Ухвала суду № 72188304, 14.02.2018, Київський районний суд м. Одеси

_______________________

Справа № 520/1742/18

Провадження № 2/520/3846/18

УХВАЛА

14.02.2018 року

Суддя Київського районного суду м. Одеси Калініченко Л.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсного договору купівлі-продажу нерухомого майна,

В С Т А Н О В И В:

13.02.2018 року до Київського районного суду міста Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсного договору купівлі-продажу нерухомого майна, в якій позивач просить суд визнати недійсним договір купівлі-продажу №99.12-1120 від 11.12.1999 року, укладений на Одеській спеціалізованій біржі нерухомості.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Калініченко Л.В.

Частиною 4 статті 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з ч.4 ст.175 ЦПК України, якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

Документом про сплату судового збору є квитанція установи банку або відділення зв’язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення. Оригінал такої квитанції додається до всіх позовних заяв, апеляційних та касаційних скарг, інших судових документів, що направляються до судової інстанції.

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно зі ст.7 Закону України «Про державний бюджет України на 2018 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб у 2018 року з 01 січня встановлений у розмірі 1762 гривні.

Відповідно до ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який складає 704,80 гривень (1762,00* 0,4=704,80).

Позивачем до позову не надано документа на підтвердження сплати судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру та не зазначені у позові підстави звільнення від сплати судового збору у відповідності до ч.4 ст.175 ЦПК України.

Відповідно до ч.3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв’язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

З позову вбачається, що позивачем: не зазначені відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися; не зазначені відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; не зазначено про осіб у яких перебувають оригінали письмових доказів, копії яких додано до заяви; не надано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи; не надано підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Також зазначаємо, що позивачем у позові зроблено посилання, що:

- «ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу №99.12-1120 від 11.12.1999р., зареєстрованого Одеською спеціалізованою біржею нерухомості, належить на праві власності 1/2 частка жилого будинку побудови 1959 року з надвірними спорудами №8 «А» по вулиці Марії Демченко у місті Одесі»;

- «після закінчення оформлення правовстановлюючих документів на вказаний будинок за № 8 «В»., присвоєного за похідним договором поділу, позивач зайнялась оформленням прав на присадибну земельну ділянку»;

- «рішенням Одеської міської ради № 2142-VII від 14.06.2017р. ОСОБА_2 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вулиці М.Демченко, №8 «В» у місті Одесі»;

- «після розробленої документації у видачі довідки з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями – позивачеві було відмовлено з підстав встановлення Головним управлінням Держкадастру в Одеській області, відношення даної земельної ділянки за рахунок частини іншої земельної ділянки, зареєстрованої 25.07.2013р. в Державному земельному кадастрі за № 51110136900:41:008:0016 площею 0,1 га. за адресою місто Одеса вулиця Рибальська,45-Г»;

- «позивачеві ОСОБА_1 належить на праві власності земельна ділянка, площею 0,1 га, за кадастровим номером 51110136900:41:008:0016, яка розташована за адресою: місто Одеса вулиця Рибальська,45-Г.».

Як вже зазначалось судом, у відповідності до вимог ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зокрема виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності).

Частиною 5 статті 177 ЦПК України передбачено, що позивач зобов’язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Частиною 2 статті 83 ЦПК України передбачено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Позивачем в порушення вимог ст. 175 ЦПК України, не зазначено у позові, якими доказами підтверджуються вищевикладені обставини та не надано до позову цих доказів, без зазначення неможливості їх подання разом з позовною заявою.

Крім того у відповідності до ч.6 ст. 177 ЦЦПК України, до заяви про визнання акта чи договору недійсним додається також копія (або оригінал) оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача – клопотання про його витребування.

Позивачем за вказаним позовом оспорюється договір купівлі-продажу №99.12-1120 від 11.12.1999 року, укладений на Одеській спеціалізованій біржі нерухомості, однак до позову не надано копію вказаного договору, не зазначено підстав не можливості надання цих доказів, а також не надано відповідного клопотання про витребування цього доказу з зазначенням підстав неможливості його надання до суду.

