Рішення № 72181388, 14.02.2018, Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 211/5735/17

Провадження № 2-а/211/65/18

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14 лютого 2018 року Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Ніколенко Д.М.,

за участю секретаря судового засідання - Гулько А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Кривому Розі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області, третя особа: Комунальний заклад "Криворізька станція швидкої допомоги" Дніпропетровської обласної Ради", про визнання дій неправомірними та зобов'язання призначити пенсію із зарахуванням подвійного розміру стажу роботи, -

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Криворізького південного об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області, в якому просить визнати дії відповідача при призначенні їй пенсії щодо відмови в зарахуванні стажу роботи в подвійному розмірі відповідно до ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» неправомірними та зобов'язати зарахувати їй стаж роботи в КЗ «Криворізька станція швидкої медичної допомоги ДОР» з 26.10.1990 р. по 15.06.1992 р. на посаді медсестри-анестезітки неонатологічної бригади; з 03.01.1994 р. по 24.12.2001 р. на посаді медсестри-анестезітки виїзної спеціалізованої анестезіологічної бригади з наданням медичної допомоги новонародженим; 01.10.2007 р. по 30.11.2015 р. на посаді сестри медичної-анестезиста виїзної анестезіологічної дитячої реанімаційної бригади в подвійному розмірі, здійснивши перерахунок пенсії з 02.11.2017 р. та нарахувати і виплатити їй заборгованість за пенсією.

В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що в зазначений період працювала на вказаних посадах, та з 02.11.2017 р. їй було призначено пенсію за вислугу років, як працівнику охорони здоров'я. До трудового стажу відповідачем було зараховано період роботи з 26.10.1990 р. по 30.11.2015 р. в ординарному розмірі, на її звернення щодо неправильності зарахування отримала відповідь від 21.11.2017 р. № 3-349, відповідно до якої вона працювала на посаді медсестри-анестезітки станції швидкої медичної допомоги, а не у відділенні реанімації закладу охорони здоров'я, в зв'язку з цим пільгами по зарахуванню стажу роботи в подвійному розмірі вона не користується. Вважає позицію відповідача такою, що порушує положення ст. 60 закону України «Про пенсійне забезпечення», не відповідає роз'ясненням, викладеним в листі МОЗ від 30.05.2006 р. №10.03.68/936 та наказу МОЗ від 19.06.1996 р. № 175, тому просить задовольнити вимоги.

Як вбачається з наданого до суду клопотання від представника відповідача про заміну первісного відповідача - Криворізьке південне об'єднане управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області, на його правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області, на підставі постанови КМУ від 08.11.2017 №821 "Деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України" Криворізьке південне об'єднане управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області реорганізовано шляхом приєднання до головного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області.

Враховуючи наявне клопотання, з огляду на припинення державної реєстрації Криворізького південного об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області, у відповідності до ст.52 КАС України, суд замінює первісного відповідача - Криворізьке південне об'єднане управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області, на його правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області.

В судове засідання сторони та представник третьої особи не з'явились.

Представник позивача ОСОБА_2 надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, наполягала на задоволенні позову.

Представник відповідача Кірюшкіна Г.В. надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, просила відмовити в задоволенні позову з підстав, що зазначені у відзиві на позов, де вказано, що Криворізьке південне об'єднане управління Пенсійного Фонду України Дніпропетровської області діяло згідно з чинним законодавством не порушуючи його, оскільки в уточнюючій довідці № 48 від 01.11.2017 р. відсутні відомості, які б підтвердили роботи позивача в реанімаційному відділенні, що є обов'язковою умовою для застосування вимог ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Наявність роз'яснень МОЗ України без відповідних змін до Переліку не є достатньою законодавчою підставою для зарахування стажу роботи позивача у подвійному розмірі.

