Ухвала суду № 72161176, 13.02.2018, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 459/3214/17 Головуючий у 1 інстанції: Жураковський А.І.

Провадження № 11-сс/783/72/18 Доповідач: Березюк О. Г.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2018 року у м.Львові.

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

під головуванням судді Березюка О.Г.,

суддів: Гуцала І.П., Михалюка В.О.,

при секретарі судового засідання Стойко Р.З.,

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Кіщука Б.В. в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Червоноградського міського суду Львівської області від 24.01.2018 року про накладення арешту на майно,

з участю прокурора Чипа В.М.,

захисника Кіщука Б.В.,

підозрюваного ОСОБА_2,

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою слідчого судді Червоноградського міського суду Львівської області від 24.01.2018 року задоволено клопотання слідчого Червоноградського ВП ГУ НП у Львівській області Кравця Р.В. про арешт майна у кримінальному провадженні №12017140150001625 від 23.09.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307, ч.3 ст.307, ч.3 ст.28-ч.2 ст.317 КК України, та накладено арешт на майно ОСОБА_2, а саме: на автомобіль марки «ВАЗ 21124», державний номерний знак НОМЕР_1; та квартиру АДРЕСА_1

Захисника Кіщук Б.В. подав апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді Червоноградського міського суду Львівської області від 24.01.2018 року, в якій просить оскаржувану ухвалу слідчого судді скасувати повністю.

У своїх доводах на підтвердження апеляційних вимог захисник зазначає, що квартира по АДРЕСА_1 належить не ОСОБА_2, а іншій особі - ОСОБА_4, і цей факт підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

При апеляційному розгляді захисник Кіщук Б.В. та підозрюваний ОСОБА_2 підтримали подану апеляційну скаргу та в судовому засіданні навели аналогічні доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Прокурор частково заперечив вимоги апеляційної скарги та вважає, що з ухвали слідчого судді слід виключити посилання на накладення арешту на квартиру, в решті слід залишити в законній силі.

Заслухавши доповідача та пояснення учасників апеляційного розгляду, дослідивши матеріали клопотання і доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до наступних висновків.

Колегія суддів погоджується із висновком слідчого судді про те, що ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, за який передбачено призначення додаткового обов'язкового покарання у виді конфіскації майна

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

Згідно ч.5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

У відповідності до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 27.12.2017 року квартира, на яку накладено арешт оскаржуваною ухвалою слідчого судді, і яка знаходить за адресою АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності не підозрюваному ОСОБА_2, а іншій особі - ОСОБА_4. Тобто відсутні процесуальні підстави для накладення арешту на зазначене майно з метою її подальшої конфіскації в якості можливого призначення покарання підозрюваному ОСОБА_2.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до переконання про те, що оскаржувану ухвалу слідчого судді про накладення арешту на майно підозрюваного ОСОБА_2 слід скасувати як таку, що постановлена з порушенням вимог кримінального процесуального закону, та постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого про арешт майна у кримінальному провадженні №12017140150001625 від 23.09.2017 року слід задовольнити частково, так як автомобіль марки «ВАЗ 21124», державний номерний знак НОМЕР_1, дійсно належить на праві приватної власності підозрюваному ОСОБА_2 і даних про те, що такий автомобіль належить іншим особам немає, а в решті клопотання про накладення арешту на квартиру, яка не належить підозрюваному,- відмовити за безпідставністю.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.170, 376, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу захисника Кіщука Б.В. в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Червоноградського міського суду Львівської області від 24.01.2018 року про накладення арешту на майно скасувати та постановити нову ухвалу.

Клопотання слідчого Червоноградського ВП ГУ НП у Львівській області Кравця Р.В. про арешт майна у кримінальному провадженні №12017140150001625 від 23.09.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307, ч.3 ст.307, ч.3 ст.28-ч.2 ст.317 КК України задовольнити частково та накласти арешт на автомобіль марки «ВАЗ 21124», державний номерний знак НОМЕР_1, який належить підозрюваному ОСОБА_2.

В решті клопотання про накладення арешту на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 - відмовити.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: