компенсації за строки порушення виплати заробітної плати наданий заявником, відповідно до якого йому належить до виплати 5489,69грн.

Судом здійснено перевірку наданого заявником розрахунку індексації заробітної плати та встановлено що він є арифметично вірним.

Таким чином, вимоги ОСОБА_35 щодо стягнення компенсації за строки порушення виплати заробітної плати є обґрунтованими у заявленому заявником розмірі, а саме 5489,69грн. без виключення сум відрахувань на податки та обов'язкові платежі.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку заяву ОСОБА_35 задовольнити повністю, стягнути з ПАТ «Будівельно-монтажна фірма «Азовстальбуд» на користь ОСОБА_35 індексацію заробітної плати за період вересень 2015 року - грудень 2016 року у сумі 18690,63грн., компенсацію за порушення строків виплати заробітної плати за період лютий 2015 року - травень 2017 року у сумі 5489,69грн., а також середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати за період з 23.05.2017р. по 15.11.2017р. у розмірі 16196,64грн., без виключення сум відрахувань на податки та обов'язкових платежів; визнати ОСОБА_35 кредитором на суму 40376,96грн.

· За результатами розгляду заяви ОСОБА_6 про стягнення заборгованості по заробітній платі та включення до реєстру вимог кредиторів першої черги, судом встановлено:

Рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 17.05.2017р. у справі №265/2110/17 встановлено, що ОСОБА_6 з 28.01.2002р. по 31.01.2017р. знаходився в трудових правовідносинах з Публічним акціонерним товариством "Будівельно-монтажна фірма "Азовстальбуд", працюючи на посаді майстера управління М-5.

Також, даним рішенням встановлено, що ПАТ "Будівельно-монтажна фірма "Азовстальбуд" фактично не розрахувалось з ОСОБА_6 при його звільненні та порушило строки виплати заробітної плати.

Згідно рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 17.05.2017р. у справі №265/2110/17, з Публічного акціонерного товариства "Будівельно-монтажна фірма "Азовстальбуд" стягнуто на користь ОСОБА_6 заборгованість по заробітній платі в розмірі 40970,99грн., індексацію заробітної плати в розмірі 15380,22грн., компенсацію за несвоєчасно виплачену заробітну плату 1286,43грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні станом на 17.05.2017р. в розмірі 28513,60грн. з утриманням передбачених законом податків та обов'язкових платежів.

Загальний розмір стягнутої з Публічного акціонерного товариства "Будівельно-монтажна фірма "Азовстальбуд" на користь ОСОБА_6 рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 17.05.2017р. у справі №265/2110/17 заборгованості із заробітної плати становить 86151,24грн.

Доказів оскарження рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 17.05.2017р. у справі №265/2110/17 або сплати заборгованості за даним рішенням суду не надано.

Відповідно до ч.4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У зв'язку з наявністю несплаченої заборгованості із заробітної плати за рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 17.05.2017р. у справі №265/2110/17, заявником нарахований середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати за період з 18.05.2017р. (з дня винесення рішення) по 13.11.2017р. (день подачі заяви) у розмірі 49798,40грн.

Заявник обґрунтовує свої вимоги на підставі статей 116, 117 КЗпП України, положень Законів України «Про оплату праці».

Відповідно до змісту заяви ОСОБА_6, кількість робочих днів за період з 18.05.2017р. по 13.11.2017р. становить 124 дні. Згідно рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 17.05.2017р. у справі №265/2110/17 середньоденна заробітна плата ОСОБА_6 - 401,60грн.

Розрахунок кількості робочих днів за вказаний період заявником зроблено відповідно до листа Міністерства соціальної політики України №11535/0/14-16/13 від 05.08.16р. «Про розрахунок норм тривалості робочого часу на 2017 рік».

За таких обставин судом встановлено, що середній заробіток за час затримки остаточного розрахунку за період з 18.05.2017р. по 13.11.2017р. з урахуванням кількості робочих днів у зазначений період становить 49798,40грн. (401,60 х 124) без виключення сум відрахувань на податки та обов'язкові платежі.

Суд зазначає, що згідно ч.3 п.3 вказаного Порядку в розрахунок середньої заробітної плати включаються усі виплати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахувань на податки, стягнення аліментів, тощо.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку заяву ОСОБА_6 задовольнити повністю, стягнути з ПАТ «Будівельно-монтажна фірма «Азовстальбуд» на користь ОСОБА_6 середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати за період з 18.05.2017р. по 13.11.2017р. у розмірі 49797,40грн., без виключення сум відрахувань на податки та обов'язкових платежів; визнати ОСОБА_6 кредитором на суму 135949,64грн.

· За результатами розгляду заяви ОСОБА_9 про стягнення заборгованості по заробітній платі та включення до реєстру вимог кредиторів першої черги, судом встановлено:

Рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 28.02.2017р. у справі №265/2355/16-ц встановлено, що ОСОБА_9 з 04.10.2013р. по 04.04.2016р. знаходився в трудових правовідносинах з Публічним акціонерним товариством "Будівельно-монтажна фірма "Азовстальбуд", працюючи на посаді бетонника 3-го розряду.

Також, даним рішенням встановлено, що ПАТ "Будівельно-монтажна фірма "Азовстальбуд" фактично не розрахувалось з ОСОБА_9 при його звільненні та порушило строки виплати заробітної плати.

Згідно рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 28.02.2017р. у справі №265/2355/16-ц, з Публічного акціонерного товариства "Будівельно-монтажна фірма "Азовстальбуд" стягнуто на користь ОСОБА_9 індексацію заробітної плати в розмірі 3150,12грн., компенсацію за несвоєчасно виплачену заробітну плату в розмірі 2138,35грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 22.04.20116р. по 28.02.2017р. в розмірі 24567,20грн. з утриманням передбачених законом податків та обов'язкових платежів.

Загальний розмір стягнутої з Публічного акціонерного товариства "Будівельно-монтажна фірма "Азовстальбуд" на користь ОСОБА_9 за рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 28.02.2017р. у справі №265/2355/16-ц заборгованості із заробітної плати становить 29855,67грн.

Доказів оскарження рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 28.02.2017р. у справі №265/2355/16-ц або сплати заборгованості за даним рішенням суду не надано.

Відповідно до ч.4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У зв'язку з наявністю несплаченої заборгованості із заробітної плати за рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 28.02.2017р. у справі №265/2355/16-ц, заявником нарахований середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати за період з 01.03.2017р. (з дня винесення рішення) по 13.11.2017р. (день подачі заяви) у розмірі 20090,00грн.

Заявник обґрунтовує свої вимоги на підставі статей 116, 117 КЗпП України, положень Законів України «Про оплату праці».

Відповідно до змісту заяви ОСОБА_9, кількість робочих днів за період з 01.03.2017р. по 13.11.2017р. становить 175 дні. Згідно рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 28.02.2017р. у справі №265/2355/16-ц середньоденна заробітна плата ОСОБА_9 - 114,80грн.