У відповіді на відзив представник позивача зазначила, що питання про види відділень реанімації та перелік медичного персоналу, який працює в таких відділеннях, врегульовано наказом МОЗ України від 08.10.1997 р. № 303 «Про регламентацію діяльності анестезіологічної служби України», відповідно до якого серед видів реанімації та їх структурних підрозділів міститься бригада невідкладної допомоги та інтенсивної терапії. В структурі станції не існувало реанімаційних відділень, замість того існували спеціалізовані анестезіолого-реанімаційні бригади, які надавали анестезіолого-реанімаційну допомогу та інтенсивну терапію пацієнтам та потерпілим як дорослим, так і дітям. Посада медсестри-анестезитки відноситься до роботи зі шкідливими умовами праці, а тому позивач має право на зарахування стажу роботи на цій посаді у подвійному розмірі згідно ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Представник третьої особи ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилась, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, вимоги позову підтримала та просила їх задовольнити.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до таких висновків.

Зі змісту ч. 3 ст. 23 Загальної Декларації прав людини, п. 4 ч. 1 Європейської Соціальної хартії та ч. 3 ст. 46 Конституції України випливає, що кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

Судом встановлено, та не заперечується представником відповідача, що ОСОБА_1 відповідно до копії трудової книжки працювала в Комунальному закладі «Криворізька міська станція швидкої медичної допомоги» Дніпропетровської обласної ради» з 26.10.1990 р. - на посаді медсестри-анестезитки неонатологічної бригади; з 16.06.1992 р. переведена на посаду медсестри виїзної бригади, з 03.01.1994 р. переведена на посаду медсестри-анестезитки дитячої реанімаційної бригади; з 25.12.2001 р. переведена на посаду медсестри-анестезитки виїзної спеціалізованої анестезіологічної бригади для надання медичної допомоги новонародженим; з 01.10.2007 р. переведена на посаду сестри медичної-анестезиста виїзної анестезіологічної дитячої реанімаційної бригади, з 01.12.2015 р. переведена на посаду сестри медичної станції невідкладної медичної допомоги (а.с. 9-10 - копія трудової книжки).

З 02 листопада 2017 року ОСОБА_1 перебуває на обліку в Криворізькому південному об'єднані управління Пенсійного Фонду України Дніпропетровської області та отримує пенсію за вислугу років.

14 листопада 2017 року ОСОБА_1 звернулася до відповідача з заявою про зарахування стажу роботи в подвійному розмірі відповідно до ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», однак листом № 3-349 від 21.11.2017 р. їй було відмовлено, оскільки вказаними пільгами користуються працівники, які працюють в реанімаційних відділеннях закладів охорони здоровя (відповідно до наказу МОЗ України від 08.10.1997 р. № 303 були перейменовані у відділення (групи) анестезіології та інтенсивної терапії. Вона працює на станції швидкої медичної допомоги, а не у відділенні реанімації закладу охорони здоров'я, тому зазначеними пільгами не користується (а.с. 12).

Суд вважає такі дії відповідача неправомірними з огляду на таке.

Згідно ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зоюбов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 22 Загальної декларації прав людини проголошує, що кожна людина, як член суспільства, має право на соціальне забезпечення і на здійснення необхідних для підтримання її гідності і для вільного розвитку її особи прав у економічній, соціальній і культурній галузях за допомогою національних зусиль і міжнародного співробітництва та відповідно до структури і ресурсів кожної держави.

Відповідно до ст. 8 Загальної декларації прав людини, кожна людина має право на ефективне поновлення у правах компетентними національними судами в разі порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом.

Відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII (далі Закон № 1788-XII) робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у психіатричних закладах охорони здоров'я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

Наказом Міністерства охорони здоров'я України «Про регламентацію діяльності анестезіологічної служби України» № 303 від 8 жовтня 1997 року (далі - МОЗ України) проведено реорганізацію анестезіологічної служби у складі лікувально-профілактичних закладів охорони здоров'я. Замість відділень (груп) анестезіології реанімації та відділень реанімації і інтенсивної терапії були створені анестезіологічні відділення або відділення анестезіології, анестезіологічні відділення з ліжками (палатами) для інтенсивної терапії, анестезіологічні групи, відділення інтенсивної терапії, вузькоспеціалізовані відділення інтенсивної терапії.

Статтею 62 Закону № 1788-XII передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Це положення також міститься у пункті 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.

