Ухвала суду № 72182066, 14.02.2018, Василівський районний суд Запорізької області

311/374/18

14.02.2018

Провадження №1-кп/311/109/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2018 року Василівський районний суд Запорізької області

у складі: головуючого судді Носика М.А.

при секретареві: Кудіновій В.І.

за участю: прокурора Сваткова О.В.

захисника адвоката ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

потерпілої ОСОБА_3

розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, на утриманні малолітніх і неповнолітніх дітей не маючого, проживаючого без реєстрації за адресою: м. Запоріжжя бульв. Шевченка 35/81, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4/а. кв.17, раніше судимого: 1) 28 березня 2005 року Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя за ч.1 ст.185 КК України до 1 року позбавлення волі. На підставі ст.75, 76 КК України від відбуття покарання звільнений з випробувальним строком 1 рік. (судимість в установленому законом порядку знята та погашена); 2) 05 грудня 2006 року Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя за ч.1 ст.190 КК України до 1 року позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України від відбуття покарання звільнений з випробувальним строком 1 рік 6 місяців, (судимість в установленому законом порядку знята та погашена); 3) 03 червня 2008 року Коммунарським районним судом м. Запоріжжя за ч.2 ст.185 КК України до 1 року позбавлення волі. На підставі ч.1 ст.71 КК України частково приєднане покарання за вироком Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 05 грудня 2006 року та визначено остаточне покарання 1 рік 1 місяць позбавлення волі. Звільнений 16 березня 2009 року з Бердянської ВК Запорізької області №77 згідно Постанови Бердянського міського суду Запорізької області від 06 березня 2009 року на підставі ст.81 КК України умовно-достроково на 3 місяці 27 днів, (судимість в установленому законом порядку знята та погашена); 4) 26 липня 2011 року Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.2 ст.187, ч.1 ст.70 КК України до 7років позбавлення волі з конфіскацією майна, (судимість в установленому законом порядку не знята та не погашена). Звільнений 27 лютого 2017 року з Оріхівської ВК Запорізької області №88 у зв'язку із закінченням терміну покарання (судимість в установленому законом порядку не знята та не погашена); 5) 26 жовтня 2017 року Орджонікідзевським судом м. Запоріжжя за ч.2 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України від відбуття покарання звільнений з випробувальним строком 2 роки, (судимість в установленому законом порядку не знята та не погашена), -

обвинуваченого за ч.2 ст.186 КК України, суд,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Василівського районного суду Запорізької області знаходиться кримінальне провадження відносно ОСОБА_2, обвинуваченого ч.2 ст.186 КК України.

В підготовчому судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, посилаючись на те, що строк дії запобіжного заходу спливає, а ризики, передбачені КПК України, які слугували підставою для обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на теперішній час не зникли та не зменшились. Існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, може переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Обвинувачений ОСОБА_2 та захисник адвокат ОСОБА_1 вважають необхідним призначити більш м`який запобіжний захід, ніж зазначено прокурором.

Потерпіла ОСОБА_3 просить вирішити клопотання на розсуд суду.

Заслухавши думку учасників процесу, суд приходить до наступного.

Відповідно до п.1 ст.5 Європейської конвенції з прав людини передбачено, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Згідно ч.3 ст.315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Конституційний Суд України в рішенні від 23 листопада 2017 року у справі №1-р/2017 вважає, що запобіжні заходи (домашній арешт та тримання під вартою), які обмежують гарантоване ч.1 ст.29 Конституції України право людини на свободу та особисту недоторканність, можуть бути застосовані судом на новій процесуальній стадії - стадії судового провадження, зокрема під час підготовчого судового засідання, лише за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставі та в порядку, встановлених законом.

Ухвалою слідчого судді Василівського районного суду Запорізької області від 22 грудня 2017 року строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 обрано до 16 лютого 2018 року.

Таким чином, на теперішній час спливає строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2, тому суд, діючи відповідно до вимог ч.3 ст.315 КПК України.

Вирішуючи питання щодо доцільності продовження тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2, суд, враховуючи характер та ступінь тяжкості обвинувачення інкримінованого йому злочину та відсутності підстав для зміни чи скасування обраному ОСОБА_2 запобіжного заходу, приходить до висновку, що існують достатні підстави, відповідно до ст.315 КПК України, продовжити дію запобіжного заходу відносно ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою на 60 днів - тобто до 14 квітня 2018 року.

Суд вважає, що на теперішній час існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України, зокрема переховуватися від суду, вчиняти інші кримінальні правопорушення. Вказані ризики обґрунтовуються тим, що ОСОБА_2 перебував у розшуку, обвинувачуються у вчиненні тяжкого, корисливого злочину, не працює, суспільно корисною діяльністю не займається, не має сталих соціальних зв’язків, раніше неодноразово судимий та вчинив інкриміноване йому діяння у період звільнення від відбування покарання.

На даний час судом не встановлено обставин, які б свідчили про те, що необхідність у раніше обраному обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжному заході у виді тримання під вартою відпала.

Оцінивши зазначені обставини в їх сукупності, суд приходить до висновку, що з метою забезпечення належної процесуальної поведінки, обвинуваченого ОСОБА_2 в подальшому належить утримувати під вартою, тому з урахуванням наведеного, доцільним є продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою до 14 квітня 2018 року.

Підстав для зміни запобіжного заходу на домашній арешт не вбачається. Стороною захисту не надано відповідного обґрунтування.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.315,350,372 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора – задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 14 квітня 2018 року.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Запорізької області через Василівський районний суд Запорізької області протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя М.А. Носик