Ухвала суду № 72188471, 14.08.2017, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/2584/17

Провадження № 2-з/405/66/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 серпня 2017 року Ленінський районний суд м.Кіровограда у складі:

головуючого судді Іванової Л.А.

при секретарі Береді Я.І.

за участю позивача ОСОБА_1,

представників позивача : Гюлпинар ОСОБА_2 та представника

ГТУЮ у Кіровоградській області ОСОБА_3

перекладача: ОСОБА_4

відповідача ОСОБА_5

та представника відповідача ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Кропивницькому заяву представника позивача ОСОБА_1 - представника ГТУЮ у Кіровоградській області ОСОБА_3 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору служба у справах дітей виконавчого комітету Кіровоградської міської ради про забезпечення повернення дитини до Турецької республіки, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача ОСОБА_1 - представник ГТУЮ у Кіровоградській області ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1, громадянина Турецької республікизвернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_5, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору служба у справах дітей виконавчого комітету Кіровоградської міської ради, в якому просить визнати незаконним утримування відповідачем на території України малолітньої дитини Аміри ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1; повернути малолітню дитину Аміру ОСОБА_2 до місця постійного проживання у Турецькій Республіці за адресою: район Топчу, вул. 1534, будинок № 32/А, квартира 6, Етімесгут/Анкара, Турецька Республіка. Якщо рішення не буде виконано у добровільному порядку, зобов’язати відповідача ОСОБА_5, яка проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 передати малолітню Аміру ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, батьку ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, що проживає за адресою: район Топчу, вул. 1534, будинок № 32/А, квартира 6, Етімесгут/Анкара, Турецька Республіка, який приїде до України для забезпечення повернення дитини.

Ухвалою суду від 14.06.2017 року відкрито провадження в справі.

Крім того, представником позивача ОСОБА_1 - представником ГТУЮ у Кіровоградській області ОСОБА_3подана заява про забезпечення позову за вх. № 18613 від 14.08.2017 року, в якій останній просив забезпечити позов шляхом заборони матері дитини Аміри ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5 та іншим особам, які мають доступ до дитини Аміри ОСОБА_2 на території України, до набрання чинності рішенням суду у цій справі змінювати місце проживання дитини та шляхом зобов’язання матір дитини Аміри ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, надати батьку дитини, ОСОБА_1 можливість вільно бачитися та спілкуватися з дитиною на час перебування його на території України до набрання чинності рішенням суду. На обґрунтування заяви представник позивача зазначив, що після переміщення дитини до України у липні 2016 року і до сьогоднішнього дня дитина разом з матір’ю проживає в Україні за адресою: АДРЕСА_1. З часу переміщення дитини до України та у зв’язку з відмовою матері дитини повернути її до постійного місця проживання, батько дитини постійно вживав активних дій щодо досягнення домовленості щодо негайного повернення дитини, та з цією метою неодноразово приїздив в Україну щоб побачити та поспілкуватися з дитино, однак мати дитини своєю поведінкою навмисно перешкоджає спілкуванню батька з дитиною і створює таку обстановку, за якої побачення позивача із своєю дитиною на території України є неможливим, у зв’язку з чим, такі дії матері порушують вимоги ст. 336 Цивільного кодексу Турецької Республіки, у якій зазначено, що доки батьки проживають у шлюбі, вони використовують право спільної опіки, а також ст. 153 Сімейного Кодексу України, за якою мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом, у зв’язку з чим, позивач допускає, що на час розгляду цієї справи по суті відповідач може переховувати дитину на території України за іншим місцем, ніж місце проживання матері дитини, що у свою чергу, у разі ухвалення судом рішення про повернення дитини до Туреччини, може унеможливити або ускладнити в подальшому виконання рішення суду.

Позивач ОСОБА_1, а також в його інтересах представники - представник ГТУЮ у Кіровоградській області ОСОБА_3 та Гюлпинар ОСОБА_2в судовому засіданні заяву про забезпечення позову підтримали, просили її задовольнити з підстав, зазначених в заяві.

Відповідач ОСОБА_5 та в її інтересах представникОСОБА_6заперечували проти задоволення заяви про забезпечення позову, зазначаючи на її безпідставність, та необґрунтованість.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову, при цьому забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Види забезпечення позову визначені у ст. 152 ЦПК України, при цьому, згідно з ч.3 зазначеної статті, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Так, співмірність, зокрема, полягає у тому, щоб засіб забезпечення позову відповідав предмету позову.

