Рішення № 72170471, 09.02.2018, Подільський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Полтави)

Ленінський районний суд м.Полтави

Справа № 553/3315/17

Провадження № 2-а/553/56/2018

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

09.02.2018 рокум. Полтава

Ленінський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді - Парахіної Є.В.,

при секретарі - Остапченко Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії, в якому вказує, що 16.09.2016 року йому призначено довічне грошове утримання судді у відставці, 01.12.2016 року відповідачем на підставі довідок про суддівську винагороду, виданих Апеляційним судом Полтавської області, проведено перерахунок призначеного довічного грошового утримання судді у відставці у зв'язку зі збільшенням грошового утримання працюючого на відповідній посаді судді, однак у вищевказаних довідках не була врахована 1/12 частина матеріальної допомоги на оздоровлення, у зв'язку з чим розмір призначеного йому довічного грошового утримання судді у відставці визначений неправильно. За його зверненням Апеляційним судом Полтавської області були видані довідки від 18.08.2017 року № 06-29/348/35/2017 та від 18.08.2017 року № 06-29/349/36/2017 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення в сумі 1466 грн. 67 коп. з розрахунку щомісячно 1/12 посадового окладу, які він надав для перерахунку Пенсійному фонду. 29.08.2017 року відповідачем прийнято рішення № 448 про відмову в перерахуванні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, яке він отримав у Подільському відділенні пенсійного фонду м. Полтави 20.09.2017 року.

Просить зобов'язати Полтавське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області здійснити перерахунок, з урахуванням раніше виплачених сум, та виплачувати в подальшому раніше призначене щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці з включенням суми матеріальної допомоги на оздоровлення згідно довідок Апеляційного суду Полтавської області від 18.08.2017 року № 06-29/348/35/2017 та від 18.08.2017 року № 06-29/349/36/2017, починаючи з моменту звернення за отриманням щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, тобто з 16 вересня 2016 року без обмежень його граничного розміру.

23.01.2018 року до суду надійшов відзив від представника відповідача Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області на позову заяву, в якому вказує, що позивачем пропущений строк звернення до суду з позовом, не наведено поважних причин пропуску цього строку та не надано клопотання про його поновлення, що є підставою для залишення позову без розгляду. По суті позовних вимог вказує, що позивачу виплачується довічне грошове утримання в розмірі 90 % заробітної плати (суддівської винагороди), яка обчислюється з посадового окладу та доплат за вислугу років, перебування на адміністративній посаді в суді, науковий ступінь та роботу, що передбачає доступ до державної таємниці, тобто законодавством визначено чіткий перелік складових, що входять до обчислення суддівської винагороди та, відповідно, довічного грошового утримання судді Провести перерахунок пенсії позивача з урахуванням довідки Апеляційного суду Полтавської області від 18.08.2017 року № 06-29/348/35/2017 неможливо, оскільки не передбачено включення до суддівської винагороди 1/12 матеріальної допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки згідно ст. 136 Закону України "Про судоустрій і статус суддів". Просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

24.01.2018 року позивачем до суду подано відповідь на відзив, згідно якої він відхиляє відзив на позовну заяву з міркувань, викладених у позовній заяві, вважає безпідставними доводи, наведені представником відповідача в обґрунтування незгоди з позовними вимогами, наголошує на обґрунтованості здійснення перерахунку довічного грошового утримання судді з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, вказує на безпідставність тверджень про пропуск строку позовної давності, оскільки про те, що суддівська винагорода виплачується йому без урахування вказаних виплат дізнався з довідок Апеляційного суду Полтавської області від 18.08.2017 року № 06-29/348/35/2017 та від 18.08.2017 року № 06-29/349/36/2017 та одразу ж звернувся до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області з заявою про перерахунок пенсії, яка була розглянута 29.08.2017 року, копію відповідного рішення він отримав лише 20.09.2017 року. Вважає, що з позовом до суду звернувся в межах встановленого строку, встановленого в ст. 99 КАС України в редакції, чинній на час звернення до суду.

В судове засідання сторони - позивач та представник відповідача - не з'явилися, надавши заяви про розгляду справи без їх участі.

Суд, дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що постановою Верховної Ради України від 08.09.2016 року №1515 VIII та відповідно до наказу голови Апеляційного суду Полтавської області від 15.09.2016 року № 07-09/66 ОСОБА_1 звільнено з посади судді у зв'язку із поданням заяви про відставку.

Тобто, позивач з вересня 2016 року є суддею у відставці та перебуває на обліку в Полтавському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Полтавської області, з 16.09.2016 року йому призначено та виплачується довічне грошове утримання судді у відставці.

У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача з заявою та відповідними документами про проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання.

