Постанова № 72164488, 07.02.2018, Донецький апеляційний господарський суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.02.2018 справа № 908/1806/17

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого (судді-доповідача): суддів: ОСОБА_1, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , секретар судового засідання за участю представників сторін: від позивача: від відповідача: від третьої особи-1: від третьої особи-2: ОСОБА_4 не з’явився; не з’явився; не з’явився; не з’явився; розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Комунального підприємства "Наше місто" Запорізької міської ради, м. Запоріжжя; Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізьких міських електричних мереж, м. Запоріжжя на рішення Господарського суду Запорізької області від20.11.2017 (підписано 27.11.2017)у справі№ 908/1806/17 (суддя Смірнов О.Г.) за позовомПАТ "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізьких міських електричних мереж до за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачаКомунальне підприємство "Наше місто" Запорізької міської ради 1.Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку "Оптиміст-25", м. Запоріжжя; 2.Комунального підприємства електромереж зовнішнього освітлення "Запоріжміськсвітло", м. Запоріжжя простягнення 61 314,94 грнВ С Т А Н О В И В:

У вересні 2017 року до господарського суду звернулось Публічне акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізьких міських електричних мереж, м. Запоріжжя (Позивач) із позовом до Комунального підприємства "Наше місто" Запорізької міської ради, м. Запоріжжя (Відповідач) про стягнення боргу за недовраховану електроенергію в сумі 61314,94 грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 24.10.2017 до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача було залучено Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку "Оптиміст-25", м. Запоріжжя (Третя особа-1) та Комунальне підприємство електромереж зовнішнього освітлення "Запоріжміськсвітло", м. Запоріжжя (Третя особа-2).

Рішенням господарського суду Запорізької області від 20.11.2017 позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з Відповідача на користь Позивача 42 310,90 грн. боргу за недовраховану електроенергію та 1 104,09 грн. судового збору. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Відповідач, не погодившись із рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог скарги заявник посилається на те, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального права та на підставі неповністю досліджених доказів.

Зокрема, Відповідач посилається на те, що протокол засідання комісії з розгляду актів про порушення ОСОБА_5 користування електричною енергією від 09.03.2017 він не отримував, у зв’язку з чим був позбавлений права на його оскарження.

Також заперечує факт вчинення ним правопорушення, вважаючи Третіх осіб належними відповідачами з підстав наявності доступу лише їх працівників до електрощитової будинку, а також посилаючись на наявність у Третьої особи-2 відповідальності за збереження та робочий стан обладнання, майна мереж, які нею обслуговуються на підставі договору № 03/2016/09 від 23.09.2016.

Крім того, Відповідач зауважує, що для розрахунку недоврахованої електричної енергії необхідно було застосувати тарифи на електроенергію, що відпускається населенню, затвердженими Постановою НКРЕКП від 26.02.2015 № 220.

Позивач, також не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з Відповідача на користь Позивача 19 004,04 грн., задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування вимог скарги Позивач посилається на те, що в цій частині рішення є необґрунтованим, безпідставним та таким, що прийнято з порушенням норм матеріального права, оскільки судом першої інстанції проігноровано додаток № 5 (стовбець 13 таблиці) до Договору про постачання електричної енергії від 01.09.2016 за № 13758, в якому Відповідачем було визначено кількість робочих днів у тижні – 7. Позивач вважав, що розрахунок не може бути здійснений за виключенням вихідних днів, оскільки саме електроустановка споживає електричну енергію і у вихідні дні також, у зв’язку з чим відсутні підстави для зменшення розрахунку на кількість днів.

Відповідач та Треті особи відзиву на апеляційні скарги не надали.

Треті особи в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про час і місце слухання справи були повідомлені належним чином.

Представник Позивача в судовому засіданні 29.01.2018, яке за клопотанням останнього проводилось в режимі відеоконференції, підтримав доводи апеляційної скарги, надав пояснення аналогійні, викладеним в апеляційній скарзі.

Після заслуховування пояснення представника Позивача та закінчення дослідження матеріалів справи, судовою колегією було оголошено перерву до 07.02.2018.

Про технічні причини неможливості проведення судового засідання 07.02.2018 року в режимі відеоконференції Позивача було додатково повідомлено листом.

Відповідач в судове засідання не з’явився, але через канцелярію суду надав клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку із знаходженням уповноваженого представника у щорічній відпустці.

Від Позивача через канцелярію суду також надійшло клопотання про відкладення розгляду справи для надання додаткових пояснень.