Розрахунок кількості робочих днів за вказаний період заявником зроблено відповідно до листа Міністерства соціальної політики України №11535/0/14-16/13 від 05.08.16р. «Про розрахунок норм тривалості робочого часу на 2017 рік».

За таких обставин судом встановлено, що середній заробіток за час затримки остаточного розрахунку за період з 01.03.2017р. по 13.11.2017р. з урахуванням кількості робочих днів у зазначений період становить 20090,00грн. (114,80 х 175) без виключення сум відрахувань на податки та обов'язкові платежі.

Суд зазначає, що згідно ч.3 п.3 вказаного Порядку в розрахунок середньої заробітної плати включаються усі виплати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахувань на податки, стягнення аліментів, тощо.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку заяву ОСОБА_9 задовольнити повністю, стягнути з ПАТ «Будівельно-монтажна фірма «Азовстальбуд» на користь ОСОБА_9 середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати за період з 01.03.2017р. по 13.11.2017р. у розмірі 20090,00грн., без виключення сум відрахувань на податки та обов'язкових платежів; визнати ОСОБА_9 кредитором на суму 49945,67грн.

· За результатами розгляду заяви ОСОБА_13 про стягнення заборгованості по заробітній платі та включення до реєстру вимог кредиторів першої черги, судом встановлено:

Рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 17.07.2017р. у справі №265/2991/17 встановлено, що ОСОБА_13 до 16.01.2017р. знаходилась в трудових правовідносинах з Публічним акціонерним товариством "Будівельно-монтажна фірма "Азовстальбуд", працюючи на апарату управління фірми.

Також, даним рішенням встановлено, що ПАТ "Будівельно-монтажна фірма "Азовстальбуд" фактично не розрахувалось з ОСОБА_13 при її звільненні та порушило строки виплати заробітної плати.

Згідно рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 17.07.2017р. у справі №265/2991/17, з Публічного акціонерного товариства "Будівельно-монтажна фірма "Азовстальбуд" стягнуто на користь ОСОБА_13 заробітну плату у сумі 2046,94грн., індексацію заробітної плати в сумі 15465,38грн., компенсацію за несвоєчасно виплачену заробітну плату у сумі 84.81грн., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні станом на 30.04.2017р. в розмірі 11370,24грн. з утриманням передбачених законом податків та обов'язкових платежів.

Загальний розмір стягнутої з Публічного акціонерного товариства "Будівельно-монтажна фірма "Азовстальбуд" на користь ОСОБА_13 за рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 17.07.2017р. у справі №265/2991/17 заборгованості із заробітної плати становить 28967,37грн.

Доказів оскарження рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 17.07.2017р. у справі №265/2991/17 або сплати заборгованості за даним рішенням суду не надано.

Відповідно до ч.4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У зв'язку з наявністю несплаченої заборгованості із заробітної плати за рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 17.07.2017р. у справі №265/2991/17, заявником нарахований середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати за період з 01.05.2017р. (після періоду, визнаного рішенням суду) по 16.11.2017р. (день подачі заяви) у розмірі 21635,04грн.

Заявник обґрунтовує свої вимоги на підставі статей 116, 117 КЗпП України, положень Законів України «Про оплату праці».

Відповідно до змісту заяви ОСОБА_13, кількість робочих днів за період з 01.05.2017р. по 16.11.2017р. становить 137 дні. Згідно рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 17.07.2017р. у справі №265/2991/17 середньоденна заробітна плата ОСОБА_13 - 157,92грн.

Розрахунок кількості робочих днів за вказаний період заявником зроблено відповідно до листа Міністерства соціальної політики України №11535/0/14-16/13 від 05.08.16р. «Про розрахунок норм тривалості робочого часу на 2017 рік».

За таких обставин судом встановлено, що середній заробіток за час затримки остаточного розрахунку за період з 01.05.2017р. по 16.11.2017р. з урахуванням кількості робочих днів у зазначений період становить 21635,04грн. (157,92 х 137) без виключення сум відрахувань на податки та обов'язкові платежі.

Суд зазначає, що згідно ч.3 п.3 вказаного Порядку в розрахунок середньої заробітної плати включаються усі виплати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахувань на податки, стягнення аліментів, тощо.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку заяву ОСОБА_13 задовольнити повністю, стягнути з ПАТ «Будівельно-монтажна фірма «Азовстальбуд» на користь ОСОБА_13 середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати за період з 01.05.2017р. по 16.11.2017р. у розмірі 21635,04грн., без виключення сум відрахувань на податки та обов'язкових платежів; визнати ОСОБА_13 кредитором на суму 50602,41грн.

· За результатами розгляду заяви ОСОБА_8 про стягнення заборгованості по заробітній платі та включення до реєстру вимог кредиторів першої черги, судом встановлено:

Рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 14.03.2017р. у справі №265/5610/16-ц встановлено, що ОСОБА_8 з 16.08.2004р. по 02.09.2016р. знаходилась в трудових правовідносинах з Публічним акціонерним товариством "Будівельно-монтажна фірма "Азовстальбуд".

Також, даним рішенням встановлено, що ПАТ "Будівельно-монтажна фірма "Азовстальбуд" фактично не розрахувалось з ОСОБА_8 при його звільненні та порушило строки виплати заробітної плати.

Згідно рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 14.03.2017р. у справі №265/5610/16-ц, з Публічного акціонерного товариства "Будівельно-монтажна фірма "Азовстальбуд" стягнуто на користь ОСОБА_8 заборгованість з заробітної плати у розмірі 17632,76грн. без утримання податків та обов'язкових платежів та 4039,79грн. з яких підлягають утриманню податки та обов'язкові платежі, суму індексації заробітної плати в сумі 10797,13грн., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 02.09.2016р. по 09.02.2016р. в сумі 17920,00грн., компенсацію за несвоєчасну виплату заробітної плати в сумі 4812,51грн., вихідну допомогу у зв'язку зі звільненням в розмірі 6720,00грн.

Загальний розмір стягнутої з Публічного акціонерного товариства "Будівельно-монтажна фірма "Азовстальбуд" на користь ОСОБА_8 за рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 14.03.2017р. у справі №265/5610/16-ц заборгованості із заробітної плати становить 61922,19грн.

Доказів оскарження рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 14.03.2017р. у справі №265/5610/16-ц або сплати заборгованості за даним рішенням суду не надано.

Відповідно до ч.4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У зв'язку з наявністю несплаченої заборгованості із заробітної плати за рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 14.03.2017р. у справі №265/5610/16-ц, заявником нарахований середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати за період з 15.03.2017р. (з дня винесення рішення суду) по 13.11.2017р. (день подачі заяви) у розмірі 26560,00грн.

Заявник обґрунтовує свої вимоги на підставі статей 116, 117 КЗпП України, положень Законів України «Про оплату праці».

Відповідно до змісту заяви ОСОБА_8, кількість робочих днів за період з 15.03.2017р. по 13.11.2017р. становить 166 дні. Згідно рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 14.03.2017р. у справі №265/5610/16-ц, середньоденна заробітна плата ОСОБА_8 - 160,00грн.

