Вирок № 72162096, 13.02.2018, Близнюківський районний суд Харківської області

612/33/18

1-кп/612/23/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2018 року смт. Близнюки

Близнюківський районний суд Харківської області в складі:

головуючого - судді Лобановської С.М.,

за участю:

секретаря судових засідань Шевченко О.О.,

прокурора Павлюченка А.С.,

потерпілої ОСОБА_2

обвинуваченої ОСОБА_3,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт за кримінальним провадженням, внесеним до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 22 червня 2017 року за №12017220730000209 відносно:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки селища Суккозеро Муезерського району Республіки Карелія Російської Федерації, громадянки Білорусії, з середньою спеціальною освітою, неодруженої, не працюючої, фактично мешкаючої за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимої;

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,-

в с т а н о в и в:

21 червня 2017 року, близько 08 години 30 хвилин, ОСОБА_3, перебуваючи одна в коридорі приміщення комунального некомерційного підприємства «Близнюківський районний центр первинної медичної допомоги Харківської області», за адресою: Харківськоа область, смт Близнюки, вул. Калинова, буд.5, усвідомлюючи що за її діями ніхто не спостерігає, діючи з прямим умислом, направленим на таємне викрадення чужого майна, з корисливого мотиву, з метою наживи, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, викрала жіночу сумочку з грошовими коштами в розмірі 1100 гривень та мобільним телефоном марки «Nomi I 5011», які належать ОСОБА_2 З викраденим майном з місця злочину ОСОБА_3 зникла, розпорядившись ним на власний розсуд.

Згідно висновку судово-товарознавчої експертизи Харківського НДЕКЦ МВС України № 3221 від 10 липня 2017 року вартість мобільного телефону марки «Nomi I 5011» становить 1062 грн. 00 коп. Потерпілій завдані збитки на загальну суму 2162,00 грн.

15 січня 2018 року під час досудового провадження між потерпілою ОСОБА_2 та обвинуваченою ОСОБА_3 було укладено угоду про примирення.

Згідно зазначеної угоди, ОСОБА_3 повністю та беззаперечно визнала свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, щиро кається у скоєному та зобов'язується: стати на шлях виправлення і в подальшому не вчиняти кримінальних правопорушень та вибачитись перед потерпілою.

Також вказаною угодою сторони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 185 КК України, а також покарання, яке повинна понести ОСОБА_3, у вигляді громадських робіт на строк 80 (вісімдесят) годин.

Прокурор в судовому засіданні зазначив, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України, просить цю угоду затвердити і призначити обвинуваченій зазначену в угоді міру покарання.

У судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 просила затвердити укладену угоду про примирення та призначити узгоджене сторонами покарання. Також пояснила, що претензій матеріального і морального характеру до обвинуваченої не має, та розуміє, що при затверджені угоди про примирення буде позбавлена можливості вимагати притягнення обвинуваченої до кримінальної відповідальності за відповідне кримінальне правопорушення та вимагати відшкодування шкоди.

Обвинувачена ОСОБА_3 у судовому засіданні визнала себе винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, в обсязі обвинувачення, пояснила обставини, при яких вчинила вказаний злочин, не оспорює вартість та кількість викраденого, погодилася на застосування до неї узгодженого виду і розміру покарання у разі затвердження угоди та пояснила, що вона розуміє надані їй законом права, наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, характер пред'явленого обвинувачення і що здатна реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання. Просила угоду про примирення затвердити та призначити узгоджене покарання.

Заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, судом встановлені обґрунтовані підстави вважати, що сторони примирились і укладення угоди є добровільним. Зобов'язання, взяті на себе обвинуваченою за угодою про примирення можливі для виконання.

Як вбачається із наданих матеріалів, дії обвинуваченої ОСОБА_3 належить кваліфікувати за ч.1 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Згідно п.1 ч. 3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду про примирення.

Вирішуючи питання про затвердження угоди між потерпілим та обвинуваченим, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно з ч. 1 ст. 469 КПК України угода про примирення може бути укладена за ініціативою потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого.

Як передбачено ч.3 ст.469 КПК України угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Як встановлено, злочин, у вчиненні якого обвинувачена ОСОБА_3 визнала себе винною, згідно зі ст. 12 КК України, належить до категорії злочинів середньої тяжкості.

При цьому, судом з`ясовано, що обвинувачена цілком розуміє права, визначені п.1 ч.5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.1 ст.473 КПК України, наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди судом.

Обвинуваченій також були роз'яснені підстави для оскарження обвинувального вироку, яким затверджена угода, в апеляційному порядку, що визначені в п.1 ч.1 ст.394 КПК України, та в касаційному порядку, що визначені в п.1 ч.3 ст.424 КПК України.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Судом встановлено, що умови угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, не суперечать інтересам суспільства і не порушують права, свободи чи інтереси сторін.

Виходячи з викладеного, суд вважає, що угода підлягає затвердженню, оскільки відповідає вимогам ст. 471 КПК України. ОСОБА_3 може виконати взяті на себе за угодою зобов'язання. Узгоджена сторонами міра покарання, з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та даних про особу обвинуваченої, відповідає загальним засадам призначення покарання, визначених в ст. 65 КК України.

Запобіжний захід ОСОБА_3 не обирався. Підстав для обрання запобіжного заходу до набрання вироком законної сили суд не вбачає.

Цивільний позов не заявлявся. Арешт на майно не накладався.

Питання про речові докази суд вирішує у відповідності до ст.100 КПК України.

Відповідно до ст. 124 КПК України, витрати на проведення судової товарознавчої експертизи суд покладає на обвинувачену.

Керуючись ст.ст. 314,370,371,373 - 374, 475 КПК України, суд,-

у х в а л и в:

Затвердити у кримінальному провадженні, якому у Єдиному реєстрі досудових розслідувань 22 червня 2017 року присвоєно №12017220730000209, угоду про примирення від 15 січня 2018 року між потерпілою ОСОБА_2 та обвинуваченою ОСОБА_3.

ОСОБА_3 визнати винною у скоєнні злочину передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначити їй узгоджене сторонами покарання у виді ГРОМАДСЬКИХ РОБІТ на строк ВІСІМДЕСЯТ годин.

Стягнути із обвинуваченої ОСОБА_3 на користь держави судові витрати за проведення судової товарознавчої експертизи в розмірі 296 (двісті дев'яносто шість) гривень 61 копійку на р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова, код доходів 24060300.

Речовий доказ: мобільний телефон «Nomi I 5011» - переданий під зберігаючу розписку ОСОБА_2 залишити їй же.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.

Інші учасники судового провадження мають право копію вироку суду отримати в суді.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області через Близнюківський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя С.М. Лобановська