Ухвала суду № 72148856, 12.02.2018, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

12.02.2018 р. Справа№ 914/27/18

м. Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Матвіїва Р.І., розглянувши матеріали заяви Міського комунального підприємства "Жидачівводоканал" вих.№18/01 від 09.02.2018 року про забезпечення позову

у справі №914/27/18

за позовом: Міського комунального підприємства "Жидачівводоканал", Львівська обл., місто Жидачів,

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ві.Ай.Пі. Будівельна компанія", Львівська обл., місто Пустомити,

предмет спору: стягнення 1 203 374,02 грн.,

підстава позову: невиконання умов договору підряду № 19/10/16 від 19.10.2016 року,

без виклику сторін,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Львівської області перебуває позовна заява Міського комунального підприємства «Жидачівводоканал» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ві.Ай.Пі. Будівельна компанія» про стягнення 1 203 374,02 грн., з яких сума основного боргу 559 498,32 грн., пеня 50 040,74 грн., збитки 593 834,96 грн. з підстав невиконання умов договору підряду № 19/10/16 від 19.10.2016 року та неповернення матеріалів і обладнання, які передані відповідачу на відповідальне зберігання згідно з договором №29/12 від 29.12.2016 року.

09.02.2018 року Міським комунальним підприємством «Жидачівводоканал» подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Ві.Ай.Пі. Будівельна компанія», які перебувають на його рахунках, відкритих в установах банків, або надійдуть на його рахунки у майбутньому, в межах суми 1 236 075,04 грн., що складає ціну позову та судові витрати по оплаті судового збору.

Правова позиція заявника.

Міське комунальне підприємство «Жидачівводоканал» (надалі по тексту - позивач) зазначає, що згідно з абз.2 п.19 Постанови Кабінету міністрів України від 27 грудня 2001 р. N 1764 «Про затвердження Порядку державного фінансування капітального будівництва» замовник перераховує підряднику аванс, якщо це передбачено договором (контрактом). Розмір авансу не може перевищувати 30 відсотків вартості річного обсягу робіт. Підрядник зобов'язується використати одержаний аванс на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів протягом трьох місяців після одержання авансу. По закінченні тримісячного терміну невикористані суми авансу повертаються замовнику. Відповідно, оскільки аванси в сумі 559 498,32 грн. були перераховані Товариству з обмеженою відповідальністю «Ві.Ай.Пі. Будівельна компанія» (надалі по тексту - відповідач) 06.09.2017 року, то невикористані аванси мали бути повернуті позивачу не пізніше 06.12.2017 року.

Через неодноразове неналежне виконання договірних зобов'язань листом від 06.12.2017 року позивач повідомив відповідача про розірвання договору підряду та додаткових угод в односторонньому порядку з 20.12.2017 року. Одночасно позивач вимагав до 20.12.2017 року повернути невикористані аванси в сумі 559 498,32 грн., а також невикористані матеріали та обладнання. Вимог вказаного листа відповідач не виконав. Незважаючи, що з часу подання позову минуло вже більше місяця, навіть частково борг відповідачем не повернуто, що свідчить про ухилення відповідача від виконання зобов'язання. З повторною вимогою негайно повернути аванси та укладення мирової угоди позивач звернувся до відповідача 02.02.2018 року, однак, жодної реакції на такий лист від відповідача немає. На переконання позивача, підрядник отримав аванс на закупівлю матеріалів та обладнання, не використав його за призначенням і ухиляється від його повернення та не звітує про його використання. Виходячи з обставин і поведінки відповідача, позивач вважає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Ві.Ай.Пі. Будівельна компанія» ухилятиметься від виконання грошових зобов'язань перед замовником, може зняти кошти зі своїх розрахункових рахунків і використати їх за іншим призначенням, що може істотно ускладнити чи зробить неможливим виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову. Крім цього, позивач звертає увагу, що через неповернення авансів управління Державної казначейської служби України у Жидачівському районі Львівської області надалі зупинило операції з бюджетними коштами на рахунках МКП «Жидачівводоканал», що унеможливлює отримання підприємством бюджетних коштів як компенсації з різниці в тарифах на суму 745 000,00 грн., а також унеможливлюється укладення договорів та проведення розрахунків з підрядниками на будівництво об'єктів соціальної та виробничої інфраструктури на суму 3 230 000,00 грн., замовником яких є МКП «Жидачівводоканал».

Розглянувши матеріали заяви, дослідивши надані суду докази, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення заяви у зв'язку з наступним.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем і відповідачем існує правовий спір, що виник з договору підряду, згідно з яким підрядник зобов'язався виконати роботи по об'єкту «Будівництво побутової каналізації мікрорайону «Прибережний» вулиць Надбережна, Б.Хмельницького, Опришківська, Стрийська, Гоголя, провулок Стрийський в м.Жидачів Львівської області», та договору відповідального зберігання майна. Позивач 04.01.2018 року звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення 559 498,32 грн. основного боргу, 50 040,74 грн. пені, 593 834,96 грн. збитків, 30.01.2018 року - із заявою про збільшення позовних вимог, а саме розміру пені - 63 606, 66 грн., за подання яких сплатив судовий збір у розмірі 18 050,61 грн. та 203,49 грн.

Матеріалами справи підтверджується звернення позивача до відповідача з листами про необхідність повернення суми авансу - 559 498,32 грн. (лист від 06.12.2017 року з доказами надіслання долучений до позовної заяви, лист від 02.02.2018 року з доказами надіслання долучений до заяви про забезпечення позову). Одночасно відсутні докази повернення відповідних сум авансів на такі вимоги замовника. Однак, для вирішення питання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Ві.Ай.Пі. Будівельна компанія» суд враховує наступне.

