Постанова № 72188860, 14.02.2018, Апеляційний суд Кіровоградської області

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 лютого 2018 року м. Кропивницький

справа № 400/2033/16-ц

провадження № 22-ц/781/231/18

Апеляційний суд Кіровоградської області в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді: Черненко В.В.

суддів: Авраменко Т.М., Кіселика С.А.

секретар Гончар В.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький без участі сторін цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Петрівського районного суду Кіровоградської області від 10.02.2017 року, суддя Жушман О.М., по справі за позовом ТОВ «Служба термінового кредитування» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Служба термінового кредитування» звернулась в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 16.10.2014 року згідно укладеного договору № 141016-094751 відповідач отримав кредит у розмірі 1000.00 гривень.

Відповідно до умов укладеного договору відповідач зобов'язаний повернути отримані кошти, а також сплатити відсотки за користування кредитом у строк до 12.11.2014 року.

ОСОБА_1 не виконує покладені на неї договором зобов'язання щодо своєчасності погашення кредиту та сплати нарахованих відсотків за користування кредитом, внаслідок чого станом на 18.11.2016 року утворилася заборгованість в сумі 16300,00 грн., в зв'язку з чим позивач змушений звернутися до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Просив суд стягнути із ОСОБА_1 на користь позивача 16300 грн., в тому числі 1 000 грн. основного боргу, 560 грн. проценти за договором, 14 740 грн. пеня за договором.

Заочним рішенням Петрівського районного суду Кіровоградської області від 10.02.2017 року позов задоволено.

Ухвалою Петрівського районного суду Кіровоградської області від 27.11.2017 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції в зв'язку з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Зокрема, зазначається, що суд першої інстанції не застосував позовну давність в один рік до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно ст.367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції встановив, що 16.10.2014 року згідно укладеного договору № 141016-09475 (а.с.4-5), ОСОБА_1, отримала кредит у розмірі 1000.00 гривень.

Відповідно до умов укладеного договору відповідач зобов'язаний повернути отримані кошти, а також сплатити відсотки за користування кредитом у строк до 12.11.2014 року.

Умови договору ОСОБА_1 належним чином не виконала, у зв'язку з чим виникла заборгованість станом на 18.11.2016 року в розмірі 16300,00 гривень, яка складається із - 1560 грн. сума заборгованості по тілу кредита та відсотках за користування кредитом , 14740,00 грн. сума пені. Загальна сума заборгованості становить -16300,00 грн., що підтверджується розрахунком боргу (а.с 8-21).

Суд першої інстанції зазначив, що згідно ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно ст.527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Крім цього, згідно ст.ст. 1048, 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором, до того ж, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції в частині задоволення позову про стягнення тіла кредиту у розмірі 1000,00 грн. та процентів за користування кредитом у розмірі 560,00 грн.

Однак не погодився з висновком суду про стягнення пені в розмірі 14740,00 грн.

Згідно ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

З матеріалів справи вбачається, що 16.10.2014 року згідно укладеного договору № 141016-09475 (а.с.4-5) ОСОБА_1, отримала кредит у розмірі 1000.00 гривень.

Відповідно до умов укладеного договору відповідач зобов'язаний повернути отримані кошти, а також сплатити відсотки за користування кредитом у строк до 12.11.2014 року та у випадку порушення строків повернення кредиту сплачувати кредитодавцю неустойку з розрахунку два відсотки за кожен день прострочення платежу .

Умови договору відповідач належним чином не виконала, у зв'язку з чим виникла заборгованість станом на 18.11.2016 року в розмірі 16300,00 гривень, яка складається з - 1560 грн. сума заборгованості по тілу кредиту 560 грн. проценти за користування кредитом, 14740,00 грн. сума пені. Загальна сума заборгованості становить 16300,00 грн., що підтверджується розрахунком боргу (а.с 8-21)

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в термін передбачений договором, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, боржник не звільняється від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Зокрема, частина друга статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частини перша та п'ята статті 261 ЦК України).

Нормою частини третьої статті 267 ЦК України встановлено, що суд застосовує позовну давність лише за заявою сторони у спорі, зробленою до ухвалення судом рішення.

Без заяви сторони у спорі ні загальна, ні спеціальна позовна давність застосовуватися не може за жодних обставин, оскільки можливість застосування позовної давності пов'язана лише із наявністю про це заяви сторони. Таким чином суд за власною ініціативою не має права застосувати позовну давність.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач не подавала до суду заяву про застосування строків позовної давності.

Відповідно до ст.. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно ст.. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно із частиною третьою статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Крім того, частиною третьою статті 551 ЦК України передбачено, зокрема, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків.

Отже, частина третя статті 551 ЦК України з урахуванням положень статті 4 ЦК України щодо загальних засад цивільного законодавства та частини четвертої статті 12 ЦПК України щодо обов'язку суду сприяти сторонам у здійсненні їхніх прав дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, що її розмір значно перевищує розмір збитків.

Колегія суддів вважає за можливе зменшити розмір пені з 14740,00 грн. до 2 000,00 грн., оскільки розмір неустойки значно перевищує розмір збитків які утворись у позивача.

Приймаючи до уваги встановленні обставини колегія суддів дійшла висновку, що заочне рішення Петрівського районного суду Кіровоградської області від 10.02.2017 року підлягає зміні в частині позовних вимог про стягнення пені.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Служба термінового кредитування» (код 38415356) пеню за договором в сумі - 2000 грн.(дві тисячі). В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції відповідно до п.4 ч.1 ст. 376 ЦПК України підлягає зміні у частині позовних вимог про стягнення пені.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382, 383, 384 ЦПК України, Апеляційний суд Кіровоградської області,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Заочне рішення Петрівського районного суду Кіровоградської області від 10.02.2017 року - змінити в частині позовних вимог про стягнення пені.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Служба термінового кредитування» (код 38415356) пеню за договором в сумі - 2000 грн. В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Служба термінового кредитування» судовий збір за подачу позову у розмірі 301,93 грн.

Стягнути із ТОВ «Служба термінового кредитування» на користь ОСОБА_1 судовий збір за подачу апеляційної скарги в розмірі 757,90 грн.

Повний текст постанови складено 14.02.2018року .

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках передбачених ст..389 ЦПК України.

Головуючий:

Судді: