Рішення № 72195291, 02.02.2018, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/13437/16-ц

№ провадження 2/646/104/2018

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.02.2018 року м. Харків

Червонозаводський районний суд міста Харкова в складі:

головуючий суддя Єжов В.А.

при секретарі Марковій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, яким просить стягнути з відповідача витрати, пов’язані з виплатою страхового відшкодування в сумі 17233,85 грн.

Ухвалою судді від 31.01.2017 відкрито провадження у справі.

Позов обґрунтовано тим, що 02 серпня 2013 року о 23 годині 00 хвилин ОСОБА_1 керуючи автомобілем марки «DAEWOO LANOS», державний номерний знак НОМЕР_1 допустив зіткнення з автомобілем марки «NISSAN», державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_2 На час скоєння ДТП відповідач не мав чинного договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Вина відповідача у скоєнні ДТП підтверджується постановою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 23.10.2013. В результаті ДТП був пошкоджений автомобіль марки «NISSAN, державний номерний знак НОМЕР_2, який належить ОСОБА_2 Згідно звіту, розмір збитків, завданих власнику автомобіля марки «NISSAN» складає 17233,85 грн. 23.12.2013 МТСБУ здійснило виплату відшкодування потерпілій особі в розмірі 8616,93 грн. 06.11.2013 МТСБУ здійснило виплату потерпілій особі в розмірі 8616,93 грн. Крім того, позивачем було відшкодовано витрати на встановлення розміру збитків у розмірі 500 грн. Таким чином, до позивача в порядку регресу перейшло право на отримання від ОСОБА_1 компенсації шкоди, завданої власнику автомобіля марки «NISSAN», внаслідок ДТП. Пропозиції страхового бюро до відповідача добровільно відшкодувати шкоду, позитивного результату не дали.

Представник позивача ОСОБА_3, який діє на підставі довіреності № 6-03/123 від 16.03.2017, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання не з’явився, про день, час та місце судового засідання був повідомлений своєчасно та належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до підпункту 9 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України, викладеного в новій редакції Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 р. № 2147-VIII, що набрав чинності з 15.12.2017, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України).

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо за положеннями ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (частина друга статті 247 ЦПК України).

За загальним правилом частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. При цьому відповідно до частини четвертої названої статті Кодексу у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Тому, суд за згодою представника позивача, наданою ним у письмовій заяві про розгляд справи без його участі, вважає за можливе розглянути справу за відсутності належно повідомленого про судове засідання відповідача у порядку заочного провадження з дотриманням встановлених законом вимог і постановити заочне рішення.

Вивчивши матеріали справи та надані докази, в межах заявлених позовних вимог (ст. 13 ЦПК України) суд встановив наступне.

02 серпня 2013 року о 23 годині 00 хвилин, ОСОБА_1, керуючи автомобілем марки «DAEWOO LANOS», державний номерний знак НОМЕР_1 в районі перехрестя вулиці Одеської та вулиці Харківської у м. Харкові, не надав дорогу автомобілю марки «NISSAN», державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_2, внаслідок чого сталася дорожньо-транспортна пригода. В результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження.

Постановою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 23.10.2013, яке набрало законної сили, ОСОБА_1 визнано винним та накладене адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на три роки.

31.08.2013 ОСОБА_2 звернувся до Моторного (транспортного) страхового бюро України із заявою, до якої додано копію полісу обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортів № АС/0013155, про виплату страхового відшкодування за подією, яка мала місце 02.08.2013.

Договірних зобов’язань між МТСБУ, потерпілою особою та відповідачем не виникало.

Нормами ст. 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.

На дату скоєння дорожньо-транспортної пригоди, відповідач ОСОБА_1 не мав чинного договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Відповідно до п. «а» п. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих, відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до звіту дослідження спеціаліста- автотоварознавця № 309/09/2013 від 05.10.2013, матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля марки «NISSAN», державний номерний знак НОМЕР_2 в результаті його пошкодження при ДТП складає 17233,85 грн.

Відповідачем було здійснено виплату відшкодування потерпілій особі на загальну суму 17233,85 грн, що підтверджується платіжними дорученнями № 4639 від 23.12.2013 та № 1/21454 від 06.11.2013.

Таким чином, позивач виконав покладений на нього обов’язок по відшкодуванню шкоди заподіяної з вини власника транспортного засобу, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 ЦК України, до страховика, який виплатив відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних втрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

У ч.1 ст. 1166 ЦК України зазначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 2. ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно ст. 1191 ЦК України відповідно до яких особа, яка відшкодувала шкоду завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Проаналізувавши встановлені конкретні обставини по справі, оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, суд визнає, що заявлений Моторним (транспортним) страховим бюро України позов є обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача також стягується сума судового збору, сплачена ним при подачі позову до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 81, 141, 259, 263, 264, 265, 282 ЦПК України, ст .ст.12, 14, 22, 1188, 1194, 1172, 1187 ЦК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Моторного (транспортного) страхового бюро України задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (м. Київ, бульвар Русанівський, 8; п/р № 2600202284871 в Укрексімбанк м. Києва, МФО 322313, код 21647131) матеріальну шкоду в порядку регресу в сумі 17233 ( сімнадцять тисяч двісті тридцять три) грн. 85 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (м. Київ, бульвар Русанівський, 8; п/р № 2600202284871 в Укрексімбанк м. Києв, МФО 322313, код 21647131) суму судових витрат (судового збору) в розмірі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, відповідно до вимог ст. 284 ЦПК України.

Іншими учасниками процесу рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Харківської області через Червонозаводський районний суд м. Харкова. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення . Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу, відповідно до вимог ст. 354 ЦПК України.

Суддя: В.А. Єжов