Судова колегія відмовила у задоволенні вказаних клопотань сторін у зв’язку з обмеженим процесуальним строком розгляду справи та вважає за можливе закінчити розгляд справи в судовому засіданні 07.02.2018 року у відсутності учасників справи, що не скористались своїм правом на участь в судовому засіданні апеляційної інстанції.

Заслухавши пояснення представника Позивача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Позивача задоволенню не підлягає, а апеляційна скарга Відповідача підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та сторонами не оспорюється наявність наступних обставин справи:

- факт укладення між сторонами 01.09.2016 договору про постачання електричної енергії № 13758 (далі - Договір), за змістом п. 1 якого Позивач продає електричну енергію Відповідачу для забезпечення потреб електроустановок останнього з приєднаною потужністю, зазначеною у Додатку № 1 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу", а Відповідач оплачує Позивачу вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору. Точки продажу електричної енергії визначаються додатком № 2 "Точки продажу електричної енергії споживачу".

- виявлення 23.01.2017 працівниками Позивача факту безоблікового підключення електроустановки кіоску "Гаряча випічка" до електромереж будинку № 25-а в м. Запоріжжя по вул. Сталеварів, без порушення схеми обліку, внаслідок чого останніми складений акт про порушення № 001721 від 23.01.2017 року, що не був підписаний Відповідачем (а.с. 22, т. 1);

- нарахування Відповідачу обсягу недоврахованої електричної енергії рішенням комісії Позивача з розгляду актів про порушення правил користування електричною енергією на підставі вищенаведеного акту (з урахуванням акту обстеження від 01.03.2017) згідно до вимог Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 N 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за N 782/12656 (далі – Методика) за період з 01.09.2016 по 23.01.2017 в розмірі 26873 кВт.г., виходячи з 12 часової роботи електроустановок Відповідача, вартістю 61 314,94 грн., що оформлено протоколом від 09.03.2017 (а.с. 32, т. 1).

Задовольняючі позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з мотивів доведеності факту порушення Відповідачем ОСОБА_5 користування електричною енергію у житловому будинку № 25-а по вул. Сталеварів в м. Запоріжжя, який знаходиться у господарському віданні останнього, та підтвердженості наявними в матеріалах справи актом про порушення та протоколом засідання комісії з розгляду вказаного акта від 09.03.2017.

Доводи Відповідача щодо відсутності законних підстав до покладення на нього обов’язків по сплаті вищенаведеної вартості обсягу необлікованої електричної енергії, суд відхилив з посиланням на доведеність з боку Позивача факту порушення ОСОБА_5 у будинку, що знаходиться у господарському віданні Відповідача, а також відсутність доказів оплати зазначеного обсягу недоврахованої електроенергії, а також зауважив на відсутності оскарження в судовому порядку самого рішення комісії Позивача, як оперативно-господарської санкції.

Разом з тим, суд зменшив до 42 310,90 грн. суму боргу за недовраховану електроенергію, шляхом перерахунку із застосуванням обмеженого часу фактичного робочого часу підприємства Відповідача, проти чого заперечив Позивач, виклавши свою незгоду у власній апеляційній скарзі.

Судова колегія погоджується з доводами суду першої інстанції щодо визначення кола правового регулювання спірних відносин, що охоплює норми Договору, Господарського та Цивільного Кодексів, а також діючого на момент виявлення порушення та застосування спірної санкції законодавства у сфері електроенергетики, зокрема, Закону України "Про електроенергетику" та ОСОБА_5 користування електричною енергією користування електричною енергією затверджених постановою НКРЕ № 28 від 31.07.1996 в редакції, що діяла на момент проведення перевірки (далі – ОСОБА_5).

Разом з тим, судова колегія вважає, що судом першої інстанції невірно застосовані вищенаведені норми права при розгляді справи, за наступних підстав.

Згідно до вимог п.2.1 Договору, під час виконання його умов, а також при вирішенні всіх питань, що обумовлені цим Договором, сторони зобов’язались керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією.

За змістом п.п.7.4, 7.5 Договору, розрахунки за активну електричну енергію здійснюються згідно додатка № 4 "Порядок розрахунків за активну електричну енергію" з урахуванням умов додатка № 7 "Порядок визначення вартості мінімального обсягу електричної енергії в точці обліку". Розрахунки за послуги з компенсації перетікання реактивної електроенергії обумовлюються додатком № 6 "Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії".

Порядок зняття показів розрахункових приладів обліку та відомості про точки розрахункового обліку Відповідача та субспоживачів наведені в додатку № 5 "Графік зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії" і в додатку № 6.1 "Перелік точок розрахункового обліку реактивної електричної енергії ".

