Рішення № 72158651, 01.02.2018, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" лютого 2018 р. Справа № 911/3325/17

Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Лилака Т.Д. за участю секретаря судового засідання Москалика О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ ЛОГІСТИК МАШИНЕРІ ”

(адреса: Київська обл., м. Бровари, вул. Металургів, 17, офіс 9, код 37696993)

до товариства з обмеженою відповідальністю “ УКРЄВРОДОР ”

(адреса: Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський шлях, буд. 153, корп. А, офіс 2, код 39659466)

про стягнення 214344,77

та за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю “УКРЄВРОДОР”

(адреса: Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський шлях, буд. 153, корп. А, офіс 2, код 39659466)

до товариства з обмеженою відповідальністю “ЛОГІСТИК МАШИНЕРІ”

(адреса: Київська обл., м. Бровари, вул. Металургів, 17, офіс 9, код 37696993)

про стягнення 221600,81 гривень

за участю представників:

позивача за первісним позовом – ОСОБА_1

відповідача за первісним позовом – ОСОБА_2

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

В провадженні господарського суду Київської області знаходиться справа №911/3325/17 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “ЛОГІСТИК МАШИНЕРІ” до товариства з обмеженою відповідальністю “УКРЄВРОДОР” про стягнення 214344,77 гривень.

Ухвалою господарського суду Київської області від 13.11.2017 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 30.11.2017. Розгляд справи відкладався на 14.12.2017.

13.12.2017 до канцелярії господарського суду Київської області надійшла зустрічна позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю “УКРЄВРОДОР” до товариства з обмеженою відповідальністю “ЛОГІСТИК МАШИНЕРІ” про стягнення 221600,81 гривень.

У судовому засіданні 14.12.2017 оголошено перерву у справі на 21.12.2017.

Ухвалою господарського суду Київської області від 14.12.2017 прийняти зустрічну позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю “УКРЄВРОДОР” до товариства з обмеженою відповідальністю “ЛОГІСТИК МАШИНЕРІ” про стягнення 221600,81 гривень, для її спільного розгляду з первісним позовом. Розгляд справи призначено на 21.12.2017.

18.12.2017 через канцелярію суду представник позивача за первісним позовом подав письмові підтвердження того, що у провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет, з тих же підстав, а також немає рішення цих органів з такого спору.

Ухвалою господарського суду Київської області від 21.12.2017 постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження. Оголошено перерву у підготовчому засіданні до 18.01.2018.

15.01.2018 через канцелярію суду позивач подав відзив на зустрічну позовну заяву.

Ухвалою господарського суду Київської області від 18.01.2018 постановлено закрити підготовче провадження у справі, призначено справу до розгляду по суті на 01.02.2018.

Представник позивача за первісним надав усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві та просив відмовити в задоволенні зустрічного позов.

Представник позивача за зустрічним позовом надав усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві та просив відмовити в задоволенні первісного позову.

Заслухавши пояснення представників позивача за первісним позовом та відповідача за первісним позовом, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

25.05.2017 між товариством з обмеженою відповідальністю «Укрєвродор» (покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Логістик машинері» (продавець) був укладений договір купівлі-продажу №ЛМ309.

На умовах цього договору продавець зобов’язується передати у власність покупця, а покупець оплатити і прийняти автогрейдер SDLGG9165 (п. 1.1. договору).

Вартість товару згідно договору становить 2418680,00 гривень з урахуванням ПДВ, що еквівалентно 92000,00 доларів США. Сторони домовились, що ціна товару, визначена сторонами, вважається звичайною та відповідає ринковій ціні згідно чинного законодавства і може змінитися шляхом підписання додаткових угод та специфікацій до даного договору. Зазначена вартість товару не може бути змінена в односторонньому порядку. Оплата товару здійснюється покупцем в наступному порядку: покупець на підставі рахунку-фактури продавця, протягом одного дня з моменту їх отримання перераховує на поточний рахунок продавця передоплату в розмірі 50% вартості товару. Остаточний платіж у розмірі 50% вартості товару покупець перераховує на поточний рахунок продавця протягом 3 банківський днів з моменту повідомлення про готовність товару до відвантаження. Усі взаєморозрахунки за цим договором проводяться у гривнях (п.п. 2.1.-2.3.2., 2.5 договору).

