Постанова № 72165940, 08.02.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/585/18

Номер справи місцевого суду: 520/1347/17

Головуючий у першій інстанції Луняченко В. О.

Доповідач Заїкін А. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.02.2018 року м. Одеса

Справа № 520/1347/17

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Одеської області в складі:

- головуючого судді - Заїкіна А.П.,

- суддів: - Калараш А.А., Погорєлової С.О.,

за участю секретаря - Томашевської К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Приватбанк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Приватбанк» на рішення Київського районного суду м. Одеси, ухваленого під головуванням судді Луняченко В.О. об 11 годині 50 хвилин 11 квітня 2017 року в м. Одеса,

встановила:

У лютому 2017 р. публічне акціонерне товариство «Комерційний Банк «Приватбанк» (далі - Банк) звернулося до суду із вищезазначеним позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_4 заборгованість за укладеним з Банком кредитним договором б/н від 12.06.2008 року в загальному розмірі - 11 268,94 грн. та судові витрати у сумі - 1 600,00 грн..

Позовні вимоги Банк обґрунтовував тим, що відповідно до укладеного договору б/н від 12 червня 2008 року ОСОБА_4 отримала кредит у розмірі - 6 100,00 грн., у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі - 36 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами банку складає між ним та Банком договір, що підтверджується підписом у заяві.

Свої зобов'язання за договором та угодою Банк виконав у повному обсязі, а саме - надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором. Відповідач не виконала належним чином взяті на себе зобов'язання з погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, про що свідчить розрахунок заборгованості за договором. Станом на 31.12.2016 року виникла заборгованість у розмірі - 11 268,00 грн., яка складається з: - 4 905,60 грн. - заборгованість за кредитом; - 4 788,63 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом; - 800,00 грн. - заборгованість з комісії за користування кредитом; - 774,71 грн. - штраф, відповідно до п. 8.6 Умов та правил надання банківських послуг.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 11.04.2017 р. у задоволенні позову Банку відмовлено.

Банк в апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати. Ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог Банку у повному обсязі. Посилається на те, що рішення ухвалено судом першої інстанції при невідповідності висновків суду обставинам справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, вказує, що відповідачка не заперечувала укладення кредитного договору, частково визнала позовні вимоги Банку.

Представник апелянта у судовому засіданні підтримала викладені в апеляційній скарзі доводи та вимоги.

ОСОБА_4 письмових заперечень (відзив) на апеляційну скаргу не надала. У судове засідання не з'явилася. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлена належним чином. Причини неявки не повідомила. Заяв та клопотань не надала.

Згідно із ч. 2 ст. 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Відповідно до ч. ч. 2, 6 ст. 367 ЦПК України, чинного на час апеляційного перегляду рішення, суд апеляційної інстанції перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення учасників справи, які прийняли участь у судовому засіданні, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні рішення, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. ст. 3, 4, 10, 11, 60 ЦПК України, чинного на час ухвалення рішення судом першої інстанції, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 3) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити.

Рішення суду вказаним вимогам законодавства не відповідає.

Відмовляючи в задоволенні позову Банку в повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що не надано суду такої складової частини договору як пам'ятка клієнта. Не надано копії картки з датою її дії, доказів видачі нової картки (а. с. 30 - 31).

Колегія суддів вважає, що погодитися з такими висновками суду першої інстанції не можна. Цих висновків суд першої інстанції дійшов при невідповідності висновків суду обставинам справи, з порушенням норм матеріального (ст. ст. 11, 15, 237, 241, 509, 525, 526, 1054 ЦК України) та процесуального (ст. ст. 10, 11, 60, 179, 213 ЦПК України, чинного на час ухвалення рішення) права.

На підставі наявних у справі, наданих сторонами і досліджених судом доказів встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до укладеного договору б/н від 12 червня 2008 року (а. с. 8 - 14) ОСОБА_4 отримала кредит у розмірі - 6 100,00 грн., у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі - 36 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Відповідач не виконала належним чином взяті на себе зобов'язання з погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, про що свідчить розрахунок заборгованості за договором (а. с. 4 - 7). Станом на 31.12.2016 року розмір заборгованість становить - 11 268,00 грн.., яка складається з: - заборгованість за кредитом - 4 905,60 грн.; - заборгованість за процентами за користування кредитом - 4 788,63 грн.; - заборгованість з комісії за користування кредитом - 800,00 грн.; - штраф, відповідно до п. 8.6 Умов та правил надання банківських послуг - 774,71 грн..

У суді першої інстанції відповідачка визнала позов у розмірі - 6 000,00 грн., при цьому не обґрунтувала визнаний розмір боргу (а. с. 28).

Згідно наданого апеляційному суду витягу з єдиної клієнтської бази ПАТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_4 було видано універсальну картку № 5168755305517126, строк дії - 05/17, валюта - UAH.

Між сторонами по справі склалися правовідносини за кредитним договором.

За змістом ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори.

За правилами, передбаченими ст. ст. 509, 525, 526 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Оскільки беззаперечно встановлено укладення кредитного договору, отримання кредиту, не повернення позичальником кредиту, часткове визнання позову, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову в стягненні заборгованості.

Виходячи з вищевказаного, колегія суддів вважає, що доводи апелянта про те, що відповідачка не заперечувала укладення кредитного договору, частково визнала позовні вимоги Банку, обґрунтованими. Апеляційна скарга Банку підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374, п. п. 3, 4 ст. 376 ЦПК України, чинного на час перегляду рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги скасовує судове рішення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення при невідповідності висновків суду обставинам справи, з порушенням норм процесуального права або неправильного застосування норм матеріального права.

Оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, судом порушено норми процесуального права, неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню.

Необхідно ухвалити нове судове рішення про задоволення позову Банку.

Відповідно до ст. ст. 133, 141 ЦПК України необхідно стягнути з ОСОБА_4 на користь Банку судовий збір, сплачений останнім за подання позову та апеляційної скарги (а. с. 1, 38), у сумі - 3 360,00 грн. = 1 600,00 грн. + 1 760,00 грн..

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України колегія суддів,

постановила:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Приватбанк» - задовольнити.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 11 квітня 2017 року - скасувати. Ухвалити нове судове рішення.

Позов публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Приватбанк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, номер картки фізичної особи-платника податків - НОМЕР_1, на користь публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Приватбанк» (01001, м. Київ вул. Грушевського, 1д, ЄДРПОУ - 14360570) заборгованість за кредитним договором № б/н від 12 червня 2008 р. у загальному розмірі - 11 268(одинадцять тисяч двісті шістдесят вісім) грн. 00 коп., яка складається з: - заборгованість по кредиту в сумі - 4 905 (чотири тисячі дев'ятсот п'ять) грн. 60 коп.; - заборгованість за відсотками в сумі - 4 788 (чотири тисячі сімсот вісімдесят вісім) грн. 63 коп.; заборгованість за пенею та комісією - 800 (вісімсот) грн. 00 коп.; - штраф - 774 (сімсот сімдесят чотири) грн. 71 коп..

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, номер картки фізичної особи-платника податків - НОМЕР_1, на користь публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Приватбанк» (01001, м. Київ вул. Грушевського, 1д, ЄДРПОУ - 14360570) судовий збір у сумі - 3 360 (три тисячі триста шістдесят) грн. 00 коп..

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повна постанова складена 12 лютого 2018 року.

Головуючий суддя: А. П. Заїкін

Судді: А. А. Калараш

С. О. Погорєлова