Пункт 3 зазначеного Порядку встановлює, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Листом до Пенсійного фонду України заступника міністра охорони здоров'я ОСОБА_5 за № 10.01.09/2209 від 08.12.2006 року роз'яснено, що до відділень реанімації, робота, в яких відповідно до ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року №1788-ХІІ зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі, у т.ч. відносяться: 1) відділення (групи) анестезіології-реанімації, що створювалися у лікарнях, які мали до 80% ліжок хірургічного профілю. В закладах, де кількість хірургічних ліжок менша і таке відділення не може бути створено за встановленими нормативами (пологові будинки з числом ліжок хірургічного профілю 75, центральні «районні лікарні, онкологічні лікарні та диспансери з числом хірургічних ліжок 50), організовувалися палати для реанімації і інтенсивної терапії з введенням посад лікарів-анестезіологів-реаніматологів та медичних сестер-анестезистів (Наказ МОЗ СРСР від 19.08.1969 № 605 «Про поліпшення анестезіологічно-реанімаційної служби в державі»), п. 3 роз'яснювального листа; 2) відділення реанімації і інтенсивної терапії - створювалися в лікарнях, де зосереджена екстрена медична допомога у випадках гострих станів (кардіологія-інфаркти, неврологія-інсульти, токсикологія та гострі отруєння тощо). При кількості посад лікарів-анестезіологів менше 3, замість вказаних відділень організовувалися групи анестезіології-реанімації (Наказ МОЗ СРСР від 29.12.1975 року №1188 «Про подальше удосконалення реанімаційної допомоги населенню»), п. 4 роз'яснювального листа; 3) анестезіологічне відділення або відділення анестезіології (без ліжок для інтенсивної терапії), що організовуються у лікувально-профілактичних закладах, в яких за штатними нормативами передбачено більше 4 посад лікарів-анестезіологів з відповідною кількістю посад медичних сестер-анестезистів - п.6 роз'яснювального листа; Наказ МОЗ України від 08.10.1997 року № 303 «Про регламентацію діяльності анестезіологічної служби України»; 4) анестезіологічне відділення з ліжками (палатами) для інтенсивної терапії у лікувально-профілактичних закладах з високою хірургічною активністю та значною кількістю хворих, які потребують проведення інтенсивної терапії - п. 7 роз'яснювального листа; Наказ МОЗ України від 08.10.1997 року №303 «Про регламентацію діяльності анестезіологічної служби України»;5) вузькоспеціалізовані відділення інтенсивної терапії, що створюються у лікарнях, де зосереджені хворі з однотипною (близькою за єтіопавтогенезом) гострою патологією - це інфекційні лікарні, відділення для новонароджених у пологових будинках, токсикологічні відділення, відділення з гострою коронарною недостатністю, кардіологічні, психоневрологічні, ендокринні та інші диспансери, відділення, в яких для лікування хворих застосовуються методи екстракорпоральної детоксикації п. 10 роз'яснювального листа, Наказ МОЗ України від 08.10.1997 року № 303 «Про регламентацію діяльності анестезіологічної служби України».

Відповідно до листа Міністерства охорони здоров'я України (далі - МОЗ України) від 24.01.2007р. №10.03.67/135 щодо віднесення окремих структурних підрозділів закладів охорони здоров'я до відділень реанімації зазначено, що до відділень реанімації, робота в яких відповідно до ст.60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

Міністерством охорони здоров'я України листом від 2.12.2006р. №10.01.09/2209 надано роз'яснення Пенсійному фонду України з цього питання, з яким останній погодився.