Розрахунок кількості робочих днів за вказаний період заявником зроблено відповідно до листа Міністерства соціальної політики України №11535/0/14-16/13 від 05.08.16р. «Про розрахунок норм тривалості робочого часу на 2017 рік».

За таких обставин судом встановлено, що середній заробіток за час затримки остаточного розрахунку за період з 15.03.2017р. по 13.11.2017р. з урахуванням кількості робочих днів у зазначений період становить 26560,00грн. (160,00 х 166) без виключення сум відрахувань на податки та обов'язкові платежі.

Суд зазначає, що згідно ч.3 п.3 вказаного Порядку в розрахунок середньої заробітної плати включаються усі виплати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахувань на податки, стягнення аліментів, тощо.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку заяву ОСОБА_8 задовольнити повністю, стягнути з ПАТ «Будівельно-монтажна фірма «Азовстальбуд» на користь ОСОБА_8 середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати за період з 15.03.2017р. по 13.11.2017р. у розмірі 26560,00грн., без виключення сум відрахувань на податки та обов'язкових платежів; визнати ОСОБА_8 кредитором на суму 88482,19грн.

· За результатами розгляду заяви ОСОБА_11 про стягнення заборгованості по заробітній платі та включення до реєстру вимог кредиторів першої черги, судом встановлено:

Рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 14.09.2017р. у справі №265/4115/17 встановлено, що ОСОБА_36 з 28.07.1982р. по 16.01.2017р. знаходилась в трудових правовідносинах з Публічним акціонерним товариством "Будівельно-монтажна фірма "Азовстальбуд" на посаді начальника кошторисно-договірного відділу.

Також, даним рішенням встановлено, що ПАТ "Будівельно-монтажна фірма "Азовстальбуд" фактично не розрахувалось з ОСОБА_36 при її звільненні та порушило строки виплати заробітної плати.

Згідно рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 14.09.2017р. у справі №265/4115/17, з Публічного акціонерного товариства "Будівельно-монтажна фірма "Азовстальбуд" стягнуто на користь ОСОБА_8 заборгованість по заробітній платі в сумі 7986,32грн., індексацію заробітної плати у сумі 14258,47грн., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 17.01.2017р. по 14.09.2017р. в сумі 34916,97грн.

Загальний розмір стягнутої з Публічного акціонерного товариства "Будівельно-монтажна фірма "Азовстальбуд" на користь ОСОБА_11 за рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 14.09.2017р. у справі №265/4115/17 заборгованості із заробітної плати становить 57161,76грн.

Доказів оскарження рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 14.09.2017р. у справі №265/4115/17 або сплати заборгованості за даним рішенням суду не надано.

Відповідно до ч.4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У зв'язку з наявністю несплаченої заборгованості із заробітної плати за рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 14.09.2017р. у справі №265/4115/17, заявником нарахований середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати за період з 15.09.2017р. (з дня винесення рішення суду) по 16.11.2017р. (день подачі заяви) у розмірі 9398,40грн.

Заявник обґрунтовує свої вимоги на підставі статей 116, 117 КЗпП України, положень Законів України «Про оплату праці».

Відповідно до змісту заяви ОСОБА_11, кількість робочих днів за період з 15.09.2017р. по 16.11.2017р. становить 44 дні. Згідно рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 14.09.2017р. у справі №265/4115/17, середньоденна заробітна плата ОСОБА_36 - 213,60грн.

Розрахунок кількості робочих днів за вказаний період заявником зроблено відповідно до листа Міністерства соціальної політики України №11535/0/14-16/13 від 05.08.16р. «Про розрахунок норм тривалості робочого часу на 2017 рік».

За таких обставин судом встановлено, що середній заробіток за час затримки остаточного розрахунку за період з 15.09.2017р. по 16.11.2017р. з урахуванням кількості робочих днів у зазначений період становить 9398,40грн. (213,60 х 44) без виключення сум відрахувань на податки та обов'язкові платежі.

Суд зазначає, що згідно ч.3 п.3 вказаного Порядку в розрахунок середньої заробітної плати включаються усі виплати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахувань на податки, стягнення аліментів, тощо.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку заяву ОСОБА_11 задовольнити повністю, стягнути з ПАТ «Будівельно-монтажна фірма «Азовстальбуд» на користь ОСОБА_11 середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати за період з 15.09.2017р. по 16.11.2017р. у розмірі 9398,40грн., без виключення сум відрахувань на податки та обов'язкових платежів; визнати ОСОБА_11 кредитором на суму 66560,16грн.

· За результатами розгляду заяви ОСОБА_5 про стягнення заборгованості по заробітній платі та включення до реєстру вимог кредиторів першої черги, судом встановлено:

Рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 03.08.2017р. у справі №265/3153/17 встановлено, що ОСОБА_5 з 20.09.2012р. по 16.06.2015р. знаходився в трудових правовідносинах з Публічним акціонерним товариством "Будівельно-монтажна фірма "Азовстальбуд" на посаді бетонника 3-го розряду.

Також, даним рішенням встановлено, що ПАТ "Будівельно-монтажна фірма "Азовстальбуд" фактично не розрахувалось з ОСОБА_5 при його звільненні та порушило строки виплати заробітної плати.

Згідно рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 03.08.2017р. у справі №265/3153/17, з Публічного акціонерного товариства "Будівельно-монтажна фірма "Азовстальбуд" стягнуто на користь ОСОБА_5 заборгованість по заробітній платі в сумі 8388,36грн., компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням стоків їх виплати у розмірі 2839,13грн., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 17.06.2015р. по 03.03.2017р. у сумі 171991,80грн.

Загальний розмір стягнутої з Публічного акціонерного товариства "Будівельно-монтажна фірма "Азовстальбуд" на користь ОСОБА_5 за рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 03.08.2017р. у справі №265/3153/17 заборгованості із заробітної плати становить 183219,29грн.

Доказів оскарження рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 03.08.2017р. у справі №265/3153/17 або сплати заборгованості за даним рішенням суду не надано.

Відповідно до ч.4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У зв'язку з наявністю несплаченої заборгованості із заробітної плати за рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 03.08.2017р. у справі №265/3153/17, заявником нарахований середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати за період з 04.08.2017р. (з дня винесення рішення суду) по 13.11.2017р. (день подачі заяви) у розмірі 22503,60грн.

Заявник обґрунтовує свої вимоги на підставі статей 116, 117 КЗпП України, положень Законів України «Про оплату праці».

Відповідно до змісту заяви ОСОБА_11, кількість робочих днів за період з 04.08.2017р. по 13.11.2017р. становить 70 дні. Згідно рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 03.08.2017р. у справі №265/3153/17, середньоденна заробітна плата ОСОБА_5 - 321,48грн.

Розрахунок кількості робочих днів за вказаний період заявником зроблено відповідно до листа Міністерства соціальної політики України №11535/0/14-16/13 від 05.08.16р. «Про розрахунок норм тривалості робочого часу на 2017 рік».

