Ухвала суду № 72180734, 12.02.2018, Селидівський міський суд Донецької області

Справа № 255/753/14-ц

Провадження № 2-в/242/23/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2018 року Селидівський міський суд Донецької області в складі головуючого судді Переясловської Ю.А., при секретарі Дуровій Н.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу про відновлення втраченого судового провадження в цивільній справі № 255/753/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерно-комерційний банк «Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулось Публічне акціонерне товариство «Акціонерно-комерційний банк «Капітал» із заявою, в якій просить поновити строк для пред’явлення виконавчих листів до виконання.

Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 25.01.2018 року було ініційовано розгляд справи про відновлення втраченого судового провадження в цивільній справі № 255/753/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерно-комерційний банк «Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Представник заявника ПАТ «АКБ «Капітал» у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином.

Відповідач у справі ОСОБА_1 в судове засідання не з’явилась, про дату, час та місце судового засідання повідомлялась належним чином.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового відновлення втраченого судового провадження №255/753/14-ц, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 488 ЦПК України, відновлення втраченого повністю або частково судового провадження в цивільній справі, закінченій ухваленням рішення або у якій провадження закрито, проводиться у порядку, встановленому цим Кодексом.

Статтею 489 ЦПК України передбачено, що втрачене судове провадження у цивільній справі може бути відновлене за заявою учасника справи або за ініціативою суду.

Зі статті 493 ЦПК України вбачається, що при розгляді заяви про відновлення втраченого судового провадження суд бере до уваги: ) частину справи, яка збереглася (окремі томи, жетони, матеріали з архіву суду тощо); документи, надіслані (видані) судом учасникам судового процесу та іншим особам до втрати справи, копії таких документів; матеріали виконавчого провадження, якщо воно здійснювалося за результатами розгляду справи; будь-які інші документи і матеріали, подані учасниками судового процесу, за умови, що такі документи і матеріали є достатніми для відновлення справи; відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень; дані, що містяться в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі; будь-які інші відомості, документи тощо, отримані у законний спосіб з інших офіційних джерел. Суд може допитати як свідків осіб, які були присутніми під час вчинення процесуальних дій, учасників справи (їх представників), а в необхідних випадках - осіб, які входили до складу суду, що розглядав справу, з якої втрачено провадження, а також осіб, які виконували судове рішення, та вчиняти інші процесуальні дії, передбачені цим Кодексом, з метою відновлення втраченого судового провадження.

Відповідно до статті 494 ЦПК України передбачено, що на підставі зібраних і перевірених матеріалів суд постановляє ухвалу про відновлення втраченого судового провадження повністю або в частині, яку, на його думку, необхідно відновити. В ухвалі суду про відновлення втраченого судового провадження зазначається, на підставі яких конкретно даних, поданих до суду і досліджених у судовому засіданні, суд вважає установленим зміст відновленого судового рішення, наводяться висновки суду про доведеність того, які докази досліджувалися судом і які процесуальні дії вчинялися з втраченого провадження.

Заявником надано копію заочного рішення Ворошиловського районного суду м.Донецька № 255/753/14-ц від 10.02.2014 року, копію виконавчого листа №2/255/770/2014 від 10.02.2014 року, виданого по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерно-комерційний банк «Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В Єдиному державному реєстрі судових рішень знаходиться заочне рішення Ворошиловського районного суду м.Донецька № 255/753/13-ц від 10.02.2014 року.

Згідно з даними офіційного веб-порталу «Судова влада України», з метою збереження життя і здоров’я суддів, працівників апарату та відвідувачів суду, роботу Ворошиловського районного суду м.Донецька припинено у зв’язку з неможливістю здійснювати правосуддя із-за бойових дій, що відбуваються в районі розташування суду.

Згідно розпорядження Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02.09.2014 року № 2710/38-14, справи, які підсудні Ворошиловському районному суду м.Донецька , розглядаються Селидівським міським судом Донецької області.

З довідки Селидівського міського суду Донецької області № 5/18 від 11.01.2018 року вбачається, що цивільна справа № 255/753/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерно-комерційний банк «Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості до Селидівського міського суду не передана, в базі даних Ворошиловського районного суду міста Донецька, яка надана в користування Селидівського міського суду Донецької області, знаходиться інформація, що по справі № 255/753/14-ц за позовом публічного акціонерного товариства «Акціонерно-комерційний банк «Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості було ухвалено заочне рішення 10.02.2014 року, яке набрало чинності 21.02.2014 року.

Іншою стороною у справі – ОСОБА_1 – документів для розгляду питання про відновлення втраченого судового провадження не було надано.

Під час розгляду питання про відновлення втраченого судового провадження судом з’ясовано, що цивільна справа № 255/753/14-ц за позовом публічного акціонерного товариства «Акціонерно-комерційний банк «Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості була втрачена.

