Рішення № 72191717, 02.02.2018, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.02.2018 Справа №607/13495/17

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді Сташків Н.М.,

за участі секретаря судового засідання Пастернак О.В.,

у відсутності сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі адміністративну справу № 607/13495/17 за позовом ОСОБА_1 до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про визнання рішення протиправним, зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 у жовтні 2017 року пред'явив до суду адміністративний позов до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про зобов'язання відповідача призначити йому пенсію відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Обґрунтовував позов тим, що має достатній загальний трудовий стаж та стаж на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зокрема в періоди з 10 серпня 1984 року по 23 липня 1988 року та з 08 серпня 1988 року по 03 травня 1993 року. 15 квітня 2014 року йому виповнилось 50 років, тому з урахуванням зазначеного загального і спеціального стажу він набув права на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». 28 квітня 2016 року він звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Однак, рішенням, оформленим протоколом № 15 засідання комісії Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області для розгляду спірних питань, пов'язаних з призначенням та перерахунком пенсій, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та у відповідності до спеціальних законів від 06 червня 2016 року, в призначенні пенсії йому відмовлено. Мотивом такого рішення слугувало те, що комісія встановила, що ним подані пільгові довідки видані відокремленим підрозділом «Шахта «Калинівська-Східна» ДП «Макіїввугілля» та відокремленим підрозділом «Шахта «Бутівська» ДП «Макіїввугілля», які на даний час перебувають на тимчасово окупованій території. 28 серпня 2017 року він повторно звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Однак рішенням, оформленим протоколом № 57 засідання цієї ж комісії від 04 вересня 2017 року, в призначенні пенсії йому повторно відмовлено. Позивач вважає таку відмову протиправною та просив визнати протиправним і скасувати обидва зазначені вище протоколи і зобов'язати відповідача призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах з 28 квітня 2017 року.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 позов підтримав з підстав, що викладені у позовній заяві, просив позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області Матус Т.А. у судовому засіданні проти задоволення позову заперечив, підтримав доводи, викладені у відзиві на позов, які зводяться до того, що подані позивачем пільгові довідки видані Донецькою народною республікою відокремленим підрозділом «Шахта «Калинівська-Східна» ДП «Макіїввугілля» та відокремленим підрозділом «Шахта «Калинівська-Східна» ДП «Макіїввугілля», а тому вважаються недійсними на підставі ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».

Після оголошеної в розгляді справи перерви від сторін у судове засідання надійшли заяви, в яких вони просили завершувати розгляд справи в їхній відсутності.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 02 лютого 2018 року позовну заяву ОСОБА_1 до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області в частині вимог про визнання протиправним рішення, оформленого протоколом № 15 засідання комісії Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області для розгляду спірних питань, пов'язаних з призначенням та перерахунком пенсій, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та у відповідності до спеціальних законів від 06 червня 2016 року, - залишено без розгляду у зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до адміністративного суду.

Суд, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, встановив такі обставини:

Згідно з записами у трудовій книжці ОСОБА_1 у період 10 серпня 1984 року по 23 липня 1988 року він працював на шахті імені О.Б. Батова Макіївського виробничого об'єднання по видобутку вугілля «Макіїввугілля» (на даний час - відокремлений підрозділ «Шахта «Калинівська-Східна» ДП «Макіїввугілля»), зокрема: з 10 серпня 1984 року прийнятий учнем машиніста підземних установок з повним робочим днем у шахті, 11 грудня 1984 року - переведений машиністом підземних установок з повним робочим днем у шахті, 18 вересня 1985 року переведений учнем гірничого робітника очисного забоюз повним робочим днем у шахті, 06 грудня 1985 року - переведений гірничим робітником очисного забою4 розряду з повним робочим днем у шахті, 25 січня 1986 року - переведений гірничим робітником очисного забою5 розряду з повним робочим днем у шахті, 23 липня 1988 року - звільнений за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП УРСР; та у період з 08 серпня 1988 року по 03 травня 1993 рокупрацював у шахтоуправлінні «Орджонікідзе» Макіївського виробничого об'єднання по видобутку вугілля «Макіїввугілля» (на даний час - відокремлений підрозділ «Шахта «Бутівська» ДП «Макіїввугілля»), зокрема:08 серпня 1988 року прийнятий гірничим робітником очисного забою підземним, 01 грудня 1988 року - гірничим робітником очисного забою підземним 4 розряду, 23 лютого 1989 року - гірничим робітником очисного забою підземним 5 розряду, 07 лютого 1991 року - переведений учнем прохідника підземним, 11 квітня 1991 року переведений прохідником 4 розряду підземним, 01 серпня 1991 року переведений прохідником 5 розряду підземним та 03 травня 1993 року звільнений за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпПУРСР.

