Постанова № 72149776, 07.02.2018, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" лютого 2018 р. Справа № 5023/10655/11

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Тарасова І.В., суддя Лакіза В.В., суддя Терещенко О.І.

при секретарі Марченко В.О.

за участю представників сторін:

заявника - не з'явився

боржника - Степанішина А.В., дов. №231-6 від 22.12.2017

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Державного підприємства "Завод ім. В.О.Малишева", м. Харків (вх. №3842 Х/2-8)

на ухвалу господарського суду Харківської області від 06.12.2017, винесену за результатом розгляду заяви Дочірнього підприємства державної компанії "Укрспецекспорт" - державне госпрозрахункове зовнішньоторгівельне підприємство "Спецтехноекспорт" про забезпечення позову у справі №5023/10655/11 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Усатий В.О., судді Яризько В.О., Савченко А.А., ухвалу оголошено 06.12.2017 )

за заявою Державного підприємства "Львівський бронетанковий завод", м. Львів до Державного підприємства "Завод ім. Малишева", м. Харків

про визнання банкрутом,

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2017 року Дочірнє підприємство державної компанії "Укрспецекспорт" - державне госпрозрахункове зовнішньоторгівельне підприємство "Спецтехноекспорт", звернулось до господарського суду Харківської області із позовом до Державного підприємства "Завод імені В.О. Малишева" про стягнення попередньої оплати в розмірі 16500000,00 грн. за договором № STE-4-138-Д/КП-12 від 01.06.2012 р., процентів за користування чужими коштами на суму 8015383,56 грн. та 240000,00 грн. витрат зі сплати судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що 01.06.2012 між сторонами було укладено договір купівлі-продажу відповідно до умов якого, ДП "Завод імені В.О. Малишева" (продавець) зобов'язався передати у власність ДП ДГЗП "Спецтехноекспорт" (покупця) виріб - танк БМ «Оплот» вартістю 30576000,00 грн. не пізніше 31.12.2012.

Відповідно до п. 5.1. Договору, розрахунки здійснюються у наступному порядку: 10 000 000,00 грн. від суми Договору, Покупець перераховує протягом 5-ти банківських днів з дати підписання Договору, а наступні 20 576 000, 00 грн. - протягом 10-ти днів з дати підписання Акту приймання-передачі продукції.

На виконання умов п. 5.1. договору, у червні 2012 р. ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» здійснило оплату в розмірі 10 000 000,00 грн.

Додатковою угодою №1 від 24.04.2013 до Договору продовжено строк передачі Виробу до 31.12.2013.

Додатковою угодою № 2 до Договору сторони змінили умови оплати, визначивши, що 6 500 000,00 грн. повинні бути перераховані у термін 365 днів з дати підписання Договору, а 14 076 000,00 грн. -протягом 10-ти днів з дати підписання Акту приймання-передачі. Кошти у розмірі 6 500 000,00 грн. ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» перерахувало на рахунок Продавця 26.04.2013.

Додатковою угодою №3 від 23.12.2013 до Договору, строк виконання Продавцем зобов'язання здійснити поставку танку БМ «Оплот» настав 31.12.2014.

Як зазначав позивач, на виконання умов Договору ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» перерахувало ДП «Завод імені В.О. Малишева» 16 500 000 грн., попередньої оплати, в той час, як Продавцем термін виконання зобов'язань постійно відтерміновувався, поставка Виробу і досі не відбулась, звернення ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» до ДП "Завод імені В.О. Малишева" про повернення попередньої оплати боржником залишені без задоволення.

У зв'язку з цим, ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» звернувся до суду з позовом про стягнення з боржника попередньої оплати в розмірі 16500000,00 грн. за договором № STE-4-138-Д/КП-12 від 01.06.2012 р., процентів за користування чужими коштами на суму 8015383,56 грн. та 240000,00 грн. витрат зі сплати судового збору.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 04.09.2017 справу № 922/2327/17 за позовом дочірнього підприємства державної компанії "Укрспецекспорт" - державного госпрозрахункового зовнішньоторгівельного підприємства "Спецтехноекспорт" до Державного підприємства "Завод ім. В.О. Малишева" про стягнення коштів передано для спільного розгляду зі справою № 5023/10655/11 про банкрутство ДП "Завод ім. В.О. Малишева".