Поставка товару здійснюється протягом 55 календарних днів з моменту внесення на поточний рахунок продавця 50% вартості товару. Протягом строку, передбаченого п. 3.1. продавець повідомляє покупцю про готовність товару, який відповідає умовам цього договору для продажу. Покупець отримує товар на складі продавця. Покупець не приймає товар якщо він не відповідає умовам цього договору. Датою поставки вважається дата, яка вказана у видатковій накладній. Зобов’язання продавця вважається виконаними з моменту передачі товару покупцю. Зобов’язання покупця вважаються виконаними з моменту оплати та прийняття поставленого товару (п.п. 3.1.-3.6. договору).

Цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та його скріплення печатками сторонами. Строк дії договору становить 12 календарних місяців з дати його підписання сторонами (п. 9.1. договору).

Як вбачається з матеріалів справи, 25.05.2017, між сторонами було підписано специфікацію №1 до договору, якою сторонами було визначено товар, кількість та ціна. Сума партії товару за умовами специфікації №1 від 25.05.2017 становить 2418680,00 гривень.

25.05.2017 товариством з обмеженою відповідальністю «Логістик машинері» було виставлено рахунок на оплату товару (Автогрейдер SDLG G9165 (серійний номер: VLGG9165CH0600022, номер двигуна: 6P17C012591)).

26.05.2017 покупцем було здійснено передоплату у розмірі 50% вартості товару у сумі 1209340,00 гривень.

25.07.2017 товариство з обмеженою відповідальністю «Логістик машинері» направило на адресу товариства з обмеженою відповідальністю «Укрєвродор» лист (від 21.07.2017 вих. №21.07.-д) про готовність товару до відвантаження.

04.08.2017 товариство з обмеженою відповідальністю «Логістик машинері» направило на адресу товариства з обмеженою відповідальністю «Укрєвродор» лист-вимога про доплату за товар.

15.09.2017 між товариством з обмеженою відповідальністю «Логістик машинері» та товариством з обмеженою відповідальністю «Укрєвродор» був підписаний акт приймання-передачі транспортного засобу (Автогрейдер SDLG G9165).

19.09.2017 товариство з обмеженою відповідальністю «Логістик машинері» направило на адресу товариства з обмеженою відповідальністю «Укрєвродор» претензію (від 14.09.2017 №14/09) про оплату товару та штрафних санкцій за порушення умов договору, проте відповідач вимогу щодо сплати штрафних санкцій не виконав, що стало підставою звернення до господарського суду Київської області із розглядуваним позовом та просить стягнути з відповідача суму штрафних санкцій за порушення умов договору, що становить 214344,77 гривень, що складається з суми пені за прострочення оплати товару 82831,51 гривень, суми штрафу за неотримання товару 128190,04 гривень, суми 3% річних 3323,22 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Пунктом 5.1. договору передбачено, що у разі якщо покупець не отримав товар у строк, визначений у пунктів 3.1. цього договору продавець має право зобов’язати покупця сплатити штраф у розмірі 0,1% від загальної вартості такого товару, вказаного у рахунку-фактурі, за кожен день не отримання товару.

Згідно п. 5.2. договору у разі порушення покупцем строків оплати товару, встановлених п. 2.3.2. п. 2.3. договору продавець має право стягнути, а покупець зобов’язаний сплатити продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від загальної вартості товару, за кожен день прострочення оплати товару. Пеня починає нараховуватися з дня, наступного за останнім днем строку оплати товару згідно умов цього договору і нараховується до моменту оплати покупцем 100% загальної вартості товару.

У зв’язку із неналежним виконання відповідачем за первісним позовом умов договору, а саме порядок оплати товару та відвантаження товару, позивач, на підставі п. 5.1., 5.2. договору, просить стягнути 128190,04 гривень штрафу за неотримання товару за період з 24.07.2017 по 14.09.2017 та 82831,51 гривень пені за прострочення оплати товару за період з 27.07.2017 по 14.09.2017.

Лист від 21.07.2017 вих. №21.07.-д про готовність товару до відвантаження, був скерований відповідачу 25.07.2017. Суд зазначає, що позивач не надав доказів отримання відповідачем вказаного листа.

Відповідно до п. 2 ч. 1 розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України 28.11.2013 № 958, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку), у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання.

Отже, враховуючи термін поштового перебігу кореспонденції, датою одержання відповідачем цього повідомлення слід вважати 28.07.2017 та нараховувати слід з наступного робочого дня після повідомлення – з 31.07.2017.

Крім того, позивач нараховує штраф та пеню на суму 2418680,00 гривень (вартість товару за договором), в той час як вартість товару у рахунку-фактурі становить 2395992,42 гривень.

