Рішення № 72192485, 13.02.2018, Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 570/5227/17

Номер провадження 2/570/486/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 лютого 2018 року

Рівненський районний суд Рівненської області в особі:

судді Красовського О.О.

з участю секретаря судових засідань ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне цивільну справу за позовом Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області до ОСОБА_2 про повернення виплаченої надміру пенсії, -

в с т а н о в и в :

Рівненське об’єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області звернулось до суду з вимогами про стягнення надмірно виплаченої пенсії. Позивач зазначав, що відповідачці було призначено пенсію за віком. При масовому перерахунку пенсії внаслідок програмної помилки було проведено надмірне нарахування пенсії. Відповідачка добровільно кошти не повернула, у зв’язку з чим представник позивача просив суд стягнути надмірно виплачену пенсію у розмірі 1350 грн. 17 коп.

Представник позивача не з’явився в судове засідання. Подав суду заяву, згідно якої просить справу розглядати без їх участі. Просить задоволити заявлений позов.

Відповідачка не з’явилася в судове засідання.

Представник відповідачки не з’явилася в судове засідання. Подала суду заяву, згідно якої просить справу розглядати без їх участі. Просить відмовити в задоволенні позову.

До суду був наданий відзив. Зазначається про те, що 25 січня 2018 року відповідачка отримала позовну заяву. Ознайомившись з її змістом, вважає, що вона не підлягає задоволенню з огляду на наступне. В позовній заяві позивач зазначає: «...У зв’язку з приведенням у відповідність середньомісячного заробітку в тому числі для ОСОБА_2, програма (автоматизована система обробки пенсійної документації далі - АСОПД) невірно провела розрахунок. Таким чином в результаті програмної (розрахункової) помилки виникла переплата по пенсійній справі за період з 30.04.2013року по 30.04.2016року в сумі 1350,17 грн...». Згідно з п. 27 постанови №2 пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" виходячи з принципу процесуального рівноправ'я сторін та враховуючи обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів. Стаття 1215 ЦК України встановлює випадки, коли набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню. Так, не підлягають поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача. Отже, закон встановлює два виключення із цього правила: по-перше, якщо виплата вказаних платежів є результатом рахункової помилки з боку особи, яка проводила цю виплату; по-друге, у разі недобросовісності з боку набувача. Правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, отже, зазначене у статті 1215 ЦК України майно підлягає поверненню у разі наявності цих фактів. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 22 січня 2014 року (№6-151цс13) та від 02 липня 2014 року (№ 6-91цс14). Крім того, порядок та підстави повернення суми пенсій, виплачених пенсіонеру, визначено Законами України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та «Про пенсійне забезпечення». Так, відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку. Згідно з ч. 1 ст. 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його сторони (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім'ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії. Механізм повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання територіальними органами Пенсійного фонду України сум переплат пенсій, що є безнадійними до списання визначений Порядком повернення сум пенсії, виплачених надміру, та списання сум переплат пенсії, що є безнадійними до стягнення затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 6-4 від 21 березня 2003 року, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України від 15 травня 2003 року № 374/7695 (із змінами, внесеними згідно з постановою Пенсійного фонду № 25-3 від 25.11.2014 р.). Зі змісту п. 3 цієї Постанови вбачається, що для відрахування виплаченої надміру суми пенсії можливе тільки за двох умов: зловживання з боку пенсіонера та подання страхувальником недостовірних даних. Даний перелік є вичерпний і розширеному тлумаченню не підлягає. Отже, повернення надмірно сплачених сум пенсій передбачає стягнення зазначених сум лише у випадку, якщо така надмірна сплата відбулась з вини пенсіонера, а саме через зловживання, зокрема, у випадку надання недостовірної інформації або взагалі ненадання відповідної інформації. До позовної заяви не додано доказів того, що зі сторони Рівненського об’єднаного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області було допущено саме рахункову помилку у нарахуванні пенсії, а саме: відсутні висновки ревізії, акти перевірок чи службового розслідування, по інформації яких можна було б відстежити шлях та причину виникнення помилки при нарахуванні пенсії та з'ясувати, що дана помилка є безпосередньо рахунковою помилкою. Таким чином, стороною позивача не надано жодних доказів, що підтверджують той факт, що при нарахуванні пенсії була допущена рахункова помилка, як і не надано доказів допущення відповідачкою будь-яких порушень чи зловживань, які призвели до виникнення переплати. Позивачем безпідставно ототожнено поняття «рахункова помилка» та «програмна помилка». Окрім того, пунктом 71 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Рисовський проти України» від 20 жовтня 2011 року встановлено, що ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються. Аналогічний висновок також міститься у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки», у справі «Ґаші проти Хорватії» та у справі «Трґо проти Хорватії». В силу ст. 81 ЦПК України тягар доведення перед судом переконливості як вимог, так і заперечень цивільним процесуальним законом покладений на сторони. На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 176 ЦПК України просить у задоволенні позовних вимог Рівненського об’єднаного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області про повернення виплаченої надміру пенсії - відмовити.

