Постанова № 72149783, 05.02.2018, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2018 року Справа № 918/554/13

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Миханюк М.В., суддя Павлюк І. Ю. , суддя Савченко Г.І.

при секретарі судового засідання Кушніруку Р.В.

за участю представників сторін:

стягувача: ОСОБА_1 - адвоката, довіреність №9253 від 13.02.2017р.

боржника: Величко Л.Б. - адвоката, угода - доручення б/н від 21.12.2015р.

ДВС: не з'явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Скороход Ірини Романівни на ухвалу господарського суду Рівненської області (за скаргами Фізичної особи-підприємця Скороход Ірини Романівни від 25 вересня 2017 року та від 26 жовтня 2017 року на дії державного виконавця Гощанського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області), постановлену 28.11.17р. суддею Церковною Н.Ф. о 15:05 у м.Рівному, у справі № 918/554/13

за позовом Публічного акціонерного товариства "Кредобанк"

до Фізичної особи-підприємця Скороход Ірини Романівни

про стягнення боргу за кредитним договором в сумі 1 529 540 грн. 68 коп.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 28.11.2017 року у справі №918/554/13 скаргу Фізичної особи-підприємця Скороход Ірини Романівни від 25 вересня 2017 року на дії державного виконавця Гощанського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області та оцінку майна боржника відхилено.

У задоволенні клопотання Фізичної особи-підприємця Скороход Ірини Романівни від 26 жовтня 2017 року про зупинення торгів з реалізації майна відмовлено.

У задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця Скороход Ірини Романівни від 30 жовтня 2017 року про зупинення торгів з реалізації майна боржника та зупинення реалізації арештованого майна через систему електронних торгів "СЕТАМ", а саме: паливороздавальних колонок Cilbareo у кількості 4 шт. і резервуару для нафтопродуктів у кількості 1 шт. відмовлено.

Скаргу Фізичної особи-підприємця Скороход Ірини Романівни від 26 жовтня 2017 року на дії державного виконавця Гощанського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області щодо реалізації майна боржника відхилено.

В обґрунтування ухвали, суд першої інстанції, з посиланням на Конституцію України, ЦК України, ГК України, ГПК України, Закон України "Про виконавче провадження", Закон України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", постанову Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" від 26 грудня 2003 року № 14, постанову Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17 жовтня 2012 року № 9, постанову Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 лютого 2014 року № 6 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах", докази наявні в справі, вказав, що твердження боржника є безпідставними, спростовуються матеріалами справи, а тому відсутні підстави для їх задоволення.

Не погодившись із винесеною ухвалою, ФОП Скороход Ірина Романівна звернулася із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Рівненської області від 28 листопада 2017року винесену у справі № 918/554/13, якою скаргу ФОП Скороход Ірини Романівни на дії відділу ДВС щодо оцінки майна та скаргу щодо реалізації майна відхилено. Просить визнати незаконним та скасувати Звіт про оцінку майна ПП "Екенерт-Рівне-Консалт" №170424/1 від 14.08.2017року та Оцінку комплексу будівель, споруд та обладнання автозаправної станції, що розташовані за адресою смт. Гоща, вул.Рівненська, 9 та належить на праві власності Скороход Ірині Романівні, що визначена в Звіті про оцінку ПП "Екснерт-Рівне-Консалт" №170424/1 від 14.08.2017року; визнати незаконними та скасувати результати визначення вартості та оцінки майна, а саме комплексу будівель, споруд та обладнання автозаправної станції, що розташовані за адресою смт. Гоща, вул. Рівненська, 9, що викладені в Звіті ПП "Екснерт-Рівне-Консалт" №170424/1 від 14.08.2017року; визнати незаконними дії державного виконавця Гощанського РВ ДВС щодо реалізації майна ФОП Скороход І.Р.; визнати незаконною та скасувати заявку на реалізацію арештованого, майна від 27.09.2017року № 4938/146-26 Гощанського РВ ДВС як неналежно-оформлену та таку, що не відповідає вимогам Закону; зупинити реалізацію арештованого майна через систему електронних торгів "СЕТАМ", а саме:- Паливороздавальних колонок Cilbareo- 4 штуки , лот у системі "СЕТАМ" № 241924 -Резервуару для нафтопродуктів -1 шт., лот у системі "СЕТАМ" № 241924; зупинити виконавчі дії по проведенню прилюдних торгів (зупинити прилюдні торги) комплексу, що включає автозаправочну станцію, адмінбудинок площею 70,6 кв.м., огорожу, замощення № 1, замощення № 2, навіс, що знаходиться за адресою смт. Гоща, вул. Рівненська, 9, Гощанського району Рівненської області та належить на праві власності Скороход Ірині Романівні до набрання рішення суду по даній справі законної сили.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає таке.

- Відповідно до свідоцтва про право власності від 27.12.1999року, виданого Виконкомом Гощанської селищної ради та Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно автозаправної станції - адмінбудинок (літ.»А-1» площею 70,6 кв.м), огорожа (літ №1), замощення №1(літ1), замощення №2 (літ 2), навіс (літ Б-2), що і є предметом іпотеки за п.1.3 договору іпотеки. Проте, оцінювачем безпідставно включено в звіт та оцінено в звіті майно, яке не належить ФОП Скороход І.Р., не є предметом іпотеки та не описане державним виконавцем, а саме: паливороздавальні колонки 4 шт. загальною вартістю 130 32.8грн.(а.з.№45), резервуар, який становить 64 176грн. (а. з.№ 35), що потягло за собою похибку у вартості майна в розмірі 64 176грн. та 130 328 грн. (всього змінило вартість майна на 194 504грн. тому такий висновок є незаконним та підлягає скасуванню в судовому порядку). Вважає, що суд 1-ї інстанції помилково взяв, як підставу виникнення іпотеки акт перевірки, оскільки договір іпотеки нерухомого майна підлягає нотаріальному посвідченню, а акт перевірки нотаріально не посвідчувався;

- Вказані резервуар та паливороздавальні колонки належали на момент опису на праві власності СПД Вітруку О.В. та були передані ним 01.01.2013року в оренду в ФОП Скороход І.Р., що підтверджується: накладною №17 від 07.06.1999року про придбання резервуару та колонок «Сіlbагео», квитанцією до приходного касового ордера №151 про оплату згідно накладної №17 - договором оренди обладнання від 01.01.2013року. Згідно п. 1.2.1 договору оренди ПП Вітрук О.В. передав в оренду ПП Скороход І.Р. резервуар та паливо роздавальні колонки;

- 07.03.2013 року постановою начальника ВДВС Гощанського районного управління юстиції скасовано акт опису й арешту майна в частині опису й арешту в тому числі автозаправних колонок 4 штуки марки «Сіlbагео» та металевої ємності 25 м.куб. за заявою ПП Вітрука О.В., про належність йому арештованого майна. Вказана постанова є чинною: та ніким не оскаржувалась, а тому є беззаперечним доказом незаконності дій державного виконавця щодо реалізації вказаного майна та дій оцінювача щодо оцінки майна;

- Експертом оцінене та державним виконавцем передане на реалізацію майно яке не відображене в акті перевірки від 09.12.2008 року, а натомість не оцінене і не передане на реалізацію майно , яке зазначене в акті перевірки. Банк вважає, та суд погодився з ним, що акт перевірки є основою переліку майна Скороход І.Р.. Однак в акті перевірки перераховане наступне майно автозаправної станції: чотири блок- пункти роздачі палива по 9 м. куб кожний, підземний резервуар для палива -22 м. куб, інженерне обладнання водопровід, опалення, електрика, два громовідводи. Експертом не оцінено, а державним виконавцем не передано на реалізацію: чотири блок - пункти роздачі палива по 9 м. куб кожний, інженерне обладнання водопровід, опалення, електрика, два громовідводи. Натомість оцінювачем безпідставно включено до оцінки паливороздавальні колонки 4 шт. загальною вартістю 130 328грн.(а.з. №45), які не належать боржнику, а перебувають в оренді, не входять до складу автозаправної станції, не вказані в акті перевірки. Звертає увагу, що автозаправні колонки і блок-пункти роздачі палива- не одне і теж . Автозаправні колонки - це пристрій для обліку та видачі пального. Блок-пункти це ємність для зберігання пального . Суд першої інстанції взяв вказаний акт перевірки за основу, однак не, звернув жодної уваги на вищезазначену грубу невідповідність, що грубо порушує права скаржника;

- Майно, що передане на реалізацію та передане на торги, а саме резервуар-1 шт. та паливороздавальні колонки -4 шт. не описувалось державним виконавцем, не є описаним та арештованим майном. Вказане підтверджується актом опису майна від 21.11.2013 року. Актом опису державного виконавця від 21.11.2013 року описано 5 об'єктів майна, а безпідставно передано на реалізацію 10 об'єктів майна. Отже, вказані резервуар та паливороздавальні колонки не є описаним майном та безпідставно передані на реалізацію ДП «Сетам» та підтверджується тим, що до заявки на реалізацію арештованого майна від 27.09.2017року не додано акту опису та арешту майна резервуару - 1 шт., та паливороздавальних колонок - 4 шт., що є порушенням Порядку реалізації арештованого майна, що затверджений Наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року №2831/5. Відповідно до Порядку реалізації арештованого майна, що затверджений Наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року №2831/5 державний виконавець передає на реалізацію в ДП «Сетам» виключно описане та арештоване майно;

- Оцінювачем при проведенні оцінки порушено постанову Кабінету Міністрів України № 1655 від 29.11.2006року «Про затвердження Національного стандарту №3 "Оцінка цілісних майнових комплексів» та не оцінено майно не як ЦМК, без застосуванням дохідного методу оцінки. Звертає увагу, що оцінювачем оцінено не комплекс будівель, споруд та обладнання автозаправної станції, як цілісний майновий комплекс, який оцінюється як комплекс в цілому, а майно Скороход І.Р., яке розділене на окремі одиниці та оцінено його складові, що значно занизило загальну вартість майна;

- Оцінювач при оцінці ЦМК незаконно застосував витратний метод оцінювання, який не може бути застосований при оцінці -ЦМК і це прямо передбачено п.6,7 НС №3. Оцінювачем не досягнуто мети оцінки та не визначено ринкову вартість майнового комплексу автозаправки, чим порушено п. 13 Національного стандарту № 1. Крім того, застосування вказаного методу призвело до значного заниження їх вартості та не відображає ринкову вартість майна, а відображає його ліквідаційну вартість;

- Крім того, на думку скаржника, експерт безпідставно не порівняв Цілісний майновий комплекс - автозаправку з жодним аналогічним об'єктом продаж автозаправкою, однак порівнював її зовсім з іншими елементами оцінки - магазинами та кафе. Інформація щодо продажу автозаправок на дату проведення оцінки існувала, однак експерт умисно не взяв її до уваги. Вказане значно занизило вартість оцінки майна.