Аналогічні вимоги містяться в п.6.1 ОСОБА_5, що передбачає визначення обсягів електричної енергії, які підлягають оплаті, виключно до даних розрахункового обліку електричної енергії за винятком випадків, передбачених цими Правилами.

Вимагаючи стягнути спірну суму за період з 01.09.2016 по 23.01.2017, не за даними такого обліку, а розрахованих за Методикою, Позивач посилається на п.п. 6.41-6.43 ОСОБА_5, стверджуючи про виявлення у Відповідача порушення п.п. 3.1, 3.2 ОСОБА_5, у вигляді підключення до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника, електроустановки поза розрахунковим засобом обліку електричної енергії без порушення схеми обліку, у якості доказів чого надає вищенаведений акт про порушення, а також додатковий акт від 01.03.2017 (а.с. 24, т. 1), який являє собою фактичну схему електроустановок за місцем порушення.

Інших доказів спірного порушення Позивачем не надано.

Згідно до вимог п.6.40 ОСОБА_5, у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 N 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за N 782/12656.

Змістом п.4.2.3 Договору, Відповідач сплачує Позивачу вартість недорахованої електричної енергії, розраховану виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 14.10.2010 № 1338, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 № 1417/18712, за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням (далі – Методика), у разі таких дій Відповідача:

- самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії;

- пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку;

- споживання електроенергії поза засобами обліку;

- інших умов, визначених Методикою.

Відповідно до п. 6.41 ОСОБА_5, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих ОСОБА_5 або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень.

В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих ОСОБА_5 та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.

За змістом п.п. 6.42, 6.43, на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Кошти за недовраховану електричну енергію перераховуються споживачем на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії за регульованим тарифом або поточний рахунок постачальника електричної енергії за нерегульованим тарифом. Споживач має оплатити розрахункові документи за недовраховану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка.

Як вбачається з доводів Позивача в позовній заяві, пояснень протягом розгляду справи в обох інстанціях, він вважає саме наявність факту безоблікового приєднання спірної електроустановки в межах відповідальності Відповідача - порушенням ОСОБА_5 з боку останнього. У відзиві на апеляційну скаргу (а.с. 3, т. 2) Позивач визначає таке порушення як протиправне надання доступу іншим особам (субспоживачам) до електрощитової будинку, пломб та лічильника.

При цьому самого додатку № 9 "Акт розмежування балансової належності електроустановок та експлуатаційної відповідальності сторін" (п. 9.2 Договору), Позивачем суду не надано.

За змістом п.п. 3.1. 3.6 ОСОБА_5 (порушення яких інкримінується Відповідачу за змістом акту про порушення), електроустановки споживачів мають бути забезпечені необхідними розрахунковими засобами обліку електричної енергії для розрахунків за спожиту електричну енергію, технічними засобами контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, а також (за бажанням споживача) засобами вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії.

Підключення електроустановки споживача, яка не забезпечена розрахунковими засобами (засобом) обліку електричної енергії, забороняється, за винятком випадків, передбачених розділом 6 цих ОСОБА_5.

При цьому будь-якого порушення засобу обліку, що був встановлений на спірному об’єкті за Договором між сторонами, чи пломб, якими він опломбований – актом про порушення не встановлено, проте електроустановка, яка підключена самовільно, розташована за межами будинку, тобто за межами узгодженої схеми електропостачання (а.с. 40, т. 1) за Договором – окремо стоячий кіоск "Гаряча випічка", який на додатковій схемі від 01.03.2017 має окреме приєднання, шафу обліку та прилад обліку електричної енергії (а.с. 24, т. 1).

Отже факту порушення вимог ОСОБА_5 та Договору щодо збереження цілісності розрахункового засобу та пломб за спірною адресою не встановлено, тому доводи Позивача щодо невиконання вимог ОСОБА_5 Відповідачем – є безпідставними та не можуть слугувати обґрунтуванням позову.

Оскільки виявлена Позивачем безобліково приєднана електроустановка знаходиться в іншому, ніж приміщення житлового будинку, мережі якого перебувають в зоні господарського відання Відповідача – приміщенні-кіоску "Гаряча випічка", що не оспорюється сторонами та підтверджується змістом наданих самим Позивачем схем (а.с. 23, 24 т. 1), належність якої Відповідачу не підтверджена та останнім ніколи не визнавалась, є безпідставним вважати, що саме Відповідач є особою, що має відшкодовувати Позивачу вартість недоврахованої внаслідок самовільного безоблікового підключення та споживання електричної енергії невстановленого в межах даної господарської справи володільця або власника цієї установки.