Позивач стверджує, що відповідач ухиляється від виконання зобов'язання з повернення авансів, оскільки після подання позову відповідачем не погашено борг. Проте, суд вважає безпідставними обгрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову вказано обставиною та звертає увагу на наступне. Згідно зі ст. 13, ст. 14, ст. 46 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Сторони користуються рівними процесуальними правами. Зокрема, відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу. Згідно з матеріалами, що містяться в справі, до початку підготовчого засідання у даній справі відповідачем подано заяву про відкладення судового розгляду справи з наданням представнику можливості ознайомитись з матеріалами справи, підготовки обгрунтованого відзиву та спростування позовних вимог позивача.

Щодо доводів заявника про відсутність реагування відповідача на лист від 02.02.2018 року, суд також не вважає таку обставину достатньою для висновку про необхідність забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача, адже враховуючи нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку) між районними центрами різних областей України (4-5 днів), затверджені Наказом Міністерства інфраструктури України 28.11.2013 року № 958, відповідач отримав вказаний лист 7(8).02.2018 року і станом на 08.02.2018 року позивач міг бути не обізнаний про вчинення відповідачем дій на реагування листа від 02.02.2018 року.

Щодо іншої підстави для вжиття заходів забезпечення позову, визначеної позивачем - зупинення операцій з бюджетними коштами на рахунках МКП «Жидачівводоканал», суд звертає увагу на наступне.

Так, із долученої до заяви копії розпорядження про зупинення операцій з бюджетними коштами №2 від 02.02.2018 року вбачається, що управління Державної казначейської служби України у Жидачівському районі Львівської області на підставі складеного 11.12.2017 року протоколу про порушення бюджетного законодавства встановило неподання МКП «Жидачівводоканал» до органу казначейства у встановлений термін підтверджених документів про використання попередньої оплати (авансового платежу) на виконання робіт по будівництву побутової каналізації мікрорайону «Прибережний» в м. Жидачів Львівської області 06.12.2017 року, у зв'язку з чим казначейство зобов'язує зупинити операції з бюджетними коштами на рахунку (рахунках) № 35432071045521, 35442102045521, 35444102645521, 35449138045521 на строк до 03.03.2018 року. Суд також звертає увагу, що з аналогічних підстав управління Державної казначейської служби України у Жидачівському районі Львівської області вже зупиняло операції з бюджетними коштами МКП «Жидачівводоканал» на строк до 31.12.2017 року, що підтверджується розпорядженням № 1, копія якого долучена до позовної заяви.

Проте, суд не вважає, що обмеження діяльності позивача щодо розпорядження бюджетними коштами є достатньою підставою вважати доведеними припущення про ухилення відповідача від виконання рішення суду, якщо таке буде прийнято на користь позивача, та про зняття і використання відповідачем коштів на своїх рахунках за іншим призначенням.

Суд не вбачає взаємозв'язку між порушенням, на переконання позивача, прав щодо розпорядження бюджетними коштами та необхідністю накладення арешту на кошти, що знаходяться на рахунках відповідача. Суд звертає увагу позивача на необхідність ефективності обраного способу захисту чи поновлення своїх прав у заяві про забезпечення позову. Вжиття такого заходу забезпечення позову як арешт грошових коштів на рахунках відповідача не матиме наслідком відновлення обігу бюджетних коштів на рахунках позивача та не є підставою для відмін чи скасування розпоряджень про зупинення операцій з бюджетними коштами. У випадку завдання позивачу шкоди внаслідок зупинення операцій з бюджетними коштами на відповідних рахунках Міське комунальне підприємство «Жидачівводоканал» буде наділене правом та можливістю звертатися за захистом своїх прав та інтересів у спосіб відшкодування завданих збитків, матеріальної шкоди чи в інший, обраний позивачем, спосіб. Тому, на даному етапі при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову про стягнення заборгованості за договором підряду факт застосування управлінням Державної казначейської служби України заходів по зупиненню обігу бюджетних коштів не є тим належним і допустимим доказом у розумінні ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, на підставі якого кошти, належні відповідачу, підлягають арешту з метою ефективного захисту порушених прав позивача.

Відповідно до ч.1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У заяві про забезпечення позову позивач стверджує, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Ві.Ай.Пі. Будівельна компанія» ухилятиметься від виконання грошових зобов'язань перед замовником, може зняти кошти зі своїх розрахункових рахунків і використати їх за іншим призначенням, що може істотно ускладнити чи зробить неможливим виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову. Однак, на підтвердження вчинення відповідачем дій, спрямованих на розпорядження своїми грошовими коштами, на витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, як і доказів того, що такі грошові кошти можуть зникнути з рахунків відповідача, позивачем суду не надано. Відтак, припущення позивача про ухилення відповідача від виконання грошових зобов'язань перед замовником, ухилення від виконання прийнятого в майбутньому рішення, не підтверджені жодними доказами та не можуть бути підставою для вжиття заходів, про які просить позивач.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи наведене, суд зазначає, що Міським комунальним підприємством "Жидачівводоканал" не доведено та доказами не підтверджено необхідності вжиття заходів забезпечення позову у справі № 914/27/18 у спосіб накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Ві.Ай.Пі. Будівельна компанія" через можливе утруднення виконання рішення суду чи з метою ефективного захисту порушеного права позивача.

Відповідно до ч.6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст. ст. 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Львівської області

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Міського комунального підприємства "Жидачівводоканал" вих.№18/01 від 09.02.2018 року про забезпечення позову у справі № 914/27/18 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено в апеляційному порядку з протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Матвіїв Р.І.