Скаржник зазначає, що за наведених доказів, вбачається, що ринкова вартість спірного майна, визначена відповідачем ПП «Експерт-Рівне-Консалт» є заниженою і має значну різницю та, як наслідок, порушує права позивача на реалізацію арештованого майна за достойну дійсну вартість об'єкта нерухомості для погашення заборгованості перед ПАТ «Кредобанк».

У відзиві на апеляційну скаргу, ПАТ «Кредобанк» наводить свої міркування на спростування доводів скаржника та вказує на законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції.

Серед іншого вказує, що актом перевірки наявності та оцінки майна, що передається в іпотеку від 09.12.2008 року, який є додатком №1 до договору іпотеки №438-08/1 від 09.12.2008 року та його невід'ємною частиною, був деталізований перелік об'єктів, що входять до складу автозаправочної станції і є предметом іпотеки. Згідно даного акту характеристикою автозаправочної станції, що є предметом іпотеки, було зазначено: чотири блок пункти роздачі палива по 9 м. куб. кожний та підземний резервуар для палива - 22 м. куб..

Акт перевірки наявності та оцінки майна, що передається в іпотеку від 09.12.2008 року, не єдиний документ такого змісту, наявний в матеріалах кредитної справи ФОП Скороход І.Р., так 06.10.2011 року представниками ПАТ «Кредобанк» та з дозволу і в присутності ПП Скороход І.Р. було проведено перевірку наявності, стану та умов збереження майна, переданого в іпотеку, за результатом якої був складений акт за підписом відповідача, в ньому також до характеристик автозаправної станції віднесено чотири блок пункти роздачі палива по 9 м. куб. кожний та підземний резервуар для палива - 22 м. куб..

Крім того, звертає увагу, що в матеріалах кредитної справи у м.Львів знаходяться й інші документи що характеризують предмет іпотеки, виготовлені самою ПП Скороход І.Р. та надані банку, зокрема лист б/н за підписом Скороход І.Р. та скріплений її печаткою, в якому нею вказано, що до складу АЗС входить: операторська з побутовим приміщенням; навіс під колонками; денна парковка для автомобілів; паливо роздавальні колонки двопродуктові двосторонні з 2-ма пістолетними наконечниками (паливо роздавальні колонки були придбані за готівку у 2003 році, вартість колонок становила 120 тис.грн.); колонки для відпуску мастила; підземний горизонтальний, металевий резервуар ємністю 21 м3 для дизельного палива (ціна 25 тис. грн.) та наземний резервуарний парк місткістю 100м3 (4 металевих вертикальних резервуара по 25 м3 кожен, вартість становить 100 тис. грн.) для бензинів марок А80, А-92, А-95; - три резервних резервуари місткістю 25 м3, 25м3, 50м3 -два резервуари для мінеральних масел по 4м3 -геометричний резервуар для збору стічних вод; водовідвідний лоток; очисні споруди дощових стоків, тощо.

У відмінності об'єму підземного резервуару зазначеного в актах перевірки та листі ПП Скороход І.Р. б/н, 22 куб.м. та 21 куб.м, відповідно, має місце похибка, оскільки інші підземні резервуари до комплексу АЗС ПП Скороход І.Р. в період з 2008 року й по даний час не входили, то в наведених документах йдеться про один і той самий підземний резервуар.

Не відповідають дійсності та є перекручуванням фактів висновки апелянта, про те що суд першої інстанції помилково вважає акт перевірки підставою виникнення іпотеки. Оскільки таких висновків суд першої інстанції не робив, натомість в оскаржуваній ухвалі від 28.11.2017 року суд покликається на акт перевірки від 09.12.2008 року виключно як на додаток до договору іпотеки, в якому деталізовано предмет іпотеки, тобто надано характеристики предмета іпотеки, його складових, що фактично відповідає дійсності, та підтверджується як самим актом перевірки від 09.12.2008 року, так і іншими документами кредитної справи, про які зазначено вище.

Зауважує, що про укладений 01.01.2013 року договір оренди спірного майна з СПД Вітруком О.В. стало відомо тільки у 2017 році.

Вказує, в своєму листі б/н ПП Скороход І.Р. зазначає, що і паливо роздавальні колонки двопродуктові двосторонні з 2-ма пістолетними наконечниками, які були придбані нею за готівку у 2003 році (вартість колонок становила 120 тис.грн.), і підземний горизонтальний, металевий резервуар ємністю 21 м3 для дизельного палива (ціна 25 тис.грн.) належать саме їй. Що стосується підземного резервуару, то він, як слідує з його назви, знаходиться під самою АЗС, в землі, яка, в свою чергу, перебуває в постійному користуванні підприємця Скороход І.Р. на підставі державного акту на право постійного користування І-РВ №002214 виданого Гощанською селищною радою 30.05.1998 року.

Щодо наявності постанови начальника ВДВС Гощанського районного управління юстиції від 07.03.2013 року, якою скасовано акт опису й арешту майна в частині опису й арешту в тому числі й автозаправних колонок 4 штуки марки «Cilbareo» та металевої ємності 25 м. куб.

Зазначає, що вказана постанова начальника ДВС датована 07.03.2013 року, а Постанова про відкриття виконавчого провадження (ВП №39418412) за наказом господарського суду Рівненської області від 08.07.2013 року у справі №918/554/13 про стягнення з ФОП Скороход І.Р. суми заборгованості на користь ПАТ «Кредобанк» була винесена 02.08.2013 року, тобто після постанови про скасування арешту. Повторний опис, як називає його апелянт, того ж майна був проведений в рамках ВП №39418412 21.11.2013 року, з тією суттєвою відмінністю, що в рамках даного виконавчого провадження майно було описане як предмет іпотеки, згідно наданих іпотекодержателем (позивачем) документами, що підтверджують його право іпотеки (договором іпотеки з додатком №1 до нього актом перевірки від 09.12.2008 року).

Щодо невідповідності майна переданого державним виконавцем на реалізацію та майна відображеного в Акті перевірки від 09.12.2008 року зазначає, що в силу своєї природи АЗС існує як комплекс будівель, споруд і обладнання, які нерозривно зв'язані між собою для забезпечення єдиного технологічного процесу, та не може бути розділена на складові частини, оскільки в такому разі втрачається саме поняття АЗС як таке. Відтак Скороход І.Р. маючи зареєстрований за нею на праві власності об'єкт нерухомого майна з назвою будівель і споруд (згідно витягу з Реєстру права власності на майно КП «РОБТІ» №13381959 від 29.01.2007 року, реєстраційний номер 66065, тип об'єкта; комплекс): автозаправочна станція - адмінбудинок, має у власності й усі обов'язкові складові елементи такої АЗС, які й відносять об'єкт нерухомості до відповідного типу - АЗС. А оскільки крім автозаправочної станції-адмінбудинку за Скороход І.Р., згідно того вказаного витягу КП «РОБТІ» зареєстровано як окремі об'єкти нерухомості: замощення, замощення та навіс, що знаходяться під паливороздавальними колонками та над ними, відповідно, а також огорожу, то в даному випадку об'єкт нерухомості автозаправна станція може означати лише паливороздавальні колонки, так як іншого майна, що могло б носити назву АЗС, за адресою реєстрації комплексу немає.

Разом з тим, банк звертає увагу, що державним виконавцем за актом опису й арешту майна від 21.11.2013 року був описаний виключно предмет іпотеки, згідно договору іпотеки №438-08/1 від 09.12.2008 року та додатку №1 до договору іпотеки від 09.12.2008 року. Згідно п. 1.3. вказаного договору іпотеки, предметом іпотеки є комплекс, який включає в себе: автозаправочну станцію- адмінбудинок, огорожу, замощення, замощення, навіс, що знаходяться за адресою: Рівненська обл., Гощанський р-н, смт. Гоща, вул. Рівненська, 9. В свою чергу, предмет іпотеки - комплекс АЗС включає в себе будинки, споруди, обладнання необхідні для його функціонування як АЗС. В тому числі, як зазначає сама ФОП Скороход І.Р. в листі б/н, до складу її АЗС, серед іншого, входять й паливо роздавальні колонки двопродуктові двосторонні з 2-ма пістолетними наконечниками, які були придбані за готівку у 2003 році (вартість колонок становила 120 тис.грн.), і підземний горизонтальний, металевий резервуар ємністю 21м.куб. для дизельного палива (ціна 25 тис.грн.).

Отже на оцінку та реалізацію державним виконавцем було передане виключно майно, яке є предметом іпотеки згідно Договору іпотеки №438-08/1 від 09.12.2008 року, та якщо врахувати суму заборгованості ФОП Скороход І.Р. перед банком 1375957,57 грн., суму сплаченого судового збору 27519,15 гри., витрати виконавчого провадження, що виникли з 2013 року, в тому числі й на оцінку майна, виконавчий збір 140347,67 грн., витрати пов'язані з реалізацією майна через СЕТАМ (винагорода торгуючій організації), то сума потенційної виручки від реалізації описаного й арештованого майна комплексу АЗС може бути недостатньою для проведення усіх зазначених розрахунків. Тому доводи апеляційної скарги про передачу на торги надмірної кількості майна спростовуються як матеріалами виконавчого провадження, так і фактичними обставинами справи.

Відповідно опис, арешт та оцінка майна ФОП Скороход І.Р. у даному виконавчому провадженні проводились у відповідності до інформації про майно - предмет іпотеки, вказаної в договорі іпотеки №438-08/1 від 09.12.2008 року згідно реєстраційних даних КП «РОБТІ», як комплексу АЗС, а не цілісного майнового комплексу.

З посиланням на ч. 5 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження», ч. 1 ст. 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ч. 2 ст. 490 ЦК України, ч. 3 ст. 66 ГК України вказує, що аналіз зазначених норм в сукупності дає підстави зробити висновок, що поняття «продаж ЦМК» можна ототожнити з поняттям «продажу бізнесу», шляхом, у тому числі, й продажу корпоративних прав на нього, що є неможливим в рамках виконавчого провадження в цілому і у даній справі зокрема. Тому й не могла бути проведена оцінка комплексу АЗС як ЦМК.

Банк зазначає, що також, не може бути описаний ЦМК і державним виконавцем, та не може бути на нього звернуто стягнення, оскільки, по-перше, це не передбачено законом, а по-друге, ЦМК включає в себе також сировину для ведення бізнесу (у даному випадку бензин, дизпаливо) та дозвільні документи на продаж нафтопродуктів, адже тільки при їх наявності є змога провадити даний вид господарської діяльності.

Тому вважає, що здійснена експертом оцінка комплексу будівель, споруд та обладнання АЗС окремими об'єктами є законною, відповідає вимогам Закону України «Про виконавче провадження» та Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Просить залишити ухвалу господарського суду Рівненської області від 28.11.2017 року у справі №918/554/13 без змін, а апеляційну скаргу ФОП Скороход І.Р. без задоволення.

У відзиві на апеляційну скаргу ПП «Експерт - Рівне - Консалт» зазначає наступне.

Оцінювач оцінював те майно, яке було описано та арештовано державним виконавцем; щодо оцінки якого була винесена постанова державного виконавця та яке було наявне по факту на місці знаходження АЗС під час проведення огляду.

Що стосується понять «блок-пункт» та «паливороздавальна колонка», то чинне законодавство не містить їх визначення, ці поняття є суто технічними. В розумінні оцінювача вони є тотожними.

Об'єктом оцінки є не цілісний майновий комплекс в розумінні Національного стандарту №3, а комплекс окремих інвентарних об'єктів. Тому, застосування Національного стандарту №3 до оцінки комплексу, що включає автозаправочну станцію, адмінбудинок площею 70,6 кв.м., огорожу, замощення № 1, замощення № 2, навіс, що знаходиться за адресою смт. Гоща, вул. Рівненська, 9 є недоречним.

Згідно п. 3-37 Національного стандарту N 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 р. № 1440 оцінка майна проводиться із застосуванням методичних підходів, методів оцінки, які є складовими частинами методичних підходів або є результатом комбінування кількох методичних підходів, а також оціночних процедур. Оцінювач застосовує, як правило, кілька методичних підходів, що найбільш певно відповідають визначеним меті оцінки, виду вартості за наявності достовірних інформаційних джерел для її проведення. З метою обґрунтування остаточного висновку про вартість об'єкта оцінки результати оцінки, отримані із застосуванням різних методичних підходів, зіставляються шляхом аналізу впливу принципів оцінки, які є визначальними для мети, з якою проводиться оцінка, а також інформаційних джерел на достовірність результатів оцінки. Неможливість або недоцільність застосування певного методичного підходу, пов'язана з повною відсутністю чи недостовірністю необхідних для цього вихідних даних про об'єкт оцінки та іншої інформації, окремо обґрунтовується у звіті про оцінку майна. Національними стандартами можуть передбачатися також інші випадки обмежень щодо застосування певних методичних підходів для визначення ринкової вартості та неринкових видів вартості об'єктів оцінки. Оцінка майна проводиться із застосуванням методичних підходів, методів оцінки, які є складовими частинами методичних підходів або є результатом комбінування кількох методичних підходів, а також оціночних процедур.

Апелянт стверджує, що «інформація щодо продажу автозаправок на дату проведення оцінки існувала, однак експерт умисно не взяв її до уваги». При цьому, жодного доказу існування такої інформації скаржник не наводить. До того ж, для коректного застосування порівняльного підходу до оцінки АЗС як цілісного майнового комплексу потрібна не лише інформація про факти продажу (пропонування) подібних об'єктів, а й інформація про фінансово-економічні показники господарської діяльності як об'єкта оцінки, так і об'єктів порівняння (обсяги поставки нафтопродуктів, номенклатура, обсяги реалізації, рента податкові платежі, націнки, обсяги реалізації та об'єм виручки від продажу супутніх товарів, тощо). Така інформація в переважній більшості випадків є закритою та становить комерційну таємницю.

До того ж, суб'єкт оціночної діяльності - Приватне підприємство «Експерт-Рівне- Консалт» зверталося до власника оцінюваного майна - ФОП Скороход І.Р. з проханням надати інформацію фінансово - економічного характеру для проведення оцінки АЗС. в тому числі і дохідним підходом (вих.№155 від 17.05.2017 року, квитанція РД ПАТ «Укрпошта» №3301308368620, отримано 23.05.2017 року - Додатки №1 та №2). Проте, ФОП Скороход І.Р. на лист не відповіла та не надала жодної інформації фінансово - економічного характеру.

Відсутність такої інформації призводить до неможливості застосування таких моделей дохідного та порівняльного підходу, як це пропонує апелянт.

Крім того, апеляційна скарга щодо визнання звіту про оцінку недійсним не підлягає задоволенню, оскільки звіт з оцінки майна не є юридичною формою рішення певного органу, зокрема суб'єкта оціночної діяльності, оскільки він не спрямований на регулювання певних суспільних відносин і не має обов'язкового характеру для суб'єктів цих відносин з огляду на наявність процедури рецензування.

Сам по собі звіт про оцінку майна не породжує правові наслідки, не створює, змінює чи припиняє права скаржника відповідно до ст. 11 ЦК України, а відтак не має ознак правочину чи акту іншого органу, що можуть бути оспорені до суду.

Просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу господарського суду Рівненської області від 28.11.2017 року у справі №918/554/13 без змін.

Відзиву на апеляційну скаргу від Гощанського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області не надійшло, що відповідно до ч.9 ст. 165 ГПК України не перешкоджає розгляду справи по суті за наявними матеріалами.

Гощанський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області повноважного представника у судове засідання не направив, про дату, час та місце розгляду скарги повідомлений належним чином.

Таким чином, враховуючи норми ст.ст.269, 273 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, строки розгляду апеляційної скарги, та той факт, що неявка в засідання суду представника ДВС, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає перегляду оскарженої ухвали, колегія суддів розглянула апеляційну скаргу за відсутності представника останнього, за наявними у справі доказами.

У судовому засіданні представник боржника підтримала доводи апеляційної скарги та надала пояснення на обґрунтування своєї позиції. Просить апеляційну скаргу задоволити.

Представник стягувача заперечила проти доводів апеляційної скарги та надала пояснення на обґрунтування своєї позиції. Просила залишити ухвалу господарського суду Рівненської області від 28.11.2017 року у справі №918/554/13 без змін, а апеляційну скаргу ФОП Скороход І.Р. без задоволення.

Заслухавши пояснення представників боржника, стягувача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з`ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених у ухвалі місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при винесенні оскарженої ухвали, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржену ухвалу суду залишити без змін, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 09.12.2008 року між ВАТ "Кредобанк" (іпотекодержатель) та Приватним підприємцем Скороход І.Р. (іпотекодавець) укладено договір іпотеки №438-08/1. Відповідно до п. 1.1. якого визначено, що цей договір забезпечує вимоги іпотекодержателя до іпотекодавця, що випливають із договору кредитної лінії №438-08 від 09.12.2008р. укладеного між іпотекодержателем та іпотекодавцем, за умовами якого іпотекодавцю відкривається кредитна лінія з максимальним лімітом заборгованості в сумі 1 145 000,00 строком на 12 місяців, терміном остаточного погашення до 08.12.2009р.

Предметом іпотеки є комплекс, який включає в себе п'ять об'єктів: автозаправочна станція - адмінбудинок (літ. "А1", площею 70,6 кв.м.), огорожа (літ №1), замощення (літ. 1), замощення (літ. 2), навіс (літ. "Б2"), що знаходиться за адресою: Рівненська обл., Гощанський р-н., смт. Гоща, вул. Рівненська, буд. 9 (реєстраційний номер в Реєстрі прав власності на нерухоме майно - 66065) (п. 1.3. договору).

П. 1.4. договору визначено, що згідно витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно, що видано КП "Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації" №21085875 від 28.11.2008р., балансова вартість предмета іпотеки становить 1782000,00грн..

Заставна вартість предмету іпотеки визначається сторонами в сумі 1603800,00 грн. (п. 1.6. договору).

Згідно п. 6.1. договору цей договір набуває чинності з моменту його нотаріального посвідчення і діє до повного виконання іпотекодавцем зобов'язань за кредитним договором та додатковими договорами до нього. Всі витрати, пов'язані із нотаріальним посвідченням цього договору та державною реєстрацією обтяжень предмета іпотеки іпотекою несе іпотекодавець.

Договір підписано представниками сторін. скріплено їх печатками.

Договір посвідчений нотаріально та зареєстрований в реєстрі за №2601 (т.2 а.с. 95-96).

09.12.2008р. як додаток №1 до договору іпотеки №438-08/1 від 09.12.2008р. сторонами складено та підписано акт перевірки наявності та оцінки майна, що передається в іпотеку.

Відповідно до акту предметом іпотеки значиться, комплекс, що знаходиться за адресою: Рівненська обл., Гощанський р-н., смт. Гоща, вул. Рівненська, буд. 9: автозаправочна станція - адмінбудинок (літ. "А1", площею 70,6 кв.м.), огорожа (літ №1), замощення (літ. 1), замощення (літ. 2), навіс (літ. "Б2"). Зокрема, в акті зазначено характеристика автозаправочної станції: 4 блок пункти роздачі палива по 9 куб. м. кожний; підземний резервуар для палива - 22 м.куб., інженерне обладнання водопровід, опалення, електрика; два громовідводи.

Вказано, що акт складено у 3 - х примірниках, що є невід'ємною частиною договору іпотеки. (т. 2, а.с. 97).

У квітні 2013 року банк звернувся до господарського суду Рівненської області з позовною заявою про стягнення з підприємця заборгованості за укладеним між сторонами кредитним договором в сумі 1 529 540 грн. 68 коп., з яких :1 049 869 грн. 23 коп. - неповернута сума кредиту, 324 120 грн. 32 коп. - прострочені відсотки, 1 968 грн. 02 коп. - прострочена сума комісії за адміністрування кредиту та 153 583 грн. 11 коп. - пеня.

Рішенням Господарського суду Рівненської області у даній справі від 25 червня 2013 року вимоги банку задоволено частково. Стягнуто з підприємця на користь позивача 1 375 957 грн. 57 коп. загального розміру заборгованості за кредитом та 27 519 грн. 15 коп. судового збору. Водночас у задоволенні решти позовних вимог було відмовлено (т. 1 а.с. 209- 212).

8 липня 2013 року на виконання вищенаведеного рішення суду видано відповідний наказ (т. 1 а.с. 213).

2 серпня 2013 року державним виконавцем відділу винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 39418412 з примусового виконання наказу Господарського суду Рівненської області від 8 липня 2013 року № 918/554/13 про стягнення з підприємця на користь банку 1 375 957 грн. 57 коп. заборгованості за кредитом та 27 519 грн.15 коп. судового збору та накладено арешт на все майно боржника та заборонено здійснювати відчуження будь - якого нерухомого майна, яке належить підприємцю, в межах суми боргу (т. 1 а.с. 221).

21 листопада 2013 року державним виконавцем відділу проведено опис майна боржника і накладення на нього арешту, за результатами чого було складено відповідний акт опису й арешту майна (т. 4, а.с. 139-140).

Згідно з вказаним актом описано і накладено арешт на комплекс боржника, до якого входять: автозаправна станція - адмінбудівля, огорожа, замощення № 1, замощення № 2, навіс, що знаходяться за адресою: вул. Рівненська, 9, смт. Гоща, Гощанський район, Рівненська область, визначення вартості яких потребує оцінки.

На описане майно накладено арешт і встановлено заборону його відчуження, а також передано його на відповідальне зберігання боржнику.

30.05.2014 року головним державним виконавцем згідно із постановами про арешт коштів боржника накладено арешт на кошти, що містяться на рахунках АТ «Ощадбанк», АТ «Укрсиббанк», ПАТ КБ «Приватбанк», Центральній філії ПАТ «Кредобанк» (т.1 а.с. 224-226).

18 липня 2014 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду Підприємець, не погоджуючись з діями державного виконавця, вчиненими в ході примусового виконання наказу від 8 липня 2013 року № 918/554/13, подав відповідну скаргу.

Ухвалою суду від 11 серпня 2014 року вищезазначену скаргу підприємця було задоволено частково; дії відділу щодо накладення арешту на кошти в сумі 1 543 933 грн. 51 коп., що містяться на рахунку № 2625404211133, МФО 325365, відкритому в Центральній філії банку та належать підприємцю, визнано незаконними, а відповідну постанову про арешт коштів боржника від 30 травня 2014 року в частині накладення арешту на вищенаведені кошти - недійсною. Водночас в решті вимог скаргу боржника відхилено.

8 квітня 2015 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду боржник, не погоджуючись з діями державного виконавця Відділу щодо оцінки майна, вчиненими в ході примусового виконання наказу від 8 липня 2013 року № 918/554/13, подав скаргу на дії наведеного органу державної виконавчої служби.

Водночас ухвалою суду від 27 квітня 2015 року вищезазначену скаргу підприємця було відхилено у зв'язку з її необґрунтованістю (т. 2 а.с. 186 - 189).

В подальшому 11 грудня 2015 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду боржник, не погоджуючись з діями державного виконавця щодо оцінки майна, вчиненими в ході примусового виконання наказу від 8 липня 2013 року № 918/554/13, подав скаргу на дії органу ДВС ( т. 1 а.с. 192 - 197).

Ухвалою суду від 22 лютого 2016 року у даній справі вказану скаргу підприємця задоволено; визнано незаконними дії відділу при визначенні вартості комплексу будівель, споруд та обладнання автозаправної станції, що розташовані за адресою: вул. Рівненська, 9, смт. Гоща, Рівненська область, а саме: в частині призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання у виконавчому провадженні, а також визнано недійсними відповідний звіт про оцінку зазначеної нерухомості та рецензію на цей звіт (т.3 а.с. 136- 142).

23.06.2016 року головним державним виконавцем винесено постанову про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання у виконавчому провадженні (т.3 а.с. 179).

Згідно із звіту про оцінку комплексу будівель, споруд та обладнання автозаправної станції, що розташована за адресою: Рівненська обл., смт. Гоща, вул. Рівненська, буд.9 майно оцінено в 1 319475,00 (без ПДВ) (т. 3 а.с. 209-277).

Листом від 09.09.2016 року №2793/02-25 Головний державний виконавець Гощанського РВ ДВС ГТУЮ у рівненській області повідомив ПАТ «Кредобанк», що згідно висновку про вартість майна від 07.09.2016р. ПП «Експерт - Рівне - Консалт» комплекс, що включає автозаправочну станцію, адмінбудинок площею 70,6 кв.м., огорожу, замощення №1, замощення №2, навіс, що знаходиться за адресою: Рівненська обл., смт. Гоща, вул. Рівненська, буд.9 оцінено в 1 319475,00 (без ПДВ) (т.3 а.с. 205).

В матеріалах справи міститься заява ФОП Скороход І.Р. про заперечення проти оцінки майна та проведення рецензування звіту, адресована Начальнику Гощанського районного відділу державної виконавчої служби (т. 3 а.с. 206-207).

Листом від 29.09.2016 року №3169/02-25 В.о начальника Гощанського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Рівненській області адресованого Голові представництва Експертної ради УТО у Рівненській області Заслуженому оцінювачу УТО П. Туровській Л.В. просить визначити та повідомити письмово відділ ДВС вартість проведення рецензування першого звіту по наступному об'єкту оцінки майна, яке належить боржнику - Скороход І.Р., ідентифікаційний номер НОМЕР_1 жителька АДРЕСА_1. Комплекс будівель, споруд автозаправної станції у складі: адімінбудинок, літ.А-1- одноповерхова окремо стояча нежитлова будівля загальною площею, 70,6 кв.м., огородження літ №1-металева сітка, замощення літ.1- асфальтобетонне покриття, замощення літ.2-покриття з бетонних плит, навіс літ.Б2 - металевий навіс, підземний резервуар для палива 22 куб.м., чотири блок пункти роздачі палива по 9 куб. м.. (паливо роздавальна колонка Gilbarco (2-х паливна), що розташовані за адресою: Рівненська область, смт. Гоща, вул.. Рівненська,9 (т. 3 а.с. 208).

7 листопада 2016 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду боржник, не погоджуючись з діями державного виконавця щодо оцінки майна, вчиненими в ході примусового виконання наказу від 8 липня 2013 року № 918/554/13, подав скаргу на дії вищенаведеного органу ДВС, в якій просив визнати незаконними дії відділу в частині призначення та визначення оцінки майна, а саме комплексу, що включає автозаправочну станцію, адмінбудинок площею 70,6 м2, огорожу, замощення № 1, замощення № 2, навіс, що знаходиться за адресою смт. Гоща, вул. Рівненська, 9 та належить на праві власності Скороход Ірині Романівні. Також боржник просив визнати недійсним (незаконним) і скасувати звіт ПП "Експерт-Рівне-Консалт" від 9 вересня 2016 року № 160706/1 про незалежну оцінку комплексу, визнати протиправною бездіяльність Відділу щодо непризначення рецензування звіту ПП "Експерт-Рівне-Консалт" від 9 вересня 2016 року про оцінку майна в незалежній від ПП "Експерт-Рівне-Консалт" структурі, зокрема в Представництві Експертної ради УТО в м. Києві за заявою боржника від 21 вересня 2016 року та зобов'язати Відділ призначити рецензування звіту в Представництві Експертної ради УТО в м. Києві. Крім цього, боржник просив зобов'язати Відділ зупинити виконавчі дії по організації та проведенню прилюдних торгів (зупинити прилюдні торги) комплексу та витребувати у Відділу оригінали матеріалів виконавчого провадження по виконанню наказу від 8 липня 2013 року № 918/554/13 (т. 3 а.с. 173- 178).