Відповідно до вимог п. 3.31 ОСОБА_5, розрахунковий засіб обліку електричної енергії має бути опломбований на кріпленні кожуха лічильника пломбою з тавром центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері технічного регулювання, а на затискній кришці - пломбою електропередавальної організації.

Пломби з тавром електропередавальної організації мають бути встановлені також на пристроях, що закривають первинні і вторинні кола живлення засобу обліку, приводи і кнопки управління комутаційних апаратів та кришки автоматів, встановлених у цих колах, двері комірок трансформаторів напруги, кришки на зборках і колодках затискачів, випробувальних блоках, лінії зв'язку автоматизованих систем обліку та всі інші пристрої і місця, що унеможливлюють доступ до струмоведучих частин схеми обліку.

Підготовка місць для опломбування здійснюється власником електроустановки згідно з переліком, наданим електропередавальною організацією. Перелік місць пломбування може бути розширений за обґрунтованою пропозицією однієї із сторін.

У зазначених місцях можуть бути встановлені пломби інших заінтересованих сторін.

При цьому під терміном "засіб обліку" в розумінні п. 1.2 ОСОБА_5 передбачається не тільки сам лічильник, а і засоби вимірювальної техніки, у тому числі лічильники, трансформатори струму та напруги, кола обліку, які використовуються для визначення обсягу електричної енергії та величини споживання електричної потужності.

Отже, залишаючи в загальнодоступному місці (електрощитовій житлового багатоквартирного будинку) неопломбований доступ до струмоведучих частин обліку (акт пломбування від 10.03.2016 (а.с. 171, т. 1), до яких і було здійснено спірне підключення, Позивач не тільки порушив вищенаведені вимог ОСОБА_5, а й свідомо допустив можливість доступу невстановленого кола осіб до вчинення правопорушення у вигляді безоблікового споживання електричної енергії з власних джерел (хоча і за місцем підключення до мереж Відповідача). Відповідальної особи за схоронність та цілісність місця приєднання не було встановлено, оскільки такий доступ не було опломбовано.

Наявність меж експлуатаційної відповідальності (балансової належності) в місці приєднання є підставою до покладення на відповідну особу лише обов’язку відновлення технічного стану мереж. Проте покладення відповідальності у вигляді обов’язку сплатити вартість недоврахованої електричної енергії внаслідок такого підключення саме на володільця цих мереж при відсутності інших ознак передбаченого в п. 6.40 ОСОБА_5 та Методики порушення – не засновано на законі та не передбачено будь-якими нормами в сфері електроенергетики.

Отже Відповідач не є споживачем, що самовільно підключився до мереж Позивача поза засобом обліку та безобліково споживав електричну енергію, обсяг та вартість якої визначено на підставі Методики та заявлено до стягнення Позивачем.

Навпаки, вимогами Постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.2006 № 122 передбачений Порядок визначення розміру і відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок викрадення електричної енергії (далі – Порядок), що розповсюджується на всіх споживачів електричної енергії – суб’єктів господарської діяльності та фізичних осіб, що використовують електричну енергію для власних потреб.

Згідно п. 4 Порядку, обсяг електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, визначається за величиною розрахункового споживання електричної енергії протягом періоду порушення на підставі акта виявлених порушень, складеного відповідно до методики визначення обсягу та вартості не облікованої електричної енергії, затвердженої НКРЕ.

Доводи Позивача, що саме з відома Відповідача невідомий споживач (володілець кіоску "Гаряча випічка") підключився безобліково до мереж останнього базуються лише на припущеннях та не мають будь-якої підстави. Оскільки виходячи зі специфіки об’єкту як багатоквартирного житлового будинку, всі його допоміжні приміщення знаходяться у володінні Третьої особи-1 (сумісної власності жильців), а електромережі обслуговуються Третьою особою-2 за договором про надання послуг з технічного обслуговування.

Крім того, Відповідач не займає спірне приміщення будинку, а є балансоутримувачем та обслуговуючим житлово-комунальним підприємством, переліком діяльності якого охоплюється комплексне обслуговування об’єктів, діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщування (а.с.55), до сфери діяльності Відповідача виробництво хліба та хлібобулочних виробів (гаряча випічка) не входить.

Проте Позивач, виявивши факт самовільного безоблікового підключення електроустановок окремого кіоску "Гаряча випічка", всупереч вимог п.п. 6.40, 6.41 ОСОБА_5, вимог Постанови КМУ від 08.02.2006 № 122, свідомо не вжив жодних заходів до встановлення та притягнення до відповідальності того споживача, електроустановки якого безобліково і самовільно підключені до енергоспоживання, безпідставно обмежившись складанням акту про порушення відносно Відповідача.

Доводи суду першої інстанції, що Відповідач не оскаржував рішення комісії Позивача в судовому порядку та погодився з ним судова колегія вважає безпідставними, оскільки таке оскарження є не обов’язком, а правом Відповідача, відсутність факту використання такого права не робить безспірним право Позивача вимагати стягнення з Відповідача нарахованої на підставі такого рішення суми.

Дійсно, згідно до позиції Верховного суду України, що викладена ним в Постанові від 04.04.2011 по справі № 2-24/912-2010, рішення комісії енергопостачальника, що прийнято внаслідок розгляду акту про порушення ОСОБА_5 користування електричною енергією в порядку п. 6.42 ОСОБА_5 має ознаки оперативно-господарської санкції, проте визначення "недорахована електрична енергія", вартість якої є предметом позову у даній справі, викладена в п. 1.2 ОСОБА_5 як "обсяг електричної енергії, використаного споживачем або переданого транзитом, але не врахованого розрахунковими засобами обліку або врахованого неправильно". Також за змістом п. 6.43 ОСОБА_5 кошти мають сплачуватись на рахунок зі спеціальним режимом використання.

Отже у разі виявлення такого правопорушення у вигляді самовільного безоблікового підключення до електромереж з метою споживання електричної енергії, Позивач, як енергопостачальник, зобов’язаний нарахувати відповідній особі вартість обсягу недорахованої електричної енергії згідно до вимог ОСОБА_5 (Постанови КМУ від 08.02.2006 № 122) та Методики, а не на власний розсуд.

При цьому жодної законної підстави до покладення на Відповідача обов’язку сплатити вартість такого обсягу в ході перегляду в суді апеляційної інстанції – не встановлено.

За таких підстав суд першої інстанції, не дослідивши самих підстав до стягнення, які передбачені нормами п. 6.40 ОСОБА_5, Постанови КМУ від 08.02.2006 № 122, п. 4.2.3 Договору, вдався до дослідження відповідності самого розрахунку вимогам Методики, що призвело до помилкового висновку про покладення на Відповідача обов’язку сплатити спірну суму, що не базується на вимогах закону та Договору.

Оскільки при розгляді справи в суді апеляційної інстанції не встановлено самого факту порушення ОСОБА_5 Відповідачем, яка може слугувати підставою для нарахування спірної суми недоврахованої енергії, то і перевірка висновку суду першої інстанції щодо вірності самого розрахунку спірної суми є недоцільною та не має правового сенсу.

За вищенаведених підстав позовні вимоги про стягнення з Відповідача на користь Позивача боргу за недовраховану електроенергію в сумі 61 314,94 грн. – задоволенню не підлягають.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог п.п. 2, 4 ч. 1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Запорізької області від 20.11.2017 у справі № 908/1806/17 слід скасувати через недоведеність обставин, що мають значення для справи, а також порушення вищенаведених норм матеріального права.

По справі слід прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізьких міських електричних мереж, м. Запоріжжя до Комунального підприємства "Наше місто" Запорізької міської ради, м. Запоріжжя про стягнення боргу за недовраховану електроенергію в сумі 61 314,94 грн. – відмовити.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за подання позовної заяви та апеляційної скарги слід покласти на Позивача, стягнувши з останнього на користь Відповідача судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 1 760,00 грн.

Керуючись ст.ст. 270, 275, 277, 282 Господарського процесуального кодексу України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізьких міських електричних мереж, м. Запоріжжя залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Наше місто" Запорізької міської ради, м. Запоріжжя задовольнити.

Рішення господарського суду Запорізької області від 20.11.2017 у справі № 908/1806/17 – скасувати.

Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізьких міських електричних мереж, м. Запоріжжя до Комунального підприємства "Наше місто" Запорізької міської ради, м. Запоріжжя про стягнення боргу за недовраховану електроенергію в сумі 61314,94 грн. – відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізьких міських електричних мереж (69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, буд. 25, код ЄДРПОУ 00130926) на користь Комунального підприємства "Наше місто" Запорізької міської ради (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, буд. 29-А, код ЄДРПОУ 40545596) судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 1 760,00 грн.

Зобов'язати господарський суд Запорізької області видати відповідний наказ.

Постанову може бути оскаржено до Верховного Суду у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня проголошення судового рішення або складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено та підписано 12.02.2018.

Головуючий (суддя-доповідач) О.В. Стойка

Судді: О.О. Радіонова

ОСОБА_3