Постанова № 72167797, 08.02.2018, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 654/255/17-ц Головуючий в І інстанції Францішко Ю. В. Провадження №22-ц/791/295/18 Доповідач: Воронцова Л. П.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«08» лютого 2018 року Апеляційний суд Херсонської області в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючогоВоронцової Л. П.суддів:Ігнатенко П. Я. Полікарпової О. М.за участю секретаряПісоцької Т. І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за позовом Компанії з обмеженою відповідальністю «Інтертрейд груп Ел. Ел. Сі.» до ОСОБА_6, Новофедорівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області, третя особа - прокурор Новокаховської місцевої прокуратури Херсонської області про визнання договору недійсним за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертрейд груп Ел. Ел. Сі» на рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 11 грудня 2017 року, ухваленого під головуванням судді Францішко Ю. В.,

В С Т А Н О В И В:

В лютому 2017 року Компанія з обмеженою відповідальністю «Інтертрейд груп Ел.Ел.Сі.» звернулася до суду з вище зазначеним позовом, уточненим неодноразово в ході розгляду справи, в обгрунтування якого посилалася на те, що 06 вересня 2005 року між нею та Новофедорівською селищною радою був укладений договір безоплатної передачі належного компанії майна - цілісного майнового комплеку очисних споруд. Від імені позивача даний правочин вчиняв та підписував ОСОБА_6 на підставі довіреності на представництво, виданої, ніби-то, компанією 30 серпня 2005 року, він же за актом приймання-передачі від 24 лютого 2006 року передав очисні споруди відповідачеві.

Рішенням Голопристанського районного суду від 30.09.2016 року, яке набрало законної сили, довіреність від 30 серпня 2005 року на представництво інтересів компанії на ім'я ОСОБА_6 при здійсненні безоплатної передачі сільській раді очисних споруд визнана недійсною. З цього часу компанія дізналася про своє порушене право.

Укладення спірної угоди стало можливим завдяки підробці листа Компанії від 17 травня 2005 року про згоду на безкоштовну передачу очисних споруд та рішення Компанії від 30 серпня 2005 року, що підтверджено висновком судової почеркознавчої експертизи.

Позивач зазначає, що відповідачі у юридичних відносинах з Компанією не перебували, і відчуження належного їй майна відбулося поза її волею.

Крім того, неправомірними діями відповідачів порушено публічний порядок вчинення угоди, оскільки вони переслідували корисну мету: ОСОБА_6 - отримання на пільгових умовах земельної ділянки на березі моря, а сільська рада - безкоштовного отримання нерухомого майна і доходу від нього. Доказом умислу відповідачів на вчинення незаконної угоди є договір від 04 липня 2006 року про безкоштовну передачу Новофедорівською сільською радою КОВ «Інтертрейд груп Ел.Ел.Сі.» очисних споруд і акт прийому -передачі від 07.07.2016року, у яких ОСОБА_6 діяв від імені позивача. Однак, сільська рада Компанію не повідомила про їх існування і продовжувала користуватися цим майном.

Позивач просив суд визнати недійсним договір безкоштовної передачі цілісного майнового комплексу - очисних споруд, який розташований в с.Залізний порт Голопристанського району від 06 вересня 2005 року, укладений між фізичною особою ОСОБА_6 від імені Компанії з Новофедорівською сільською радою Голопристанського району у зв'язку з його нікчемністю; скасувати державну реєстрацію права власності Новофедорівської сільської ради на нерухоме майно- очисні споруди; зобов'язати Новофедорівську сільську раду повернути Компанії за актом очисні споруди; стягнути з відповідачів понесені ним судові витрати.

Рішенням Голопристанського районного суду від 11 грудня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі на рішення суду Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтертрейд груп Ел.Ел.Сі.», посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, а саме не взяття судом до уваги того факту, що про своє порушене право і про особу, яка його порушила Компанія дізналася від дня набрання 22 грудня 2016 року законної сили рішення суду, яким було визнано недійсною довіреність від 30 серпня 2005 року, безпідставне посилання суду на рішення Компанії від 30 серпня 2005 року про передачу очисних споруд, як на доказ наявності волі Компанії на передачу очисних споруд та від якого рахується обізнаність Компанії про порушене право, оскільки дане рішення є підробленим, порушення судом норм матеріального і процесуального права, яке виразилося у неврахуванні того, що до спірних правовідносин позовна давність не може бути застосована та необґрунтованій відмові суду у прийнятті доказів у зв'язку з відсутністю оригіналів цих документів і у витребуванні оригіналів документів. Позивач просив рішення суду скасувати, ухвалити нове, яким задовольнити його позовні вимоги про визнання правочину недійсним у зв'язку з його нікчемністю.

У відзиві на апеляційну скаргу представник Новофедорівської сільської ради Шкута О.О., посилаючись на те, що рішення суду є законним і обґрунтованим, винесеним з повним і всебічним дослідженням матеріалів справи та доказів просив її відхилити, рішення суду залишити без змін.

Справа розглядається Апеляційним судом Херсонської області, у межах територіальної юрисдикції якого перебуває місцевий суд, який ухвалив рішення, що оскаржується, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах, відповідно до вимог п.8ст.1Перехідних положень ЦПК України.

Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст.367 ЦПК України, колегія суддів вважає апеляційну скаргу підлягаючою задоволенню частково з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову Компанії з обмеженою відповідальністю «Інтертрейд груп Ел.Ел.Сі.», суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущено строк позовної давності для звернення з позовом до суду, про застосування якого відповідачем подано заяву та вважав відсутніми підстави для визнання поважними причини пропуску позивачем строку звернення з позовом до суду.

Колегія суддів частково погоджується з висновком суду з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, 06 вересня 2005 року Компанія з обмеженою відповідальністю «Інтертрейд груп Ел.Ел.Сі.» /відчужувач/ в особі ОСОБА_6, діючого на підставі доручення та Новофедорівська сільська рада /набувач/, уклали договір безоплатної передачі цілісого майнового комплексу - очисних споруд с. Залізний порт Голопристанського району Херсонської області. Відповідно до умов договору, на підставі рішення засновників КОВ "Інтертрейд груп Ел.Ел.Сі.» від 30 серпня 2005 року про безоплатну передачу очисних споруд с. Залізний порт у власність Новофедорівської сільської ради та рішення Новофедорівської сільської ради від 20 травня 2005 № 581, відчужувач безоплатно передає набувачу у власність майно - цілісний майновий комплекс очисних споруд с. Залізний порт./т.1 а.с.5/

Колегією суддів у судовому засіданні з'ясовано у представників позивача підстави позову, які зазначили, що оспорюваний правочин є недійсним, як такий, що укладений з використанням підроблених документів, таких як: довіреність від 30 серпня 2005 року та рішення засновників КОВ «Інтертрейд груп Ел.Ел.Сі.» від 30 серпня 2005 року , відсутністю повноважень у ОСОБА_6 на його укладення та передачу майна, і такі незаконні дії відповідачів були спрямовані на порушення публічного порядку.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

В роз'ясненнях, викладених Верховним судом України у постанові Пленуму від 06 листопада 2009 року «Про практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», щодо застосування ст.228 ЦК України /п.18/, зазначено, що перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений ст. 228 ЦК України:

1/ правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;

2/ правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні, соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами /ст.14 Конституції України/; правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватись вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Посилання позивача на те, що підставою укладання договору і передачі очисних споруд за актом від 24 лютого 2006 року була довіреність від 30 серпня 2005 року на представництво Компанії ОСОБА_6,яка рішенням суду, що набрало законної сили визнана недійсною є безпідставним, оскільки сам договір містить посилання на те, що від імені КОВ «Інтертрейд груп Єл.Єл.Сі.» діє ОСОБА_6 на підставі доручення, при цьому у договорі не зазначено, що вказане доручення датоване 30 серпня 2005 року; крім цього у розділі 1 Договору зазначено, що безоплатна передача очисних споруд у власність Новофедорівської сільської ради здійснюється на підставі рішення засновників КОВ «Інтертрейд груп Ел.Ел.Сі.» від 30 серпня 2005 року /т. 1 а. с. 5/.

Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України обставини встановлені рішенням суду у господарській, цивільній, або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Судові спори за позовами КОВ «Інтертрейд груп Ел.Ел.Сі.» щодо визнання недійсним договору від 06 вересня 2005 року про безоплатну передачу цілісного майнового комплексу - очисних споруд тривають з 2009 року при цьому Компанія в обгрунтування позовних вимог посилалася на відсутність повноважень у ОСОБА_6 на підписання вказаного договору та акту прийому-передачі очисних споруд від 21 квітня 2006 року. Рішеннями судів : Господарського суду Херсонської області від 25.02.2010 року, Запорізького апеляційного господарського суду від 01.06.2010 року, Вищого Господарського суду України від 09 грудня 2010 року у справі за позовом КОВ «Інтертрейд груп Ел.Ел.Сі.» до Новофедорівської сільської ради Голопристанського району про визнання недійсним рішення ради, визнання права власності на очисні споруди та рішеннями Господарського суду Херсонської області від 05 червня 2012 року, Одеського апеляційного господарського суду від 07 серпня 2012 року, Вищого господарського суду України від 06 лютого 2013 року у справі за позовом КОВ «Інтертрейд груп Ел.Ел.Сі.» до Новофедорівської сільської ради Голопристанського району про визнання недійсним договору суди встановили, що договір від 06 вересня 2005 року про безоплатну передачу майна - очисних споруд було укладено між КОВ «Інтертрейд груп Ел.Ел.Сі.» в особі ОСОБА_6 , діючого на підставі доручення і рішення засновників КОВ «Інтертрейд груп Ел.Ел.Сі.» від 30 серпня 2005 року та Новофедорівською сільською радою, і на виконання умов договору 21 квітня 2006 року сторонами підписано акт приймання-передачі нерухомого майна, за яким позивач в особі ОСОБА_6, що діяв на підставі довіреності від 30 травня 2005 року передав, а відповідач, в особі сільського голови, прийняв очисні споруди /а.с.167-178; 200-212 т.1/

Відповідно до приписів ч.3 ст.12, ч.1 ст81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом.

