Постанова № 72164442, 05.02.2018, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.02.2018 року Справа № 904/7552/17

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чимбар Л.О. (доповідач)

Судді: Антонік С.Г., Березкіна О.В.,

Секретар судового засідання Манчік О.О.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність №б\н від 15.06.2017 р., представник;

від відповідача: ОСОБА_2, посвідчення №1567/10 від 25.03.1999 р., адвокат;

від відповідача: ОСОБА_3, наказ №1-К від 02.03.2015 р., голова;

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча Компанія "ДомКом Нікополь" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.10.2017 у справі № 904/7552/17 (суддя Воронько В.Д.), повний текст рішення складено 17.10.2017р.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча Компанія "ДомКом Нікополь", м. Нікополь Дніпропетровської області

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Орбіта-20", м. Нікополь Дніпропетровської області

про стягнення 12237,59 грн

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Керуюча Компанія "ДомКом Нікополь" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Орбіта-20" про стягнення боргу з відшкодування вартості спожитої електроенергії в сумі 8771,76 грн та 1865,83 грн пені.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 10.10.2017р. по справі №904/7552/17 в задоволені позову відмовлено повністю.

Вказане рішення мотивоване суперечливістю наданих позивачем доказів, відсутністю документів, які б давали можливість достовірно встановити кількість наданих відповідачу послуг саме за період дії договору, тобто позивачем не доведено суду порушення договірних зобов'язань з боку відповідача та наявність обставин, пов’язаних з виникненням у відповідача зобов'язань щодо сплати заявленої до стягнення суми заборгованості.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, позивач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права, просив рішення скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Скаржник в апеляційній скарзі посилається на те, що господарський суд необгрунтовано відмовив в задоволені позову, оскільки неповно з’ясував обставини справи, а саме: за весь період дії договору позивачем згідно актів приймання-передачі наданих послуг було надано відповідачу послуги на загальну суму 12215,85грн., тоді якперіод відповідачем за надані послуги було сплачено частково, в сумі 3844,09грн., таким чином, відповідачем залишились не оплачені надані позивачем послуги на суму 8371,76грн.

Крім того, скаржник зазначив, що висновок суду про відсутність актів зняття показань лічильника не відповідають обставинам справи.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу просив рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

У судовому засіданні 05.02.2018р. було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, вислухавши пояснення позивача та відпповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення господарського суду у даній справі в повному обсязі, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.12.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Керуюча Компанія "ДомКом Нікополь" та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Орбіта-20" (споживач) був укладений договір № 181 "Про відшкодування витрат за електроенергію".

Згідно п. 1.1. договору позивач па підставі договору № 991 від 30.12.2014 про постачання електричної енергії, укладеного ним з ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго", зобов'язується сплачувати вартість спожитої електроенергії для освітлення місць загального користування для житлових будинків, які знаходяться на обслуговувані у відповідача, а останній відшкодовує позивачу вказані витрати, а також витрати, пов'язані із щомісячним зняттям показників лічильника(ків) та перевірки мереж (чотири рази на рік), відповідно наданих позивачем рахунків.

Згідно п.2.1.1. договору відповідач зобов'язаний протягом двох робочих днів оплачувати отримані рахунки на відшкодування витрат.

Пунктом 3.1. договору визначено, що приймання-передача виконаних робіт оформлюється актом приймання-передачі виконаних робіт.

Відповідно до п. 3.3. договору споживач має підписати акт приймання-передачі виконаних робіт протягом трьох календарних днів з дня його отримання, після чого повернути підприємству другий примірник підписаного акту або мотивовану відмову від його підписання з зазначенням обгрунтованих заперечень по якості та кількості виконаних робіт, їх невідповідності умовам цього договору.

Згідно п.3.5 договору у разі необгрунтованої відмови споживача від підписання акту приймання-передачі виконаних робіт, або у разі відмови від його прийняття, або невиконання п. 3.3 цього договору, сторони домовились, що роботи, зазначені в такому акті, вважатимуться прийнятими.

Посилаючись на те, що станом на 13.04.2017 споживачем зобов'язання за договором в повному обсязі не виконано, внаслідок чого у відповідача виник борг в розмірі 8771,76 грн, позивач звернувся з позовом до суду.

