Ухвала суду № 72173230, 13.02.2018, Лисянський районний суд Черкаської області

Справа № 700/936/17

Номер провадження 2-а/700/17/18

У Х В А Л А

іменем України

13 лютого 2018 року

Лисянський районний суд Черкаської області

у складі: головуючого судді - Яценко Г.М.,

за участю секретаря судового засідання - Сіденко Н.П.,

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача - Адамович В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Лисянка матеріали адміністративної справи № 700/936/17 провадження № 2-а/700/17/18 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Звенигородського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України Черкаської області про визнання дій протиправними та зобов'язання перерахувати пенсію,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Лисянського районного суду Черкаської області з адміністративним позовом до Звенигородського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України Черкаської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання перерахувати пенсію в обґрунтування якого вказала, що 22 липня 2016 року її чоловік, суддя у відставці ОСОБА_4 звернувся до Звенигородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області із письмовою заявою про перерахунок пенсії за віком із заробітної плати станом на 01.05.2016 року та надав довідку Територіального управління Державної судової адміністрації України в Черкаській області про заробітну плату станом на 01.05.2016 року, розмір якої становив 26100 грн.

Розпорядженням Звенигородського ОУПФУ від 26.07.2016 року №120542 ОСОБА_4 було проведено не перерахунок пенсії, а щомісячного грошового утримання в розмірі 23546,94 грн з 01.08.2016 року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивача.

У зв'язку із смертю чоловіка, вона, як непрацездатна особа, що перебувала на його утриманні, звернулася із заявою до Звенигородського ОУПФУ із заявою про переведення її з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника в розмірі 50 % пенсії померлого годувальника на час настання смерті відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Відповідач визначив їй розмір пенсії по втраті годувальника 2404,02 грн. Вважаючи, що перерахунок пенсії в залежності від доходу годувальника на час настання смерті проведено неправильно, оскільки станом на 22.07.2016 року ОСОБА_4 не було перераховано розмір пенсії за віком.

Позивач 02.08.2017 року звернулася до відповідача із заявою про проведення перерахунку пенсії за віком ОСОБА_4 на підставі його заяви 22 липня 2016 року та проведення перерахунку пенсії позивачу по втраті годувальника на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в розмірі 50% з нового розміру пенсії померлого годувальника ОСОБА_4 на час настання його смерті.

10 серпня 2017 року, позивач отримала лист Лисянського відділу з питань призначення перерахунку та виплати пенсії Звенигородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області в якому повідомляється про те, що для перерахунку призначеної пенсії в розмірі 50 % немає законних підстав. З таким рішенням позивач не погоджується та вважає його неправомірним.

Позивач та представник позивача у судовому засіданні підтримали свої позовні вимоги, пояснивши, що за рішенням Звенигородського районного суду Черкаської області, ухваленого 25 листопада 2016 року, позивачу було відмовлено в задоволенні позову до Звенигородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області про призначення її пенсії по втраті годувальника в розмірі 50% пенсії щомісячного довічного грошового утримання ) судді у відставці ОСОБА_4 У зв'язку з цим позивач звернулася до суду з позовом про перерахунок пенсії по втраті годувальника на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в розмірі 50% з нового розміру пенсії померлого годувальника ОСОБА_4 на час настання його смерті.

Представник відповідача у судовому засіданні просив залишити позов без розгляду, надавши відзив на позов, в якому вказав, що ОСОБА_1 02.08.2017 року звернулася до Фонду з заявою про перерахунок її пенсії по втраті годувальника на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в розмірі 50% з нового розміру пенсії померлого годувальника ОСОБА_4 на час настання його смерті. У зв'язку з тим, що з вказаним рішенням позивач не погодилася, 12.12.2017 року звернулася до Лисянського районного суду Черкаської області з відповідним позовом до Фонду.

01 листопада 2016 року позивач зверталася до Звенигородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області з адміністративним позовом до Звенигородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області про визнання неправомірними дій щодо відмови в призначенні пенсії по втраті годувальника та зобов'язання вчинити дії. Постановою Звенигородського районного суду Черкаської області 25.11.2016 року у задоволенні позовних вимог позивачу було відмовлено, ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову Звенигородського районного суду Черкаської області - без змін.

Суд вважає, що провадження у справі №700/936/17 (провадження №2-а/700/17/18) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Звенигородського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України Черкаської області про визнання дії Звенигородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області щодо відмови у перерахунку розміру пенсії по втраті годувальника протиправними.

З матеріалів справи вбачається, що постановою Звенигородського районного суду Черкаської області від 25.11.2016 року, в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Звенигородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області про визнання дій неправомірними щодо відмови в призначенні пенсії по втраті годувальника в розмірі 50% пенсії (щомісячного грошового утримання) судді у відставці ОСОБА_4 та зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.01.2017 року постанову Звенигородського районного суду Черкаської області від 25.11.2016 року у справі № 694/1482/16-а апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову Звенигородського районного суду Черкаської області - без змін. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.02.2017 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Звенигородського районного суду Черкаської області від 25.11.2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12.01.2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Звенигородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області про визнання неправомірними дій щодо відмови в призначенні пенсії по втраті годувальника.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.238 КАС України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо є така, що набрала законної сили, постанова у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Оскільки судом вже ухвалене рішення з приводу спору між тими ж самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, провадження у даній справі підлягає закриттю.

Керуючись ст.ст.2, 19, 238, 242-246, 294 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1, зареєстроване місце проживання якої: 19301, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, до Звенигородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області, місцезнаходження якого: Черкаська область, м.Звенигородка, вул. С.Терещенка, 28, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 40383821, про визнання протиправними дій та зобов»язання вчинити певні дії щодо перерахунку призначеної пенсії закрити.

Роз`яснити позивачу, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційної скарги на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення безпосередньо до Київського апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п»ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Г.М.Яценко