До суду надійшла відповідь на відзив. Зазначається, що відповідно до ст. 102 Закону України “Про пенсійне забезпечення” № 1788-ХІІ від 05.11.1991 пенсіонери зобов’язані повідомляти органу, що призначає пенсії, про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати. У разі невиконання цього обов’язку і одержання у зв’язку з цим зайвих сум пенсії пенсіонери повинні відшкодувати органу, що призначає пенсії, заподіяну шкоду. Про вищевказані обставини відповідачка була повідомлена, що підтверджується пам'яткою від 30.04.2013 р., яка підписана ОСОБА_2 власноручно. Управління повідомило відповідачку про необхідність вирішення питання переплати пенсії, проте ОСОБА_2 переплату не повернула, що підтверджується листом від 30.05.16 р. Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Згідно ст. 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача. Відповідно до п. 4 Порядку повернення сум пенсій, виплачених надміру, та списання сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення, що затверджений постановою правління Пенсійного фонду України № 6-4 від 21.03.2003 року (далі - Порядок), у разі припинення виплати пенсії відповідно до частини першої статті 49 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» решта переплати пенсії, що стягувалася за рішенням територіального органу Пенсійного фонду України, або суми пенсії, виплачені надміру внаслідок рахункової помилки, у випадку відмови пенсіонера від добровільного повернення виплачених сум стягуються в судовому порядку. Відповідно до п. п. 5, 7 Порядку визнання сум переплати пенсії безнадійною заборгованістю та прийняття рішення щодо її списання здійснюються комісіями. За результатами розгляду комісія приймає рішення про визнання переплати пенсії безнадійною заборгованістю та її списання або про відмову у визнанні переплати пенсії безнадійною заборгованістю. Безнадійною заборгованістю комісією може бути визнана переплата пенсії у випадках: смерті боржника; визнання боржника безвісно відсутнім або померлим; набрання законної сили рішенням суду про відмову територіальним органам Пенсійного фонду України у стягненні (утриманні) з боржника сум переплат пенсії; якщо заходи, вжиті територіальними органами Пенсійного фонду України, з розшуку боржника не дали позитивних результатів; в інших випадках, передбачених законом (п. 7 Порядку). Виникнення переплати (зайво нараховані кошти) ОСОБА_2 внаслідок програмної (рахункової помилки, а саме приведення у відповідність середньомісячного заробітку) підтверджується листом від 20.05.2016 року управління з координації та контролю за виплатою пенсій Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області. Норми ст. ст. 1212-1215 ЦК України такими, що не відповідають Конституції України (законам України) не визнавались, а тому є діючими та такими, що підлягають виконанню на всій території України. Переплата пенсії для ОСОБА_2 виникла не добровільно, а внаслідок програмної (рахункової) помилки, тому відповідачка зобов'язана повернути таку переплату на користь управління, оскільки була повідомлена про факт переплати. Отже відзив відповідачки від 30.01.18 р. є безпідставним та таким, що не відповідає дійсним обставинам (доказам) справи. Враховуючи вищезазначене просять задоволити заявлений позов.

Від сторін не надходили заяви про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Тому суд вважає, що по справі можливо ухвалити рішення без участі тих осіб, які не з’явилися, та провести розгляд справи за правилами позовного провадження.

Дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов не підлягає до задоволення.

