Постанова № 72188011, 13.02.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 363/3811/17 Головуючий у І інстанції Баличева М. Б.Провадження № 22-ц/780/645/18 Доповідач у 2 інстанції БерезовенкоКатегорія 19 13.02.2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 лютого 2018 року м. Київ

Апеляційний суд Київської області в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

Головуючого суддіБерезовенко Р.В., суддів:Олійника В.І., Журби С.О.за участю секретаряТопольського В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 14 листопада 2017 року у справі за заявою ОСОБА_6 про забезпечення позову шляхом накладення арешту в цивільній справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_5, товариства з обмеженою відповідальністю «Еліт-Фасад» про визнання недійсним договору купівлі-продажу майнових прав на нерухоме майно,-

В С Т А Н О В И В:

До місцевого суду 04 жовтня 2017 року ОСОБА_6 звернувся з позовом до ОСОБА_5 та ТзОВ «Еліт - Фасад» про визнання недійсним договору купівлі - продажу майнових прав на нерухоме майно.

Разом з позовною заявою позивачем було подано заяву про накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 14 листопада 2017 року заяву ОСОБА_6 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_5, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, заборонивши будь - яким особам проводити дії, направлені на його відчуження - задоволено.

Відповідач ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, просила скасувати ухвалу. При цьому, апелянт посилався на те, що оскаржувана ухвала суперечить вимогам чинного цивільного процесуального кодексу України та роз'ясненням Пленуму Верховного суду України з даного приводу.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до п.4 ч.3 ст.376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд прийняв судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки осіб, які не були залучені до участі у справі.

Задовольняючи заяву ОСОБА_6 про забезпечення позову, врахувавши договір № ЕФ-Ш/171 від 25.12.2015 року купівлі - продажу майнових прав, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "Еліт - Фасад" та ОСОБА_5, яка купила майнові права на об'єкт нерухомості, а саме: квартиру № 89 з кількістю кімнат - 1, загальною площею 57, 3 кв.м., поверх - 6, секція - 2, з житловою площею 22,0 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, суддя місцевого суду виходив з того, що існує очевидна небезпека того, що для відновлення прав позивача необхідно буде докласти значних зусиль, а невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Проте, колегія суддів не може повністю погодитися з такими висновками суду, оскільки вони зроблені в результаті неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, та порушення норм процесуального права.

Відповідно до ст.151 ЦПК України (в редакції на час постановлення оскаржуваної ухвали) суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

За змістом вказаних норм, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (п.4 постанови ПВСУ № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику розгляду судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»).

Постановлюючи ухвалу про забезпечення позову, суддя забезпечив позов шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_5.

Проте із позовної заяви ОСОБА_6 поданої 04.10.2017 року вбачається, що предметом спору є договір купівлі-продажу майнових прав № ЕФ-Ш/171 від 15.12.2015 року іншого об'єкту нерухомості, а саме квартири АДРЕСА_2, з кількістю кімнат - 1, загальною площею 57, 3 кв.м., поверх - 5, секція - 2, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "Еліт - Фасад" та ОСОБА_6, ОСОБА_7 (а.с.8-10).

При тому, що в заяві про забезпечення позову (а.с.7), в акті прийому-передачі майнових прав № 181 від 25.12.2015 року відповідно до договору № ЕФ-Ш/171 від 15.12.2015 року (а.с.11) та у договорі № ЕФ-Ш/171 від 25.12.2015 року купівлі - продажу майнових прав, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "Еліт - Фасад" та ОСОБА_5 (а.с. 12-18), вказано майнові права на об'єкт нерухомості, а саме: квартиру № 89 з кількістю кімнат - 1, загальною площею 57, 3 кв.м., поверх - 6, секція - 2, з житловою площею 22,0 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Враховуючи наведене вище, судова колегія вважає, що судом першої інстанції не враховано, що об'єктом нерухомості є квартири за різними номерами (№ 89 та № 90) та юридичними адресами (АДРЕСА_1), і жодного належного та допустимого доказу на підтвердження тих обставин, що дані об»єкти нерухомості є однією і тією ж квартирою в матеріалах справи відсутні.

Окрім наведеного, колегія суддів апеляційного суду зважає й на те, що положеннями ст. 151 ЦПК України (в редакції на час постановлення оскаржуваної ухвали) встановлено, що заходи забезпечення позову застосовуються виключно з метою недопущення ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду.

З характеру позовних вимог у даній справі (визнання недійсним договору купівлі-продажу майнових прав на нерухоме майно) вбачається, що рішення суду у разі задоволення позову не потребуватиме примусового виконання та породжуватиме правові наслідки, про які просить позивач, одразу після вступу в силу. За таких умов запропоновані заявником дії не можуть вважатися належними засобами, що усунуть небезпеку невиконання рішення суду у даній справі.

Суддя вказаних обставин не врахував і постановив необгрунтовану ухвалу.

Таким чином, колегія суддів вважає, доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, ухвала суду першої інстанції про задоволення заяви про забезпечення позову не ґрунтується на вимогах закону, а висновки суду не відповідають обставинам справи та зроблені із порушенням норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

За вказаних обставин, ухвала не може вважатись постановленою з додержанням вимог закону, і відповідно до ст. 376 ЦПК України підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні заяви.

Керуючись ст. ст. 374, 376, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити.

Ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 14 листопада 2017 року скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_6 про забезпечення позову шляхом накладення арешту.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий: Р.В. Березовенко

Судді: В.І. Олійник

С.О.Журба