Як убачається з довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій № 837, виданої відокремленим підрозділом «Шахта «Калинівська-Східна» ДП «Макіїввугілля» 11 вересня 2015 року, у період з 10 серпня 1984 року по 23 липня 1988 року ОСОБА_1 працював на шахті імені О.Б. Батова Макіївського виробничого об'єднання по видобутку вугілля «Макіїввугілля», зокрема: з 10 серпня 1984 року по 10 грудня 1984 року - учнем машиніста підземних установок з повним робочим днем у шахті, з 11 грудня 1984 року по 17 вересня 1985 року - машиністом підземних установок з повним робочим днем у шахті, з 18 вересня 1985 року по 05 грудня 1985 року - учнем гірничого робітника очисного забоюз повним робочим днем у шахті, з 06 грудня 1985 року по 23 липня 1988 року - гірничим робітником очисного забоюз повним робочим днем у шахті. Займані ОСОБА_1 посади відносяться до Списку 1 (розділ 1 підрозділ 1) постанови Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173. Довідка видана на підставі особової картки, особових рахунків по заробітній платі, табеля спуску-виїзду в шахту. За вказаний період роботи у безоплатній відпустці не був. Простоїв не було. На неповний робочий день та інші роботи не переводився. Шахта зайнята видобутком вугілля.

В довіці зазначено, що з 01 квітня 2014 року ВП «Шахта «Калинівська-Східна» є хранителем архівної документації шахти ім. О.Б. Батова без правонаступництва.

Зазначена довідка завірена печаткою відокремленого підрозділу «Шахта «Калинівська-Східна» ДП «Макіїввугілля» м. Макіївки Донецької області України.

Також, згідно з довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій № 234, виданою відокремленим підрозділом «Шахта «Бутівська» ДП «Макіїввугілля» 08 серпня 2016 року, у період з 08 серпня 1988 року по 03 травня 1993 рокуОСОБА_1 працював у шахтоуправлінні «Орджонікідзе» Макіївського виробничого об'єднання по видобутку вугілля «Макіїввугілля», зокрема:з 08 серпня 1988 року по 07 лютого 1991 року гірничим робітником очисного забою підземним, з 07 лютого 1991 року по 11 квітня 1991 року - учнем прохідника підземним, з 11 квітня 1991 року по 03 травня 1993 року - прохідником підземним. Займані ОСОБА_1 посади відносяться до Списку 1 (розділ 1 «Горные работы» підрозділ 1, код КП 1010100а) постанови Ради Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року № 10. Довідка видана на підставі контрольного табеля, особової картки, штатного розкладу, відомостей про нарахування заробітної плати, наказів по шахті. За вказаний період роботи ОСОБА_1 виконував підземні роботи з повним робочим днем у шахті. Шахта працює по видобутку вугілля. Накази по атестації робочих місць за умовами праці - № 113 від 18 березня 1996 року - характер роботи та умови праці не змінились.

В довіці зазначено, що віповіно до наказу ДП «Макіїввугілля» від 31 жовтня 2013 року № 283 архівні документи шахти ім. С. Орджонікідзе зберігаються на ВП «Шахта «Бутівська» ДП «Макіїввугілля».

Зазначена довідка завірена печаткою відокремленого підрозділу «Шахта «Бутівська» ДП «Макіїввугілля» м. Макіївки Донецької області України

28 квітня 2016 року позивач звернувся до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах згідно з пунктом «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Згідно з протоколом № 15 засідання комісії Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області для розгляду спірних питань, пов'язаних з призначенням та перерахунком пенсій, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та у відповідності до спеціальних законів від 06 червня 2016 року, ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за пунктом «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Підставою відмови зазначено неможливість взяти до уваги пільгові довідки, видані Донецькою народною республікою відокремленим підрозділом «Шахта «Калинівська-Східна» ДП «Макіїввугілля» та відокремленим підрозділом «Шахта «Бутівська» ДП «Макіїввугілля», з посиланням на ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», згідно з якою будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом, та будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

28 серпня 2017 року позивач повторно звернувся до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах згідно з пунктом «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Згідно з протоколом № 57 від 04 вересня 2017 року засідання комісії Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області для розгляду спірних питань, пов'язаних з призначенням та перерахунком пенсій, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та у відповідності до спеціальних законів від 06 червня 2016 року, ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за пунктом «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Підстави відмови - ідентичні тим, що викладені у протоколі № 15 від 06 червня 2016 року.