Розрахунок суми штрафу за неотримання товару.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір штрафу за кожен день Сума штрафу2395992.4231.07.2017 - 14.09.2017460.1 %110215.65Загальна сума штрафу за неотримання товару – 110215,65 гривень.

Як було зазначено вище 28.07.2017 відповідач був повідомлений про готовність товару до відвантаження, то після спливу 3 банківських днів починаючи з 02.08.2017 по 14.09.2017 слід нараховувати пеню відповідно до п. 5.2 договору.

Розрахунок суми пені.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення2395992.4202.08.2017 - 03.08.2017212.5000 %0.068 %*3282.182395992.4204.08.2017 - 13.09.20174112.5000 %0.068 %*67284.72Таким чином, сума пені по договору складає 70566,90 гривень.

Таким чином, позов в частині позовних вимог про стягнення штрафу та пені підлягає частковому задоволенню, а саме підлягає стягненню 110215,65 гривень штрафу за неотримання товару та 70566,90 гривень пені за порушення покупцем строків оплати, адже лише в цій частині позов є обґрунтованим.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок сум 3% річних, суд вважає підставним та такими, що підлягає задоволенню позовні вимоги щодо 3% річних:

з 02.08.2017 по 17.08.2017, нарахованих на суму заборгованості в розмірі 1086652,42 гривень, у сумі 1429,02 гривень;

з 18.08.2017 по 29.08.2017, нарахованих на суму заборгованості в розмірі 786652,42 гривень, у сумі 775,88 гривень;

з 30.08.2017 по 13.09.2017, нарахованих на суму заборгованості в розмірі 386652,42 гривень, у сумі 476,69 гривень,

а всього 3% річних у загальному розмірі 2681,59 гривень.

Позов в частині позовних вимог про стягнення 3% річних підлягає частковому задоволенню, а саме підлягає стягненню 3% річних у розмірі 2681,59 гривень у зв’язку з простроченням відповідачем виконання взятих на себе зобов’язань з оплати.

Таким чином, позов в частині позовних вимог про стягнення пені, штрафу та 3% річних підлягає частковому задоволенню, а саме підлягає стягненню 110215,65 гривень штрафу, 70566,90 гривень пені та 2681,59 гривень 3% річних.

Позивач за зустрічним позовом зазначає, що автогрейдер SDLGG9165 не відповідає умовам договору. Вважає, що невідповідність габаритів є істотним недоліком. Зазначає, що відповідач за зустрічним позовом порушив умови розділу 3 договору (не поставило товар відповідно до умов договору) та п. 4.1.7 договору (не поставило товару у належній комплектації).

У зв’язку з цим ТОВ «Укрєвродор» звернулось до господарського суду Київської області із зустрічним позовом та просить стягнути з ТОВ «Логістик машинері» 82831,51 гривень пені, 3323,22 гривень 3% річних та 135446,08 гривень штрафних санкцій.

Надаючи доводам сторін в цій частині належну юридичну оцінку суд приходить до наступних висновків.

Позивач за зустрічним позовом посилається на те, що габарити товару, а саме ширина коліс є різною у договорі і митній декларації. І вважає, що товар поставлений саме з шириною коліс, що міститься у митній декларації, а не у договорі. Згідно митного кодексу України, митна декларація – заява встановленої форми, в якій особою зазначено митну процедуру, що підлягає застосуванню до товарі, та передбачені законодавством відомості про товари, умови і способи їх переміщення через митний кордон України та щодо нарахування митних платежів, необхідних для застосування цієї процедури. Тобто, митна декларація використовується у митних правовідносинах, може бути доказом ввезення на територію України товару, що виготовлювався заводом – виробником. Але митна декларація не є підтвердженням господарської операції поставки товару між ТОВ «Логістик машинері» та ТОВ «Укрєвродор» в рамках правовідносин, що склались між сторонами.

Позивач за зустрічним позовом зазначає, що існує невідповідність габаритів, вважає що це є істотним недоліком. За умовами договору, істотний недолік – недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини продавця, після його усунення проявляється знову незалежно з незалежним від покупця причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак: а) взагалі не може бути усунутий б) його усунення потребує понад тридцять календарних днів, в) він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором. Проте, позивач за зустрічним позовом й надалі користується товаром, жодних зауважень з цього приводу продавцю не надіслав.