08.11.2017 представник заявника звернувся до суду із заявою про забезпечення позову (вх. № 36930 від 08.11.2017 р), в якій просив суд накласти арешт на грошові суми державного підприємства "Завод імені В.О. Малишева" у розмірі ціни позову - 24515383,56 грн. та 240000,00 грн. судового збору що знаходяться на п/р 26000031854 в АБ "Укргазбанк" м.Київ, Україна, МФО 320478, п/р № 26002000113470, філія АТ "Укрексімбанк" м.Харків, МФО 351618, р/р 26002962507439 в ПАТ "ПУМБ" м.Київ МФО 334851, р/р № 26005010124001 в ПАТ "Альфа-Банк" м.Київ МФО 300346 та накласти арешт на майно державного підприємства "Завод імені В.О. Малишева" , що знаходиться за адресою: м.Харків, вул.Плеханівська, 126.

Зокрема, вимоги заяви обґрунтовував тим, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, що заявник підтверджував листом ДП "Завод імені В.О. Малишева" від 14.08.2017 за №4152/24 в якому боржник повідомляв про неможливість виконання договору та пропонував збільшити вартість виробу до 118 000 000,0 грн. Також зазначав, що у відношенні боржника відкрито ряд виконавчих проваджень, можливість виконання яких ускладнена, судячи з дати їх відкриття. Заявник вважав, що скрутний фінансовий стан боржника та заборгованість перед низкою контрагентів ставить під сумнів можливість виконання боржником рішення суду та є підставою для забезпечення позову.

04.12.2017 заявником були надані доповнення до заяви про забезпечення позову до яких було надано фінансові показники боржника станом на 30.09.2017 року та зафіксовано баланс ДП "Завод імені В.О. Малишева" 2 563 738 тис. грн. Посилаючись на вказані показники, заявник зазначав, що хоч ДП "Завод імені В.О. Малишева" і знаходиться в скрутному матеріальному становищі (з урахуванням порушення справи про банкрутство) , проте, накладення арешту на кошти боржника в розмірі ціни позову 24515 383,56 грн. та 240 000,00 грн. судового збору вважав таким, що не призведе до зупинення (блокування)господарської діяльності підприємства.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 06.12.2017 заяву дочірнього підприємства державної компанії "Укрспецекспорт" - державне госпрозрахункове зовнішньоторгівельне підприємство "Спецтехноекспорт" про забезпечення позову (вх. № 36930 від 08.11.2017 р.) з урахуванням доповнень до заяви (вх. № 40228 від 04.12.2017 р.) було частково задоволено. Накладено арешт на грошові кошти Державного підприємства "Завод ім. В.О. Малишева" в розмірі 16500000,00 грн., які знаходяться на п/р 26000031854 в АБ "Укргазбанк" м.Київ, Україна, МФО 320478, п/р № 26002000113470, філія АТ "Укрексімбанк" м.Харків, МФО 351618, р/р 26002962507439 в ПАТ "ПУМБ" м.Київ МФО 334851, р/р № 26005010124001 в ПАТ "Альфа-Банк" м.Київ МФО 300346. В іншій частині заяви відмовлено.

Визначено, що ухвала набирає чинності 06.12.2017 та дійсна для пред"явлення до виконання до виконавчої служби та державного реєстратора в строк до 07.12.2020 року.