За таких обставин судом встановлено, що середній заробіток за час затримки остаточного розрахунку за період з 04.08.2017р. по 13.11.2017р. з урахуванням кількості робочих днів у зазначений період становить 22503,60грн. (321,48 х 70) без виключення сум відрахувань на податки та обов'язкові платежі.

Суд зазначає, що згідно ч.3 п.3 вказаного Порядку в розрахунок середньої заробітної плати включаються усі виплати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахувань на податки, стягнення аліментів, тощо.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку заяву ОСОБА_5 задовольнити повністю, стягнути з ПАТ «Будівельно-монтажна фірма «Азовстальбуд» на користь ОСОБА_11 середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати за період з 04.08.2017р. по 13.11.2017р. у розмірі 22503,60грн., без виключення сум відрахувань на податки та обов'язкових платежів; визнати ОСОБА_5 кредитором на суму 205722,89грн.

· За результатами розгляду заяви ОСОБА_7 про стягнення заборгованості по заробітній платі та включення до реєстру вимог кредиторів першої черги, судом встановлено:

Рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 17.01.2017р. у справі №265/4839/16-ц встановлено, що ОСОБА_7 з 07.07.2010р. по 11.12.2015р. знаходився в трудових правовідносинах з Публічним акціонерним товариством "Будівельно-монтажна фірма "Азовстальбуд" на посаді начальника дільниці.

Також, даним рішенням встановлено, що ПАТ "Будівельно-монтажна фірма "Азовстальбуд" фактично не розрахувалось з ОСОБА_7 при його звільненні та порушило строки виплати заробітної плати.

Згідно рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 17.01.2017р. у справі №265/4839/16-ц, з Публічного акціонерного товариства "Будівельно-монтажна фірма "Азовстальбуд" стягнуто на користь ОСОБА_7 заробітну плату в сумі 19571,38грн., заробітну плату в сумі 24654,69грн., індексацію заробітної плати в сумі 3096,36грн., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 14.12.2015р. по 27.01.2017р. в сумі 60226,74грн. та компенсацію за несвоєчасну виплату заробітної плати у розмірі 551,20грн.

Загальний розмір стягнутої з Публічного акціонерного товариства "Будівельно-монтажна фірма "Азовстальбуд" на користь ОСОБА_7 за рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 17.01.2017р. у справі №265/4839/16-ц заборгованості із заробітної плати становить 107966,68грн.

Доказів оскарження рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 17.01.2017р. у справі №265/4839/16-ц або сплати заборгованості за даним рішенням суду не надано.

Відповідно до ч.4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У зв'язку з наявністю несплаченої заборгованості із заробітної плати за рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 17.01.2017р. у справі №265/4839/16-ц, заявником нарахований середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати за період з 30.01.2017р. (після винесення рішення суду) по 13.11.2017р. (день подачі заяви) у розмірі 42073,29грн.

Заявник обґрунтовує свої вимоги на підставі статей 116, 117 КЗпП України, положень Законів України «Про оплату праці».

Відповідно до змісту заяви ОСОБА_11, кількість робочих днів за період з 30.01.2017р. по 13.11.2017р. становить 193 дні. Згідно рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 17.01.2017р. у справі №265/4839/16-ц, середньоденна заробітна плата ОСОБА_7 - 213,57грн.

Розрахунок кількості робочих днів за вказаний період заявником зроблено відповідно до листа Міністерства соціальної політики України №11535/0/14-16/13 від 05.08.16р. «Про розрахунок норм тривалості робочого часу на 2017 рік».

За таких обставин судом встановлено, що середній заробіток за час затримки остаточного розрахунку за період з 30.01.2017р. по 13.11.2017р. з урахуванням кількості робочих днів у зазначений період становить 42073,29грн. (213,57 х 197) без виключення сум відрахувань на податки та обов'язкові платежі.

Суд зазначає, що згідно ч.3 п.3 вказаного Порядку в розрахунок середньої заробітної плати включаються усі виплати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахувань на податки, стягнення аліментів, тощо.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку заяву ОСОБА_7 задовольнити повністю, стягнути з ПАТ «Будівельно-монтажна фірма «Азовстальбуд» на користь ОСОБА_7 середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати за період з 30.01.2017р. по 13.11.2017р. у розмірі 42073,29грн, без виключення сум відрахувань на податки та обов'язкових платежів; визнати ОСОБА_7 кредитором на суму 150039,97грн.

· За результатами розгляду заяви ОСОБА_14 про стягнення заборгованості по заробітній платі та включення до реєстру вимог кредиторів першої черги, судом встановлено:

Рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 30.10.2017р. у справі №265/5848/17 встановлено, що ОСОБА_14 з 24.09.1984р. по 28.02.2017р. знаходилась в трудових правовідносинах з Публічним акціонерним товариством "Будівельно-монтажна фірма "Азовстальбуд" на посаді головного економіста по фінансовій роботі.

Також, даним рішенням встановлено, що ПАТ "Будівельно-монтажна фірма "Азовстальбуд" фактично не розрахувалось з ОСОБА_14 при її звільненні та порушило строки виплати заробітної плати.

Згідно рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 30.10.2017р. у справі №265/5848/17, з Публічного акціонерного товариства "Будівельно-монтажна фірма "Азовстальбуд" стягнуто на користь ОСОБА_14 заборгованість по заробітній платі в розмірі 6621,49грн., індексацію заробітної плати в розмірі 12747,69грн., компенсацію за несвоєчасно виплачену заробітну плату 411,12грин. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні станом на 31.08.2017р. в розмірі 26096,94грн.

Загальний розмір стягнутої з Публічного акціонерного товариства "Будівельно-монтажна фірма "Азовстальбуд" на користь ОСОБА_14 за рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 30.10.2017р. у справі №265/5848/17 заборгованості із заробітної плати становить 45877,24грн.

Доказів оскарження рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 30.10.2017р. у справі №265/5848/17або сплати заборгованості за даним рішенням суду не надано.

Відповідно до ч.4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У зв'язку з наявністю несплаченої заборгованості із заробітної плати за рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 30.10.2017р. у справі №265/5848/17, заявником нарахований середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати за період з 01.09.2017р. (після винесення рішення суду) по 25.11.2017р. (день подачі заяви) у розмірі 15686,40грн.

Заявник обґрунтовує свої вимоги на підставі статей 116, 117 КЗпП України, положень Законів України «Про оплату праці».

Відповідно до змісту заяви ОСОБА_14, кількість робочих днів за період з 01.09.2017р. по 25.11.2017р. становить 60 днів. Згідно рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 30.10.2017р. у справі №265/5848/17, середньоденна заробітна плата ОСОБА_14 - 261,44грн.

Розрахунок кількості робочих днів за вказаний період заявником зроблено відповідно до листа Міністерства соціальної політики України №11535/0/14-16/13 від 05.08.16р. «Про розрахунок норм тривалості робочого часу на 2017 рік».

