Ухвала суду № 72195920, 13.02.2018, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/793/61/18 Справа № 694/19/18 Категорія: ст. 181 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2018 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого - суддіОСОБА_2,суддів при секретаріОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, з участю прокурораОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Звенигородського районного суду Черкаської області від 09 січня 2018 року, якою відносно

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованої та жительки вул. Кірова, 12, с. Попівка, Звенигородського р-ну, Черкаської області, громадянки України, раніше не судимої,

застосовано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, строком на два місяці, тобто до 09 березня 2018 року, включно, -

в с т а н о в и л а :

09.01.2018 слідчий Звенигородського відділу поліції Головного управління національної поліції в Черкаській області ОСОБА_9 звернувся до слідчого судді Звенигородського районного суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 в рамках кримінального провадження №12017250140000362 від 06.04.2017.

Клопотання мотивоване тим, що 14.06.2017 та 04.07.2017 ОСОБА_8 погоджено повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1,3 ст. 191, ч.1,2 ст. 190 КК України, про що зроблена відповідна відмітка у Єдиному реєстрі досудових розслідувань.

Після оголошення про підозру ОСОБА_8 залишила місце свого проживання, в результаті чого 01.09.2017 її оголошено в розшук.

Ухвалою слідчого судді Звенигородського районного суду Черкаської області від 09 січня 2018 року, частково задоволено клопотання слідчого Звенигородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8, та застосовано до ОСОБА_8, запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, строком на 2 місяці, тобто до 09 березня 2018 року, включно.

В апеляційній скарзі прокурор Хатковий А.В., не погоджуючись з ухвалою слідчого судді Звенигородського районного суду Черкаської області від 09 січня 2018 року, просив її скасувати через невідповідність висновків суду, викладених в ухвалі, фактичним обставинам кримінального провадження, та постановити нову ухвалу, якою застосувати до ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою.

В обґрунтування своєї апеляційної скарги прокурор зазначає, що наявність ризиків, передбачених п.1,3,4,5 ст. 177 КПК України, обґрунтовують застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, однак судом першої інстанції не надано їм належної оцінки, та застосовано занадто м’який запобіжний захід відносно ОСОБА_8.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора Макаренка А.І., який не підтримав подану апеляційну скаргу, просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно з ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1,2 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Постанова судді про застосування запобіжного заходу повинна відповідати вимогам ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.177, 178, 181 КПК України.

Застосовуючи до підозрюваної ОСОБА_8 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, слідчий суддя в повній мірі дотримався вимог норм міжнародного права та кримінального процесуального закону при розгляді клопотання слідчого, врахувавши, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, і прокурором не доведено, що тримання під вартою є саме тим запобіжним заходом, який на даному етапі може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Разом з цим, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про наявність підстав для застосування щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту. При вирішенні питання про застосування щодо підозрюваної запобіжного заходу слідчим суддею обґрунтовано враховано те, що ОСОБА_8 не потребує ізоляції від суспільства, а також те, що слідчий в клопотанні та прокурор при судовому розгляді довели обставини, передбачені п.1,2 ч.1 ст. 194 КПК, але не довели обставини, передбачені п.3 ч.1 ст. 194 КПК України, а сама лише тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_8 не може бути самостійною підставою для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає застосування до ОСОБА_8 саме такого запобіжного заходу, як цілодобовий домашній арешт, зможе забезпечити виконання останньою покладених на неї процесуальних обов’язків та не вбачає підстав для скасування ухвали слідчого судді, і задоволення апеляційних вимог прокурора.

Істотні порушення слідчим суддею вимог кримінального процесуального закону при розгляді клопотання слідчого відносно ОСОБА_8 відсутні.

Керуючись ст. 181, 405, 407, 422 КПК України колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Звенигородського районного суду Черкаської області від 09 січня 2018 року- залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Звенигородського районного суду Черкаської області від 09 січня 2018 року, якою відносно ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, строком на два місяці, тобто до 09 березня 2018 року, включно,– залишити без змін.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий :

Судді :