Приймаючи судове рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що прострочення виконання зобов"язання за договором є наслідком недобросовісного ставлення боржника до своїх зобов'язань перед заявником. При цьому, отримання попередньої оплати за договором боржником не заперечується, разом з тим, докази, які підтверджують намагання боржника виконати своє зобов"язання, враховуючи існування в межах справи про банкрутство декілька спорів про стягнення з боржника заборгованості, останнім не надано. Вказані обставини суд вважав такими, що свідчать про імовірність утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів , тому такий спосіб забезпечення, як арешт грошових коштів є адекватним до обставин справи. Здійснивши оцінку негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, а також співмірність заходів з вимогами заявника по суті спору, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяву ДП ДК "Укрспецекспорт" - державне госпрозрахункове зовнішньоторгівельне підприємство "Спецтехноекспорт" про забезпечення позову з урахуванням доповнень до заяви та накладення арешту на грошові кошти боржника в розмірі 16500000,00 грн. ( розмір попередньої оплати), які знаходяться на п/р 26000031854 в АБ "Укргазбанк" м.Київ, Україна, МФО 320478, п/р № 26002000113470, філія АТ "Укрексімбанк" м.Харків, МФО 351618, р/р 26002962507439 в ПАТ "ПУМБ" м.Київ МФО 334851, р/р № 26005010124001 в ПАТ "Альфа-Банк" м.Київ МФО 300346, в іншій частині відмовити.

ДП "Завод імені В.О. Малишева" з ухвалою суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу господарського суду Харківської області від 06.12.2017 про накладення арешту на грошові кошти Державного підприємства "Завод ім. В.О. Малишева" в розмірі 16500000,00 грн., які знаходяться на п/р 26000031854 в АБ "Укргазбанк" м.Київ, Україна, МФО 320478, п/р № 26002000113470, філія АТ "Укрексімбанк" м.Харків, МФО 351618, р/р 26002962507439 в ПАТ "ПУМБ" м.Київ МФО 334851, р/р № 26005010124001 в ПАТ "Альфа-Банк" м.Київ МФО 300346 скасувати та відмовити Дочірньому підприємству державної компанії "Укрспецекспорт" - державне госпрозрахункове зовнішньоторгівельне підприємство "Спецтехноекспорт" у задоволенні заяви про забезпечення позову. Стягнути з ДП ДК "Укрспецекспорт" - державне госпрозрахункове зовнішньоторгівельне підприємство "Спецтехноекспорт" суму сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги заявник зазначає, що в заяві про забезпечення позову містяться лише припущення та міркування заявника про можливе невиконання боржником судового рішення, без надання будь-яких допустимих доказів, що підтверджують обставини ухилення від виконання судових рішень. Також зазначає, що вжиті судом першої інстанції заходи перешкоджають господарській діяльності підприємства, що виконує державні оборонні замовлення. Також вважає, що вказуючи на обґрунтованість заяви про забезпечення позову, судом не наведено жодних доводів, що свідчать про імовірність невиконання судового рішення, а також доводів про те, що вжитий захід спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення про повернення попередньої оплати по спірному договору.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 26.12.2017 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства "Завод ім. В.О.Малишева" на ухвалу господарського суду Харківської області від 06.12.2017, винесену за результатом розгляду заяви Дочірнього підприємства державної компанії "Укрспецекспорт" - державне госпрозрахункове зовнішньоторгівельне підприємство "Спецтехноекспорт" про забезпечення позову у справі №5023/10655/11.

Учасникам провадження у справі встановлено строк для подання відзивів на апеляційну скаргу - до 12.01.2018 року.

10.01.2018 від скаржника надійшли додаткові письмові пояснення (вх. №248) та документальні докази, що підтверджують направлення вказаних додаткових пояснень на адресу ДП ДК "Укрспецекспорт" - державного госпрозрахункового зовнішньоторгівельного підприємства "Спецтехноекспорт".

12.01.2018 за допомогою засобів електронного зв'язку (вх. №53 від 12.01.2018) та 16.01.2018 через відділ документального забезпечення Харківського апеляційного господарського суду (вх. №499) ДП ДГЗП "Спецтехноекспорт" надано відзив на апеляційну скаргу та докази направлення копії відзиву та доданих до нього документів ДП "Завод імені В.О. Малишева".