Разом з тим, наявні в матеріалах справи копія заочного рішення Ворошиловського районного суду м.Донецька № 255/753/14-ц від 10.02.2014 року, копія виконавчого листа №2/255/770/2014 від 10.02.2014 року, виданого по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерно-комерційний банк «Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, дають суду підстави вважати установленим зміст заочного рішення Ворошиловського районного суду м.Донецька по справі № 255/753/14-ц від 10.02.2014 року.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку про необхідність часткового відновлення втраченого судового провадження по вищевказаній цивільній справі.

Дослідивши надані заявником документи, суд вважає, що відновленню підлягає досліджене і підтверджене в судовому засіданні заочне рішення Ворошиловського районного суду м.Донецька № 255/753/14-ц від 10.02.2014 року.

Керуючись ст. ст. 12, 81, 83, 89, 488, 489, 493, 494 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Частково відновити втрачене судове провадження у цивільні справі № 255/753/14-ц від 10.02.2014 року за позовом публічного акціонерного товариства «Акціонерно-комерційний банк «Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Відновити текст заочного рішення Ворошиловського районного суду м.Донецька по справі № 255/753/14-ц від 10.02.2014 року, наступного змісту:

« 255/753/14-ц

Провадження № 2/255/770/2014

Справа 255/753/14-ц

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2014 року Ворошиловський районний суд м. Донецька у складі:

головуючого – судді Орєхова О.І.

при секретарі – Ангеліній Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Донецьку цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Акціонерно-комерційний банк «Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ПАТ «АКБ «Капітал» звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, посилаючись на наступні обставини.

14 червня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Акціонерно-комерційний банк «Капітал», правонаступником якого згідно п. 1.4 Статуту є Публічне акціонерне товариство «Акціонерно-комерційний банк «Капітал» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 0251.

Згідно умови п. 1.1 кредитного договору банк надає позичальнику кредит у сумі 5 400 гривень зі строком користування з 14 червня 2007 року по 13 червня 2009 року зі сплатою процентної ставки у розмірі 23 відсотків річних.

Згідно умов п.п. 3.4.1 кредитного договору позичальник був зобов’язаний виконувати свої зобов’язання: з повернення кредиту частинами на протязі періоду з червня 2007 року по червень 2009 року та щомісячної сплати процентів за графіком, наведеним у додатку № 1 до цього договору.

14 червня 2007 року, виконуючи зобов»язання за умовами п.п. 4.3.2 кредитного договору, банк перерахував кредитні кошти позичальнику, що підтверджується випискою з особового рахунку за період з 14.06.2007 року по 10.12.2013 року.

Позичальник в порушення умов кредитного договору, не виконав взяті на себе кредитні зобов»язання відносно щомісячної сплати відсотків за користування отриманим кредитом, повернення кредиту частинами за встановленим у договорі графіком ( п.п. 3.4.1 ), внаслідок чого у нього утворилась заборгованість.

Даний факт підтверджується наявністю заборгованості Позичальника згідно довідки-розрахунку заборгованості за Кредитним договором від 10.12.2013 року, де заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитними коштами складає у сумі 4 119,34 гривень, заборгованість з повернення кредитних коштів складає 3 562,52 гривень.

У зв»язку з порушенням строків повернення кредиту відповідачу на підставі п. 4.1 кредитного договору на суму простроченого платежу за кожний день прострочення була нарахована пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченої заборгованості, сума якої складає 1 479,44 гривень.

У зв»язку з порушенням строків сплати процентів за користування кредитом відповідачу на підставі п. 4.1 кредитного договору на суму простроченого платежу за кожний день прострочення була нарахована пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченої заборгованості, сума якої складає 1 518,60 гривень.

У зв»язку з порушенням відповідачем умов коредитного договору останньому на підставі п. 4.2 кредитного договору нарахований штраф у розмірі 50% від суми отриманого кредиту, сума якого складає 2 700 гривень

За кредитним договором, відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

На підставі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Стаття 1048 частина 1 ЦК України передбачає право позикодавця на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір та порядок одержання яких встановлюється договором.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, одним із способів захисту судом цивільних прав та інтересів є примусове виконання зобов'язання в натурі.

Позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Акціонерно-комерційний банк «Капітал» заборгованість у розмірі 13 379,90 гривень та судові витрати у сумі 243,60 гривень.

Представник позивача ОСОБА_2, який діє на підставі довіреності, в судове засідання не з’явився, надав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника банку, позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з’явилася, про час та місце слухання справи була повідомлена належним чином, про що в матеріалах справи свідчить поштове повідомлення.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого, не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги ПАТ «АКБ «Капітал» підлягають задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 14 червня 2007 року між відкритим акціонерним товариством «Акціонерно-комерційний банк «Капітал», правонаступником якого згідно п. 1.4 Статуту є публічне акціонерне товариство «Акціонерно-комерційний банк «Капітал» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 0251.

Згідно умови п. 1.1 кредитного договору банк надає позичальнику кредит у сумі 5 400 гривень зі строком користування з 14 червня 2007 року по 13 червня 2009 року зі сплатою процентної ставки у розмірі 23 відсотків річних.