Рішенням Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області № 448 від 29.08.2017 року відмовлено ОСОБА_1 у проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання згідно положень ст. 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у зв'язку із відсутністю правових підстав.

В обґрунтування прийнятого рішення відповідач зазначив, що аналіз поданих 21.08.2017 року позивачем заяви та довідки про суддівську винагороду від 18.08.2017 № 06-29/348/35/17, виданої Апеляційним судом Полтавської області показує, що перерахунок довічного грошового утримання провести неможливо, оскільки не передбачено включення 1/12 частини матеріальної допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки згідно ст. 136 Закону України "Про судоустрій та статус суддів".

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 8 частини 5 статті 48 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що незалежність судді забезпечується, зокрема, його належним матеріальним та соціальним забезпеченням судді.

В пункті 7 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005суд зазначив, що конституційний статус судді передбачає надання йому в майбутньому статусу судді у відставці, що також є гарантією належного здійснення правосуддя, дає підстави ставити до суддів високі вимоги і зберігати довіру до їх компетентності та неупередженості. Аналіз норм Конституції України свідчить, що надання судді за рахунок держави матеріального і соціального захисту (заробітна плата, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо), що відповідає його високому статусу, є гарантією забезпечення незалежності. Право судді, який перебуває у відставці, на пенсійне та щомісячне довічне грошове утримання є гарантією незалежності працюючих суддів. Щомісячне довічне грошове утримання - це особлива форма соціального забезпечення суддів, зміст якої полягає у гарантованій державою щомісячній звільненій від сплати податків грошовій виплаті, що слугує забезпеченню їх належного матеріального утримання, в тому числі після звільнення від виконання обов'язків судді. Щомісячне довічне грошове утримання судді у встановленому розмірі спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праві заробляти додаткові матеріальні блага. Статус забезпечує судді, який досяг передбаченого законом віку для припинення повноважень після здійснення професійної діяльності протягом визначеного строку, право на отримання виплат (пенсії, щомісячного довічного грошового утримання), рівень яких має бути якомога ближчим до рівня його останньої заробітної плати на посаді судді.

При цьому, в п.2 резолютивної частини вищезазначеного рішення Конституційний Суд України зазначив, що за змістом статті 126 Конституції України положення ч.3 ст. 11 Закону України "Про статус суддів" у взаємозв'язку з ч.8 ст. 14 Закону України "Про судоустрій України" (в редакціях, що були чинними на час розгляду справи судом) треба розуміти як таке, що гарантує досягнутий рівень незалежності суддів і забороняє при прийнятті нових законів та інших нормативних актів, внесенні змін до них скасовувати чи звужувати існуючі гарантії незалежності суддів, у тому числі заходи їх правового захисту та матеріального і соціального забезпечення.

В п.3.3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 18 червня 2007 року №4-рп/2007суд зазначив, що щомісячне довічне грошове утримання - це особлива форма соціального забезпечення суддів, яка виражається у гарантованій державою щомісячній звільненій від сплати податків грошовій виплаті, що забезпечує їх належне матеріальне утримання. Особливість щомісячного довічного грошового утримання полягає у правовому регулюванні, а також у джерелах його фінансування, які визначені Конституцією України та Законом України "Про статус суддів". Згідно з ч.1 ст. 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів. Це положення передбачає і фінансування щомісячного довічного грошового утримання суддів за рахунок коштів Державного бюджету України, а не Пенсійного фонду України (абзац восьмий пункту 7 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року №8-рп/2005 у справі про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання). Особливий порядок фінансування судів і діяльності суддів є однією з конституційних гарантій їх незалежності, що закріплюється у статті 126 Конституції України, і спрямований на забезпечення належних умов для здійснення незалежного правосуддя.

Крім того, статтею 134 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 року № 2453- УІ (IX розділ) передбачено надання суддям щорічної оплачуваної відпустки з виплатою, крім суддівської винагороди, допомоги на оздоровлення у розмірі посадового окладу.

Виплату допомоги на оздоровлення у розмірі посадового окладу передбачено ст. 136 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 року № 1402-УІІІ (IX розділ), на норми якого посилається відповідач, тобто виплата допомоги на оздоровлення у розмірі посадового окладу передбачена спеціальним законом, яким регулюється забезпечення судді, і вона носить систематичний характер.

До того ж, відповідно до пп. 2.3.3 "Інструкції зі статистики заробітної плати", затвердженої наказом Держкомстату від 13.01.2004 року № 5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 року за N 114/8713, допомога, що має систематичний характер, надана всім або більшості працівників, належить до інших заохочувальних і компенсаційних виплат.

В ч. 3 ст. 141 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 року № 2453-УІ, з урахуванням норм Рішення Конституційного Суду України від 08.06.2016 року № 4-рп/2016, встановлено, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не може бути більшим ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.

