Постанова № 72189826, 12.02.2018, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

справа № 404/2379/17

№ провадження 22-ц/781/334/18 Головуючий у суді І-ї інстанції Панфілова А. В.

Доповідач Кіселик С. А.

ПОСТАНОВА

Іменем України

12.02.2018 року Апеляційний суд Кіровоградсьої області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах :

головуючого - Кіселика С.А. (суддя доповідач),

суддів : Суровицької Л.В., Черненка В.В.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в місті Кропивницькому, без повідомлення сторін, апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Кіровського районного суду м.Кіровограда від 06 грудня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» про відшкодування майнової шкоди заподіяної джерелом підвищенної небезпеки,

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 та ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» про відшкодування майнової шкоди заподіяної джерелом небезпеки.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 15.10.2016 приблизно о 23 год. 30 хв. на перехресті вул. С. Кравчинського та вул. Тургенєва м. Кропивницький, ОСОБА_3 керуючи автомобілем НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, не впорався з керуванням, допустив виїзд за межі проїжджої частини з подальшим виїздом на вул. Тургенєва, де допустив наїзд на стоячий автомобіль НОМЕР_2, який належить ОСОБА_2 і в результаті чого, обидва автомобілі отримали механічні пошкодження.

Працівниками поліції на місці ДТП було складено протокол про адміністративне правопорушення серії АП2 №380126 та АП2 №380127 від 18.11.2016 за порушення ОСОБА_3 вимог п.п. 2.9, 1.5, 2.3 (б,д), 12.1 ПДР України за що передбачена відповідальність за ст.124 та ч.1ст.130КУпАП.

Постановою Кіровського районного суду м. Кропивницького від 14.03.2017 ОСОБА_3 було визнано винним у вчинені правопорушення передбачення ст. 124, ч.1.ст.130КУпАП.

На час пригоди автомобіль ОСОБА_3 мав діючий страховий поліс виданий ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

В результаті вказаного зіткнення, була нанесена матеріальна шкода.

Відповідно до звіту №М16-096 від 02.12.2016 ринкова вартість колісного т/з Geely MR7151А» р.н. НОМЕР_3 складає 71 523 грн. 20 коп., а вартість відновлюваного ремонту - 55 782 грн. 99 коп. За виготовлення звіту оцінювачем - сплачено 1260 грн.

Вказаний випадок, є страховим , страхове відшкодування не виплачено.

В зв'язку з цим, було укладено Угоду №57-23/10/17 про надання юридичної допомоги в справі від 23.10.17р. Відповідно до умов Угоди плата з надання юридичної допомоги становить 3500 грн. 00 коп.

При цьому, за подання позовної заяви про відшкодування матеріальних

збитків завданих внаслідок дорожньо-гранспортної пригоди, було сплачено

судовий збір у сумі 1 600грн. та 320грн., які просить стягнути.

Незаконними діями ОСОБА_3 порушено звичний спосіб життя. З часу вчинення ДТП стан здоров'я позивача значно погіршився і в результаті цього він змушений був лікуватися та взяти лікарняний у період з 17.10.2016р. по 04.11.2016р. Сума коштів витрачених на лікування становить 742 грн.10 коп., яку просить стягнути зі страхової компанії і оцінює в розмірі втраченого заробітку внаслідок неможливості використання транспортного засобу, яка складається в наступному: середній заробіток 5 000 х 12 місяців = 60 000 грн.

Просив стягнути з ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» суму витрачену на ремонтні роботи, запчастини в розмірі 55 782 грн. суму витрачену на лікування 742 грн. 10 коп. Стягнути з ОСОБА_3 франшизу в розмірі 500 грн., моральну шкоду в розмірі 60 000 грн. та солідарно з відповідачів 1260 грн. за виготовлення звіту правову допомогу в розмірі 3500 грн. та судовий збір у розмірі 1920 грн.

Рішенням Кіровського районного суду м.Кіровограда від 06 грудня 2017 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ПАТ «Українська пожежно - страхова компанія» про відшкодування майнової шкоди заподіяної джерелом підвищеної небезпеки, задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 -500 грн. франшизи та 640 грн. судового збору

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_2 звернувся до Апеляційного суду Кіровоградської області з апеляційною скаргою.

В апеляційній скарзі зазначив, що рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, є незаконним, необґрунтованим та підлягає скасуванню.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню із наступних підстав.

Відповідно до положень статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права і має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване судове рішення зазначеним вимогам в повній мірі не відповідає.

Судом першої інстанції встановлено, що 15.10.2016 приблизно о 23 год. 30 хв. на перехресті вул. С. Кравчинського та вул. Тургенєва в м. Кропивницький, ОСОБА_3 керуючи автомобілем Mitsubishi Lancer, реєстраційний номер НОМЕР_4, в стані алкогольного сп'яніння, не впорався з керуванням та допустив виїзд за межі проїжджої частини з подальшим виїздом на вул. Тургенєва, де допустив наїзд на стоячий автомобіль НОМЕР_2, який належить ОСОБА_2 і в результаті чого, обидва автомобілі отримали механічні пошкодження.