Відповідно до пункту «а» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», який набрав чинності з 1 січня 1992 року, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування": чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.

Частина п'ята статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлює, що порядок пенсійного забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці, передбачений законодавством, що діяло раніше, визначається статтею 100 даного Закону.

Згідно зі ст. 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13-14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383 (далі - Порядок), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Згідно з пунктом 8 Порядку при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються «Список №1 производств, цехов, профессий и должностей на подземных работах, на работах с вредными условиями труда и в горячих цехах, работа в которых дает право на государственную пенсию на льготных условиях и в льготных размерах» і «Список №2 производств, цехов, профессий и должностей, работа в которых дает право на государственную пенсию на льготных условиях и в льготных размерах», затверджені Постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173.

Відповідно до зазначеного Списку № 1, який був чинний на період роботи заявника до 01 січня 1992 року, розділом І «Горные работы» («Добыча угля, руды, сланца, нефти, озокерита, газа, графита, слюды, соли и других рудных и нерудных ископаемых подземным способом. Строительство шахт и рудников. Строительство метрополитенов и других подземных сооружений.») пунктом 1 «Подземные работы» передбачені посади «Все рабочие, инженерно-технические работники и служащие, занятые полный рабочий день на подземных работах по добыче угля, руды, сланца, нефти, озокерита, газа, графита, асбеста, соли, слюды и других рудных и нерудных ископаемых, в геологоразведке, на дренажных шахтах, на строительстве шахт, рудников и других подземных сооружений, а также все работники, занятые полный рабочий день под землей на обслуживании указанных выше рабочих и служащих (медперсонал подземных (здравпунктов, работники подземной телефонной связи и т. д.)».

Постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року № 10 «Об утверждении списков производств, работ, профессий, должностей и показателей, дающих право на льготное пенсионное обеспечение» затверджено «Список № 1 производств, работ, профессий, должностей и показателей на подземных работах, на работах с особо вредными и особо тяжелыми условиями труда, занятость в которых дает право на пенсию по возрасту (по старости) на льготных условиях» та «Список № 2 производств, работ, профессий, должностей и показателей с вредными и тяжелыми условиями труда, занятость в которых дает право на пенсию по возрасту (по старости) на льготных условиях».

Відповідно до зазначеного Списку № 1, який був чинний на період роботи позивача, починаючи з 01 січня 1992 року, і в подальший спірний період його роботи, який не зараховано до стажу, що дає право на пільгову пенсію, розділом «10100000 I. Горные работы» пунктом «10101000 1. Подземные работы в шахтах, рудниках и на приисках по добыче полезных ископаемых; в геологоразведке; на дренажных шахтах; на строительстве шахт, рудников, приисков» передбачені посади «1010100а. а) Все рабочие, занятые полный рабочий день на подземных работах».

Відповідно до пункту 4.5 Порядку застосування Списків № 1 і № 2, якщо атестація з 21 серпня 1992 року не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21 серпня 1997 року, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21 серпня 1992 року включно, тобто до набрання чинності Порядком проведення атестації робочих місць. У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності та господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року № 442 (далі - Порядок проведення атестації робочих місць), та розробленими на виконання постанови № 442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 1 вересня 1992 року № 41 (далі - Методичні рекомендації).

Основна мета атестації, як випливає із зазначених нормативних актів, полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років.

Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.

