Постанова № 72161138, 07.02.2018, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 441/1495/16 Головуючий у 1 інстанції: Малахова Онуфер А.М.

Провадження № 22-ц/783/7067/17 Доповідач в 2-й інстанції: Струс Л. Б.

Категорія: 6

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2018 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області у складі:

Головуючого судді: Струс Л.Б.

суддів: Левика Я.А., Цяцяка Р.П.

секретаря: Симець В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на ухвалу Городоцького районного суду Львіської області від 16 листопада 2017 року у справі за заявою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про відстрочку виконання рішення суду від 18.05.2017 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, Городоцької міської ради Львівської області про демонтаж самочинно встановленого металевого гаража та скасування рішення органу місцевого самоврядування,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Городоцького районного суду Львівської області від 16 листопада 2017 року у задоволені заяви про відстрочку виконання рішення суду від 18.05.2017 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, Городоцької міської ради, Львівської області про демонтаж самочинного встановленого металевого гаража, та скасування рішення органу місцевого самоврядування, строком на 2 роки та зупинення виконавчого провадження ВП №54813444 від 03.10.2017року відмовлено.

Вказану ухвалу оскаржив представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подавши апеляційну скаргу. Вказує, що ухвала є незаконною та підлягає скасуванню. Звертає увагу на те, що трактуючи положення ст.. 373 ЦПК України суд взяв до уваги, що відстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об`єктивні ускладнення при виконанні судового рішення. Зазначає, що ним в заяві було наведено підставність заяви про відстрочку виконання рішення, що відповідає нормі закону і виконання вищевказаного рішення призведе до об`єктивних ускладнень життя та інтересів ОСОБА_2 Вказує, що ОСОБА_2 є інвалідом 1-ї групи, а тому систематичне користування гаражем де зберігається автомобіль а також інвалідна коляска потрібне для регулярних поїздок до м.Львова по діагностуванню та наданню медичного лікування. Вказує, що об`єктивні ускладнення, що пов`язані з хворобою ОСОБА_2 та виконанням рішення по демонтажу металевого гаражу за власні кошти, призведе до загрози життю довірителя із-за несвоєчасного проведення операції, що зумовлено його складним матеріальним становищем. Судом не було прийнято до уваги позицію Городоцької міської ради, яка в своєму листі не заперечувала про відстрочку виконання рішення суду , а також не взяв до уваги, як доказ що утруднює виконання рішення суду, а саме документи що підтверджують наявність хвороби, необхідність стаціонарного лікування, акт обстеження житлово-побутових умов, де підтверджуються обставини необхідності коштів на лікування та складне матеріальне становище.

Просить постановити нову ухвалу, якою скасувати ухвалу Городоцького районного суду Львівської області від 16 листопада 2017 року, як незаконну задовольнивши апеляційну скаргу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог ст..263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції не відповідає зазначеним вимогам.

Матеріалами справи встановлено, що рішенням Городоцького районного суду Львівської області від 18.05.2017р. позов ОСОБА_4 задоволено частково, зобов'язано ОСОБА_2 за власні кошти демонтувати металевий гараж, що знаходиться біля житлового будинку АДРЕСА_1, у задоволенні решти позовних вимог - відмовлено, вирішено питання судових витрат.

03.10.2017р. постановою державного виконавця Городоцького РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області відкрито виконавче провадження про зобов`язання ОСОБА_2 демонтувати металевий гараж (а.с. 158).

11.10.2017р. представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 звернувся в суд із заявою про відстрочку виконання рішення Городоцького районного суду Львівської області від 18.05.2017р. строком на 2 роки, мотивуючи хворобою його довірителя ОСОБА_2 та обставинами пов'язаними із виготовленням технічної документації по влаштуванні нового гаражу на місці знаходження металевого, який підлягає демонтажу.

Окрім того, відповідно до листа наданого Городоцькою міською радою Львівської області від 29.03.2016 року встановлено, що вказаний гараж - з металевих конструкцій, тимчасовий. Сесією Городоцької міської ради від 21.12.2012 року №1003 надано дозвіл гр.. ОСОБА_2 на розробку детального плану території для будівництва та обслуговування гаражу.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що технічна документація по гаражу в стадії розгляду земельною комісією.

Відмовляючи в задоволенні заяви районний суд враховував інтереси позивача ОСОБА_4, на користь якого ухвалене судове рішення та рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Горнсбі проти Греції" (Hor№sby v. Greece), від 19 березня 1997 року, п. 40, Reports of Judgme№ts a№d Decisio№s 1997-II), де вказано, що право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін а також те, що рішення суду від 18.05.2017р. набрало законної сили, заявником або ж його довірителем не оскаржувалось, що ОСОБА_2 тривалий час хворіє і на даний час через хворобу автомобілем не користується, інші обставини справи, а тому суд дійшов переконання, що жодних істотних, особливих чи виняткових обставин, що виникли б після ухвалення 18.05.2017р. судового рішення та унеможливлювали чи ускладнювали б його виконання або ж свідчили б про необхідність відстрочення його виконання - немає.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції.

Відповідно до Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» внесено зміни до Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК), який набув чинності 15 грудня 2017 грудня.

Згідно з Перехідними положеннями ЦПК справи у судах першої та апеляційної інстанції розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ч.1, 3 ст..435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Під відстрочкою виконання рішення розуміється перенесення строку його виконання на новий строк, визначений судом.

Відповідно до п.2 ч. 4 ст..435 ЦПК України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є інвалідом першої групи. Відповідно до виписки з медичної карти №22618 йому поставлено діагноз хвороба Іщенко-Кушінга, двобічна гіперплазія наднирників, артеріальна гіпертензія, цукровий діабет 2 типу.(а.с. 181)

Матеріалами справи встановлено, що відповідно до акту обстеження житлово-побутових умов від 08.11.2017 року виданого Городоцькою міською радою Львівської області вбачається що ОСОБА_2 хворіє, отримує пенсію у розмірі 1673, 16 грн, в даний час в нього склалось важке матеріальне становище, йому необхідні кошти на лікування.

Відповідно до п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 року №14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Таким чином, відстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об`єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим.

Зважаючи на обставини які склалися у ОСОБА_2, важка хвороба, тяжке матеріальне становище в сім`ї, що підтверджується належними доказами, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до ч.5 ст.435 ЦПК України розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про можливість відстрочення ОСОБА_2 виконання рішення строком на один рік.

Рішення суду ухвалено 18 травня 2017 року та набрало законної сили 14 червня 2017 року, тому враховуючи вищенаведене колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, відстрочити виконання рішення Городоцького районного суду Львівської області від 18.05.2017 року, ухвалене по справі ОСОБА_4 до ОСОБА_2 на один рік з моменту набрання рішенням законної сили до 14 червня 2018 року.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 задовольнити частково.

Ухвалу Городоцького районного суду Львівської області від 16.11.2017р. скасувати та постановити нову постанову, якою заяву представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про відстрочку виконання рішення суду від 18.05.2017 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, Городоцької міської ради Львівської області про демонтаж самочинно встановленого металевого гаража та скасування рішення органу місцевого самоврядування задовольнити частково.

Відстрочити виконання рішення Городоцького районного суду Львівської області від 18.05.2017р., ухвалене по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 на один рік з моменту набрання рішенням законної сили до 14 червня 2018 року.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повний текст постанови складено 12.02.2018 року.

Головуючий

Судді