Зокрема, у відзиві на апеляційну скаргу ДП ДГЗП "Спецтехноекспорт" звертає увагу суду, що станом на дату його підписання кількість відкритих виконавчих проваджень відносно боржника збільшилась. На думку заявника, їх зупинення в порядку виконавчого провадження не є можливим, оскільки вимоги заявника у даній справі є поточними, а отже на них не розповсюджується дія мораторію на задоволення вимог кредиторів в порядку ч. 4 ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Також, вважає, що лист ДП "Завод імені В.О. Малишева" від 14.08.2017 №4152/24 з пропозицією збільшити вартість виробу -БМ «Оплот» до 118000000,00 грн., а строк поставки - до 2018 року , свідчить про невиконання боржником договірних зобов'язань у встановлений договором строк. Також, посилаючись на дані фінансових показників боржника станом на 30.09.2017, вважає, що накладення арешту на кошти ДП "Завод імені В.О. Малишева" не призведе до зупинення або блокування господарської діяльності боржника.

05.02.2018 представником ДП ДГЗП "Спецтехноекспорт" за допомогою засобів електронного зв'язку (вх.ел. пошти №193) надано заяву про відкладення розгляду справу у зв'язку із знаходженням представника 07.02.2018 в судовому засіданні Київського апеляційного господарського суду по справі №910/14394/17, що унеможливлює забезпечення участі представника в судовому засіданні Харківського апеляційного господарського суду.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про електронний цифровий підпис" електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) - частина перша ст. 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис" .

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис".

Пунктом 1.5.17 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Держаної судової адміністрації України № 28 від 20.02.2013, документи, отримані електронною поштою без електронного цифрового підпису або каналами факсимільного зв'язку, не належать до офіційних.

У разі надсилання електронних документів без електронного цифрового підпису та факсограм необхідно надсилати також оригінал документа в паперовій формі.

Однак, надіслана електронною поштою заява про відкладення розгляду справи не містить електронного цифрового підпису, в зв'язку з чим не є офіційним документом та не приймається до уваги колегією суддів.

Враховуючи, що про час та місце розгляду апеляційної скарги ДП ДГЗП "Спецтехноекспорт" було завчасно повідомлено судом, що підтверджується повідомленням про вручення 22.01.2018 рекомендованого поштового відправлення №000808/6 від 19.01.2018 уповноваженій особі ДП ДГЗП "Спецтехноекспорт", беручи до уваги, що явка сторін в судове засідання судом апеляційної інстанції обов'язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторін, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника ДП ДГЗП "Спецтехноекспорт" за наявними у ній матеріалами.

У відповідності до вимог ст. 229 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст.65 ГПК України (в редакції до 15.12.2017, чинній на момент звернення до суд із заявою про забезпечення позову) з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя вчиняє певні дії по підготовці справи до розгляду, в тому числі вирішує питання про вжиття заходів до забезпечення позову.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. По суті, забезпечення позову - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача. Метою забезпечення позову, є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Відповідно до статті 66 ГПК України (в редакції до 15.12.2017) господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Таким чином, забезпечення позову допускається лише в тому випадку, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. При цьому, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини, з яких вона просить суд вжити такі заходи.

Колегія суддів зазначає, що у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Як роз'яснено в п.п.3,7.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.

Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).

Таким чином, метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення прав та охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи - позивача. Вжиття заходів до забезпечення позову сприяє запобіганню порушення прав позивача на час вирішення спору в суді, а в разі задоволення позову забезпечує можливість відновлення його порушених прав. Натомість невжиття зазначених заходів забезпечення позову утруднить чи зробить неможливим виконання рішення господарського суду.

У зв'язку з наведеним, задовольняючи заяву про забезпечення позову суд має встановити, що заява про вжиття заходів до забезпечення позову є обґрунтованою, а обраний спосіб забезпечення позову співвідноситься з предметом позову, а, отже, існує конкретний зв'язок між певним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, а тому вжитий судом захід до забезпечення позову спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом заявлених вимог у даній справі є вимоги ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» про стягнення з боржника попередньої оплати в розмірі 16500000,00 грн. за укладеним між сторонами договором купівлі-продажу від 01.06.2012 порушення умов якого, на думку заявника, є підставою для стягнення з боржника попередньої оплати в розмірі 16500000,00 грн., процентів за користування чужими коштами на суму 8015383,56 грн. та 240000,00 грн. витрат зі сплати судового збору.

