Ухвала суду № 72195922, 13.02.2018, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/793/50/18 Справа № 711/2246/16-к Категорія: ч. 2 ст. 125 КК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

13 лютого 2018 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого суддів при секретарі ОСОБА_2 ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5за участю прокурораОСОБА_6

обвинуваченого ОСОБА_7,

захисника ОСОБА_8,

потерпілої ОСОБА_9,

представника потерпілої ОСОБА_10,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси матеріали кримінального провадження за апеляційними скаргами прокурора Черкаської місцевої прокуратури ОСОБА_11 та потерпілої ОСОБА_9 на вирок Придніпровського районного суду м. Черкаси від 13 травня 2017 року, яким

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, учасника бойових дій, раніше не судимого,

визнано невинуватими та виправдано за недоведеністю вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України.

Прийнято рішення про залишення без розгляду цивільного позову потерпілої ОСОБА_9,

в с т а н о в и л а :

Органом досудового розслідування ОСОБА_7 обвинувачується в тому, що він близько 10 год. 30 хв. 28.01.2015 в приміщенні квартири АДРЕСА_1 під час конфлікту, що виник на ґрунті особистих неприязних стосунків, умисно схопив правою рукою за шию спереду свою колишню дружину – потерпілу ОСОБА_9 та умисно стиснув нею горло останньої, в результаті чого заподіяв потерпілій тілесні ушкодження у вигляді закритої травми органів шиї з порушенням цілісності під’язикової кістки, травматичного набряку м’яких тканин шиї, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я.

Вказані дії обвинуваченого ОСОБА_7 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 2 ст. 125 КК України – умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров’я.

13 лютого 2018 року після закінчення дослідження доказів, адвокат ОСОБА_8 заявив клопотання про призначення судово-медичної експертизи по даному провадженню.

На вирішення експерта просив поставити наступні запитання:

Чи підтверджений діагноз, встановлений у ОСОБА_9 відповідними медичними документами?

Які тілесні ушкодження маються у ОСОБА_9?

Який їх час, локалізація та механізм утворення?

До якого ступені тяжкості відносяться тілесні ушкодження, виявлені у ОСОБА_9?

В розпорядження експертів просив надати медичні документи хворої ОСОБА_9

Зобов’язати ОСОБА_9 надати оригінали медичних документів, а саме протокол УЗД від 30.01.2015 року, а також бланк-направлення ЛОР лікаря Черкаської обласної лікарні від 02.02.2015 року.

Проведення даної експертизи просив доручити експертам Держаної установи «Головне бюро судово-медичної експертизи МОЗ України.

Підозрюваний ОСОБА_7 підтримав клопотання свого захисника.

Прокурор Лєнкова Н.Д., потерпіла ОСОБА_9 та її представник адвокат ОСОБА_10 заперечили проти задоволення вказаного клопотання з тих підстав, що в матеріалах даного кримінального провадження наявні три висновки експерта і жодний з них не викликає сумнівів або є необґрунтованим або визнаний судом недопустимим доказом.

Заслухавши думку сторін та вивчивши матеріали кримінального провадження колегія суддів вважає, що вказане клопотання не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Так ч.1 ст. 332 КПК України передбачено, що під час судового розгляду за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених ст. 242 КПК України, має право своє ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту, або експертам.

Відповідно до змісту п.1 ч.2 вищевказаної статті суд має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи якщо суду надані кілька висновків експертів, які суперечать дин одному, а допит експертів на дав змоги усунути виявлені суперечності.

З матеріалів провадження вбачається, що в ході досудового розслідування призначено та проведено ряд судово-медичних експертиз

Згідно висновку експертизи судово-медичного експерта № 486 від 20.03.2015, проведеної на підставі постанови ст. слідчого СВ Придніпровського РВ УМВС України в Черкаській області від 14.03.2015 б/н, у ОСОБА_9 мали місце наступні тілесні ушкодження: закрита травма органів шиї з порушенням цілісності під’язикової кістки, травматичним набряком м’яких тканин шиї. Вказані ушкодження виникли від дії тупих предметів, по давності виникнення можуть відповідати часу, вказаному в постанові про призначення експертизи та відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я. Тілесні ушкодження у ОСОБА_9 могли утворитися внаслідок стиснення органів шиї тупим предметом можливо рукою. Виникнення вказаних ушкоджень від падіння з положення стоячи з наступним ударом об твердий предмет або поверхню – малоймовірно (а.п. 77).

За змістом висновку судово-медичного експерта № 1622 від 02.09.2015, виникнення у ОСОБА_9 тілесних ушкоджень зазначених у висновку експерта № 486 від 20.03.2015 внаслідок самоушкодження – малоймовірно (а.п. 71).

Згідно висновку судово-медичного експерта № 734 від 28.04.2015, виявлені у ОСОБА_9 тілесні ушкодження, які зафіксовані у висновку експерта № 486 від 20.03.2015, могли виникнути за обставин на які вона вказала в протоколі проведення слідчого експерименту від 09.04.2015.

Вказані експертні висновки жодним чином не суперечать один одному, а відтак колегія суддів не вбачає підстав для призначення ще однієї судово-медичної експертизи.

Враховуючи викладене та керуючись ст.. ст. 332, 404, 405 КПК України колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Клопотання заявлене захисником ОСОБА_7, адвокатом ОСОБА_8 про призначення судово-медичної експертизи залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий :

Судді :