Рішення № 72196991, 07.02.2018, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/811/18

Справа №754/6882/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2018 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді - Лісовської О.В.

за участю секретаря - Грей О.П.

позивачки ОСОБА_1

відповідачки ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди у зв′язку із залиттям, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до відповідача ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди у зв'язку із залиттям, мотивуючи свої вимоги тим, що вона є власником квартири АДРЕСА_1. 29.12.2016 року з вини відповідача, який зареєстрований та проживає у квартирі № 111, відбулося залиття її квартири. У зв'язку з чим вона звернулася до начальника ЖЕД-310 щодо складання акту. Для відновлення пошкоджень квартири необхідно витратити 2 325, 81 грн. Крім матеріальної шкоди, їй також було завдано моральну шкоду в сумі 3 000, 00 грн., що виразилася в тому, що внаслідок дій відповідача вона зазнала душевних страждань, у квартирі неможливо нормально проживати, що призвело до порушення нормального способу життя. Оскільки відповідач не бажає добровільно відшкодувати завдану шкоду, позивачка звертається до суду з даним позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача на її користь матеріальну шкоду у розмірі 2 325, 81 грн., моральну шкоду в розмірі 3 000, 00 грн., а також судові витрати по справі.

Під час розгляду справи було залучено співвідповідача ОСОБА_2

У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 уточнила позовні вимоги та просила стягнути з відповідачів на її користь матеріальну шкоду у розмірі 2 325, 81 грн., моральну шкоду в розмірі 3 000, 00 грн., а також судові витрати по справі.

Відповідачка ОСОБА_2, яка є представником відповідача ОСОБА_3 у судовому засіданні заперечувала проти позовних вимог, надала письмові заперечення, в яких зазначила, що 29.12.2016 року вони нікого не затоплювали, в квартирі АДРЕСА_2 було сухо, ніяких протікань не було. Крім того, акт від 04.01.2017 року є неправомірним, оскільки їх з ним ніхто не ознайомлював, розрахунок вартості ремонту складений невірно, а тому позовна заява є необґрунтованою та безпідставною.

Вислухавши пояснення позивачки ОСОБА_1, відповідачки ОСОБА_2, яка є представником відповідача ОСОБА_3, допитавши свідків, вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є співвласником квартири АДРЕСА_1, що підтверджується Свідоцтвом про право власності на житло від 17.02.2000 року.

Відповідачка ОСОБА_2 зареєстрована та проживає в квартирі АДРЕСА_2, що підтверджується Довідкою про реєстрацію місця проживання особи від 18.09.2017 року № 102/30/28/45.

Відповідач ОСОБА_3 зареєстрований та проживає в квартирі АДРЕСА_2, що підтверджується Витягом з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання від 01.09.2017 року № 8026-772819-2017.

Відповідно до Акту від 04.01.2017 року комісійним обстеженням 04.01.2017 року встановлено, що в результаті залиття, яке відбулося 29.12.2016 року, в туалеті на стінах сліди від затікань (на стінах шпалери), в коридорі по периметру на стінах сухі сліди від залиття (на стелі плитка, на стінах шпалери), на підлозі вологе килимове покриття. Залиття квартири АДРЕСА_1 відбулося з вище розташованої квартири № 111, внаслідок пориву гнучкої підводки на змішувачу під мийкою в кухні, встановленої мешканцями самостійно.

Допитані судом свідки ОСОБА_4, ОСОБА_5 (члени комісії при складанні акту від 04.01.2017 року) повністю підтвердили викладені в акті обставини залиття, наслідки залиття, встановлені у квартирі № 103. Також зазначили, що причину залиття вони встановити не змогли, оскільки до кв. 111 для її огляду їх не впустили. Причина залиття була встановлена аварійною службою.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно із ч. 1 ст. 1190 ЦК України особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

Враховуючи викладене, суд вважає, що є всі підстави вважати, що залиття квартири № 103, що належить позивачці, відбулося з вини відповідачів, які зареєстровані та проживають в квартирі № 111, а також є підстави для задоволення позовних вимог про відшкодування матеріальної шкоди.

Заперечення відповідачки ОСОБА_2 щодо того, що Акт, складений комісією ЖЕДу-310, не відповідає вимогам діючого законодавства, а тому не можна вважати встановленою причину залиття квартири № 103 та те, що сторона відповідача не ознайомлена з актом та його не підписувала, розрахунок збитків є необґрунтованим та безпідставним, суд не бере до уваги, оскільки не були доведені належними доказами. Крім того, відповідно до показань свідків, відповідачі не впустили членів комісії для проведення огляду квартири № 111, що підтверджує, що сторона відповідача достовірно знала про мотиви комісії та складання акту щодо залиття. Разом з тим, невідповідність акту вимогам діючого законодавства жодним чином не спростовує встановлену причину залиття квартири № 103.

Що стосується розміру шкоди, що підлягає стягненню, то слід зазначити наступне.

Згідно з Дефектним актом від 24.01.2017 року, Зведеним кошторисним розрахунком вартості об'єкта будівництва (ремонт квартири АДРЕСА_1 (після залиття з кв. 111)), Локальним кошторисом на будівельні роботи № 2-1-1 на ремонт квартири АДРЕСА_1 (після залиття з кв. 111) кошторисна вартість ремонту квартири № 103 складає 2 325, 81 грн.

А тому суд вважає можливим задовольнити вимоги позивачки про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі, визначеному у локальному кошторисі, у розмірі 2 325, 81 грн., оскільки вина відповідачів у залитті повністю доведена письмовими матеріалами справи.

Що стосується заперечень відповідачів щодо невідповідності викладеного у Кошторисі дійсним обставинами справи (в тому числі розмір збитків), то слід зазначити, що дані заперечення суд до уваги не приймає, оскільки вони є безпідставними та такими, що не знайшли свого підтвердження при розгляді справи.

Що стосується позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди у розмірі 3 000, 00 грн., то слід зазначити наступне.

Згідно із вимогами ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв"язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров"я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв"язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім"ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв"язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішення, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Пунктом 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

При розгляді справи встановлено, що позивачці діями відповідачів, дійсно, було завдано моральну шкоду, що виразилася в тому, що внаслідок залиття квартири позивач отримує душевні страждання, завдання шкоди відповідачами негативно вплинуло на позивачку, а відмова відшкодувати грошові кошти лише посилило негативні наслідки від залиття, але разом з тим суд вважає, що розмір шкоди є завищеним і становить 1 500, 00 грн., які і підлягають стягненню на користь позивача з відповідачів, а саме по 750, 00 грн. з кожного.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідачів на користь позивачки підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 640, 00 грн., а саме по 320, 00 грн. з кожного.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 19, 81, 141, 258-260, 263-265 ЦПК України, ст. 22, 23, 1166, 1167, 1187 ЦК України, постановою Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 року "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди", -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди у зв′язку із залиттям - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 1162, 90 грн., моральну шкоду у розмірі 750, 00 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 320, 00 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 1162, 90 грн., моральну шкоду у розмірі 750, 00 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 320, 00 грн.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Деснянський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Повний текст рішення був виготовлений 14 лютого 2018 року.

Головуючий: