Вирок № 72166836, 06.02.2018, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.02.2018 Справа №607/11086/17

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого Ломакіна В.Є.,

за участю секретаря Кісіль Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в м. Тернополі кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017210010002291 від 10 липня 2017 року про обвинувачення:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Тайкури Рівненського району Рівненської області, громадянина України, з повною середньою освітою, у цивільному шлюбі, на утриманні малолітня дитина, непрацюючого, без реєстрації, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:

-28.02.2012 року Бучацьким районним судом Тернопільської області за ч.2 ст.186, ч.3 ст.185, ч.2 ст.190 КК України із призначенням покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 11 місяців,

у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.297, ч.2 ст.185 КК України, за участю сторін кримінального провадження: прокурора Галаса Н.В., обвинуваченого ОСОБА_1 його захисника Пономаренка І.А.,-

В С Т А Н О В И В:

08 липня 2017 року, о 00 годин 05 хвилин у ОСОБА_1, який перебував на Микулинецькому кладовищі в м. Тернополі у секторі №33, що являється окремим комплексом та спеціально відведеним місцем для почесного поховання, де похоронені бійці, які загинули в зоні проведення антитерористичної операції, виник злочинний умисел, направлений на здійснення виявлення неповаги до пам'яті покійних.

Реалізуючи свій злочинний умисел, 08 липня 2017 року, о 00 годин 05 хвилин ОСОБА_1, перебуваючи на території Микулинецького кладовища, що за адресою АДРЕСА_2 який є окремим комплексом та спеціально відведеним, місцем для почесного поховання, де похоронені бійці, які загинули в зоні проведення антитерористичної операції, нехтуючи громадською моральністю у сфері шанобливого ставлення до померлих та місць їх поховання, підійшов до могили, де похований чоловік ОСОБА_3 - ОСОБА_4 і таємно викрав із флагштоку полотно синьо-жовтого кольору, на якому нанесено зображення емблеми 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади, вартістю 450 грн.

В подальшому, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел ОСОБА_1 на території Микулинецького кладовища, що за адресою м. Тернопіль, вул. Микулинецька, 29, нехтуючи громадською моральністю у сфері шанобливого ставлення до померлих та місць їх поховання, підійшов до могили, де похований син ОСОБА_5 - ОСОБА_6 та викрав із флагштоку полотно синьо-зеленого кольору, на якому нанесено зображення емблеми 80-ї аеромобільної бригади, вартістю 450 грн.

Із викраденими речами обвинувачений ОСОБА_1 з місця злочину втік, чим спричинив потерпілим ОСОБА_5 та ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 900 грн.

Окрім цього, 15 липня 2017 року, о 20 годині у обвинуваченого ОСОБА_1, який перебував у приміщенні квартири АДРЕСА_3 виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний умисел, 16 липня 2017 року, о 20 годині ОСОБА_1, який раніше судимий за умисні корисливі злочини проти власності, судимість за які не знята та не погашена у встановленому законом порядку, перебуваючи в приміщенні квартири АДРЕСА_3 діючи умисно з корисливих мотивів і з метою незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає та його дії не будуть помічені сторонніми особами, таємно, з корисливих мотивів, викрав із блокнота ОСОБА_7, який знаходився під матрацом його ліжка, грошові кошти в сумі 6000 гривень.

Із викраденими грошовими коштами обвинувачений ОСОБА_1 вийшов із приміщення вказаної квартири, чим спричинив матеріальну шкоду потерпілому ОСОБА_7 на суму 6000 грн.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою винуватість у інкримінованих йому злочинах, передбачених ч.1 ст.297, ч.2 ст.185 КК України визнав повністю, підтвердивши усі обставини, які були зібрані під час досудового розслідування та викладені у обвинувальному акті. У вчиненому щиро розкаюється, обіцяє в подальшому злочинів не вчиняти.

Крім власного визнання вини, обвинувачений ОСОБА_1 повністю погодився зі всіма доказами у кримінальному провадженні, що були зібрані під час досудового розслідування і підтверджували його винуватість у вчиненні злочину, згідно обвинувального акта, відмовившись від їх дослідження під час судового розгляду.

З'ясувавши думку учасників судового провадження про визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження, суд визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, з'ясувавши правильність розуміння обвинуваченим зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності його позиції, а також роз'яснивши йому, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, суд вважає встановленим, що ОСОБА_1 вчинив незаконне заволодіння предметами, що знаходяться в іншому місці поховання та таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно і знаходить правильною кваліфікацію його дій за ч.1 ст.297, ч.2 ст.185 КК України.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд відповідно до вимог ст.ст.50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, особу винного його вік, стан здоров'я, майновий стан, моральні засади суспільства в частині поваги до померлих та місць їхнього поховання.

До обставин, які пом'якшують покарання, суд відносить щире каяття, визнання вини. Обставин, які обтяжують покарання, суд не вбачає.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання у межах установлених у санкціях ч.1 ст.297, ч.2 ст.185 КК України за сукупністю злочинів у виді арешту, оскільки саме такий вид покарання, на думку суду є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Підстав для застосування ст.ст.69, 75 КК України, суд не вбачає.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 відраховувати з моменту його затримання, тобто з 16 липня 2017 року, зарахувавши йому на підставі ч.1,ч.5 ст.72 КК України, у строк покарання попереднє ув'язнення з 16 липня 2017 року по 06 лютого 2018 року, включно, що становить 6 місяців 20 днів.

Запобіжний захід ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою - скасувати та звільнити ОСОБА_1 з-під варти в залі судового засідання.

У справі є процесуальні витрати за проведення дактилоскопічної експертизи №1.4-972/17 від 28.07.2017 р. в розмірі 618,50 грн., дактилоскопічної експертизи №1.4-1006/17 від 27.07.2017 р. в розмірі 618,50 грн., дактилоскопічної експертизи №1.4-941/17 від 18.07.2017 р. в розмірі 494,80 грн., а всього на загальну суму 1731,80 грн. (одна тисяча сімсот тридцять одна гривня вісімдесят копійок), які необхідно стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 в користь держави (УК у м. ТЕРНОПОЛІ /м. Тернопіль/ 24060300 р/р 31110115700002 в ГУ ДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012, код ЕДРПОУ 37977726).

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.373, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.297, ч.2 ст.185 КК України та призначити йому покарання:

за ч.1 ст.297 КК України у виді арешту на строк 5 (п'ять) місяців;

за ч.2 ст.185 КК України у виді арешту на строк 6 (шість) місяців.

Відповідно до вимог ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, передбачених ч.1 ст.297, ч.2 ст.185 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити покарання ОСОБА_1 у виді арешту на строк 6 (шість) місяців.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 відраховувати з моменту його затримання, тобто з 16 липня 2017 року, зарахувавши йому на підставі ч.1,ч.5 ст.72 КК України, у строк покарання попереднє ув'язнення з 16 липня 2017 року по 06 лютого 2018 року, включно.

Вважати покарання призначене за цим вироком ОСОБА_1 повністю відбутим.

Запобіжний захід ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою - скасувати та звільнити ОСОБА_1 з-під варти в залі судового засідання у зв'язку з фактичним відбуттям засудженим покарання, призначеного за цим вироком суду.

Стягнути з засудженого ОСОБА_1 процесуальні витрати за проведення дактилоскопічної експертизи №1.4-972/17 від 28.07.2017 р. в розмірі 618,50 грн., дактилоскопічної експертизи №1.4-1006/17 від 27.07.2017 р. в розмірі 618,50 грн., дактилоскопічної експертизи №1.4-941/17 від 18.07.2017 р. в розмірі 494,80 грн., а всього на загальну суму 1731,80 грн. (одна тисяча сімсот тридцять одна гривня вісімдесят копійок) в користь держави (УК у м. ТЕРНОПОЛІ /м. Тернопіль/ 24060300 р/р 31110115700002 в ГУ ДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012, код ЕДРПОУ 37977726).

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області, шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуючий суддяВ. Є. Ломакін