Зокрема, обґрунтовуючи заяву про вжиття заходів забезпечення позову (з урахуванням доповнення до заяви ) заявник вважав, що невжиття заходів щодо накладення арешту на грошові суми боржника можуть утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду з огляду на те, що боржник не має наміру повертати попередню оплату за договором купівлі-продажу № STE-4-138-Д/КП-12 від 01.06.2012, боржник знаходиться у скрутному матеріальному становищі, оскільки у відношенні ДП "Завод імені В.О. Малишева" порушено справу про банкрутство та відкрито ряд відкритих виконавчих проваджень, останній має заборгованість перед низкою контрагентів та не може її оплатити.

Як вбачається з оскаржуваної ухвали, приймаючи рішення про часткове задоволення заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти боржника, що знаходяться на його рахунках, суд першої інстанції, дійшов висновку, що боржник недобросовісно ставиться до своїх зобов'язань за договором, а тому вказані обставини призвели до значного строку прострочення зобов'язання.

Водночас, колегія суддів вважає, що до таких висновків суд першої інстанції дійшов передчасно, оскільки не обґрунтував та не навів мотивів, з яких саме підстав він дійшов такого висновку. Зокрема, прийнявши до уваги доводи заявника про стан правовідносин між сторонами за договором, наведеними в позовній заяві, суд першої інстанції фактично висловив по суті свою правову позицію з приводу заявлених позовних вимог, надавши, при цьому, перевагу доводам заявника та не надавши повної та об'єктивної оцінки обставинам справи та доказам, на які посилався заявник. Так, висновки суду про недобросовісне ставлення боржника чи невиконання ним умов договору судом жодним чином в оскаржуваній ухвалі не обґрунтовані, не містять будь-яких посилань як на умови договору, так і на матеріали справи, судом не наведено підстав, з яких він дійшов до таких висновків.

Також з оскаржуваної ухвали вбачається, що суд, прийнявши до уваги відсутність заперечень з боку боржника проти факту отримання попередньої оплати, визнав доведеним факт того, що боржник не бажає виконувати свої зобов'язання за договором. Водночас, вказані висновки суд першої інстанції також не підтвердив будь-якими документальними доказами по справі та не зазначив, з яких саме підстав він дійшов до такого висновку. Зокрема, судом не мотивовано та не підтверджено належними по справі доказами факт того, які саме негативні наслідки в разі невжиття заходів забезпечення позову призведуть до утруднення чи зроблять неможливим виконання рішення господарського суду.

Так, в обґрунтування заяви про забезпечення позову, заявник вказував, що боржник не має наміру повертати попередню оплату за договором № STE-4-138-Д/КП-12 від 01.06.2012, що підтверджував наданою суду копією листа ДП "Завод імені В.О. Малишева" від 14.08.2017 №4152/24 з пропозицією збільшити вартість виробу -БМ «Оплот» до 118000000,00 грн., а строк поставки - до 2018 року.

Судом апеляційної інстанції досліджено вказаний лист (а.с. 159 т. 1).

У вказаному листі ДП "Завод імені В.О. Малишева" повідомляє ДП ДГЗП "Спецтехноекспорт" про продовження виконання договору № STE-4-138-Д/КП-12 від 01.06.2012 та пропонує розглянути можливість пролонгації договору від 01.06.2012 на поставку одного виробу БМ «Оплот» за вартістю 118 000 000,00 грн. з ПДВ з терміном поставки у 2018 році.

Водночас, колегія суддів вважає, що вказаний лист, без врахування усіх обставин справи, які б підтверджували доводи заявника, не може бути враховано в якості доказу, що підтверджує намір ДП "Завод імені В.О. Малишева" не повертати розмір попередньої оплати. Вказаний лист лише підтверджує існування між сторонами спірних правовідносин та не може свідчити про намір боржника не виконувати зобов'язання за договором, та, крім того, не підтверджує факт ухилення боржника від виконання судового рішення.