За таких обставин судом встановлено, що середній заробіток за час затримки остаточного розрахунку за період з 01.09.2017р. по 25.11.2017р. з урахуванням кількості робочих днів у зазначений період становить 15686,40грн. (261,44 х 60) без виключення сум відрахувань на податки та обов'язкові платежі.

Суд зазначає, що згідно ч.3 п.3 вказаного Порядку в розрахунок середньої заробітної плати включаються усі виплати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахувань на податки, стягнення аліментів, тощо.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку заяву ОСОБА_14 задовольнити повністю, стягнути з ПАТ «Будівельно-монтажна фірма «Азовстальбуд» на користь ОСОБА_14 середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати за період з 01.09.2017р. по 25.11.2017р. у розмірі 15686,40грн, без виключення сум відрахувань на податки та обов'язкових платежів; визнати ОСОБА_14 кредитором на суму 61563,64грн.

· За результатами розгляду заяви ОСОБА_12 про стягнення заборгованості по заробітній платі та включення до реєстру вимог кредиторів першої черги, судом встановлено:

Рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 01.08.2017р. у справі №265/2993/17 встановлено, що ОСОБА_12 з 01.08.2001р. по 20.01.2017р. знаходився в трудових правовідносинах з Публічним акціонерним товариством "Будівельно-монтажна фірма "Азовстальбуд" на посаді начальника дільниці.

Також, даним рішенням встановлено, що ПАТ "Будівельно-монтажна фірма "Азовстальбуд" фактично не розрахувалось з ОСОБА_12 при його звільненні та порушило строки виплати заробітної плати.

Згідно рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 01.08.2017р. у справі №265/2993/17, з Публічного акціонерного товариства "Будівельно-монтажна фірма "Азовстальбуд" стягнуто на користь ОСОБА_12 заробітну плату в сумі 22593,96грн., індексацію заробітної плати в розмірі 15654,68грн., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 23.01.2017р. по 31.07.2017р. в розмірі 48598,08грн., компенсацію за несвоєчасну виплату заробітної плати в розмірі 996,28грн.

Загальний розмір стягнутої з Публічного акціонерного товариства "Будівельно-монтажна фірма "Азовстальбуд" на користь ОСОБА_12 за рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 01.08.2017р. у справі №265/2993/17 заборгованості із заробітної плати становить 88203,00грн.

Доказів оскарження рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 01.08.2017р. у справі №265/2993/17 або сплати заборгованості за даним рішенням суду не надано.

Відповідно до ч.4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У зв'язку з наявністю несплаченої заборгованості із заробітної плати за рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 01.08.2017р. у справі №265/2993/17, заявником нарахований середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати за період з 02.08.2017р. (після винесення рішення суду) по 16.11.2017р. (день подачі заяви) у розмірі 28464,00грн.

Заявник обґрунтовує свої вимоги на підставі статей 116, 117 КЗпП України, положень Законів України «Про оплату праці».

Відповідно до змісту заяви ОСОБА_12, кількість робочих днів за період з 02.08.2017р. по 16.11.2017р. становить 75 днів. Згідно рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 01.08.2017р. у справі №265/2993/17, середньоденна заробітна плата ОСОБА_12 - 379,52грн.

Розрахунок кількості робочих днів за вказаний період заявником зроблено відповідно до листа Міністерства соціальної політики України №11535/0/14-16/13 від 05.08.16р. «Про розрахунок норм тривалості робочого часу на 2017 рік».

За таких обставин судом встановлено, що середній заробіток за час затримки остаточного розрахунку за період з 02.08.2017р. по 16.11.2017р. з урахуванням кількості робочих днів у зазначений період становить 28464,00грн. (379,52 х 75) без виключення сум відрахувань на податки та обов'язкові платежі.

Суд зазначає, що згідно ч.3 п.3 вказаного Порядку в розрахунок середньої заробітної плати включаються усі виплати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахувань на податки, стягнення аліментів, тощо.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку заяву ОСОБА_12 задовольнити повністю, стягнути з ПАТ «Будівельно-монтажна фірма «Азовстальбуд» на користь ОСОБА_12 середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати за період з 02.08.2017р. по 16.11.2017р. у розмірі 28464,00грн, без виключення сум відрахувань на податки та обов'язкових платежів; визнати ОСОБА_12 кредитором на суму 116667,00грн.

· За результатами розгляду заяви ОСОБА_4 про стягнення заборгованості по заробітній платі та включення до реєстру вимог кредиторів першої черги, судом встановлено:

Рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 24.01.2017р. у справі №265/7873/16-ц та рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 17.03.2017р. у справі №265/831/17 встановлено, що ОСОБА_4 знаходився в трудових правовідносинах з Публічним акціонерним товариством "Будівельно-монтажна фірма "Азовстальбуд" на посаді начальника будівельної дільниці №2.

Також, даними рішенням встановлено, що ПАТ "Будівельно-монтажна фірма "Азовстальбуд" порушувались строки розрахунку з ОСОБА_4 по заробітній платі та індексації заробітної плати.

Рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 24.01.2017р. у справі №265/7873/16-ц, з Публічного акціонерного товариства "Будівельно-монтажна фірма "Азовстальбуд" стягнуто на користь ОСОБА_4 індексацію заробітної плати за період з вересня 2015р. по 26 грудня 2016р. в сумі 17162,63грн., індексацію заробітної плати за грудень 2016р. в сумі 1528,00грн., компенсацію за несвоєчасну виплату заробітної плати в сумі 3218,36грн.

Рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 17.03.2017р. у справі №265/834/17, з Публічного акціонерного товариства "Будівельно-монтажна фірма "Азовстальбуд" стягнуто на користь ОСОБА_4 заборгованість по заробітній платі у сумі 20750,69грн.

Доказів оскарження рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 24.01.2017р. у справі №265/7873/16-ц та від 17.03.2017р. у справі №265/834/17 або сплати заборгованості за даними рішеннями суду не надано.

Відповідно до ч.4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно наданих документів, ОСОБА_4 працював в ПАТ «Будівельно-монтажна фірма «Азовстальбуд» та 06.04.2017р. був звільнений із займаної посади за згодою сторін на підставі п.1 ст.36 КЗпП України, що підтверджується записом в трудовій книжці.

З часу звільнення - 06.04.2017р. та станом на 13.11.2017р., як зазначає заявник, боржником не здійснений розрахунок по заробітній платі з заявником, у зв'язку з чим заявником нарахований середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 07.04.2017р. (з дня, наступного після звільнення) по 13.11.2017р. (день звернення до суду із заявою) у розмірі 33937,50грн.

Згідно довідки боржника №07/94 від 02.02.2018р. середня заробітна плата заявника ОСОБА_4 за час затримки розрахунку при звільненні станом на 13.11.2017р. становить 32589,28грн. без вирахування податків і зборів, з урахуванням податків і зборів - 26234,37грн.

Згідно довідки боржника №07/94 від 02.02.2018р. середньоденна заробітна плата ОСОБА_4 складає 218,72грн.