Ухвалою суду від 23 січня 2017 року вищенаведену скаргу підприємця в частині визнання недійсним (незаконним) і скасування звіту ПП "Експерт-Рівне-Консалт" про оцінку комплексу будівель, споруд та обладнання автозаправної станції, що розташована за адресою: Рівненська область, смт. Гоща, вул. Рівненська, буд. 9, про визнання незаконними дій Відділу в частині призначення та визначення оцінки майна та про зобов'язання Відділу зупинити виконавчі дії по організації та проведенню прилюдних торгів (зупинення прилюдних торгів) відхилено, а провадження по розгляду скарги в частині вимог про визнання протиправною бездіяльності Відділу щодо непризначення рецензування та про зобов'язання відділу призначити рецензування звіту ПП "Експерт-Рівне-Консалт" про оцінку комплексу будівель, споруд та обладнання автозаправної станції, що розташована за адресою: Рівненська область, смт. Гоща, вул. Рівненська, буд. 9, - припинено.

У той же час 7 лютого 2017 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду підприємець, не погоджуючись з діями державного виконавця щодо оцінки майна, вчиненими в ході примусового виконання наказу від 8 липня 2013 року № 918/554/13, подав скаргу на дії органу ДВС, провадження в якій на підставі відповідної заяви боржника ухвалою суду від 20 березня 2017 року було припинено.

04.04.2017 року головним державним виконавцем винесено постанову про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні (т.4 а.с. 175).

Відповідно до звіту про оцінку комплексу будівель, споруд та обладнання автозаправної станції, що розташована за адресою: Рівненська обл., смт. Гоща, вул. Рівненська, буд.9 майно оцінено в 1 566 453,00 (без ПДВ) (т.5 а.с. 9-68).

31.08.2017 року №4518/14.6-26 Головний державний виконавець Гощанського РВ ДВС ГТУЮ у Рівненській області повідомив ПАТ «Кредобанк», що згідно висновку про вартість майна від 14.08.2017р. ПП «Експерт - Рівне - Консалт» комплекс, що включає автозаправочну станцію, адмінбудинок площею 70,6 кв.м., огорожу, замощення №1, замощення №2, навіс, що знаходиться за адресою: Рівненська обл., смт. Гоща, вул. Рівненська, буд.9 оцінено в 1 566453,00 (без ПДВ) (т.5 а.с. 6).

18 вересня 2017 року від підприємця на адресу суду надійшла скарга на дії державного виконавця відділу, в якій боржник просив визнати незаконними дії відділу в частині призначення та визначення оцінки майна, а саме комплексу, що включає автозаправочну станцію, адмінбудинок площею 70,6 кв. м., огорожу, замощення № 1, замощення № 2, навіс, що знаходиться за адресою смт. Гоща, вул. Рівненська, 9 та належить на праві власності Скороход Ірині Романівні; визнати незаконним та скасувати звіт про оцінку майна ПП "Експерт-Рівне-Консалт" від 14 серпня 2017 року № 170424/1 та оцінку вищенаведеного комплексу будівель, споруд та обладнання автозаправної станції, що зазначена у Звіті про оцінку ПП "Експерт-Рівне-Консалт" від 14 серпня 2017 року № 170424/1; визнати незаконними та скасувати результати визначення вартості та оцінки наведеного комплексу будівель, споруд та обладнання автозаправної станції, що викладені в Звіті ПП "Експерт-Рівне-Консалт" від 14 серпня 2017 року № 170424/1.

Ухвалою суду від 19 вересня 2017 року (суддя Політика Н.А.) вищевказану скаргу підприємця було повернуто боржнику без розгляду.

Водночас, після усунення визначених наведеною ухвалою суду недоліків, 26 вересня 2017 року від підприємця на адресу суду повторно надійшла аналогічна скарга на дії державного виконавця відділу від 25 вересня 2017 року, в якій останній, просив визнати незаконними дії відділу в частині призначення та визначення оцінки майна, а саме комплексу, що включає автозаправочну станцію, адмінбудинок площею 70,6 кв. м., огорожу, замощення № 1, замощення № 2, навіс, що знаходиться за адресою смт. Гоща, вул. Рівненська, 9 та належить на праві власності Скороход Ірині Романівні; визнати незаконним та скасувати звіт про оцінку майна ПП "Експерт-Рівне-Консалт" від 14 серпня 2017 року № 170424/1 та оцінку вищенаведеного комплексу будівель, споруд та обладнання автозаправної станції, що зазначена у Звіті про оцінку ПП "Експерт-Рівне-Консалт" від 14 серпня 2017 року № 170424/1; визнати незаконними та скасувати результати визначення вартості та оцінки наведеного комплексу будівель, споруд та обладнання автозаправної станції, що викладені в Звіті ПП "Експерт-Рівне-Консалт" від 14 серпня 2017 року № 170424/1 та просив суд про відновлення процесуального строку для оскарження.

27.09.2017 року №4938/14.6-26 Начальником Гощанського районного відділу ДВС ГТУЮ у Рівненській області ДП «СЕТАМ» подано заявку на реалізацію арештованого майна. (т. 5 а.с. 3-5).

Крім того, 26 жовтня 2017 року через відділ канцелярії та документального забезпечення господарського суду Рівненської області надійшло клопотання підприємця від 26 жовтня 2017 року, в якому останній просив суд зупинити торги з реалізації належного боржнику майна, реєстраційний номер лота: 241924, що призначені на 2 листопада 2017 року, а також зупинити реалізацію арештованого майна через систему електронних торгів "СЕТАМ", а саме: паливороздавальних колонок Cilbareo у кількості 4 шт., лот у системі "СЕТАМ" № 241924, а також резервуару для нафтопродуктів у кількості 1 шт., лот у системі "СЕТАМ" № 241924.

Водночас, 27 жовтня 2017 року від підприємця на адресу місцевого господарського суду надійшла скарга на дії державного виконавця відділу щодо реалізації майна боржника від 26 жовтня 2017 року, в якій останній просив визнати незаконними та передчасними дії державного виконавця відділу щодо реалізації майна підприємця, визнати незаконною та скасувати заявку відділу на реалізацію арештованого мана від 27 вересня 2017 року № 4938/146-26 як неналежно оформлену та таку, що не відповідає вимогам закону. Крім того, у даній скарзі боржник також просив суд зупинити торги з реалізації належного боржнику майна, реєстраційний номер лота: 241924, що призначені на 2 листопада 2017 року, а також зупинити реалізацію арештованого майна підприємця через систему електронних торгів "СЕТАМ", а саме: паливороздавальних колонок Cilbareo у кількості 4 шт., лот у системі "СЕТАМ" № 241924, а також резервуару для нафтопродуктів у кількості 1 шт., лот у системі "СЕТАМ" № 241924.

30 жовтня 2017 року надійшла заява підприємця від 30 жовтня 2017 року, в якій останній повторно просив суд зупинити торги з реалізації належного боржнику майна, реєстраційний номер лота: 241924, що призначені на 2 листопада 2017 року, а також зупинити реалізацію арештованого майна підприємця через систему електронних торгів "СЕТАМ", а саме: паливороздавальних колонок Cilbareo у кількості 4 шт., лот у системі "СЕТАМ" № 241924, а також резервуару для нафтопродуктів у кількості 1 шт., лот у системі "СЕТАМ" № 241924. В обгрунтування цієї заяви боржник посилався на те, що вищенаведене майно, а саме: паливороздавальні колонки Cilbareo у кількості 4 шт. та резервуар для нафтопродуктів у кількості 1 шт., не були у встановленому законом порядку описані та арештовані державним виконавцем відділу, у зв'язку з чим не можуть бути реалізовані в примусовому порядку на торгах, що відбудуться 2 листопада 2017 року. Також підприємець вказував, що наведене майно не належить та не належало боржнику, а відтак не могло бути передано на реалізацію, а неправомірне проведення оцінки такого майна призвело до безпідставної зміни вартості майна підприємця та відповідної похибки у Звіті про оцінку від 14 серпня 2017 року № 170424/1.

Статтею 129-1 Конституції України передбачено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до статті 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною радою України - і за її межами.

Згідно із ст. 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Скаргу може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом (ст. 341 ГПК України).

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку унормовано Законом України "Про виконавче провадження".

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Як убачається із матеріалів справи, 2 серпня 2013 року державним виконавцем Відділу винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №39418412 з примусового виконання наказу господарського суду Рівненської області від 8 липня 2013 року № 918/554/13 про стягнення з підприємця на користь банку 1 375 957 грн. 57 коп. заборгованості за кредитом та 27 519 грн.15 коп. судового збору.

Згідно із ч. 1 ст. 54 Закону (у редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин) звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя.

За частиною 1 статті 52 Закону звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Відповідно до частини 1, 2, 5 статті 57 Закону (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем, зокрема шляхом проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту. Про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису та арешту майна боржника. Під час проведення опису та арешту майна боржника державний виконавець має право оголосити заборону розпоряджатися ним, а в разі потреби - обмежити права користування майном, здійснити опечатування або вилучити його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що зазначається в акті опису та арешту. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються державним виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

Як вбачається з матеріалів справи, 21 листопада 2013 року державним виконавцем відділу проведено опис майна боржника і накладення на нього арешту, за результатами чого було складено відповідний акт опису й арешту майна (т. 4, а.с. 139-140).

