Рішення № 72159231, 12.02.2018, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

ЄУН 337/4919/17

2/337/324/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2018 року Хортицький районний суд м.Запоріжжя в складі:

головуючого судді – Мурашової Н.А.

за участю секретаря – Бессарабової Т.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Запоріжжі цивільну справу за позовом Правобережного об’єднаного управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя до ОСОБА_1 про стягнення суми надміру виплаченої пенсії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, який мотивує тим, що відповідач ОСОБА_1 з 25.08.1992р. перебуває на обліку в УПФУ в Хортицькому районі м. Запоріжжя як отримувач пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №2. Після призначення пенсії ОСОБА_1 продовжував працювати, у зв’язку з чим неодноразово звертався до управління за перерахунком пенсії. Так, в серпні 2006р. відповідач звернувся до управління з заявою про перерахунок пенсії за віком відповідно до ч.4 ст.42 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». З 01.09.2006р. йому було проведено перерахунок пенсії, виходячи із загального страхового стажу – 54р. 07міс. 08дн. В січні 2017р. Управлінням була проведена перевірка пенсійної справи відповідача і виявлено, що останньому помилково проведено перерахунок пенсії, оскільки під час розрахунку пенсії з 01.09.2006р. було некоректно розраховано заробітну плату, а саме до розрахунку заробітної плати для обчислення пенсії всупереч ст.40 Закону не було враховано дані про заробіток (дохід) за вересень 1969р., листопад 2005р., січень та червень 2006р. Після приведення у відповідність розрахунку пенсії за матеріалами пенсійної справи ОСОБА_1 розмір його пенсії зменшився з 2630,36грн до 2583,39грн. Внаслідок такого коригування за період з 01.02.2014р. по 31.01.2017р. виникла переплата пенсії в сумі 1690,92грн., про що Управління письмово повідомило відповідача, однак останній до теперішнього часу заборгованість з переплати пенсії самостійно не сплатив.

Просить стягнути з відповідача суму надміру виплаченої йому пенсії за період з 01.02.2014р. по 31.01.2017р. в розмірі 1690,92грн.

Ухвалою суду від 10.01.2018р. відкрито провадження у цивільній справі за даним позовом і призначено підготовче судове засідання.

02.02.2018р. у справі проведено підготовче засідання, справа призначена до розгляду у відкритому судовому засіданні.

Представник позивача ОСОБА_2 в судове засідання не прибула, подала заяву про розгляд справи у її відсутність, позов підтримує повністю, просить його задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не прибув, подав заяву про розгляд справи у його відсутність, відзиву на позов або зустрічного позову на подав.

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України суд вважає можливим розглянути справу у відсутність учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, знаходить позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню через таке.

Відповідно до ст.15,16 ЦК України, ст. 4,5 ЦПК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, і має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Згідно з ст.12,13,81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

За змістом ч.1 ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно.

Згідно з ст.1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Відповідно до ч.1 ст.50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Механізм повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями визначається Порядком відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 21.03.2003р. №6-4 (далі – Порядок №6-4).

Відповідно до п.3 Порядку №6-4, суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку відповідно до ст.50 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Суд встановив, що відповідач ОСОБА_1 з 25.08.1992р. перебуває на обліку в Правобережному об’єднаному управлінні Пенсійного фонду України м.Запоріжжя, який є правонаступником Управління Пенсійного фонду України в Хортицькому районі м.Запоріжжя, як отримувач пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №2.

28.08.2006р. ОСОБА_1 звертався до УПФУ в Хортицькому районі м. Запоріжжя з заявою про перерахунок пенсії за віком (арк..6).

Згідно з розпорядженням №104864 від 09.11.2006р. розмір пенсії за віком з 01.09.2006р. обчислений ОСОБА_1 в загальному розмірі 995,80грн., виходячи, зокрема, із загального страхового стажу 54р. 07міс. 08дн. згідно з відповідним розрахунком (арк.7-9).

Згідно з розпорядженням №104864 від 16.01.2017р. здійснено перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1, згідно з яким розмір його пенсії за віком за період з 01.02.2014р. повинен становити 2404,03грн., з 01.07.2014р. – 2404,03грн., з 01.01.2015р. – 2404,03грн., з 01.09.2015р. – 2459,03грн., з 01.05.2016р. – 2483,67грн., з 01.12.2016р. – 2535,15грн., (арк.10-12).

Згідно даних протоколу-розрахунку від 25.01.2017р., управлінням проведено індивідуальний перерахунок призначеної та виплаченої ОСОБА_1 пенсії за віком за період з 01.02.2014р. по 31.01.2017р. за новим розрахунком. Розмір переплати пенсії за цей період становить 1690,92грн. (арк.13).