При цьому, згідно заяви ОСОБА_4 та доданих до заяви розрахункових листів за жовтень - грудень 2016 року, оклад/тариф ОСОБА_4 складає 4525,00грн. за повний робочий місяць (20 робочих днів) - середньоденна заробітна плата складає - 226,25грн.

Таким чином, суд при здійсненні розрахунку середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні застосовує середньоденний заробіток ОСОБА_4 - 226,25грн.

Заявником визначено, що кількість робочих днів за період з 07.04.2017р. по 13.11.2017р. становить 150 робочих днів.

При цьому, здійснивши розрахунок кількості робочих днів відповідно до листа Міністерства соціальної політики України №11535/0/14-16/13 від 05.08.16р. «Про розрахунок норм тривалості робочого часу на 2017 рік», судом встановлено, що кількість робочих днів за період з 07.04.2017р. по 13.11.2017р. становить 149 днів (17 квітня вихідний день).

За таких обставин, середній заробіток за час затримки остаточного розрахунку за період з 07.04.2017р. по 13.11.2017р. з урахуванням кількості робочих днів у зазначений період становить 33711,25грн. (226,25грн. х 149) без виключення сум відрахувань на податки та обов'язкові платежі.

Суд зазначає, що згідно ч.3 п.3 вказаного Порядку в розрахунок середньої заробітної плати включаються усі виплати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахувань на податки, стягнення аліментів, тощо.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку заяву ОСОБА_4 задовольнити частково, стягнути з ПАТ «Будівельно-монтажна фірма «Азовстальбуд» на користь ОСОБА_4 середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати за період з 07.04.2017р. по 13.11.2017р. у розмірі 33711,25грн, без виключення сум відрахувань на податки та обов'язкових платежів; визнати ОСОБА_4 кредитором на суму 76370,93грн.

В частині вимог ОСОБА_4 в сумі 226,25грн., які складають розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, відмовити у зв'язку з необґрунтованістю.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 06.02.2018р. визнані грошові вимоги ОСОБА_37 на суму 136277,06грн., які підлягають включенню до першої черги реєстру вимог кредиторів

Керуючись ст.1, ч.2 ст.22, ч.1 ст.2, ст.ст. 23, 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.6, 7 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", ст.ст. 14, 16, 57, 129, 153 Податкового кодексу України, ст.ст., 194, 196, 512, 543, 572, 574, 590, 599 Цивільного кодексу України, ст.ст. 219, 233, 234, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, приймаючи до уваги постанову Вищого адміністративного суду України від 12.01.2017р. у справі №К/800/128/17 та постанову Вищого господарського адміністративного суду України від 18.09.2017р., господарський суд -

У Х В А Л И В:

Стягнути з ПАТ «Будівельно-монтажна фірма «Азовстальбуд» (код ЄДРПОУ 01237193, м. Маріуполь, Донецька область, 87505, вул. Якова Гугеля, 3) на користь ОСОБА_21 (ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_1, АДРЕСА_15) заборгованість по заробітній платі у сумі 10993,72грн., індексацію заробітної плати у сумі 15690,03грн., а також середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати за період з 15.02.2017р. по 16.11.2017р. у розмірі 28876,80грн., без виключення сум відрахувань на податки та обов'язкові платежі; визнати ОСОБА_21

Стягнути з ПАТ «Будівельно-монтажна фірма «Азовстальбуд» (код ЄДРПОУ 01237193, м. Маріуполь, Донецька область, 87505, вул. Якова Гугеля, 3) на користь ОСОБА_17 (ІНФОРМАЦІЯ_4, ІПН НОМЕР_2, АДРЕСА_16) заборгованість по заробітній платі у сумі 15837,69грн., індексацію заробітної плати у сумі 17685,04грн., а також середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати за період з 17.01.2017р. по 15.11.2017р. у розмірі 27389,44грн., без виключення сум відрахувань на податки та обов'язкових платежів.

Стягнути з ПАТ «Будівельно-монтажна фірма «Азовстальбуд» (код ЄДРПОУ 01237193, м. Маріуполь, Донецька область, 87505, вул. Якова Гугеля, 3) на користь ОСОБА_22 (ІНФОРМАЦІЯ_5, ІПН НОМЕР_3, АДРЕСА_17) середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені за період з 29.08.2017р. по 17.11.2017р. у сумі 12831,92грн. без виключення сум відрахувань на податки та обов'язкові платежі.

Стягнути з ПАТ «Будівельно-монтажна фірма «Азовстальбуд» (код ЄДРПОУ 01237193, м. Маріуполь, Донецька область, 87505, вул. Якова Гугеля, 3) на користь ОСОБА_20 (ІНФОРМАЦІЯ_6, ІПН НОМЕР_4, АДРЕСА_18) середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати за період з 29.08.2017р. по 16.11.2017р. у розмірі 14707,60грн., без виключення сум відрахувань на податки та обов'язкові платежі.

Стягнути з ПАТ «Будівельно-монтажна фірма «Азовстальбуд» (код ЄДРПОУ 01237193, м. Маріуполь, Донецька область, 87505, вул. Якова Гугеля, 3) на користь ОСОБА_38 (ІНФОРМАЦІЯ_7, ІПН НОМЕР_5, АДРЕСА_19) заборгованість по заробітній платі у сумі 10549,79грн., індексації заробітної плати у сумі 9792,17грн. за період з вересня 2015 року по грудень 2016 року, а також середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати за період з 07.04.2017р. по 15.11.2017р. у розмірі 26815,84грн., без виключення сум відрахувань на податки та обов'язкових платежів.

Стягнути з ПАТ «Будівельно-монтажна фірма «Азовстальбуд» (код ЄДРПОУ 01237193, м. Маріуполь, Донецька область, 87505, вул. Якова Гугеля, 3) на користь ОСОБА_19 (ІНФОРМАЦІЯ_8, ІПН НОМЕР_6, АДРЕСА_20) заборгованість по заробітній платі у сумі 4925,55грн., індексації заробітної плати у сумі 10609,78грн., компенсації за строки порушення виплати заробітної плати у сумі 179,70грн., а також середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати за період у розмірі 23439,04грн., без виключення сум відрахувань на податки та обов'язкових платежів.

Стягнути з ПАТ «Будівельно-монтажна фірма «Азовстальбуд» (код ЄДРПОУ 01237193, м. Маріуполь, Донецька область, 87505, вул. Якова Гугеля, 3) на користь ОСОБА_16 (ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_21) індексацію заробітної плати за період вересень 2015 року - жовтень 2016 року у сумі 12256,10грн., компенсацію за порушення строків виплати заробітної плати за період вересень 2015 року - серпень 2016 року у сумі 556,68грн., а також середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати за період з 18.10.2016р. по 15.11.2017р. у розмірі 55045,04грн., без виключення сум відрахувань на податки та обов'язкові платежі.