Відповідно до зазначеного акту, виконавцем описано і накладено арешт на комплекс боржника, до якого входять: автозаправна станція - адмінбудівля, огорожа, замощення № 1, замощення № 2, навіс, що знаходяться за адресою: вул. Рівненська, 9, смт. Гоща, Гощанський район, Рівненська область, визначення вартості яких потребує оцінки. На описане майно накладено арешт і встановлено заборону його відчуження, а також передано його на відповідальне зберігання боржнику.

Відповідно до частини 3 статті 57 Закону для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання.

Як зазначалося вище, постановою головного державного виконавця відділу Приступлюка Т.В. від 4 квітня 2017 року ВП № 39418412 було вирішено призначити суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання ПП "Експерт-Рівне-Консалт", який має сертифікат від 5 квітня 2016 року за № 264/16, виданий Фондом державного майна України (строком до 5 квітня 2019 року) експерта (оцінювача) Труш Віталія Вікторовича, який має кваліфікаційне свідоцтво оцінювача, видане Фондом державного майна України МФ № 6695 від 20 грудня 2008 року експертом (оцінювачем) у зазначеному виконавчому провадженні (т. 4, а.с. 175).

На виконання вищенаведеної постанови експертом (оцінювачем) суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання ПП "Експерт-Рівне-Консалт" Труш Віталієм Вікторовичем було складено звіт про оцінку комплексу будівель, споруд та обладнання автозаправної станції, що розташовані за адресою: Рівненська обл., смт. Гоща, вул. Рівненська, буд. 9, від 14 серпня 2017 року № 170424/1. Відповідно до зазначеного звіту вартість наведеного майна підприємця склала 1 566 453 грн. 00 коп. без ПДВ.

У подальшому 5 вересня 2017 року боржником було отримано повідомлення Відділу від 31 серпня 2017 року № 4518/14-26 про вартість належному йому іпотечного майна згідно Звіту про оцінку від 14 серпня 2017 року № 170424/1.

Як вже зазначалося вище, не погоджуючись з результатами проведеної оцінки, підприємець звернувся до господарського суду Рівненської області зі скаргою на дії державного виконавця Відділу від 25 вересня 2017 року у справі № 918/554/13, в якій просив визнати незаконними дії Відділу в частині призначення та визначення оцінки майна, а саме комплексу, що включає автозаправочну станцію, адмінбудинок площею 70,6 кв. м., огорожу, замощення № 1, замощення № 2, навіс, що знаходиться за адресою смт. Гоща, вул. Рівненська, 9 та належить на праві власності Скороход Ірині Романівні; визнати незаконним та скасувати звіт про оцінку майна ПП "Експерт-Рівне-Консалт" від 14 серпня 2017 року № 170424/1 та оцінку вищенаведеного комплексу будівель, споруд та обладнання автозаправної станції, що зазначена у Звіті про оцінку ПП "Експерт-Рівне-Консалт" від 14 серпня 2017 року № 170424/1; визнати незаконними та скасувати результати визначення вартості та оцінки наведеного комплексу будівель, споруд та обладнання автозаправної станції, що викладені в звіті ПП "Експерт-Рівне-Консалт" від 14 серпня 2017 року № 170424/1.

В обґрунтування своїх вимог підприємець посилався, зокрема, на те, що звітом про оцінку майна боржника від 14 серпня 2017 року № 170424/1 безпідставно, на його думку, оцінено та включено до вартості майна резервуар, що становить 64 176 грн. 00 коп. (а.з. № 35) та безпідставно оцінено паливороздавальні колонки у кількості 4 шт. загальною вартістю 130 328 грн. 00 коп. (а.з. № 45). Водночас наведені об'єкти, за твердженням підприємця, не були описані державним виконавцем при складенні акту опису і арешту майна боржника від 21 листопада 2013 року, не входили до предмету іпотеки та не належать і ніколи не належали боржнику.

Так, колегія суддів вважає за необхідне вказати таке.

З матеріалів справи, зокрема, акту перевірки наявності та оцінки майна, що передається в іпотеку за укладеним між підприємцем та банком договором іпотеки від 9 грудня 2008 року № 438-08/1 (що є додатком № 1 до цієї іпотечної угоди), вбачається, що до складу автозаправної станції, яка входить до предмету іпотеки та була описана та арештована державним виконавцем Відділу при складанні акту опису й арешту майна боржника від 21 листопада 2013 року, входять, зокрема, чотири блок пункти роздачі палива по 9 куб.м. кожний та підземний резервуар для палива об'ємом 22 куб.м. (т.2 а.с. 97)

Зазначений акт перевірки наявності та оцінки майна, що передається в іпотеку від 9 грудня 2008 року був, зокрема, власноручно підписаний підприємцем та скріплений печаткою даного суб'єкта господарювання, що свідчить про його обізнаність про фактичний склад об'єкта іпотеки за договором іпотеки від 9 грудня 2008 року № 438-08/1, а також про входження до його складу чотирьох блок пунктів роздачі палива по 9 куб.м. кожний та підземного резервуару для палива об'ємом 22куб. м.

Крім того, судова колегія звертає увагу, акт державного виконавця відділу від 21 листопада 2013 року, яким у встановленому законом порядку було описано та накладено арешт на належне підприємцю майно, зокрема, автозаправну станцію, до складу якої входять чотири блок пункти роздачі палива по 9 м.куб. кожний та підземний резервуар для палива об'ємом 22 куб.м. є чинним та не скасований.

Колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу скаржника, що постановою про скасування акту опису та арешту майна в частині від 07.03.2013 року на яку боржник посилається, як одну із підстав апеляційної скарги скасовано саме акт опису та арешту майна від 19.03.2013 року (т. 5 а.с. 104), акт у даній справі складено 21.11.2013року. А тому посилання в апеляційній скарзі на вказану постанову є безпідставним та не береться судом до уваги.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується із судом першої інстанції про необґрунтованість посилань скаржника на те, що оцінене згідно звіту про оцінку від 14 серпня 2017 року № 170424/1 майно не було належним чином описане та арештоване при здійсненні державним виконавцем відділу виконавчих дій у ВП № 39418412.

Отже, з огляду на наведені обставини не беруться судом до уваги і твердження підприємця про наявність відповідної похибки у визначенні вартості майна боржника згідно звіту про оцінку від 14 серпня 2017 року № 170424/1, оскільки такі твердження не були у встановленому законом порядку підтверджені підприємцем належними і допустимими доказами в порядку ст.ст. 73-80 ГПК України.

Колегія суддів також, погоджується із місцевим господарським судом про те, що навіть теоретична наявність похибки у звіті про оцінку майна боржника в бік збільшення вартості його майна не призведе до порушення прав такого боржника як учасника виконавчого провадження, оскільки наведена похибка може призвести лише до реалізації арештованого майна за збільшеною вартістю та погашення більшої кількості кредиторських вимог.

Щодо твердження скаржника на відсутність правових підстав для проведення суб'єктом оціночної діяльності оцінки майна боржника у зв'язку з не укладенням між відповідними суб'єктами договору про оцінку такого майна та порушення державним виконавцем Відділу приписів частини 2 статті 19 Конституції України, судова колегія вважає їх безпідставними, такими, що не заслуговують на увагу, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження" для оцінки нерухомого майна державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який проводить свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Так, за ч. 1 ст. 10 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" оцінка майна проводиться на підставі договору між суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання та замовником оцінки або на підставі ухвали суду про призначення відповідної експертизи щодо оцінки майна.

Водночас, колегія суддів звертає увагу скаржника, що у матеріалах справи наявна належним чином засвідчена копія укладеного між Головним територіальним управлінням юстиції у Рівненській області та ПП "Експерт-Рівне-Консалт" договору від 12 травня 2017 року № 170424/1, за умовами якого останнє взяло на себе зобов'язання щодо проведення незалежної оцінки описаного та арештованого в рамках ВП № 39418412 майна Підприємця, зокрема, адмінбудинку літ. А-1 загальною площею 70,6 м2, огорожі літ. N-1, замощення літ. 1, замощення літ. 2, навіс літ. Б2, що знаходиться по вул. Рівненській, 9 у смт. Гоща Рівненської області (т. 4, а.с. 171).

Договір підписаний уповноваженими представниками його сторін та скріплений печатками даних юридичних осіб, і посилання на даний договір міститься у самому Звіті про оцінку майна від 14 серпня 2017 року № 170424/1.

Крім того, в матеріалах справи також наявна належним чином засвідчена копія відповідного акту прийому-передачі виконаних робіт, складеного на виконання умов договору від 12 травня 2017 року № 170424/1, який також був підписаний уповноваженими представниками її сторін та скріплений відбитками печаток останніх (т. 4, а.с. 172).

Щодо посилання скаржника на порушення оцінювачем нормативних приписів чинного законодавства у зв'язку зі складенням відповідного звіту про оцінку майна підприємця від 14 серпня 2017 року № 170424/1 шляхом простого підсумовування незалежно визначених величин вартості кожної зі складових частин предмета іпотеки, колегія суддів зазначає таке.

За змістом ч. 5 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) у разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів в обсязі, необхідному для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи, незалежно від того, хто фактично використовує таке майно.

Згідно із ч.ч. 1-3 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі, якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна. У разі, якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання.

Зі змісту вказаної вище статті убачається, що при проведенні відповідних виконавчих дій здійснюється оцінка того майна, яке у встановленому законом порядку було описано та арештовано органами примусового виконання.