Оскільки матеріальна допомога на оздоровлення має систематичний характер, її виплата передбачена спеціальним Законом, яким регулюється забезпечення суддів, виплачується всім суддям, які використовують право на відпустку, тобто матеріальна допомога на оздоровлення належить до інших заохочувальних і компенсаційних виплат, а відповідно входить до структури заробітної плати, а за нормами ч. 3ст. 141 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 року № 2453-УІ з урахуванням норм рішення Конституційного Суду України від 08.06.2016 року № 4-рп/2016 у відсотковому відношенні саме до заробітної плати, а не тільки до суддівської винагороди, передбачено визначення розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з допомоги на оздоровлення нараховувався та був сплачений збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, то незалежно від того, що вона не є складовою суддівської винагороди, допомога на оздоровлення повинна враховуватися при обчисленні розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

З положень "Інструкції зі статистики заробітної плати" вбачається, що матеріальна допомога на оздоровлення відноситься до заохочувальних і компенсаційних виплат та входить до складу фонду оплати праці.

Відповідно до наявних в матеріалах справи довідок Апеляційного суду Полтавської області № 06-29/348/35/17 від 18.08.2017 року та № 06-29/349/36/17 від 18.08.2017 року, як і довідки № 06-12/3/1/2018 від 10.01.2018 року, матеріальна допомога на оздоровлення включалась до фонду оплати праці та в оподатковуваний дохід судді, з якого були сплачені страхові внески, зокрема і на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, тобто ці виплати є складовою винагороди судді.

Крім того, згідно зі ст. 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення", ст.41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких фактично були нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії навіть незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення, яка виплачувалася позивачу і з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, відносяться до складу суддівської винагороди, з якого обчислюється пенсія, а тому у відповідача відсутні правові підстави для відмови позивачеві у перерахунку пенсії з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення.

У Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов'язки від 17 листопада 2010 року № (2010)12 зазначено: "оплата праці суддів повинна відповідати їх професії та виконуваним обов'язкам, а також бути достатньою, щоб захистити їх від дії стимулів, через які можна впливати на їхні рішення. Мають існувати гарантії збереження належної оплати праці на випадок хвороби, відпустки по догляду за дитиною, а також гарантії виплат у зв'язку з виходом на пенсію, які мають відповідати попередньому рівню оплати їх праці" (пункт 54).

Таким чином, посилання відповідача на те, що при обчисленні розміру щомісячного довічного грошового утримання слід керуватись положеннями ст. 133 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", згідно з якими матеріальна допомога на оздоровлення не входить до складу суддівської винагороди, суд до уваги не приймає, а тому вважає за необхідне врахувати її при розрахунку щомісячного довічного грошового утримання судді.

В ч. 2 ст. 122 КАСУ визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Із матеріалів справи вбачається, що предметом оскарження є відмова відповідача у перерахуванні та виплаті ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з включенням суми матеріальної допомоги на оздоровлення, яка викладена у рішенні управління № 448 від 29.08.2017 року.

Враховуючи те, що про порушення своїх прав щодо здійснення перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці відповідно довідок Апеляційного суду Полтавської області з урахуванням допомоги на оздоровлення у розмірі посадового окладу, яка не була врахована при призначенні позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 16.09.2016 року, позивач дізнався у серпні 2017 року, про відмову в проведенні відповідного перерахунку відповідач повідомлений 20.09.2017 року, суд приходить до висновку, що з адміністративним позовом він звернувся до суду із дотриманням строку встановленого в ст. 99 КАС України в редакції, чинній на час пред'явлення позову до суду. Відповідно, твердження відповідача про пропуск позивачем строку звернення до суду з позовом, є безпідставними і такими, що не заслуговують на увагу.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5-12, 192-194, 241-246 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 (місце проживання - АДРЕСА_1, РНОКПП - НОМЕР_1) до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (місцезнаходження - вул. Дмитра Коряка, 3, м. Полтава, код ЄДРПОУ 40383789) про зобов'язання вчинити дії - задовольнити.

Зобов'язати Полтавське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області здійснити перерахунок та виплату в подальшому, з урахуванням раніше виплачених сум, ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з включенням суми матеріальної допомоги на оздоровлення згідно довідок Апеляційного суду Полтавської області від 18.08.2017 року № 06-29/348/35/2017 та від 18.08.2017 року № 06-29/349/36/2017 без обмеження його граничного розміру, починаючи з 16 вересня 2016 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області на користь ОСОБА_1 витрати на сплату судового збору в сумі 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного адміністративного суду протягом 30 днів з дня проголошення рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 12.02.2018 року.

Суддя Ленінського районного суду м. Полтави Є. В. Парахіна