Атестація робочих місць відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

Відповідно до положень Порядку проведення атестації робочих місць відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Комплексний аналіз норм Закону № 1788-ХІІ та Порядку проведення атестації робочих місць дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту «а» статті 13 Закону № 1788-ХІІ є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку № 1, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Таким чином, відсутність підтвердження вищезгаданих обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду України від 10 вересня 2013 року, 25 листопада 2014 року, 17 березня 2015 року, 16 вересня 2015 року,12 квітня 2016 року (справи №№ 21-183а13, 21-519а14, 51-585а14, 21-1203а15, 21-6501а15), які відповідно до ч.1 ст.244-2 КАС України мають бути враховані іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Судом установлено, що увесь спірний період роботи позивача, який не зарахований йому до пільгового стажу, охоплюється періодом з 10 серпня 1984 року по 23 липня 1988 року та з 08 серпня 1988 року по 03 травня 1993 року.

Як зазначено у пільговій довідці № 234 від 08 серпня 2016 року, відповідно до наказу по атестації робочих місць за умовами праці № 113 від 18 березня 1996 року характер роботи та умови праці не змінились.

Крім того, представником позивача долучено копію наказу № 113, виданого директором шахти ім. С. Орджонікідзе ВО «Макіїввугілля» Міністерства вугільної промисловості України 18 березня 1996 року, відповідно до якого затверджено перелік робочих місць, професій працівникам, яким підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за списками № 1 і № 2.

Відповідно до зазначеного переліку (Додаток № 1 до протоколу від 12 березня 1996 року «Перелік робочих місць, професій працівникам, яким підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за списком № 1 по шахті імені С. Орджонікідзе ВО «Макіїввугілля») передбачено: «10101000а. 1.1. Все рабочие, занятые на полный рабочий день на подземных работах».

Суд не погоджується з позицією відповідача про відсутність підстав зарахування періодів роботи позивача з 10 серпня 1984 року по 23 липня 1988 року та з 08 серпня 1988 року по 03 травня 1993 року до пільгового стажу, виходячи з фактичних обставин справи та вимог закону.

Так, судом встановлено, що в зазначені періоди ОСОБА_1 працював у шахті на повний робочий день на підземних роботах.

Наведене підтверджується записом у трудовій книжці ОСОБА_1 та довідками про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії № 837 та № 234, виданими відокремленим підрозділом «Шахта «Калинівська-Східна» ДП «Макіїввугілля» 11 вересня 2015 року та відокремленим підрозділом «Шахта «Бутівська» ДП «Макіїввугілля» 08 серпня 2016 року.

Суд вважає необгрунтованими доводи відповідача про те. що ці довідки видані Донецькою народною республікою, тобто органами, які вважаються незаконними відповідно до ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».

Так, зазначеною нормою Закону передбачено, що державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Довідка № 837 від 11 вересня 2015 року видана як Додаток N 5 до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, містить штамп та печатку відокремленого підрозділу «Шахта «Калинівська-Східна» ДП «Макіїввугілля» м. Макіївки Донецької області України, і жодних відомостей про те, що ця довідка видана Донецькою народною республікою, чи будь-яким іншим органом, окрім як відокремленим підрозділом ДП «Макіїввугілля» України, в ній не зазначено.

Так само, довідка № 837 від 08 серпня 2016 року також містить штамп та печатку відокремленого підрозділу «Шахта «Бутівська» ДП «Макіїввугілля» м. Макіївки Донецької області України, і жодних відомостей про те, що ця довідка видана Донецькою народною республікою, чи будь-яким іншим органом, окрім як відокремленим підрозділом ДП «Макіїввугілля» України, в ній не зазначено.

Відокремлений підрозділ «Шахта «Калинівська - Східна» Державного підприємства «Макіїввугілля» (код ЄДРПОУ ВП: 39156712) та відокремлений підрозділ «Шахта «Бутівська» Державного підприємства «Макіїввугілля» (код ЄДРПОУ ВП: 26391050) зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Міністерства юстиції України.

За таких обставин доводи відповідача про те, що пільгові довідки видані Донецькою народною республікою, є припущенням і такі припущення не можуть бути підставою відмови позивачу в призначенні йому пенсії.

Оскільки м. Макіївка Донецької області ще з 2014 року перебуває на тимчасово окупованій території, позивач в силу незалежних від нього об'єктивних обставин не може подати будь-які інші довідки про підтвердження наявного в нього трудового стажу, і за таких обставин позбавлений навіть сподівань на можливість отримання їх у подальшому, а тому відмова позивачу в призначенні йому пенсії на пільгових умовах з підстав видачі пільгових довідок неналежним органом/особою є обмеженням його права на пенсійні виплати.

Крім того, відповідно до ст. 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обгрунтованість їх видачі.