Так, згідно договору іпотеки від 9 грудня 2008 року № 438-08/1 та акту опису і арешту майна підприємця від 21 листопада 2013 року державним виконавцем відділу було описано та арештовано і в подальшому передано на реалізацію комплекс, який включає в себе п'ять об'єктів: автозаправочну станцію - адмінбудинок площею 70,6 м.кв. літ. А1, огорожу літ. № 1, замощення літ. 1, замощення літ. 2, навіс літ. Б2. У той же час у вищенаведених документах відсутні відомості щодо передачі підприємцем в іпотеку саме цілісного майнового комплексу, який складається з наведених об'єктів, що свідчить про необґрунтованість вищевказаних посилань скаржника.

Разом з тим, Законом не передбачено механізму та процедури опису та накладення державною виконавчою службою арешту на конкретно визначене майно - цілісний майновий комплекс, а також не встановлено окремого порядку звернення стягнення на таке майно. До складу цілісного майнового комплексу також входить сировина для ведення підприємницької діяльності, дозвільні документи на продаж нафтопродуктів тощо, можливість та порядок звернення стягнення на які також не передбачено Законом.

А тому судова колегія погоджується із місцевим господарським судом, що вищенаведені твердження підприємця, так само як і інші його похідні посилання на порушення норм і правил проведення оцінки вартості майна боржника, що пов'язані з безпідставним визначенням цього майна як окремої нерухомості, а не цілісного майнового комплексу, не беруться судом до уваги.

Крім того, судова колегія зауважує, що твердження скаржника про безпідставне застосування оцінювачем лише витратного підходу до оцінки належного підприємцю майна додатково спростовуються безпосереднім зазначенням у самому звіті про оцінку майна боржника від 14 серпня 2017 року № 170424/1 про застосування як витратного, так і порівняльного підходу до проведення зазначеної незалежної оцінки.

Також у наведеній скарзі підприємець посилався на те, що державним виконавцем відділу було порушено вимоги статей 13, 14 Закону та призначено для складання звіту експерта, у той час як сам звіт був складений не експертом, а оцінювачем.

Проте, такі твердження також не беруться судом до уваги з огляду на наступне.

Як вже було зазначено вище, відповідно до ч. 3 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" положення цього Закону поширюються на правовідносини, які виникають у процесі здійснення оцінки майна, майнових прав, що належать фізичним та юридичним особам України на території України та за її межами, а також фізичним та юридичним особам інших держав на території України та за її межами, якщо угода укладається відповідно до законодавства України, використання результатів оцінки та здійснення професійної оціночної діяльності в Україні.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" суб'єктами оціночної діяльності є, зокрема, суб'єкти господарювання - зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб'єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону.

З матеріалів справи вбачається, що ПП "Експерт-Рівне-Консалт" отримало сертифікат суб'єкта оціночної діяльності Фонду державного майна України від 5 квітня 2016 року №264/16, дійсний до 5 квітня 2019 року. У той же час оцінювач Труш Віталій Вікторович, який безпосередньо складав Звіт про оцінку майна скаржника від 14 серпня 2017 року №170424/1, отримав кваліфікаційне свідоцтво оцінювача, видане Фондом державного майна України і МІБ, МФ № 6695 від 20 грудня 2008 року (т. 5 а.с. 71-72).

Ч. 1 ст. 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" передбачено, що звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.

Як зазначалося вище та убачається із матеріалів справи, звіт про оцінку майна від 14 серпня 2017 року № 170424/1 був підписаний оцінювачем, який безпосередньо проводив оцінку майна, - Труш Віталієм Вікторовичем, а також скріплений підписом керівника вищезазначеного суб'єкта оціночної діяльності - Кедою Русланом Івановичем (т.5 а.с. 23-90).

Наведені обставини також спростовують посилання підприємця, викладені у його скарзі на дії відділу від 25 вересня 2017 року.

Враховуючи усе вищевикладене, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про відсутність правових підстав для визнання незаконними дій відділу в частині призначення та визначення оцінки майна, а саме комплексу, що включає автозаправочну станцію, адмінбудинок площею 70,6 кв. м., огорожу, замощення № 1, замощення № 2, навіс, що знаходиться за адресою смт. Гоща, вул. Рівненська, 9 та належить на праві власності Скороход Ірині Романівні; визнання незаконним та скасування звіту про оцінку майна ПП "Експерт-Рівне-Консалт" від 14 серпня 2017 року № 170424/1 та оцінки вищенаведеного комплексу будівель, споруд та обладнання автозаправної станції, що зазначена у Звіті про оцінку ПП "Експерт-Рівне-Консалт" від 14 серпня 2017 року № 170424/1; визнання незаконними та скасування результатів визначення вартості та оцінки наведеного комплексу будівель, споруд та обладнання автозаправної станції, що викладені в Звіті ПП "Експерт-Рівне-Консалт" від 14 серпня 2017 року № 170424/1, а тому, скаргу підприємця від 25 вересня 2017 року на дії відділу слід відхилити.

Крім того, підприємцем, також, було подано скаргу на дії відділу щодо реалізації майна боржника від 26 жовтня 2017 року (т. 4, а.с. 195-197), в якій останній просив суд визнати незаконними та передчасними дії державного виконавця відділу щодо реалізації майна підприємця, визнати незаконною та скасувати заявку відділу на реалізацію арештованого майна від 27 вересня 2017 року № 4938/146-26 як неналежно оформлену та таку, що не відповідає вимогам закону. Крім того, у даній скарзі боржник також просив суд зупинити торги з реалізації належного боржнику майна, реєстраційний номер лота: 241924, що призначені на 2 листопада 2017 року, а також зупинити реалізацію арештованого майна підприємця через систему електронних торгів "СЕТАМ", а саме: паливороздавальних колонок Cilbareo у кількості 4 шт., лот у системі "СЕТАМ" № 241924, а також резервуару для нафтопродуктів у кількості 1 шт., лот у системі "СЕТАМ" № 241924.

Колегія суддів дослідивши матеріали справи погоджується із судом першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення цієї скарги боржника з огляду на наступне.

Як неодноразово зазначалося, із акту перевірки наявності та оцінки майна, що передається в іпотеку за укладеним між підприємцем та банком договором іпотеки від 9 грудня 2008 року № 438-08/1 (що є додатком № 1 до цієї іпотечної угоди), вбачається, що до складу автозаправної станції, яка входить до предмету іпотеки та була описана та арештована державним виконавцем відділу при складанні акту опису й арешту майна боржника від 21 листопада 2013 року, входять, зокрема, чотири блок пункти роздачі палива по 9 м.куб. кожний та підземний резервуар для палива об'ємом 22 м.куб.

Вищенаведений акт, докази скасування чи визнання недійсним якого у матеріалах справи на час розгляду наведеної скарги відсутні, зокрема, власноручно був підписаний підприємцем та скріплений печаткою даного суб'єкта господарювання, що свідчить про обізнаність боржника про фактичний склад об'єкта іпотеки за договором іпотеки від 9 грудня 2008 року № 438-08/1, а також про входження до його складу чотирьох блок пунктів роздачі палива по 9 м.куб. кожний та підземного резервуару для палива об'ємом 22 м.куб.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про безпідставність посилань скаржника на незаконність дій державного виконавця відділу щодо реалізації майна підприємця, які полягали в описі, арешті та передачі на реалізацію вищезазначеного майна, а саме чотирьох блок пунктів роздачі палива по 9 м.куб. кожний та підземного резервуару для палива об'ємом 22 м.куб.

Разом з тим, як докази обізнаності підприємця Скороход І.Р. про фактичний склад об'єкта іпотеки банк до суду апеляційної інстанції надав лист б/н у якому скаржник сама вказала перелік об'єктів, що входять до АЗС.

З огляду на норми ст. 269 ГПК України суд не надає оцінку вказаному вище документу, оскільки він не був предметом дослідження у суді першої інстанції та банком не обґрунтовано неможливість його подання до суду першої інстанції.

Крім того, судова колегія погоджується із місцевим господарським судом, що боржник у своїй заяві не вказав, які саме дії державного виконавця відділу щодо реалізації майна підприємця він вважає незаконними, що позбавляє суд можливості вийти за межі його вимог та визнати незаконними конкретні виконавчі дії такої особи, оскільки судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Вимоги підприємця про визнання вищевказаних дій передчасними, а також вимоги про визнання незаконною та скасування заявки відділу на реалізацію арештованого мана від 27 вересня 2017 року № 4938/146-26 як неналежно оформленої та такої, що не відповідає вимогам закону, також визнаються судом апеляційної інстанції необґрунтованими виходячи із наведеного.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Вказаною статтею також визначені способи захисту цивільних прав та інтересів, зокрема: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Ч. 2 ст. 20 ГК України встановлено, що права та законні інтереси суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущімляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Зі змісту вищенаведених приписів чинного законодавства вбачається, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу в разі його порушення, невизнання або оспорювання та у спосіб, передбачений законом.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відтак суд, як державний орган, може захистити порушене або оспорюване право лише у спосіб, який передбачений законом.

У той же час чинним законодавством не передбачено такого способу захисту прав, як визнання дій, зокрема, державного виконавця, передчасними, що додатково свідчить про необґрунтованість посилань підприємця, викладених у його скарзі від 26 жовтня 2017 року. Крім того, задоволення таких вимог не призведе до відновлення прав боржника, які, на його думку, були порушені відділом.

Слід також зазначити, що частиною 2 статті 20 ГК України передбачена можливість визнання судом повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущімлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів.

У той же час суд звертає увагу на те, що заявка державного виконавця на реалізацію арештованого майна не є актом у розумінні статті 20 ГК України, а відтак не може бути визнана незаконною та скасована судом.