Крім того, у листі Міністерства охорони здоров'я України від 30.05.2006р. №10.03.68/936 зазначено, що періоди роботи на посадах медичних працівників у відділеннях анестезіології, у тому числі у палатах інтенсивної терапії, повинні зараховуватись до стажу роботи у подвійному розмірі відповідно до ст.60 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до Положення про відділення анестезіології з ліжками для інтенсивної терапії обласної (міської) дитячої лікарні, затвердженого Наказом МОЗ України від 08.10.1997 року № 303 "Про регламентацію діяльності анестезіологічної служби України", відділення анестезіології з ліжками для інтенсивної терапії створюється як структурний підрозділ обласної (міської) лікарні і має в своєму складі виїзну консультативну педіатричну бригаду невідкладної допомоги та інтенсивної терапії. Рекомендаціями щодо структури служби анестезіології та інтенсивної терапії в лікувально-профілактичних закладах України передбачено, що для виконання завдань, які стоять перед службою анестезіології, створюються такі структурні підрозділи служби: в лікувально-профілактичних закладах, де за штатними нормативами повинно бути не більше 3-х лікарів-анестезіологів, разом з відповідною кількістю сестер-анестезисток організується анестезіологічна група.

Отже, після введення в дію наказу МОЗ України від 08.10.1997 року № 303 бригади повинні відноситися до відділення анестезіології, а стаж роботи позивача в ньому зараховуватися в подвійному розмірі.

Суд вважає помилковим твердження сторони відповідача про відсутність у складі медичної установи, в якій позивач працювала медсестрою-анестезисткою, наявності бригади інтенсивної терапії і реанімації в структурі організації та штатного розпису.

В структурі станції не існувало реанімаційних відділень, замість того, існували спеціалізовані анестезіолого-реанімаційні бригади, які надавали анестезіолого-реанімаційну допомогу та інтенсивну терапію пацієнтам та потерпілим як дорослим, так і дітям на до госпітальному рівні. Посада медсестри-анестезистки відноситься до роботи зі шкідливими умовами праці, а тому позивач має право на зарахування стажу роботи на цій посаді у подвійному розмірі, згідно вимог ст. 60 ЗУ «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення», суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.

На підставі викладеного, з урахуванням встановлених по справі обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову, оскільки фактично виконувана позивачем робота на посаді медсестри-анестезиста групи анестезії та реанімації в оспорюваний період дає право на зарахування стажу в подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону № 1788-XII.

Згідно абз.1 ч.4 ст.245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Відповідно до п.4 ч.2 наведеної статті у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Зважаючи на викладене вище, оцінюючи належність, допустимість і достовірність доказів, враховуючи, що обставини, на які посилається позивач, як на підставу для задоволення позову, знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, надавши їм належну правову оцінку, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з урахуванням вимог ст.245 КАС України.

Згідно частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи положення вищезазначеної норми, а також те, що судові витрати здійснені позивачем у розмірі 640,00 грн. документально підтверджені (а.с.1), суд приходить до висновку про наявність підстав щодо присудження з суб'єкта владних повноважень на користь позивача судових витрат.

Керуючись статтями 19, 46, 95 Конституції України, Законом України «Про пенсійне забезпечення», ст.ст. 139, 243-246 КАС України -

вирішив:

позов ОСОБА_1 Іванівни- задовольнити.

Визнати бездіяльність Криворізького південного об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області, правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області, щодо відмови ОСОБА_1 в зарахуванні стажу роботи в подвійному розмірі згідно статті 60 закону України «Про пенсійне забезпечення» - протиправною.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області, ЄДРПОУ 21910427, юридична адреса: м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 26, зарахувати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 стаж роботи в Комунальному закладі «Криворізька станція швидкої медичної допомоги» Дніпропетровської обласної ради, з 26.10.1990 р. по 15.06.1992 р. на посаді медсестри-анестезітки неонатологічної бригади; з 03.01.1994 р. по 24.12.2001 р. на посаді медсестри-анестезітки виїзної спеціалізованої анестезіологічної бригади з наданням медичної допомоги новонародженим; 01.10.2007 р. по 30.11.2015 р. на посаді сестри медичної-анестезиста виїзної анестезіологічної дитячої реанімаційної бригади в подвійному розмірі, здійснивши перерахунок пенсії з 02.11.2017 р. та нарахувати і виплатити їй заборгованість за пенсією.

Стягнути з Головного управління Пенсійного Фонду України Дніпропетровської області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1, в рахунок відшкодування витрат на оплату судового збору за подання позовної заяви суму у розмірі 640 (шістсот сорок) гривень 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 14 лютого 2018 року.

Суддя Д.М.Ніколенко