Також, згідно з вимогами ч. 3 ст. 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

З огляду на зазначені положення Закону, в разі, якщо відповідачем поставлено під сумнів достовірність відомостей, які викладені в поданих позивачем уточнюючих довідках, він сам повинен був звернутися до відповідних органів для перевірки достовірності відомостей, які в них містяться, та обґрунтованості їх видачі.

Проте, як із письмових заперечень, так і з усних пояснень представника відповідача в судовому засіданні вбачається, що єдиним мотивом відмови позивачу в призначенні пенсії є факт видачі уточнюючих довідок Донецькою народною республікою, і цей факт свого підтвердження в ході розгляду справи не знайшов.

Суд вважає, що оскільки відповідними списками передбачений перелік посад, на яких працював позвач у період з 10 серпня 1984 року по 23 липня 1988 року та з 08 серпня 1988 року по 03 травня 1993 року, характер його роботи та умов праці дає йому право на пільгову пенсію відповідно до «Списку № 1 производств, цехов, профессий и должностей на подземных работах, на работах с вредными условиями труда и в горячих цехах, работа в которых дает право на государственную пенсию на льготных условиях и в льготных размерах», затвердженого Постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173, а починаючи з 01 січня 1992 року - «Списку № 1 производств, работ, профессий, должностей и показателей на подземных работах, на работах с особо вредными и особо тяжелыми условиями труда, занятость в которых дает право на пенсию по возрасту (по старости) на льготных условиях», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року № 10.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У трудовій книжці позивача наявні усі відповідні записи про його роботу в періоди з 10 серпня 1984 року по 23 липня 1988 року та з 08 серпня 1988 року по 03 травня 1993 року на посадах, які дають право на пільгову пенсію за списком № 1, та, крім того, ним надано уточнюючі довідки про роботу у вказані періоди за професіями, які надають право на пільгову пенсію.

Відповідачем не оспорюються досягнення позивачем необхідного пенсійного віку та загального стажу роботи для призначення йому пенсії при зниженому віці відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Оскільки на підставі зібраних у справі доказів судом установлено, що позивач працював та був зайнятий повний робочий день на підземних роботах - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і пільговий стаж позивача на таких роботах складає 8 років 8 місяців 8 днів, він має право на призначення йому пенсії відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», однак відповідачем було безпідставно відмовлено в її призначенні.

Аналізуючи в сукупності викладені обставини, досліджені докази, положення закону, які підлягають застосуванню до правовідносин між сторонами, суд приходить до переконання про порушення законних прав позивача, які підлягають захисту шляхом визнання протиправним рішення відповідача щодо відмови в призначенні йому пенсії за віком на пільгових умовах, оформлене протоколом № 57 від 04 вересня 2017 року. Оскільки пільговий стаж позивача, який дає право на призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» підтверджений, слід зобов'язати відповідача зарахувати періоди роботи позивача з 10 серпня 1984 року по 23 липня 1988 року та з 08 серпня 1988 року по 03 травня 1993 року та призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах. При визначенні дати, з якої слід зобов'язати відповідача призначити позивачу цю пенсію, суд враховує, що вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправним рішення, оформленого протоколом № 15 від 06 червня 2016 року, залишені без розгляду, тому пенсію слід призначити з моменту повторного звернення позивача до органу Пенсійного фонду - з 28 серпня 2017 року, оскільки судом визнано протиправними дії відповідача щодо відмови в призначенні позивачу пенсії на пільгових умовах за наслідками розгляду саме цієї заяви (від 28 серпня 2017 року). З цих підстав позов ОСОБА_1 підлягає до часткового задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 5, 6, 9, 90, 242 - 246, 250, 255, 295, 297, п. п. 15.5 Розділу VІІ «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним рішення Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до п. «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», оформлене протоколом № 57 засідання комісії Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області для розгляду спірних питань, пов'язаних з призначенням та перерахунком пенсій, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та у відповідності до спеціальних законів від 04 вересня 2017 року.

Зобов'язати Тернопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області з 28 серпня 2017 року призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, відповідно до п. «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

В частині вимоги про зобов'язання призначити пенсію з 28 квітня 2016 року - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати в розмірі 640 (шістсот сорок) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення суду складено 12 лютого 2018 року.

Головуючий суддяН. М. Сташків