Разом з тим слід зазначити, що за змістом пункту 4 Наказу Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5 "Про затвердження Порядку реалізації арештованого майна" перевірка вищенаведеної заявки на предмет її відповідності вимогам законодавства, наявність відомостей про місце зберігання й демонстрації майна, здійснюється не судом, а начальником відповідного відділу державної виконавчої служби після отримання проекту заявки та документів щодо передачі майна на реалізацію від державного виконавця.

А тому, колегія суддів погоджується із місцевим господарським судом про необґрунтованість посилань підприємця.

Крім того, суд зазначає, що підприємець як у своїй скарзі на дії відділу від 26 жовтня 2017 року (т. 4, а.с. 195-197), так і в окремо поданих клопотанні від 26 жовтня 2017 року (т. 4, а.с. 187-189) та заяві боржника від 30 жовтня 2017 року, просив суд зупинити торги з реалізації належного боржнику майна, реєстраційний номер лота: 241924, що призначені на 2 листопада 2017 року, а також зупинити реалізацію арештованого майна підприємця через систему електронних торгів "СЕТАМ", а саме: паливороздавальних колонок Cilbareo у кількості 4 шт., лот у системі "СЕТАМ" № 241924, а також резервуару для нафтопродуктів у кількості 1 шт., лот у системі "СЕТАМ" № 241924.

В обґрунтування вимог боржник посилався на те, що вищенаведене майно, а саме: паливороздавальні колонки Cilbareo у кількості 4 шт. та резервуар для нафтопродуктів у кількості 1 шт., не були у встановленому законом порядку описані та арештовані державним виконавцем відділу, у зв'язку з чим не можуть бути реалізовані в примусовому порядку на торгах, що відбудуться 2 листопада 2017 року. Також підприємець вказував, що наведене майно не належить та не належало боржнику, а відтак не могло бути передано на реалізацію, а неправомірне проведення оцінки такого майна призвело до безпідставної зміни вартості майна підприємця та відповідної похибки у звіті про оцінку від 14 серпня 2017 року № 170424/1.

Проте, колегія суддів зазначає, що наведені вимоги підприємця також не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Так, суд апеляційної інстанції погоджується із місцевим господарським судом, що вимоги скаржника про зупинення торгів з реалізації належного боржнику майна, реєстраційний номер лота: 241924, що призначені на 2 листопада 2017 року, а також зупинення реалізації арештованого майна підприємця через систему електронних торгів "СЕТАМ", а саме: паливороздавальних колонок Cilbareo у кількості 4 шт., лот у системі "СЕТАМ" № 241924, а також резервуару для нафтопродуктів у кількості 1 шт., лот у системі "СЕТАМ" № 241924, слід розцінювати як заяву про забезпечення скарги.

Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" від 26 грудня 2003 року № 14 та п. 9.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17 жовтня 2012 року № 9 скарга має відповідати загальним вимогам щодо змісту та форми позовної заяви, передбаченим статтею 54 ГПК, з доданням до неї документів, зазначених у пунктах 2, 4 частини першої цієї статті і за необхідності - зазначених у частинах другій і третій статті 57 названого Кодексу, а також містити відомості, перелічені в пунктах 3 - 5 частини сьомої статті 82 Закону України "Про виконавче провадження". У вирішенні питань, які виникають у розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб Державної виконавчої служби, до заяв учасників виконавчого провадження (заявників) мають застосовуватися положення ГПК, якими врегульовано аналогічні питання, зокрема, статей 2, 18, 21, 22, 26, 29, 31, 41, 42, 62, пунктів 1 - 3, 5, 6, 9 частини першої статті 63, статті 64, розділів XI, XII, XII 1 ГПК тощо.

При цьому розділ Х ГПК України (у редакції чинній до 15.12.2017 року) та глава 10 ГПК України (у редакції чинній з 15.12.2017 року), де визначено порядок забезпечення позову, до переліку положень Кодексу, які можуть застосовуватися при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб ДВС, не входить.

Крім того, у пункті 15 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 лютого 2014 року № 6 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах" зазначено, що при розгляді скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, суд не вправі вжити заходів забезпечення скарги (аналогічно забезпеченню позову) шляхом зупинення виконавчого провадження, зупинення дії оскаржуваного рішення тощо, оскільки зазначене не є повноваженнями суду, а є виключним повноваженням державного виконавця, яке може бути оскаржено до суду.

Також, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що вимоги підприємця про зупинення реалізації арештованого спірного майна боржника через систему електронних торгів "СЕТАМ" задоволенню не підлягають, оскільки боржником не було у встановленому законом порядку доведено доцільності та підставності вчинення таких дій, враховуючи, зокрема, встановлений судом факт входження майна, що реалізується, до складу предмета іпотеки за договором іпотеки від 9 грудня 2008 року № 438-08/1 та факт його опису, арешту та передачі на реалізацію у встановленому законом порядку, не наведено нормативного обґрунтування з посиланнями на конкретні законодавчі норми, які регулюють підстави та порядок зупинення судом реалізації арештованого майна, а також не подано відповідних доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування зазначеного ним заходу.

Слід також зазначити, що в обґрунтування своїх вимог, як у скарзі у суді першої так і в суді апеляційної інстанції, боржник посилався, зокрема, на те, що вищенаведені паливороздавальні колонки Cilbareo у кількості 4 шт. та резервуар для нафтопродуктів ніколи не належали та не належать підприємцю, що, на думку останнього, свідчить про безпідставність включення даного майна в опис, накладення на нього арешту та передачу на реалізацію відділом. На підтвердження наведених обставин скаржником було надано суду копію укладеного між ним та фізичною особою-підприємцем Вітруком О.В. договору оренди обладнання, за умовами якого останній передав скаржнику в строкове платне користування обладнання, а саме: резервуар 70 м.куб. - 1 шт., резервуар 50 м.куб. - 1 шт., резервуар 25 м.куб. - 2 шт., резервуар 5 м.куб. - 2 шт., дизель-генератор - 1 шт., паливно-роздавальні колонки - 4 шт., колонки масляні - 2 шт.

У той же час, вищевказані посилання не беруться апеляційним господасрьким судом до уваги, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, зокрема, акту перевірки наявності та оцінки майна, що передається в іпотеку від 9 грудня 2008 року, а також відомостей, зазначених на офіційному веб-сайті державного підприємства "СЕТАМ" (https://setam.net.ua/auction/243441), на реалізацію відділом було передано автозаправочну станцію, яка включає в себе, зокрема, чотири блок-пункти роздачі палива по 9 м.куб. кожний та підземний резервуар для палива об'ємом 22 м.куб..

Проте, як було зазначено вище, підприємцю в оренду за договором оренди обладнання було передано резервуар 70 м.куб. - 1 шт., резервуар 50 м.куб. - 1 шт., резервуар 25 м.куб. - 2 шт., резервуар 5 м.куб. - 2 шт. Водночас, у вказаному договорі відсутні будь-які відомості про передачу боржнику в оренду підземного резервуару для палива об'ємом 22 м.куб., що свідчить про необґрунтованість його посилань на дану угоду.

Крім того, наведений договір оренди обладнання був укладений між підприємцем та фізичною особою-підприємцем Вітруком О.В. лише 1 січня 2013 року, тоді як акт перевірки наявності та оцінки майна, що передається в іпотеку, яким був передбачений детальний опис предмета іпотеки, датований 9 грудня 2008 року, тобто на 4 роки раніше цієї угоди, що також свідчить про безпідставність посилань боржника на зазначений правочин.

Більше того, в наведеному договорі оренди обладнання від 1 січня 2013 року не було зазначено конкретних ідентифікуючих ознак, зокрема, чотирьох блок-пунктів роздачі палива по 9 м.куб. (серійного номеру тощо), що позбавляє суд можливості встановити факт передачі на реалізацію саме цього конкретного майна.

За таких обставин, судова колегія вважає вимоги підприємця, викладені у скарзі на дії Відділу від 26 жовтня 2017 року, а також зазначені у клопотанні від 26 жовтня 2017 року та заяві боржника від 30 жовтня 2017 року необґрунтованими, а тому погоджується із судом першої інстанції, що вони задоволенню не підлягають.

Слід також зазначити, що за інформацією офіційного веб-сайту державного підприємства "СЕТАМ" (https://setam.net.ua/auction/243441) спірні торги, призначені на 2 листопада 2017 року, не відбулися.

Крім того, судова колегія вважає за необхідне вказати, що як убачається із звіту про оцінку майна правильна назва паливороздавальних колонок Gilbarco, а не Cilbareo, як вказує у свої скаргах боржник.

Враховуючи все вищенаведене, судом першої інстанції правомірно відмовлено в задоволенні скарг ФОП Скороход І.Р..

Таким чином, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, ґрунтуються на його власній оцінці та спростовуються наведеними та встановленими судом обставинами справи.

Отже, колегія суддів вважає, що ухвала господарського суду Рівненської області від 28.11.2017р. у даній справі прийнята з повним з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи, дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для її скасування.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд -

УХВАЛИВ:

1. Ухвалу господарського суду Рівненської області від 28.11.2017 року у справі №918/554/13 залишити без змін.

2. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Скороход Ірини Романівни на ухвалу господарського суду Рівненської області від 28.11.2017 року у справі №918/554/13 залишити без задоволення.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в строк та в порядку, встановленому ст. ст. 287-291 ГПК України.

4. Матеріали справи №918/554/13 повернути до господарського суду Рівненської області.

Головуючий суддя Миханюк М.В.

Суддя Павлюк І. Ю.

Суддя Савченко Г.І.

Повний текст постанови складено та підписано 09 лютого 2018 року.