Стягнути з ПАТ «Будівельно-монтажна фірма «Азовстальбуд» (код ЄДРПОУ 01237193, м. Маріуполь, Донецька область, 87505, вул. Якова Гугеля, 3) на користь ОСОБА_26 (ІНФОРМАЦІЯ_9, ІПН НОМЕР_7, АДРЕСА_22) заборгованість з середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати за період з 17.01.2017р. по 22.11.2017р. у розмірі 35068,32грн. (без виключення сум відрахувань на податки та обов'язкових платежів), заробітну плату у сумі 17285,17грн., індексацію заробітної плати у сумі 11173,37грн., компенсацію за порушення строків виплати заробітної плати у сумі 1578,48грн.; без виключення сум відрахувань на податки та обов'язкові платежі.

Стягнути з ПАТ «Будівельно-монтажна фірма «Азовстальбуд» (код ЄДРПОУ 01237193, м. Маріуполь, Донецька область, 87505, вул. Якова Гугеля, 3) на користь ОСОБА_25 (ІНФОРМАЦІЯ_10, ІПН НОМЕР_8, АДРЕСА_23) заробітну плату у сумі 12900,00грн., індексацію заробітної плати у сумі 1300,69грн., а також середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати за період з 13.12.2016р. по 30.11.2017р. у розмірі 51600,00грн., без виключення сум відрахувань на податки та обов'язкових платежів.

Стягнути з ПАТ «Будівельно-монтажна фірма «Азовстальбуд» (код ЄДРПОУ 01237193, м. Маріуполь, Донецька область, 87505, вул. Якова Гугеля, 3) на користь ОСОБА_15 (ІНФОРМАЦІЯ_11, ІПННОМЕР_21, АДРЕСА_24) середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати за період з 26.09.2017р. по 16.11.2017р. у розмірі 6425,60грн., без виключення сум відрахувань на податки та обов'язкові платежі.

Стягнути з ПАТ «Будівельно-монтажна фірма «Азовстальбуд» (код ЄДРПОУ 01237193, м. Маріуполь, Донецька область, 87505, вул. Якова Гугеля, 3) на користь ОСОБА_23 (ІНФОРМАЦІЯ_12, ІПН НОМЕР_9, АДРЕСА_25) заборгованість по заробітній платі у сумі 7190,65грн., середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати за період з 17.01.2017р. по 28.11.2017р. у розмірі 32532,64грн. (без виключення сум відрахувань на податки та обов'язкових платежів), індексацію заробітної плати у сумі 11381,69грн. за період з вересня 2015 року по грудень 2016 року, та компенсацію за строки порушення виплати заробітної плати у сумі 569,49грн., без виключення сум відрахувань на податки та обов'язкових платежів.

Стягнути з ПАТ «Будівельно-монтажна фірма «Азовстальбуд» (код ЄДРПОУ 01237193, м. Маріуполь, Донецька область, 87505, вул. Якова Гугеля, 3) на користь ОСОБА_24 (ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_10, АДРЕСА_26) середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати за період з 16.08.2017р. по 30.11.2017р. у розмірі 13984,50грн., без виключення сум відрахувань на податки та обов'язкові платежі.

Стягнути з ПАТ «Будівельно-монтажна фірма «Азовстальбуд» на користь ОСОБА_35 (ІНФОРМАЦІЯ_13, ІПН НОМЕР_11, АДРЕСА_27) індексацію заробітної плати за період вересень 2015 року - грудень 2016 року у сумі 18690,63грн., компенсацію за порушення строків виплати заробітної плати за період лютий 2015 року - травень 2017 року у сумі 5489,69грн., а також середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати за період з 23.05.2017р. по 15.11.2017р. у розмірі 16196,64грн., без виключення сум відрахувань на податки та обов'язкових платежів.

Стягнути з ПАТ «Будівельно-монтажна фірма «Азовстальбуд» (код ЄДРПОУ 01237193, м. Маріуполь, Донецька область, 87505, вул. Якова Гугеля, 3) на користь ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_14, ІПН НОМЕР_12, АДРЕСА_28) середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 07.04.2017р. по 13.11.2017р. у розмірі 33711,25грн., без виключення сум відрахувань на податки та обов'язкових платежів.

Стягнути з ПАТ «Будівельно-монтажна фірма «Азовстальбуд» (код ЄДРПОУ 01237193, м. Маріуполь, Донецька область, 87505, вул. Якова Гугеля, 3) на користь ОСОБА_12 (ІНФОРМАЦІЯ_15, ІПН НОМЕР_13, АДРЕСА_29) середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 02.08.2017р. по 16.11.2017р. у розмірі 2846400грн., без виключення сум відрахувань на податки та обов'язкових платежів.

Стягнути з ПАТ «Будівельно-монтажна фірма «Азовстальбуд» (код ЄДРПОУ 01237193, м. Маріуполь, Донецька область, 87505, вул. Якова Гугеля, 3) на користь ОСОБА_14 (ІНФОРМАЦІЯ_16, ІПН НОМЕР_14, АДРЕСА_30) середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01.09.2017р. по 25.11.2017р. у розмірі 15686,40грн., без виключення сум відрахувань на податки та обов'язкових платежів.

Стягнути з ПАТ «Будівельно-монтажна фірма «Азовстальбуд» (код ЄДРПОУ 01237193, м. Маріуполь, Донецька область, 87505, вул. Якова Гугеля, 3) на користь ОСОБА_7 (ІНФОРМАЦІЯ_17, ІПН НОМЕР_15, АДРЕСА_31) середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 30.01.2017р. по 13.11.2017р. у розмірі 42073,29грн., без виключення сум відрахувань на податки та обов'язкових платежів.

Стягнути з ПАТ «Будівельно-монтажна фірма «Азовстальбуд» (код ЄДРПОУ 01237193, м. Маріуполь, Донецька область, 87505, вул. Якова Гугеля, 3) на користь ОСОБА_5 (ІНФОРМАЦІЯ_18, ІПН НОМЕР_16, АДРЕСА_32) середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 04.08.2017р. по 13.11.2017р. у розмірі 22503,60грн., без виключення сум відрахувань на податки та обов'язкових платежів.