Постановою Кіровського районного суду м. Кропивницького від 14.03.2017 року ОСОБА_3 було визнано винним у вчинені правопорушень передбачених ст. 124, ч.1.ст.130КУпАП.

На час пригоди цивільно - правова відповідальність ОСОБА_3, як власника наземного транспортного засобу, була застрахована у ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія».

20 жовтня 2016 року ПрАТ «УПСК» отримало від потерпілого повідомлення про дорожньо - транспортну пригоду. На виконання вимог п. 34.2 статті 34 Закону Страховиком було направлено експерта автотоварознавця для визначення розміру збитків.

В грудні 2016 року позивач з власної ініціативи замовив інше товарознавче дослідження, Звіт № 16 - 096 від 02.12.2016 року, копія звіту відповідачу не надавалась.

Відмовляючи у задоволенні позову до ПрАТ «УПСК» суд дійшов висновку, що позивач передчасно звернувся до страховика із позовом, оскільки останнім ще не вирішувалось питання щодо виплати або відмови у виплаті страхового відшкодування.

Задовольняючи позов до відповідача ОСОБА_3 лише в частині стягнення франшизи та відмовляючи у задоволені інших позовних вимог суд послався на те, що відповідач ОСОБА_3 застрахував свою відповідальність відповідно до чинного законодавства, а страховик взяв на себе майнову відповідальність в межах визначеної страхової суми перед третіми особами.

Однак , із таким висновком суду погодитись можна частково.

В ході перегляду рішення суду в апеляційному провадженні судом встановлено, що 15.10.2016 приблизно о 23 год. 30 хв. на перехресті вул. С. Кравчинського та вул. Тургенєва в м. Кропивницький, ОСОБА_3 керуючи автомобілем Mitsubishi Lancer, реєстраційний номер НОМЕР_4, в стані алкогольного сп'яніння, не впорався з керуванням та допустив виїзд за межі проїжджої частини з подальшим виїздом на вул. Тургенєва, де допустив наїзд на стоячий автомобіль НОМЕР_2, який належить ОСОБА_2 і в результаті чого, обидва автомобілі отримали механічні пошкодження.

Постановою Кіровського районного суду м. Кропивницького від 14.03.2017 ОСОБА_3 було визнано винним у вчинені правопорушень передбачених ст. 124, ч.1.ст.130КУпАП.

На час пригоди цивільно - правова відповідальність ОСОБА_3, як власника наземного транспортного засобу була застрахована у ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія».

20 жовтня 2016 року ПрАТ «УПСК» отримало від потерпілого повідомлення про дорожньо - транспортну пригоду.

На виконання вимог п. 34.2 статті 34 Закону Страховиком було направлено експерта атотоварознавця для визначення розміру збитків.

Згідно звіту № 118/16 про оцінку автомобіля GEELY MR 7151А, державний реєстраційний номер НОМЕР_5 від 25.10.2016 року ринкова вартість автомобіля до ДТП становила 63481 грн. 45 коп., вартість відновлювального ремонту становить 69346 грн. 68 коп., вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля, станом на 21.10.2016 року складає 63481 грн. 45 коп. ( а.с. 49 - 59). Тобто вартість відновлювального ремонту є більшою ніж вартість транспортного засобу.

Відповідно розрахунку утилізаційної вартості КТЗ № 4315 - зал. , що міститься у аварійному сертифікаті від 02.12.2016 року, утилізаційна вартість пошкодженого КТЗ GEELY MR 7151А, державний реєстраційний номер НОМЕР_5 складає 35750 грн. (а.с. 83).

Зобов'язання із заподіяння шкоди, які виникли між позивачем та відповідачами є деліктними зобов'язаннями і є одним із видів не договірних зобов'язань. Позивач не є стороною договору і право на відшкодування шкоди у нього виникає на підставі Закону.

Правовідносини щодо відшкодування шкоди, які виникли між позивачем та відповідачами регулюються ЦК України та Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі по тексту Закон).

Згідно ч.1 ст. 1187 ЦК України діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів є джерелом підвищеної небезпеки.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (ч. 2 ст. 1187 ЦК України).

Таким чином, у відповідності до ЦК України, у відповідача ОСОБА_3, в результаті пошкодження автомобіля який належить позивачу, виникло зобов'язання по відшкодуванню шкоди.

Однак, ОСОБА_3, як власник наземного транспортного засобу, застрахував свою цивільно - правову відповідальність.

Згідно пункту 22.1 статті 22 Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Таким чином, право вимоги щодо відшкодування шкоди страховою компанією у позивача виникло на підставі Закону.

В грудні 2016 року позивач не погодившись із звітом який було складено представником страхової компанії, з власної ініціативи, замовив товарознавче дослідження і отримав звіт № 16 - 096 від 02.12.2016 року. Копія звіту відповідачу не надавалась.