Перелік видів забезпечення позову, наведений у ч.1 ст. 152 ЦПК України, не є вичерпним, у зв’язку з чим, за наявності відповідного клопотання можуть бути застосовані й інші його види, однак з урахуванням обмежень, встановлених у ч.4 зазначеної статті.

Згідно з п.1, п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого ч. 4 ст. 151 ЦПК), якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватись лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб, чи учасників процесу.

Відтак, при обранні заходів забезпечення позову слід також враховувати необхідність збереження балансу прав і законних інтересів усіх учасників спірних правовідносин та інших осіб, не допускаючи використання заходу забезпечення позову у якості тиску на відповідача.

Із змісту заяви про забезпечення позову вбачається, що позивач просить вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони матері дитини Аміри ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5 та іншим особам, які мають доступ до Аміри ОСОБА_2 на території України, до набрання чинності рішенням суду у цій справі змінювати місце проживання дитини та шляхом зобов’язання матір дитини Аміри ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, надати батьку дитини, ОСОБА_1 можливість вільно бачитися та спілкуватися з дитиною на час перебування його на території України до набрання чинності рішенням суду. Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Забезпечення позову – це обмеження суб’єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов’язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволення вимог позивача. В свою чергу, під час розгляду судом заяви про забезпечення позову з пояснень сторін встановлено, що позивач ОСОБА_1 під час приїзду в Україну, має можливість безперешкодно спілкуватися з донькою Аміра ОСОБА_2 у присутності третіх осіб, крім того, з пояснень відповідача також вбачається, що остання не змінювала і не має наміру змінювати місце проживання малолітньої дитини, яким на даний час є її (відповідача) місце проживання за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2.

З огляду на викладене вище, суд вважає, що зазначені представником позивача обставини, що викладені у заяві про забезпечення позову не обґрунтовують необхідності в застосуванні виду забезпечення позову як заборона відповідачу вчинення дій, при цьому, суд також враховує, що заява представника позивача не містить належного обґрунтованого припущення про те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у випадку задоволення позовних вимог немайнового характеру.

Законом передбачено, що забезпечення позову можливе лише в разі достатньо обґрунтованого припущення про те, що невжиття заходів забезпечення може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Враховуючи викладене вище, а також приймаючи до уваги, що представником позивача в заяві про забезпечення позову викладені припущення щодо невиконання відповідачем в майбутньому рішення суду, у разі задоволення позовних вимог, які не підтверджуються об’єктивними та належними доказами, виходячи, при цьому, із заявлених позивачем позовних вимог про забезпечення повернення дитини до Турецької республіки, та обраному позивачем заходу забезпечення позову, який просив вжити позивач, - заборона вчинення дій, суд вважає, що обраний позивачем захід забезпечення позову не є співмірним із заявленою позивачем вимогою про забезпечення повернення дитини до Турецької республіки, більш того, відсутні об’єктивні підстави, за наявності яких невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, на підставі чого, заява представника позивача ОСОБА_1 - представника ГТУЮ у Кіровоградській області ОСОБА_3 про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, Закону України «Про судовий збір» судові витрати по справі, які складаються із судового збору за подання заяви про забезпечення позову віднести на рахунок держави.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.151-153, 293 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 - представника ГТУЮ у Кіровоградській області ОСОБА_3 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору служба у справах дітей виконавчого комітету Кіровоградської міської ради про забезпечення повернення дитини до Турецької республіки шляхом заборони матері дитини ОСОБА_5 та іншим особам, які мають доступ до Аміри ОСОБА_2 на території України, до набрання чинності рішенням суду по справі змінювати місце проживання дитини, та про зобов’язання матір дитини ОСОБА_5, надати батьку дитини ОСОБА_1 можливість вільно бачитися та спілкуватися з дитиною на час перебування його на території України у зв’язку з участю у цій справі до набрання чинності рішенням суду, - залишити без задоволення.

Судові витрати по справі віднести на рахунок держави.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Кіровоградської області через Ленінський районний суд м. Кіровограда протягом п’яти днів з дня її проголошення.

У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Ленінського

районного суду

м. Кіровограда ОСОБА_7