Стягнути з ПАТ «Будівельно-монтажна фірма «Азовстальбуд» (код ЄДРПОУ 01237193, м. Маріуполь, Донецька область, 87505, вул. Якова Гугеля, 3) на користь ОСОБА_11 (ІНФОРМАЦІЯ_19, ІПН НОМЕР_17, АДРЕСА_33) середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 15.09.2017р. по 16.11.2017р. у розмірі 9398,40грн., без виключення сум відрахувань на податки та обов'язкових платежів

Стягнути з ПАТ «Будівельно-монтажна фірма «Азовстальбуд» (код ЄДРПОУ 01237193, м. Маріуполь, Донецька область, 87505, вул. Якова Гугеля, 3) на користь ОСОБА_8 (ІНФОРМАЦІЯ_20, ІПН НОМЕР_18, АДРЕСА_34) середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 15.03.2017р. по 13.11.2017р. у розмірі 26560,00грн., без виключення сум відрахувань на податки та обов'язкових платежів

Стягнути з ПАТ «Будівельно-монтажна фірма «Азовстальбуд» (код ЄДРПОУ 01237193, м. Маріуполь, Донецька область, 87505, вул. Якова Гугеля, 3) на користь ОСОБА_13 (ІНФОРМАЦІЯ_21, ІПН НОМЕР_19, АДРЕСА_35) середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01.03.2017р. по 13.11.2017р. у розмірі 20090,00грн., без виключення сум відрахувань на податки та обов'язкових платежів

Стягнути з ПАТ «Будівельно-монтажна фірма «Азовстальбуд» (код ЄДРПОУ 01237193, м. Маріуполь, Донецька область, 87505, вул. Якова Гугеля, 3) на користь ОСОБА_9 (ІНФОРМАЦІЯ_22, ІПННОМЕР_22, АДРЕСА_36) середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01.05.2017р. по 16.11.2017р. у розмірі 21635,04грн., без виключення сум відрахувань на податки та обов'язкових платежів

Стягнути з ПАТ «Будівельно-монтажна фірма «Азовстальбуд» (код ЄДРПОУ 01237193, м. Маріуполь, Донецька область, 87505, вул. Якова Гугеля, 3) на користь ОСОБА_6 (ІНФОРМАЦІЯ_23, ІПН НОМЕР_20, АДРЕСА_37) середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 18.05.2017р. по 13.11.2017р. у розмірі 49798,40грн., без виключення сум відрахувань на податки та обов'язкових платежів

Закрити провадження в частині заявлених вимог:

- ОСОБА_20 на суму заробітної плати у розмірі 10158,92грн., індексації заробітної плати у розмірі 13800,77грн., компенсації за несвоєчасно виплачену заробітну плату у розмірі 3010,20грн., середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 22327,20грн.;

- ОСОБА_15 на суму заробітної плати у розмірі 3873,11грн., індексації заробітної плати у розмірі 5512,35грн., середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 47388,80грн.;

- ОСОБА_24 на суму заробітної плати у розмірі 14998,49грн., індексації заробітної плати у розмірі 12629,62грн., компенсації за несвоєчасно виплачену заробітну плату у розмірі 1161,67грн., середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 28714,84грн.

Визнати кредиторами та затвердити реєстр вимог кредиторів:

- Товариство з обмеженою відповідальністю «Степ» на суму 409930,12грн. - четверта черга;

- Маріупольське міське відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області на суму 1973,80грн. - друга черга;

- Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України м.Маріуполь Донецької області на суму 10820,13грн. - четверта черга;

- Товариство з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс» на суму 85354921,55грн.;

- Головне управління Державної фіскальної служби України у Донецькій області на суму 15327460,67грн. - третя черга;

- Комунальне підприємство «Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» на суму 16000,00грн. - четверта черга;

- ОСОБА_4 на суму 76370,93грн. - перша черга;

- ОСОБА_5 на суму 205722,89грн. - перша черга;

- ОСОБА_6 на суму 135949,64грн. - перша черга;

- ОСОБА_7 на суму 150039,97грн. - перша черга;

- ОСОБА_8 на суму 32302,40грн. - перша черга;

- ОСОБА_9 на суму 49945,67грн. - перша черга;

- ОСОБА_10 на суму 40376,96грн. - перша черга;

- ОСОБА_11 на суму 66560,16грн. - перша черга;

- ОСОБА_12 на суму 116667,00грн. - перша черга;

- ОСОБА_13 на суму 50602,41грн. - перша черга;

- ОСОБА_14 на суму 61563,64грн. - перша черга;

- ОСОБА_15 на суму 63199,86грн. - перша черга;

- ОСОБА_16 на суму 67858,30грн. - перша черга;

- ОСОБА_17 на суму 60912,08грн. - перша черга;

- ОСОБА_27 на суму 47157,80грн. - перша черга;

- ОСОБА_19 на суму 39154,07грн. - перша черга;

- ОСОБА_20 на суму 61923,40грн. - перша черга;

- ОСОБА_21 на суму 55560,55грн. - перша черга;

- ОСОБА_22 на суму 182080,52грн. - перша черга;

- ОСОБА_23 на суму 51674,47грн. - перша черга;

- ОСОБА_24 на суму 71489,12грн. - перша черга;

- ОСОБА_25 на суму 65800,69грн. - перша черга;

- ОСОБА_26 на суму 65105,34грн. - перша черга;

- ОСОБА_37 на суму 136277,06грн. - перша черга.

Окремо до реєстру вимог кредиторів підлягає включенню у шосту чергу пеня та штрафні санкції:

- Головного управління Державної фіскальної служби України у Донецькій області на суму 1037088,42грн.

- Маріупольського міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області на суму 986,90грн.

Окремо до реєстру вимог кредиторів включити вимоги кредитора, які забезпечені заставою майна боржника:

- Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс» на суму 2485000,00грн.

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс» у визнанні кредитором боржника на суму 0,18грн.

Відмовити ОСОБА_4 у визнанні кредитором боржника на суму 226,25грн.

Відмовити Головному управлінню Державної фіскальної служби у визнанні кредитором на суму 2730381,83грн.

Вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника підлягають погашенню за рахунок майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в позачерговому порядку.

Майно банкрута, що є предметом забезпечення, не включається до складу ліквідаційної маси і використовується виключно для задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які воно забезпечує.

Продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Законом, виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно забезпечує, або суду.

Кошти, що залишилися після задоволення забезпечених вимог та покриття витрат, пов'язаних з утриманням, збереженням та продажем предмета забезпечення, підлягають включенню до складу ліквідаційної маси.

Розпоряднику майном погашення заборгованості по зарплаті здійснювати з утриманням обов'язкових платежів та податків.

Призначити дату проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів на 16.02.2018р.

Збори кредиторів та комітету кредиторів розпоряднику майна провести відповідно до ст. 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Розпоряднику майна надати суду:

- протокол загальних зборів кредиторів на якому обраний комітет кредиторів,

- протокол зборів комітету кредиторів, на якому вирішене питання щодо подальшої процедури банкрутства по справі.

Призначити дату підсумкового засідання суду, на якому буде винесено ухвалу про санацію боржника чи постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи ухвалу про припинення провадження у справі про банкрутство або ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном та відкладення підсумкового засідання суду на 27.03.2018р. об 11:00год., каб. 320.

Викликати у підсумкове засідання комітет кредиторів, боржника та розпорядника майна.

Повний текст ухвали складено та підписано 12.02.2018р.

Ухвала в частині стягнення заборгованості по заробітній платі є виконавчим документом відповідно до ч.3 ст. 327 Господарського процесуально кодексу.

Ухвала може бути пред'явлена до виконання до 12.02.2021р.

Ухвала набирає чинності у строк та порядку, визначеному ст. 8 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Ухвала може бути оскаржена протягом десяти днів з дня складання повного тексту ухвали.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Донецького апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Суддя Ірина Кузьмінічна Чорненька

Суддя І.К. Чорненька