Також, як на підставу вимог про забезпечення позову заявник вказує, що за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців у боржника існує ряд відкритих виконавчих проваджень , згідно яких ДП "Завод імені В.О. Малишева" є боржником , а отже, за висновком заявника, рішення судів добровільно боржником не виконуються, що не гарантує виконання судового рішення і по даній справі.

На підтвердження вказаних доводів ДП ДГЗП "Спецтехноекспорт" до матеріалів справи надано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців станом на 31.08.2017 (а.с. 160 т. 1) в якому зазначено дати відкриття виконавчих проваджень щодо юридичної особи (для незавершених виконавчих проваджень).

Колегією суддів досліджено наданий заявником до матеріалів справи витяг з Єдиного державного реєстру та встановлено, що витяг містить лише дані щодо дати відкриття виконавчого провадження. Водночас, як в заяві ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт», так і в оскаржуваній ухвалі не зазначено, про які виконавчі провадження йдеться мова, на виконання яких саме виконавчих документів вони відкриті та у зв'язку із якими обставинами виконавче провадження зупинено.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою господарського суду Харківської області від 27.12.2011 по справі №5023/10655/11 у відношенні боржника порушено провадження у справі про банкрутство.

Відповідно п. 17 Постанови Пленуму Верховного суду №15 від 18.12.2009 року «Про судову практику в справах про банкрутство», за змістом статті 12 Закону мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після введення мораторію: їх виконання для боржника є обов'язковим, але пеня, штраф та інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), що застосовуються до платника податків за порушення податкового законодавства, не нараховуються, оскільки ця норма визначає конкретний проміжок часу, який відповідає строку дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, але ніяк не пов'язаний із його суттю».

Пунктом 4 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції з 02.06.2016) встановлено, що виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом. Аналогічний припис міститься у статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» у попередній редакції Закону.

Таким чином, зупинення виконавчого провадження у таких випадках є законодавчим приписом та не залежить від волі та бажанням боржника щодо погашення та виконання таких вимог. При цьому, дотримання виконавчою службою встановлених вимог законодавства не може розцінюватися як невиконання чи ухилення боржника від виконання судових рішень.

У зв'язку з цим, доводи боржника про заборгованість перед низкою контрагентів та неможливість у зв'язку з цим сплатити борги, як обставина, що свідчить про неможливість або утруднення виконання судового рішення не може бути прийнята до уваги.

Також, 04.12.2017 ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» до суду першої інстанції надано доповнення до заяви про забезпечення позову. (а.с. 16 т. 2)

В доповнення до обґрунтування необхідності термінового вжиття заходів до забезпечення позову ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» повідомляв, що на офіційному сайті ДП "Завод імені В.О. Малишева" розміщено баланс (звіт про фінансовий стан) ДП "Завод імені В.О. Малишева", який станом на 30.09.2017 становить 2 563 738 тис. грн. у зв'язку з цим, заявником здійснено висновок, що хоча боржник і перебуває у скрутному матеріальному становищі (щодо нього порушено справу про банкрутство), проте накладення арешту на кошти боржник не призведе до зупинення (блокування) господарської діяльності ДП "Завод імені В.О. Малишева".

Як вже зазначалось, у відношенні боржника порушено справу про банкрутство, на даний час боржник знаходиться в процедурі розпорядження майном. Отже, вказані обставини свідчать про певні фінансові труднощі боржника. Водночас, з наданого заявником балансу вбачається, що станом на 30.09.2017 активи (баланс підприємства) ДП "Завод імені В.О. Малишева" становлять 2 млрд. 563 млн. 738 тис. грн., що спростовує доводи заявника про незадовільний фінансовий стан, який може утруднити або зробити неможливим виконання судового рішення, а також доводи про необхідність термінового вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти. Крім того, колегія суддів вважає, що заявником не підтверджено обставин, які б свідчили про те, що грошові кошти, які є у боржника на момент пред'явлення позову до нього, можуть зникнути, зменшитись за кількістю на момент виконання рішення і що виконання рішення суду у зв'язку з цим буде утруднено або неможливе.