Як встановлено в судовому засіданні, відповідачка перебуває на обліку у Рівненському об’єднаному управлінні Пенсійного фонду України Рівненської області та відповідачці було призначено пенсію за віком (протокол від 07.05.2013 року).

При масовому перерахунку пенсії внаслідок програмної помилки було проведено надмірне нарахування пенсії, про що позивач повідомив відповідачку.

Відповідачка не повернула надмірно нараховані грошові кошти у сумі 1350, 17 грн., через що позивач був змушений звернутися до суду.

Суд вважає, що заявлений позов не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Суд встановив, що відповідачка не допустила будь-якої недобросовісної поведінки, не подавала до позивача жодної інформації та не вчиняла ніяких дій, які призвели або могли б призвести до виникнення переплати.

Так, відповідно до ст.1215 ЦК України, не підлягає поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

При прийнятті рішення суд зважає на положення правової позиції ВСУ від 02.07.2014 у справі №6-91цс14, згідно якої правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презумуються.

Суд вважає, що допущена позивачем помилка не може бути віднесена до рахункової помилки (тобто пов’язаної із арифметичними обчисленнями та підрахунками), оскільки помилка має програмний характер і допущена під час масового автоматичного перерахунку пенсій.

А не внесення позивачем відповідних змін до програмного забезпечення та допущення помилок при формуванні даних масового перерахунку не можна вважати рахунковою помилкою, тим більше, що помилка при нарахуванні пенсії була неодноразовою, і повторювалася на протязі декількох років (з 30.04.2013 року по 30.04.2016 року).

В українському законодавстві відсутнє визначення поняття «рахункова помилка». А у постанові пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» роз’яснено, що лічильна (рахункова) помилка - це помилка, яка була допущена під час проведення арифметичних підрахунків. До лічильних помилок, наприклад, належать неправильності в обчисленнях, дворазове нарахування заробітної плати за один і той самий період.

Матеріали справи не містять жодних доказів, за якими можна було б відстежити шлях та причину виникнення помилки при нарахуванні пенсії та з'ясувати, що дана помилка є безпосередньо рахунковою помилкою, як стверджує представник позивача; чи помилкою, пов'язаною з неналежним виконанням обов'язків службовими особами, відповідальними за обчислення та нарахування пенсії, а також здійснення контрольних та ревізійних функцій.

Програмну помилку не можна вважати рахунковою помилкою, тим більше, що помилка при нарахуванні пенсії була не поодинокою, а повторювалася з 30.04.2013 року по 30.04.2016 року, про що було наголошено вище.

Крім того, порядок та підстави повернення суми пенсій, виплачених пенсіонеру, визначено Законами України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та «Про пенсійне забезпечення».

Так, відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім'ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.

Механізм повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання територіальними органами Пенсійного фонду України сум переплат пенсій, що є безнадійними до списання визначений Порядком повернення сум пенсії, виплачених надміру, та списання сум переплат пенсії, що є безнадійними до стягнення затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 6-4 від 21 березня 2003 року, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України від 15 травня 2003 року № 374/7695 (із змінами, внесеними згідно з постановою Пенсійного фонду № 25-3 від 25.11.2014 року).

Зі змісту п. 3 цієї Постанови вбачається, що для відрахування виплаченої надміру суми пенсії можливе тільки за двох умов: зловживання з боку пенсіонера та подання страхувальником недостовірних даних.

Даний перелік є вичерпний і розширеному тлумаченню не підлягає.

Також приймається до уваги, що пунктом 71 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Рисовський проти України» від 20 жовтня 2011 року встановлено, що ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Аналогічний висновок також міститься у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки», у справі «Ґаші проти Хорватії» та у справі «Трґо проти Хорватії» (постанова від 05.02.2018 у справі № 556/1231/17).

За наведеного суд вважає, що заявлений позов є безпідставним, а тому в його задоволенні слід відмовити.

Оскільки позивач був звільнений від сплати судових витрат, то в даному випадку судові витрати покладаються на державу.

Керуючись ст. ст. 12, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

В задоволенні позову Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області до ОСОБА_2 про повернення виплаченої надміру пенсії - відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Рівненської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Красовський О.О.