Позивач за зустрічним позовом посилається на пункт 3.4. договору «покупець не приймає товар, якщо він не відповідає умовам цього договору», стверджує, що була здійснена попередня перевірка і констатована невідповідність товару умовам договору.

Як свідчить наявний в матеріалах справи акт приймання-передачі транспортного засобу від 15.09.2017 №1, автогрейдер SDLG G9165 був переданий ТОВ «Укрєвродор» в задовільному стані. Акт оформлений відповідно до вимог законодавства, має найменування та реквізити сторін, найменування товару та підписаний з боку сторін без зауважень та заперечень. Акт скріплений печатками сторін. Повідомлень про невідповідність товару ТОВ «Укрєвродор» до ТОВ «Логістик машинері» не надсилалися.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чино, посилання позивача за зустрічним позовом, що була здійснення попередня перевірка і констатована невідповідність товару умовам договору жодним доказом не підтверджено.

Позивач за первісним позовом зазначає, що у липні, серпні, вересні 2017 року представники ТОВ «Логістик машинері» неодноразово пропонували перенести строки поставки грейдера, «відмовитися» від поставленого грейдеру, сплатити за поставлений грейдер. Вказує, що 19.07.2017 ТОВ «Логістик машинері» надало на підписання сканкопію додаткової угоди з пропозицією перенести строки поставки, оскільки позивач за первісним позовом не мав у наявності належної комплектації товару.

Проте, рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях. Господарським судам слід виходити з того, що рішення може ґрунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження і оцінки судом (п.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" від 23.03.2012 №6).

Припущення позивача не підтверджені належними доказами, а є лише припущеннями, тобто не доведеними судженнями.

Щодо стягнення 3% річних за період з 20.07.2017 по 14.09.2017 року у розмірі 3323,22 суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Положення частини другої статті 625 ЦК України в частині сплати 3% річних застосовуються за наявності порушення грошового зобов’язання. Грошовим зобов'язанням вважається зобов'язання, змістом якого є сплата боржником грошей. За умовами договору купівлі-продажу, грошове зобов’язання виникає саме у покупця, а у продавця – поставити товар. Унаслідок невиконання боржником грошового зобов’язання кредитор наділяється правом на отримання сум, передбачених статтею 625 ЦК України, за весь час прострочення. Таким чином, право на отримання сум за порушення грошового зобов’язання покупця несе продавець.

Щодо розрахунку пені у розмірі 82831,51 гривень за період х 21.07.2017 по 14.09.2017 суд зазначає наступне.

Відповідно до 5.3. договору у разі порушення продавцем строків поставки товару, покупець має право стягнути, а продавець зобов’язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від загальної вартості товару, за кожен день прострочення поставки товару. Пеня починає нараховуватися з дня, наступного з останнім днем строку поставки товару згідно умов цього договору.

Як вбачається з матеріалів справи покупець був належним чином повідомлений про готовність товару до відвантаження. Проте, покупець товар зі складу вчасно не забрав і не оплачував заборгованість, тому вся відповідальність щодо неотримання товару покладається на покупця.

Щодо стягнення штрафу у розмірі 135446,08 гривень суд зазначає наступне.

Позивач за зустрічним позовом нараховує штраф на підставі п. 5.1. договору. Пунктом 5.1. договору передбачено, що у разі якщо покупець не отримав товар у строк, визначений у пунктів 3.1. цього договору продавець має право зобов’язати покупця сплатити штраф у розмірі 0,1% від загальної вартості такого товару, вказаного у рахунку-фактурі, за кожен день не отримання товару. Тобто право стягнення штрафу виникає саме у ТОВ «Логістик машинері» (продавця), а не у ТОВ «Укрєвродор». А тому нарахування штрафу відповідно до п. 5.1. договору є безпідставним.

Таким чином, суд прийшов до висновку відмовити у задоволенні зустрічного позову.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Первісний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Логістик Машинері" (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Металургів, 17, офіс 19, код 37696993) задовольнити частково.

Стягнути з ТОВ “Укрєвродор” (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул.. Київський Шлях 153, корпус А, оф. 2, код 39659466) на користь ТОВ “Логістик машинері” (07400, Київська обл., м. Броварик, вул.. Металургів, 17, офіс 9, код 37696993) 110215,65 гривень штрафу, 70566,90 гривень пені, 2681,59 гривень 3% річних та 2751,96 гривень судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні зустрічних позовних вимог – відмовити повністю.

У судовому засіданні 01.02.2018 оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 12.02.2018.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Т.Д. Лилак