Згідно даного звіту ринкова вартість автомобіля GEELY MR 7151А, державний реєстраційний номер НОМЕР_5 становить 71523 грн. 20 коп., вартість відновлюваного ремонту становить 55782 грн. 99 коп., матеріальний збиток дорівнює вартості відновлюваного ремонту з урахуванням фізичного зносу і складає 38102 грн. 73 коп.

Оскільки розмір шкоди визначений у звіті № 16 - 096 від 02.12.2016 року відрізняється від розміру шкоди визначеного у звіті № 118/16 від 25.10.2016 року і позивач, не погодившись із розміром шкоди визначеним представником страхової компанії, ставить питання щодо відшкодування шкоди у розмірі визначеному у звіті № 16 - 096 від 02.12.2016 року, то колегія суддів дійшла висновку що між позивачем та страховою компанією існує спір, який має бути вирішено у судовому порядку. А отже, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо передчасності звернення позивача із позовом до суду.

Крім того, згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Оскільки в результаті ДТП позивачу завдано шкоду, то він набув право на звернення за її відшкодуванням як до особи, що спричинила цю шкоду так і до страхової компанії або до суду. Досудове вирішення спору, в даному випадку, не є для позивача обов'язковим.

Статтею 29 Закону визначено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідно до звіту № 118/16 про оцінку автомобіля GEELY MR 7151А, державний реєстраційний номер НОМЕР_5 від 25.10.2016 року вартість відновлювального ремонту є більшою ніж вартість транспортного засобу.

Згідно пункту 30.1 статті 30 Закону транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.

Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди (п.302 ст. 30 Закону).

Враховуючи наведене в результаті ДТП страхова компанія має відшкодувати позивачу шкоду в сумі 27231 грн. 45 коп. ((63481 грн. 45 коп. - 35750 грн. - 500 грн.(франшиза)).

Суд першої інстанції правильно визначив як недопустимий доказ і не прийняв звіт № 16 - 096 від 02.12.2016 року, оскільки проведення даного товарознавчого дослідження суперечить Закону.

Крім того, частково задовольняючи позов до ОСОБА_3 та стягуючи з нього на користь позивача лише 500 грн. франшизи з тих підстав, що ОСОБА_3 застрахував свою цивільно - правову відповідальність, суд першої інстанції не звернув увагу, що позивач не є стороною договору страхування, а отже право вибору до кого саме із сторін договору звернутися із позовом про відшкодування моральної шкоди належить виключно потерпілому.

Враховуючи наведене суд дійшов висновку, що в результаті ДТП позивачу завдано маральну шкоду яка полягає у моральних стражданнях яких він зазнав у зв'язку із знищенням його майна.

Суд дійшов висновку, що вимога про відшкодування моральної шкоди підлягає частковому задоволенню і враховуючи характер правопорушення, глибину фізичних та душевних страждань, а також з урахуванням інших обставин вважає за можливе визначити розмір відшкодування у сумі 6000 грн.

Згідно ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Частиною 1 статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач при подачі позову мав сплатити судовій збір в сумі 640 грн. за вимогою майнового характеру та 640 грн. за вимогою не майнового характеру.

Пропорційно до задоволеної суми позову позивачу має бути відшкодовано за вимогою майнового характеру 312 грн. 32 коп. та 640 грн. за вимогою не майнового характеру.

Відповідач ОСОБА_3 є ліквідатором аварії на ЧАЕС другої категорії і є звільненим від сплати судового збору.

Крім того, колегія суддів дійшла висновку, що поверненню також підлягають витрати позивача на професійну правничу допомогу, яку здійснював представник позивача на підставі договору.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.374, 375, 382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Кіровського районного суду м.Кіровограда від 06 грудня 2017 року задовольнити частково.

Рішення Кіровського районного суду м.Кіровограда від 06 грудня 2017 року скасувати.

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» про відшкодування майнової шкоди заподіяної джерелом підвищеної небезпеки задовольнити частково.

Стягнути з ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» на користь ОСОБА_2 27231 грн. 45 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди завданої дорожньо - транспортною пригодою.

В іншій частині позову до ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 франшизу в сумі 500 грн. та 6000 грн. моральної шкоди.

Стягнути з ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» на користь ОСОБА_2 1750 грн. - витрати на професійну правничу допомогу та 312 грн. 32 коп. судового збору.

Судові витрати понесені ОСОБА_2 в сумі 640 грн. , що підлягають стягненню з ОСОБА_3 компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Стягнути з ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» на користь ОСОБА_2, 704 грн. судового збору за перегляд справи у суді апеляційної інстанції.

Судові витрати понесені ОСОБА_2 в сумі 640 грн. , що підлягалють стягненню з ОСОБА_3 компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її постановлення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення тільки на підставі встановленій статтею 389 ЦПК України.

Головуючий суддя: С.А.Кіселик

Судді: Л.В.Суровицька

В.В.Черненко