Зазначаємо, що відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 1-4 ст. 10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлює, що кожен має право на розгляд його справи судом.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод ратифікована Україною Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" N 475/97-ВР від 17 липня 1997 року і набрала чинності для України 11 вересня 1997 року.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції) наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на подання до суду скарги, пов'язаної з його або її правами та обов'язками цивільного характеру (рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (п. 36).

На це "право на суд", в якому право на доступ до суду є одним з його аспектів, може посилатися кожен, хто небезпідставно вважає, що втручання у реалізацію його або її прав цивільного характеру є неправомірним (рішення від 13 жовтня 2009 року у справі "Салонтаджі-Дробняк проти Сербії" (п. 132).

Разом з тим, як зазначає Європейський суд з прав людини, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.

Також Європейський суд з прав людини зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (Рішення Суду у справі «Жоффре де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року).

З практики Європейського суду з прав людини випливає, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод не гарантує захист теоретичних та ілюзорних прав, а гарантує захист прав конкретних та ефективних (Рішення Суду у справі «Артіко проти Італії» (Artico c. Italie) від 13 травня 1980 року).

Враховуючи вищевикладене, позивачеві необхідно:

- надати до суду документ на підтвердження сплати судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, який сплачується у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме в сумі 704,80 гривень, або зазначити у позові підстави звільнення від сплати судового збору у відповідності до ч.4 ст.175 ЦПК України;

- зазначити про відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися;

- зазначити про відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

- зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи;

- надати підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;

- зазначити докази, які підтверджують усі посилання позивача зазначені в обґрунтування позовних вимог, у тому числі на підтвердження, що: «після закінчення оформлення правовстановлюючих документів на будинок за № 8 «В»., присвоєного за похідним договором поділу, позивач зайнялась оформленням прав на присадибну земельну ділянку»; «рішенням Одеської міської ради № 2142-VII від 14.06.2017р. ОСОБА_2 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вулиці М.Демченко, №8 «В» у місті Одесі»; «після розробленої документації у видачі довідки з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями – позивачеві було відмовлено з підстав встановлення Головним управлінням Держкадастру в Одеській області, відношення даної земельної ділянки за рахунок частини іншої земельної ділянки, зареєстрованої 25.07.2013р. в Державному земельному кадастрі за № 51110136900:41:008:0016 площею 0,1 га. за адресою місто Одеса вулиця Рибальська,45-Г»; «позивачеві ОСОБА_1 належить на праві власності земельна ділянка, площею 0,1 га, за кадастровим номером 51110136900:41:008:0016, яка розташована за адресою: місто Одеса вулиця Рибальська,45-Г.», з наданням цих доказів до суду або зазначенням причин неможливості їх подання;

- надати до суду копію оспорюваного договору купівлі-продажу №99.12-1120 від 11.12.1999 року, укладеного на Одеській спеціалізованій біржі нерухомості, або зазначити причини не можливості надання цих доказів, та надати відповідне клопотання про витребування цього доказу, яке повинно відповідати вимогам ст. 84 ЦПК України;

- роз’яснити, що позивач зобов’язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги;

- роз’яснити позивачеві, що способом усунення недоліків позовної заяви є подання до канцелярії суду уточненої позовної заяви з наданням до неї відповідних додатків;

- роз’яснити позивачеві, що у разі надання до суду уточненої позовної заяви та додаткових додатків до позову, позивачеві необхідно надати їх копії відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб по справі.

Частинами 1, 2 статті 185 ЦПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Керуючись ст. ст. 177, 185 ЦПК України,-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсного договору купівлі-продажу нерухомого майна – залишити без руху.

Надати позивачеві строк для усунення недоліків поданої заяви - десять днів з дня отримання копії ухвали.

Роз’яснити позивачеві, що у разі виконання недоліків поданої заяви відповідно до ухвали суду у встановлений строк, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. У разі не усунення недоліків поданої заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Калініченко Л. В.