Колегія суддів вважає, що позивачем не доведено те, що передача за вище зазначеним договором очисних споруд Компанією сільській раді здійснено на підставі акту приймання - передачі нерухомого майна від 24 лютого 2006 року та вважає встановленим факт здійснення цієї передачі за актом від 21 квітня 2006 року /т. 1 а. с. 147/.

Колегія суддів вважає, що позивач не надав суду переконливі докази на підтвердження того, що оспорюваний ним договір та акт прийому-передачі майна були укладені його представником на підставі довіреності від 30 серпня 2005 року, яка визнана судом недійсною, як і докази про те, що рішення КОВ від 30 серпня 2005 року про безоплатну передачу очисних споруд є сфальсифікованим. Ні довіреність від 30 травня 2005 року, ні рішення КОВ від 30 серпня 2005 року про безоплатну передачу майна позивачем не оспорені та не визнані недійсними судом. Доводи апеляційної скарги Компанії про безпідставне посилання суду на довіреність від 30 травня 2005 року, як підставу повноважень ОСОБА_6 при передачі майна сільській раді підлягають відхиленню і тому, що вказана довіреність зазначена в акті прийому - передачі очисних споруд від 21 квітня 2006 року, тоді як підставою недійсності правочину, відповідно до приписів ч.1 ст.215 ЦК України є недодержання в момент вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені законом. Тому доводи апеляційної скарги позивача у зазначеній частині є необґрунтованими і підлягають відхиленню.

Посилання позивача на обставини, якими він обгрунтовує позовні вимоги про визнання договору нікчемним на підставі ст.228 ЦПК Украіни, на те, що ОСОБА_6 і Новофедорівська сільська рада переслідували при укладанні цієї угоди корисливі мотиви також є безпідставними, такими, що грунтуються на припущеннях позивача і не стверджені належними доказами.

Доводи апеляційної скарги Компанії про неврахування судом того факту, що при підготовці до здійснення незаконного відчуження очисних споруд відповідачами був підроблений підпис керівника Компанії на листі від 17 травня 2005 року,у якому висловлено намір передати сільській раді очисні споруди, та на підставі якого останньою прийнято рішення від 20 травня 2005 року №581 про прийняття та передачу очисних споруд КП «Світанок» є безпідставними і підлягають відхиленню, оскільки на вказаний лист відсутнє посилання в оспорюваному позивачем договорі, не надані суду докази, що саме він був підставою вчинення даного правочину та докази його фальсифікації .

Доводи апеляційної скарги Компанії про порушення судом процесуального закону - принципу рівності сторін та їх змагальності, відмови позивачу у прийнятті у якості доказів копій документів з підстав ненадання їх оригіналів та відмови у задоволенні клопотання про їх витребування підлягають відхиленню за безпідставністю, оскільки відповідачі зазначили, що вказані Компанією документи у них відсутні, вони заперечують їх існування, а ОСОБА_6 - свої підписи на них. Крім того, слід зазначити, що позивач, починаючи оспорювання вказаного договору з 2009 року, вперше вказав на їх існування та послався на них. Копія рішення КОВ від 30 серпня 2005 року про передачу очисних споруд сільській раді в оренду на 8 років, як і копії договору від 04 липня 2006 року про повернення очисних споруд від сільської ради Компанії та акт прийому -передачі від 07 липня 2006 року не відносяться до предмету спору і правового значення у даній справі не мають.

Таким чином, колегія суддів вважає, що позивач не надав суду належні, допустимі і достовірні докази, які б давали підстави для визнання оспорюваного ним договору від 06 вересня 2005 року про безоплатну передачу очисних споруд недійсним.

У своїй постанові від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення» Пленум Верховного Суду України роз'яснив, що встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.

Оскільки колегія суддів дійшла висновку, що позов не доведений, у його задоволенні слід відмовити за необгрунтованістю, а не у зв'язку з пропуском строку для звернення з позовом до суду, як вважав суд першої інстанції.

З огляду на зазначене, рішення суду підлягає скасуванню, ухвалення нового про відмову у позові за необгрунтованістю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.367, 374, 376 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Компанії «Інтертрейд груп Ел.Ел.Сі.» задовольнити частково.

Рішення Голопристанського районного суду скасувати, ухвалити нове.

У задоволенні позову Компанії «Інтертрейд груп Ел.Ел.Сі.» до ОСОБА_8, Новофедорівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області про визнання договору недійсним відмовити у зв'язку з його необгрунтованістю.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку у тридцяти денний строк шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до касаційного суду - Верховного суду .

Головуючий підписЛ. П. ВоронцоваСудді: підпис підписП. Я. Ігнатенко О. М. Полікарпова

Повний текст рішення складено 12 лютого 2018 року.

З оригіналом згідно: Копія постанови оформлена 12 лютого 2018 року Постанова набрало законної сили 08 лютого 2018 року

Суддя Секретар судового засідання Л. П. Воронцова Т. І. Пісоцька