Згідно умов п.п. 3.4.1 кредитного договору позичальник був зобов’язаний виконувати свої зобов’язання: з повернення кредиту частинами на протязі періоду з червня 2007 року по червень 2009 року та щомісячної сплати процентів за графіком, наведеним у додатку № 1 до цього договору.

Згідно п. 4.1 Договору за порушення строків повернення кредиту та/або сплати відсотків за користування кредитними коштами Позичальник сплачує Банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на той момент, від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочки.

Відповідно до п. 4.2 Кредитного договору, у випадку порушення Позичальником строків сплати відсотків за користування кредитними коштами, Банк має право вимагати від Позичальника сплати штрафу у розмірі 50% від суми отриманого кредиту.

Встановлено, що 14 червня 2007 року, виконуючи зобов»язання за умовами кредитного договору, банк перерахував кредитні кошти позичальнику, що підтверджується випискою з особового рахунку за період з 14.06.2007 року по 10.12.2013 року.

Позичальник в порушення умов кредитного договору, не виконав взяті на себе кредитні зобов»язання відносно щомісячної сплати відсотків за користування отриманим кредитом, повернення кредиту частинами за встановленим у договорі графіком ( п.п. 3.4.1 ), внаслідок чого у нього утворилась заборгованість.

Даний факт підтверджується наявністю заборгованості Позичальника згідно довідки-розрахунку заборгованості за Кредитним договором від 10.12.2013 року, де заборгованість з повернення кредитних коштів складає у сумі 2 186,45 гривень; заборгованість по сплаті процентів за користування кредитними коштами у сумі 3 562,52 гривень; сума заборгованості по сплаті процентів за користування кредитними коштами у розмірі 4 119,34 гривень; пеня за порушення строків повернення кредиту у сумі 1 479,44 гривень; пеня за порушення строків сплати відсотків за користування кредитними коштами у сумі 1 518,60 гривень; штраф за порушення строків сплати відсотків за користування кредитними коштами у сумі 2 700 гривень, а всього заборгованість відповідача перед Банком складає 13 379,90 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, одним із способів захисту судом цивільних прав та інтересів є примусове виконання зобов'язання в натурі. Примусове виконання зобов'язання в натурі, - це спосіб захисту, який випливає з загального принципу повного і належного виконання зобов'язання та полягає в зобов'язанні здійснити дію, або утриматися від її здійснення, незалежно від застосування до боржника інших заходів впливу.

Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин вчиняється у формі, встановленій законом, має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

З договору споживчого кредиту № 0251 від 14.06.2007 року вбачається, що вказаний договір підписаний обома сторонами.

Отже, вказаний договір був прочитаний та підписаний сторонами.

Таким чином, своїми підписами сторони письмово підтвердили та закріпили те, що вони діяли свідомо, були вільні в укладенні договору, вільні у виборі контрагента та умов договору.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

На підставі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, а згідно ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору (свобода укладення договору).

Договір в силу приписів ст. 638 ЦК України, є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. А отже, розмір процентів та комісії за користування кредитом, а також розмір інших штрафних санкцій до боржника є істотними умовами договору.

Також підписання договору свідчить про те, що відповідачу всі умови даного Договору цілком зрозумілі і вона вважає їх справедливими по відношенню до неї.

Стаття 1048 частина 1 ЦК України передбачає право позикодавця на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір та порядок одержання яких встановлюється договором.

Позичальник зобов’язаний, відповідно до ст. 1049 ЦК України, повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За кредитним договором, відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідач ОСОБА_1 не виконала взяті на себе зобов»язання за договором про надання споживчого кредиту, порушила його умови, у зв»язку з чим утворилася заборгованість, тому виходячи з викладеного, суд вважає необхідним задовольнити позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Акціонерно-комерційний банк «Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором споживчого кредиту № 0251 від 14.06.2007 року та стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ПАТ «АКБ «Капітал» заборгованість у розмірі 13 379,90 гривень.

Згідно до вимог ст. 88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору у розмірі 243,60 гривень.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 16, 203, 526, 610, 611, 629, 1048, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 3, 5, 10, 15, 30, 60, 62, 88, 202, 209, 212-215, 224 ЦПК України, суд, –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Акціонерно-комерційний банк «Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, – задовольнити.

Стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача публічного акціонерного товариства «Акціонерно-комерційний банк «Капітал» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 0251 від 14.06.2007 року у розмірі 13 379,90 гривень та витрати по сплаті судового збору у розмірі 243,60 гривень, а всього 13 623,50 гривень ( тринадцять тисяч шістсот двадцять три гривні п»ятьдесят копійок ).

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Донецької області через даний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Рішення надруковане у нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Суддя Ворошиловського районного

суду м. Донецька О.І. Орєхов»

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення особі відповідної ухвали суду.

Суддя