Рішення № 72158732, 07.02.2018, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 333/6756/17

Пр. № 2/333/432/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2018 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого - судді: Наумової І.Й.,

при секретарі: Кунець В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Шевченківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу надміру виплаченої пенсії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з даним позовом. В обґрунтування позовних вимог зазначено наступне.

На обліку в Шевченківському об’єднаному управлінні Пенсійного фонду України в м. Запоріжжя (далі - Управління) перебуває ОСОБА_1, який отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону. України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 № 1058-ІУ. Згідно з документами, які містяться в пенсійній справі в Шевченківському об’єднаному управлінні Пенсійного фонду України м.Запоріжжя, ОСОБА_1 одержує пенсію за віком в розмірі 1 519 грн. 47 коп. на місяць. ОСОБА_2 управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області були надані до Шевченківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Запоріжжя контрольні списки, для опрацювання, у зв’язку із змінами в діючому законодавстві. Тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року, особам (крім інвалідів І та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" ), які займають посади державної служби, визначені Законом України від 10 грудня 2015 року "Про державну службу", а також працюють на посадах та на умовах, передбачених законами України "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються. Після аналізу робітниками управління вищезазначених списків, наданих відділом з виплати пенсій ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, було усунено всі недоліки та пенсійну справу ОСОБА_1 було приведено у відповідність до вимог чинного законодавства. Проте, після здійснення вищезазначеного перерахунку, та у зв’язку з тим, що ОСОБА_1 працевлаштувався до ОСОБА_2 управління ДФС у Запорізькій області, в період з 01.01.2016 року по 31.01.2017 року, утворилась переплата пенсії у розмірі 19 753,11 грн. На підставі вищевикладеного, у пенсійній справі відповідача утворилась переплата у сумі 19 753,11 грн. за період з 01.01.2016 року по 30.01.2017 року. Станом на сьогоднішній день сума переплати відповідачем не сплачена. В зв’язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача вищезазначену суму надміру виплаченої пенсії.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити з підстав зазначених в позові.

В судовому засіданні відповідач заперечував відносно задоволення позовних вимог, надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що виплачена йому позивачем пенсія у вищевказаному розмірі здійснена внаслідок помилки позивача, будь-які зловживання з його боку, які б призвели до нарахування йому пенсії у вищевказаному розмірі, відсутні, в зв’язку з чим з урахуванням положень статті 1215 ЦК України, позовні вимоги безпідставні, тому просив відмовити в їх задоволенні.

Суд, вислухав пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає що у задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На підставі ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 83 ЦПК України, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку у Шевченківському об’єднаному управлінні Пенсійного фонду України м. Запоріжжя і отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 року № 911 – VIII статтю 47 Закону України було змінено та зазначено, що тимчасово у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року особам (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), які працюють на посадах та на умовах, передбачених законами України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються».

Законом України від 06.12.2016 року № 1774-19 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», було внесено зміни у Закон № 1058 та подовжено строк обмеження виплати пенсії згідно ст..47 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" на період з 01.01.2017 року о 31.12.2017 року.

Згідно з протоколом від 25.01.2017 року за період з 01.01.2016 року по 30.01.2017 року ОСОБА_1 була призначена та виплачена пенсія по інвалідності у розмірі 1519,47 грн., щомісячно.

З копії трудової книжки відповідача вбачається, що останній працює в ОСОБА_2 управлінні ДФС у Запорізькій області з 25.04.2008 р. по теперішній час. В період з 09.04.2015 р. по 04.04.2016 р. ОСОБА_1 був звільнений від виконання обов’язків головного державного інспектора телекомунікацій ОСОБА_2 управління ДФС у Запорізькій області у зв’язку з призовом на військову службу під час мобілізації на особливий період із збереженням за ним місця роботи. З 01.01.2016 р. Управлінням праці та соціального захисту населення Запорізької області Вознесенівського району було припинено відшкодування середнього заробітку працівникам, які призвані на військову службу під час мобілізації на особливий період. Дані обставини підтверджуються також витягом з наказу військового комісару від 31.03.2016 р. та довідкою УПФ (індивідуальні відомості про застраховану особу) від 13.02.2017 р. виданої відповідачу. Представник позивача в судовому засіданні не заперечувала про надання даних документів відповідачем для долучення до його пенсійної справи.

Таким чином вбачається, позивач був повідомлений про працевлаштування відповідача ОСОБА_2 управління ДФС у Запорізькій області і надмірне виплата пенсії відповідачу здійснена внаслідок не рахункової помилки позивача.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами виникли правовідносини, що регулюються нормами глави 83 ЦК України, яка визначає загальні підстави для виникнення зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави.

Відповідно до ч.1 ст. 1215 ЦК України, не підлягають поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

При цьому правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмується, отже, зазначене у ст.1215 ЦК України майно підлягає поверненню у разі наявності цих фактів (правова позиція, висловлена у постанові Верховного Суду України від 2 липня 2014 року у справі № 6- 91цс14)

Згідно ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Чинним законодавством встановлено спеціальний порядок стягнення надмірно сплаченої пенсії. Так, згідно ч.1 ст.103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім'ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.

Механізм повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, регулюється Порядком відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України від 21 березня 2003 року № 6-4.

Згідно п.3 цього Порядку, повернення коштів проводиться відповідно до ст. 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у випадках виявлення подання громадянами недостовірних відомостей про заробітну плату чи інший дохід, стаж роботи, несвоєчасного подання відомостей про зміну у складі сім'ї тощо.

Відповідно п. 4 Порядку повернення сум пенсій, виплачених надміру, та списання сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 21.03.2003 №6-4 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 25.11.2014 №25-3), суми пенсії, виплачені надміру внаслідок рахункової помилки, у випадку відмови пенсіонера від добровільного повернення виплачених сум стягуються в судовому порядку.

Таким чином, повернення надмірно сплачених сум пенсій передбачає стягнення зазначених сум лише у випадку, якщо така надмірна сплата відбулась з вини пенсіонера, а саме, через зловживання, зокрема у випадку надання недостовірної інформації або взагалі ненадання відповідної інформації.

Доказів умисної чи недобросовісної поведінки зі сторони відповідача представником позивача суду не надано.

У п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24 грудня 1999 року роз'яснено, що до лічильних помилок належать неправильності в обчисленнях, дворазове нарахування заробітної плати за один і той самий період тощо. Не можуть вважатися ними не пов'язані з обчисленнями помилки в застосуванні закону та інших нормативно-правових актів, у тому числі колективного договору.

Позивачем не надано належних доказів на підтвердження того, що пенсія у період з 01.01.2016 року по 31.01.2017 року виплачувались відповідачу, внаслідок рахункової помилки, також позивачем не доведені обставини, що надмірно виплачена пенсія відповідачу була здійснена внаслідок зловживання та недобросовісності з боку відповідача.

Таким чином, заявлені позовні вимоги необґрунтовані належним чином, в зв’язку з чим не підлягаю задоволенню .

Керуючись ст.ст. 7,10,89,258,259,263-265,430 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги Шевченківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу надміру виплаченої пенсії,- залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до апеляційного суду Запорізької області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 12 лютого 2018 року.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя ОСОБА_3