Постанова № 72173418, 13.02.2018, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/391/18Головуючий по 1 інстанції - Мазай Н. В. Доповідач в апеляційній інстанції - Пономаренко В. В. Категорія: 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2018 року м. Черкаси

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

суддів Пономаренка В.В.

Сіренка Ю. В, Ювшина В. І.

секретар Попова М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу Монастирищенського районного суду Черкаської області від 27 грудня 2017 року, постановленої під головуванням судді Мазай Н. В., про відмову в задоволенні заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами у цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до Монастирищенської міської ради про визнання правонаступником на земельну ділянку, повернення земельної ділянки,

:

в с т а н о в и л а :

Заявник звернувся до суду з заявою про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами у цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до Монастирищенської міської ради про визнання правонаступником на земельну ділянку, повернення земельної ділянки. Заяву обґрунтовував тим , що 08.09.2017 року розглянуто справу за його позовом до Монастирищенської міської ради, за результатами розгляду якої суд визнав, що він не надав суду докази які б стали підставою для задоволення позову. На запит суду він не міг надати суду докази в якому адміністративному районі, на території якої міської ради знаходиться земельна ділянка, тому суд не міг встановити хто являється відповідачем за земельну ділянку в урочищі «Одай» і з яких ресурсів і з якими умовами отримав земельну ділянку 3,31га його дедушка ОСОБА_6, так як у нього таких документів на той час не було. 16.09.2017 року він отримав з м. Варшави Виписку из крепосной Уманской Ноториальной книги за 1886р., розписку від 10.07.1911 р., розписку від 30.10.1911р. Вважає, що апеляційний суд відмовився розглядати вказані докази, так як вони не розглядались в суді першої інстанції. Просив дані матеріали додати до справи і розглянути справу з нововиявлених обставин, відповідно до ст. 361 ч. 2 п. 1 ЦПК України, так як вони є підставою для розгляду справи і не були і не могли бути відомі йому і суду на час розгляду справи. Згідно виписки із крепосной від 15.06.1886р. вказано, що його прапрадедушка ОСОБА_7 купив земельну ділянку в урочищі «Одай», яка знаходиться між містечком Монастирище і селом Бачкурино. В той час містечко Монастирище об'єднувало село Ново-Місто, село Летичівку, село Завалля, село Аврамівку. ОСОБА_7 проживав в селі Нове-Місто із своєю сім'єю в тому числі і сином ОСОБА_8, його прадедушкою, який одружився із ОСОБА_9 і відповідно до метричної довідки виданої священником ІНФОРМАЦІЯ_1 родився син ОСОБА_6, який виріс, одружився і побудував хату на одній садибі із хатою ОСОБА_7. Він залишився останній спадкоємець даного роду на майно і хату ОСОБА_6 в якій він виріс, тому вважає, що він є спадкоємець на земельну ділянку ОСОБА_6, його дедушки відповідно до Конституції України і ЗК України. Після 1918р. містечко Монастирище розділилось на вище упом'януті села і Монастиршце стало селищем міського типу, а земля яка знаходилась між містечком Монастирище і селом Бакчкурино, в тому числі урочище «Одай», перейшла до сільської ради села Нове-Місто, дана сільська рада нараховувала податок за використання земельної ділянки, що підтверджується окладним листом. Перед розвалом Радянського Союзу сільська рада села Нове-Місто знову увійшла до складу Монастирищенської міської ради із землями колгоспу Хлібороб, який знаходився на території сільської ради села Нове-Місто і до якого входила урочище «Одай». Позовна давність не може бути примінена в даному випадку виходячи із ст.257 ЦК України, ст. 3 ч. 2 ЦК України, ст. 261 ч.1 ЦК України, ст. 286 ч. 1 п. 4 ЦКУ. Днем коли він дізнався про ці обставини є 16.09.2017р., коли він отримав документи із Варшави. Обставини і докази що підтверджують наявність нововиявлених обставин: виписка із «крепосной Уманской Нотариальной книги за 1886г.» отриманої ним із Варшави 16.09.2017р., відповідно до якої його прапрадедушка кріпосний ОСОБА_7 купив земельну ділянку у пана ОСОБА_10 в урочищі «Одай», яка знаходиться між містечком Монастирище і селом Бачкурино; дана бумага купчі завірена нотаріусом; Актова бумага від 10.06.1807р., завірена нотаріусом, відповідно до якої земельна ділянка, яку купив ОСОБА_7 після його смерті перейшла дружині ОСОБА_11, яка одну десятину земельної ділянки передала в благодарність невісці ОСОБА_9 і одну десятину дітям ОСОБА_6, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15. Одна десятина рівна 1,0925га, тому ОСОБА_9 переписала земельну ділянку 1,0925га і дітям по 20% від однієї десятини по 0,27 га. Відповідно документа від 04.06.1914р. рідний брат ОСОБА_12 продав брату ОСОБА_6 земельну ділянку у вічне потомственне володіння 1/3 частину із 3 1/2 морги 1 1/3 із двох десятин в урочищі «Одай». Одна морга становить 0,7123га. Одна десятина становить 1,0925га. Всього продав ОСОБА_12 брату ОСОБА_6 2,28га. Даний документ складений другим Мировим участком Липовецького суду і підписаний свідками, завірений старостою містечка Монасирище, сплачено державне мито, що підтверджують наклеєні марки і являється нотаріально завіреним. Відповідно розписки від 10.07.1911р. яка являється сімейним заповітом на земельну ділянку, одна десятина яку подарували відповідно Актової бумаги від 10.06.1897р. ОСОБА_9 передає своєму синові ОСОБА_6, його дєдушці, одну десятину землі, який зобов'язаний її похоронити що становить 1,0925га, тобто 1,09га. Дана розписка продовжує заповіт ОСОБА_11 в Актовій бумазі у вічне потомственне володіння. Відповідно розписки від 30.10.1911р. ОСОБА_14 і ОСОБА_15 передають земельну ділянку в урочищі «Одай» своєму рідному братові ОСОБА_6, його дедушці, пів десятини у вічне потомственне володіння, що становить 0,54 га. Земельна ділянка отримана ОСОБА_14 і ОСОБА_15 відповідно до Актової бумаги від 10.09.1897р. від ОСОБА_11 у вічне потомственне володіння 0,54га. Земельна ділянка його дедушки ОСОБА_6, станом на 30.16.1911р. відповідно до наданих документів, відповідно заповіту завіреного нотаріусом становила 0,27+2,28+1,09+0,54=4,18 га. Станом на 01.01.1932р. за його дедушкою ОСОБА_6 відповідно до окладних листів рахувалось 3,31га. Дедушка ОСОБА_6 згідно окладного листа від 31.07.1932р. в державу заплатив повністю податок, останній раз заплатив 23.01.1933р. за 3,31га земельної ділянки. В обґрунтування заяви посилається на ст. 3, 317, 319, 1306 ЦК України, ст. 59 СК України, ст. 14, 41 Конституції України, ст. 81, 132, 147, 153, 155, 212 ЗК України. Відповідно до зобов'язання від 25.04.1933р. дедушка не заплатив у державу нічого, так як сім'я вимерла, що визнано голодомором, який почався зимою 1932р., залишився живим його батько ОСОБА_16, якому у той час було 12 років. В 1940 році батько пішов на фронт і загинув. Декрет про землю прийнятий Всеросійським з'їздом рад 8-9 листопада 1917р. було визначено принципи землеволодінням: заборонявся продаж землі, здача її в оренду, під заставу. Земля перейшла в колгосп. Відповідно до декрету земля не була націоналізована. На виконання ухвали суду про залишення заяви без руху від 17.11.2017 року, заявником подано заяву відповідно до якої заявник вказав на рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області від 08.09.2017 року у справі № 702/662/17 за позовом ОСОБА_5 до Монастирищенської міської ради про визнання правонаступником на земельну ділянку, повернення земельної ділянки, про перегляд якого за ново виявленими обставинами порушується питання в заяві. Просить суд визнати його спадкоємцем на земельну ділянку його дедушки ОСОБА_6 3,31 га і повернути йому земельну ділянку його дедушки ОСОБА_6 в розмірі 3,31 га. В заяві від 14.11.2017 року слово «правонаступник» замінити словом «спадкоємець».

