Ухвала суду № 72154125, 13.02.2018, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/4341/17

1-кп/214/247/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2018 року м. Кривий Ріг

Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Хомініч С.В.,

суддів - Євтушенка О.І., Чернової Н.В.,

за участю:

секретаря - Горбунової Л.С.,

прокурора - Пустоварова О.Ю.,

захисника - Єрунової О.І.,

обвинуваченого - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі об'єднане кримінальне провадження №12017040230001151 від 24.06.2017 щодо ОСОБА_2 обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В проваджені Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області знаходиться обвинувальний акт з додатками щодо ОСОБА_2 обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України.

Прокурором у судовому засіданні заявлено клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 ще на 60 діб, оскільки ОСОБА_2 не має стійких соціальних зв'язків, не працює та не має стабільного доходу, не має визначеного місця мешкання на території України, що дає підстави вважати, що останній, знаходячись на волі може вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити свою злочинну діяльність, переховуватися від органів досудового розслідування, суду та незаконно впливати на потерпілого і свідків.

Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник, кожен окремо, покладалися на розсуд суду.

Вислухавши думки сторін кримінального провадження, дослідивши обвинувальний акт, матеріали кримінального провадження, колегія суддів приходить до висновку про задоволення клопотання прокурора в повному обсязі, виходячи з наступних підстав.

Згідно ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює, запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Розглядаючи питання про запобіжний захід, який був обраний обвинуваченому ОСОБА_2 у виді тримання під вартою, суд виходить з того, що згідно ч. 1 ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою є винятковим і застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий або прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних засобів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Такий запобіжний захід не може продовжуватись за відсутності обставин, що виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою.

Також, суд приймає до уваги, що відповідно до правової позиції, викладеної у п.80 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Харченко проти України», при вирішенні питання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

На думку колегії суддів, подальше тримання обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою є виправданим, а підстави для заміни цього запобіжного заходу менш обтяжливим відсутні. Суд вважає, що продовжують існувати ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки обвинувачений ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років, який відноситься до категорії особливо тяжкого злочину. Також він обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України, які відносяться до категорії середньої тяжкості та тяжкого злочину. Крім того обвинувачений ОСОБА_2 не має стійких соціальних зв'язків, не працює та не має стабільного доходу, не має визначеного місця мешкання на території України, що дає підстави вважати, що останній знаходячись на волі може вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити свою злочинну діяльність, переховуватися від органів досудового розслідування, суду та незаконно впливати на потерпілого і свідків.

Разом з тим, заявлені ризики, які були підставою для застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжного заходу та його продовження, не зменшились й продовжують існувати та виправдовують обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Розглядаючи можливість застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_2 альтернативних запобіжних заходів, суд, враховуючи наведене, вважає його таким, що не здатний забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та запобігти ризикам у кримінальному провадженні.

З огляду на вказане та зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд, виходячи з усіх обставин провадження, вважає, що у кримінальному провадженні відсутні підстави для зміни обвинуваченому запобіжного заходу вигляді тримання під вартою на більш м'який.

Таким чином, колегія суддів вважає, що прокурор довів наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, тому суд приходить до висновку, що клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2 ще на 60 діб, підлягає задоволенню, оскільки продовжують існувати ризики передбачені ст.177 КПК України.

Керуючись ст.ст. 176 - 178, 183, 184, 315-317, 331, 369, 372, 371 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Продовжити дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою, обраного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, строком на 60 діб, тобто до 14 квітня 2018 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Хомініч С.В.

Судді Євтушенко О.І.

Чернова Н.В.