До теперішнього часу вказана сума добровільно відповідачем не повернута.

З’ясувавши повно, всебічно та об’єктивно усі обставини справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням надані сторонами докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності і взаємозв’язку, проаналізувавши вищевикладені вимоги діючого законодавства, суд приходить до висновку про безпідставність позовних вимог.

Так, суд встановив, що між сторонами виник спір щодо повернення надміру виплаченої відповідачу ОСОБА_1 пенсії за віком.

Виходячи із характеру та суті даного спору, вимог діючого законодавства, суд вважає, що обов’язковому доказуванню під час розгляду даної справи підлягає наявність факту рахункової помилки УПФУ під час перерахунку пенсії відповідачу та недобросовісності (зловживань) з його боку. При цьому, за змістом приведених норм матеріального закону (як загального, так і спеціального) безпідставно набута пенсія може бути стягнута лише за одночасної наявності обох вказаних умов.

Приймаючи рішення, суд виходить з того, що позивач в порушення вимог ст.12,81 ЦПК України не надав суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження того, що відповідач ОСОБА_1 при зверненні до нього в серпні 2006р. із заявою про проведення перерахунку пенсії за віком на підставі ст.42 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» діяв недобросовісно, допустив будь-які зловживання, зокрема, свідомо, навмисно подав документи, які містять недостовірні відомості про його трудовий стаж та заробітну плату, що вплинуло на визначення нового розміру пенсії за віком і подальше її надмірне перерахування.

Так, з обставин справи та наданих суду доказів вбачається, що переплата пенсії за віком в сумі 1690,92грн. виникла через некоректно розраховану в автоматичному режимі заробітну плату відповідача і саме цими обставинами позивач обґрунтовує свої вимоги про повернення надміру виплачених коштів пенсії за віком, посилаючись на те, що така помилка є розрахунковою.

Однак суд не погоджується з такими доводами позивача.

Поняття «рахункова помилка» в чинному законодавстві дійсно не визначене. Але, у п.24 постанови Пленуму ВСУ від 24.12.1999р. №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» роз’яснено поняття «лічильної помилки», до якої належать неправильності в обчисленнях, дворазове нарахування заробітної плати за один і той самий період, тощо. Отже, на думку суду, «рахункова помилка» є синонімічним до поняття «лічильна помилка» і є результатом невірного застосування правил арифметики.

За вказаних обставин, суд вважає, що некоректний розрахунок заробітної плати через програмне забезпечення, що вплинуло на невірне обчислення розміру пенсії за віком при здійсненні її перерахунку, не може вважатися рахунковою помилкою.

При цьому, суд враховує, що за змістом ст.81 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ч.1 ст.44, ч.5 ст.45 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», призначення, перерахунок пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється територіальними органами Пенсійного фонду України. Саме на останніх покладається обов’язок перевірити надані особою документи, прийняти рішення про призначення (перерахунок) пенсії і розрахувати її розмір у відповідності до вимог діючого законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, розрахунок заробітної плати фактично формується відповідним спеціалістом УПФУ на підставі документів пенсійної справи та додатково наданих документів через автоматизовану систему і додається разом з іншими розрахунками до розпорядження про нарахування (перерахунок) пенсії.

Отже, спеціалісти УПФУ зобов’язані були перевірити необхідні для перерахунку пенсії документи і прийняти відповідне рішення, що в даному випадку зроблено не було. Тому помилка в розрахунку розміру пенсії відповідача сталася через неналежне виконанням своїх посадових обов’язків спеціалістами Управління, відповідальними за нарахування, перерахунок розміру пенсії, що не може ставитись у провину пенсіонера у випадку вирішення питання про стягнення надміру виплачених йому сум пенсії.

Таким чином, судом не встановлено факту одночасної наявності рахункової помилки та недобросовісності відповідача у набутті надміру перерахованих позивачем коштів в сумі 1690,92грн., у зв’язку з чим підстав для їх стягнення з нього немає.

На підставі вищевикладеного, в задоволенні позову слід відмовити повністю.

Керуючись ст.1212,1215 ЦК України, ст.81 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ч.1 ст.44, ч.5 ст.45, 50 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст.2,4,5,12,13,76-82,89,141,258,263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Правобережного об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя, ЄРДПОУ 41248943, місце знаходження: м. Запоріжжя, вул..Запорозького козацтва, 25-а, до ОСОБА_1, 25.08.1932р.н., РНОКПП НОМЕР_1, місце реєстрації: АДРЕСА_1, про стягнення суми надміру виплаченої пенсії – відмовити повністю.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Запорізької області через Хортицький районний суд м.Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.А.Мурашова

12.02.2018