Крім суми основного боргу позивач просив стягнути з відповідача 1865,83 грн пені.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно положень статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Пунктом 2.2.2. спірного договору передбачене, що після надання ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» відповідного рахунку, позивач зобов’язаний один раз на місяць надавати відповідачу рахунок та актів виконаних робіт із зазначенням вартості послуг та копії документів, що підтверджують обсяги та вартість спожитої електричної енергії, що підлягає відшкодуванню.

Разом з тим, на час укладення договору між сторонами позивачем не були зняті показники лічильника.

В копії договору, наданого позивачем до позовної заяви, показники лічильника дописані ручкою від руки, а не друкованим текстом, а тому вказані показники не можуть бути підставою для нарахування плати за спожиту електроенергію, крім того, в оригіналі договору дата зняття показників не відповідає даті, яка вказана в копії договору (а.с.9).

Враховуючи наведене, апеляційний суд для розрахунку обсягів використаної електроенергії за спірний період та розрахунку заборгованості користується наданими сторонами актами виконаних робіт та актами ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» кількість використаної електроенергії.

В акті звірки взаєморозрахунків від 15.09.2017р. (а.с.120) відповідачем вказано, що ним використано 4346кВт, за які було сплачено в повному обсязі.

Згідно акту контрольного зняття показів розрахункового лічильника, складеного ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» станом на 21.01.2016р. за адресою: м.Нікополь, вул.Гагаріна, 20 покази лічильника становлять 026314,1кВт (а.с.106).

Згідно акту технічної перевірки лічильника відповідача від 19.05.2016р., складеного ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго», показники лічильника становлять 031668,8кВт.

Таким чином, за вказаний період відповідачем було фактично спожито 5354,7кВт.: 031668,8кВт – 026314,1кВт.

Позивачем та відповідачем були підписані акти виконаних робіт (відшкодування витрат за електроенергію) (а.с.60, 63, 67), згідно яких обсяг електроенергії, за яку відповідач сплатив становить 4346кВт.

Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що відповідачем залишились не сплачені 978,7кВт (5353,7кВт-4346кВт).

Як вбачається з рахунків-розшифровок ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго», вартість 1кВт електроенергії становить 0,99грн. з ПДВ.

Матеріалами справи підтверджується, що в період з 26.01.2016р. по 24.04.2017р. відповідачем було перераховано платіжними дорученнями на користь позивача за спожиту електроенергію (а.с.58, 61, 64, 65, 68, 69) 4082,57грн. (1037,50грн. +1037,50грн.+ 620грн. + 300грн. + 400грн.).

Тобто, несплаченою залишилась сума 968,91грн. (978,7кВт * 0,99грн.), яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Наведене вище спростовує доводи суду першої інстанції, викладені в оскаржуваному рішенні, щодо можливості достовірно встановити кількість наданих відповідачу послуг саме за період дії договору.

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою повязано його початок.

Позивач, крім суми основного боргу, просив стягнути з відповідача пеню в розмірі 1865,83грн.

Колегією суддів перераховано суму пені з урахуванням конкретних обставин даної справи за період з 06.06.2016р. по 06.01.2017р., з урахуванням того, що 400,00грн. заборгованості були сплачені лише в квітні 2017р., а тому їх необхідно врахувати в суму простроченого зобов’язання.

Таким чином, розмір пені необхідно обраховувати виходячи з суми боргу 1377,70грн. (968,91грн. +400грн.).

Внаслідок перерахунку сума пені, яка підлягає стягненню, становить 259,38грн.

Таким чином, апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення господарського суду підлягає скасуванню частково, з прийняттям нового рішення про стягнення з відповідача на користь позивача 968,91грн. основного боргу, 259,38грн. пені.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України за подачу позову до господарського суду та за подачу апеляційної скарги підлягають стягненню з відповідача частково відповідно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 275, 277, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча Компанія "ДомКом Нікополь" задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.10.2017 у справі №904/7552/17 скасувати частково.

Прийняти нове рішення.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Орбіта-20" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча Компанія "ДомКом Нікополь" 968,91грн. основного боргу, 259,38грн. пені, 336,00грн. витрат по сплаті судового збору, у тому числі за розгляд справи апеляційною інстанцією.

В решті позовних вимог відмовити.

Видачу відповідного наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та та касаційному оскарженню не підлягає відповідно до статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови підписано 12.02.2018р.

Головуючий Л.О. Чимбар

Суддя С.Г. Антонік

Суддя О.В. Березкіна