Колегія суддів зазначає, що виходячи з правової природи інституту забезпечення позову, заявник повинен підтвердити свої доводи документально, а суд, на підставі наданих заявником доказів, повинен пересвідчитись у їх належності та допустимості і лише за наслідком правової оцінки наданих документів прийняти правомірне та обґрунтоване рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Водночас, колегія суддів вважає, що заявником належними доказами не підтверджено, а судом першої інстанції не надано належної правової оцінки доводам заявника про необхідність термінового вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові суми боржника саме у зв'язку із можливістю утрудненням виконання судового рішення у даній справі.

Колегія суддів також враховує, що на підставі постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави" № 83 від 04.03.2015, ДП «Завод імені В.О. Малишева» входить до переліку об'єктів, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави та є виконавцем державних оборонних замовлень. Крім того, за поясненнями скаржника, наведеними в апеляційній скарзі, ДП «Завод імені В.О. Малишева» є виконавцем державних оборонних замовлень по виготовленню, модернізації, відновленню та ремонту військової та спеціальної техніки, виробляє та постачає військову техніку до Збройних сил України. Працівники ДП «Завод імені В. О. Малишева» виконують роботи з ремонту та обслуговування військової техніки в зоні проведення АТО, безпосередньо поблизу проведення бойових дій.

У зв'язку із викладеним, колегія суддів не може погодитись з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення заяви ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» шляхом накладання арешту на грошові суми боржника у розмірі 16 500 000,00 грн. з огляду на недоведеність заявником обставин, які б свідчили про те, що невжиття заходів до забезпечення позову може призвести до утруднення чи неможливості виконання рішення суду у даній справі. У зв'язку з цим, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для скасування ухвали господарського суду Харківської області від 06.12.2017 в частині задоволення заяви ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» про забезпечення позову та накладення арешту на грошові кошти ДП "Завод імені В.О. Малишева" в розмірі 16500000,00 грн. та прийняття в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні заяви ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» в цій частині.

Керуючись ст.ст. 270, 275, 276, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Завод ім. В.О.Малишева", м. Харків задовольнити.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 06.12.2017 у справі №5023/10655/11 в частині задоволення заяви дочірнього підприємства державної компанії "Укрспецекспорт" - державне госпрозрахункове зовнішньоторгівельне підприємство "Спецтехноекспорт" про забезпечення позову (з урахуванням доповнень до заяви) та накладення арешту на грошові кошти Державного підприємства "Завод ім. В.О. Малишева" в розмірі 16500000,00 грн., які знаходяться на п/р 26000031854 в АБ "Укргазбанк" м.Київ, Україна, МФО 320478, п/р № 26002000113470, філія АТ "Укрексімбанк" м.Харків, МФО 351618, р/р 26002962507439 в ПАТ "ПУМБ" м.Київ МФО 334851, р/р № 26005010124001 в ПАТ "Альфа-Банк" м.Київ МФО 300346 скасувати.

Прийняти в цій частині нове рішення, яким у задоволенні заяви дочірнього підприємства державної компанії "Укрспецекспорт" - державне госпрозрахункове зовнішньоторгівельне підприємство "Спецтехноекспорт" про забезпечення позову (з урахуванням доповнень до заяви) в частині накладення арешту на грошові кошти Державного підприємства "Завод ім. В.О. Малишева" в розмірі 16500000,00 грн. відмовити.

В іншій частині ухвалу господарського суду Харківської області від 06.12.2017 залишити без змін.

Стягнути з дочірнього підприємства державної компанії "Укрспецекспорт" - державне госпрозрахункове зовнішньоторгівельне підприємство "Спецтехноекспорт" на користь Державного підприємства "Завод ім. В.О. Малишева" 1600,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Касаційна скарга на дане судове рішення може бути подана до Верховного суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст постанови складено 12.02.2018.

Головуючий суддя Тарасова І. В.

Суддя Лакіза В.В.

Суддя Терещенко О.І.