Рішення № 72182282, 02.02.2018, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/990/16-ц

Провадження № 2/0203/40/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.02.2018 року Кіровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Єдаменка С.В.,

при секретарі Пилипенко А.С.,

за участю представника

позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАЙТ» про усунення перешкод у користуванні власністю –

встановив:

До Кіровського районного суду м. Дніпропетровська звернулась ОСОБА_2 з позовом до ТОВ «КРАЙТ» про усунення перешкод у користуванні власністю. В обґрунтування позову з урахуванням змін зазначено, що позивачці на праві власності належить приміщення № 1 в будинку № 85 по просп. Олександра Поля в м. Дніпро. Між позивачкою та відповідачем був укладений договір оренди вказаного приміщення строком на один рік без можливості пролонгації, строк дії якого скінчився 16 лютого 2016 року. Проте після закінчення строку дії договору відповідач не звільнив вказане приміщення, неодноразові повідомлення та претензії проігнорував. Оригінал договору купівлі-продажу вказаної квартири був викладений ОСОБА_3, який за відомостями реєстру є керівником ТОВ «Крайт», відомості про це були внесенні до ЄРДР. За цих обставин позивач просить усунути перешкоди у здійсненні її права власності, зобов’язати відповідача звільнити приміщення № 1 в будинку № 85 про просп. Олександра Поля в м. Дніпро, стягнути з відповідача витрати зі сплати судового збору (т.1 а.с. а.с. 2-4, 99-101).

Представник позивача в судовому засіданні просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання для розгляду справи по суті не з’явився, про місце, час та дату розгляду справи був повідомлений належним чином. В судових засіданнях де була присутня представник відповідача вона проти позову заперечувала, зазначала, що договір оренди було укладено з можливістю пролонгації строком до трьох років, відповідач сплачував за договором оренди платежі також за майбутні періоди, тому у нього наявне право на користування приміщенням. (т.2 а.с.1-2)

Дослідивши матеріали справи, вислухався пояснення представників сторін, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з такого.

З матеріалів справи вбачаться, що ОСОБА_2 є власником приміщення № 1 в будинку № 85 по просп. Олександра Поля в м. Дніпро, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна № 112654540, сформованої 02 лютого 2018 року.

В ході розгляду справи було встановлено, що вказаним приміщенням наразі користується відповідач. (т.2 а.с.1-62)

Вирішуючи питання щодо наявності у відповідача права на користування вказаним вище приміщенням суд виходить з того, що відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Відповідно до ч.2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

До матеріалів справи не було надано доказів існування між сторонами правовідносин щодо надання відповідачу права користування вказаним вище приміщенням. Договір оренди про який зазначаються сторони у справі відсутній. Посилання позивачки на те, що договір оренди приміщення знаходився в ОСОБА_3 та був у нього вилучений жодним доказом не підтверджується. Відомості, що в ОСОБА_3 був вилучений договорі оренди приміщення, в протоколі обшуку від 17 грудня 2015 року відсутні. (т.1 122-125)

Не можуть бути прийняті до уваги посилання відповідача на додані до справи фотокопії платіжних доручень щодо сплати коштів за договором оренди та договори укладені із комунальними підприємствами щодо надання комунальних послуг, як наявність права користування вказаним приміщенням (т.2 а.с.3-61), оскільки договору оренди за яким начебто сплачувались кошти до справи не надано, тому неможливо наразі визначити вказані обставини.

З огляду на вище викладене, суд проходить до висновку, що у відповідача відсутні будь-які правові підстави на користування вказаним вище приміщенням.

Питання щодо порушення умов договору оренди на який посилаються сторони не може бути предметом розгляду за відсутності такого договору в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст.ст. 317, 319 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ст.321 ЦК України право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права и обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 379 ЦК України житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше жиле приміщення, призначені та придатні для постійного або тимчасового проживання в них.

Згідно до ст. 382 ЦК України квартирою є ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання. Усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав

Згідно ч.2 ст.386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Відповідно до ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

В ході розгляду справи не було встановлено наявність у відповідача будь-яких правових підстав для користування приміщенням належним позивачці, враховуючи, що відповідач не звільняє приміщення в добровільному порядку, що порушує право позивачки як власниці майна, суд приходить до висновку, що вимоги позивачки про усунення їй перешкод в користування власним майном шляхом зобов’язання відповідача звільнити приміщення підлягають задоволенню.

Згідно ст. 141 ЦПК України, враховуючи результати розгляду справи з відповідача на користь позивачки підлягають стягненню документально підтверджені витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги на ухвалу про зупинення провадження у справі в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст. 41 Конституції України, ст.ст. 317, 319, 321, 379, 382, 386, 391 Цивільного кодексу України, ст.ст. 12, 76-77, 141, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд –

вирішив:

Позов ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАЙТ» про усунення перешкод у користуванні власністю – задовольнити.

Усунути ОСОБА_2, номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 перешкоди в користуванні нежитловим приміщенням № 1 в будинку № 85 по просп. Олександра Поля (просп. Кірова) в м. Дніпрі (м. Дніпропетровську) шляхом зобов’язання Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАЙТ» (код ЄДРПОУ 24601394, адреса: м. Дніпро, вул. Сибірська, буд. 48) звільнити вказане приміщення.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАЙТ» (код ЄДРПОУ 24601394, адреса: м. Дніпро, вул. Сибірська, буд. 48) на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 витрати по сплаті судового збору в розмірі 871 (вісімсот сімдесят одна) грн. 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 273 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська, а з дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи – безпосередньо до апеляційного суду. Строк подання апеляційної скарги – 30 днів з дня складання повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено 12.02.2018.

Суддя С.В. Єдаменко