Ухвалою Монастирищенського районного суду Черкаської області від 27 грудня 2017 року відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_5 про перегляд судового рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області від 08 вересня 2017 року у цивільній справі № 702/662/17 за позовом ОСОБА_5 до Монастирищенської міської ради про визнання правонаступником на земельну ділянку, повернення земельної ділянки за нововиявленими обставинами та залишено рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області від 08 вересня 2017 року у цивільній справі № 702/662/17 за позовом ОСОБА_5 до Монастирищенської міської ради про визнання правонаступником на земельну ділянку, повернення земельної ділянки в силі.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції , ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а також на неповне встановлення обставин справи, неправильно досліджено та надана оцінка доказів , неправильно визначено правовідносини , а тому просить ухвалу скасувати та винести ухвалу , якою визнати його спадкоємцем на земельну ділянку його дєдушки ОСОБА_6 в розмірі 3,31 га повернути йому земельну ділянку його дєдушки ОСОБА_6 в розмірі 3,31 з резервного фонду міської ради міста Монастирище який створений і переданий міській раді колгоспом « Хлібороб».

Викладені в апеляційній скарзі доводи фактично дублюються та є аналогічними у заяві про перегляд рішення за ново виявленими обставинами.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, колегія суддів судової палати приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до положень ст.361 ЦПК України, в редакції чинній на час вчинення процесуальної дії, рішення або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, а також судовий наказ можуть бути переглянуті у зв'язку з нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдиві показання свідка, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; 2-1) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду; 4) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане. Перегляд судових рішень, що набрали законної сили, у зв'язку з нововиявленими обставинами є самостійною стадією цивільного процесу, в якому судом перевіряється наявність чи відсутність правових підстав для цього - юридичних фактів, які існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, хоча їх подання до суду могло потягти ухвалення іншого за змістом судового рішення. Задоволення судом заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами всупереч вимогам ЦПК порушує принцип правової визначеності та право заявника на доступ до правосуддя, яке гарантується пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час її розгляду, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.

Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктами 1, 2 частини другої статті 361 ЦПК, в редакції чинній на час вчинення процесуальної дії, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі.

Так, колегією суддів за матеріалами справи встановлено, що у липні 2017 року ОСОБА_5 звернувся в суд з позовом до Монастирищенської міської ради про визнання правонаступником на земельну ділянку, повернення земельної ділянки ( а. с. 1 - 3).

Рішенням Монастирищенського районного суду Черкаської області від 08 вересня 2017 року в задоволенні позовних вимог відмовлено ( а. с. 42 - 44).

Ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 08 вересня 2017 року рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області від 08 вересня 2017 року залишено без змін.

14 листопада 2017 року заявник звернувся до суду із заявою про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами у даній цивільній справі ( а. с. 87 - 91).

Ухвалою Монастирищенського районного суду Черкаської області від 27 грудня 2017 року відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_5 про перегляд судового рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області від 08 вересня 2017 року у даній цивільній справі ( а. с. 125 - 127).

У своїй заяві про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами заявник у підтвердження своїх вимог посилавться на обставину, що має істотне значення та не була і не могла бути відомою на час розгляду справи, це наявність наступних доказів: «виписка из крепосной Уманской Нотариальной книги за 1886 р.», розписка від 10.07.1911 р.; розписка від 30.10.1911 р., які він отримав 16 вересня 2017 року, що не є фактом який дає підстави для перегляду рішення, за нововивяленими обставинами.

Колегія суддів поділяє думку районного суду, що докази, на які посилався позивач, могли бути йому відомі при підготовці подачі позову ним до суду та під час розгляду справи по суті, так як були наявними ( існували) на час розгляду справи. Крім цього, судом першої інстанції обґрунтовано зазначено, що позивач також не був позбавлений і права заявити клопотання про витребування даних доказів судом чи оголошення в судовому засіданні перерви, для подання цих доказів, ураховувавши той фіакт , що позивач вказує про отримання даних доказів 16 вересня 2017 року, а постановлення рішення у справі 08 вересня 2017 року, тобто після ухвалення рішення у даній справі.

Доводи апеляційної скарги ретельно перевірені судом апеляційної інстанції, є безпідставними та не спростовують висновків суду першої інстанції і не містять підстав для скасування ухвали.

Отже, ухвалу Монастирищенського районного суду Черкаської області від 27 грудня 2017 року про відмову в задоволенні заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами у даній справі належить залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 382, 383 ЦПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а :

апеляційну скаргу ОСОБА_5 - залишити без задоволення.

Ухвалу Монастирищенського районного суду Черкаської області від 27 грудня 2017 року про відмову в задоволенні заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами у цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до Монастирищенської міської ради про визнання правонаступником на земельну ділянку, повернення земельної ділянки - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених частиною 3 статті 389 ЦПК України.

Судді Пономаренко В.В.

Сіренко Ю. В.

Ювшин В. І.