Рішення № 72147671, 01.02.2018, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 643/3265/17

Провадження № 2/643/525/18

01.02.2018

01 лютого 2018 року м. Харків

Московський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Сугачової О.О.,

за участю секретаря Жуковської К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківського обласного центру зайнятості про визнання бездіяльності незаконною, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, яким просить визнати бездіяльність Харківського обласного центру зайнятості в організуванні проведення попереднього (при прийнятті на роботу) медичного огляду у відповідності до вимог ст. 169 КЗпП України та згідно наказу від 16.08.2016 № 652-к, незаконною; визнати бездіяльність відповідача в забезпечені позивачу позачергового медичного огляду у відповідності до вимог ст. 17 ЗУ «Про охорону праці» та згідно заяві від 01.09.2016, незаконною.

В обґрунтуванні своїх доводів позивач зазначає, що 25.11.2014 наказом від 25.11.2014 № НТ141125 Харківський міський центр зайнятості (далі ХМЦЗ) поновив ОСОБА_1 статус безробітного. У серпні 2016 ХМЦЗ видав позивачу направлення на працевлаштування до Харківського обласного центру зайнятості (далі ХОЦЗ) на посаду провідного фахівця з питань зайнятості відділу організації працевлаштування населення ХМЦЗ. Позивачем ХМЦЗ наданий оригінал медичної довідки № 265 та ХМЦЗ листом від 10.02.2015 повідомив, що пошук підходящої роботи проводитися відповідно до ст. 46 ЗУ «Про зайнятість населення» з урахуванням медичних рекомендацій лікарів, однак ХМЦЗ порушив обіцянку і видав направлення на працевлаштування всупереч стану здоров’я позивача. Згідно висновкам ВКК КЗОЗ «Харківська міська поліклініка № 20», довідки № 265 від 30.01.2015 позивачу не рекомендована праця, що пов’язана з підняттям вантажу вище 5кг., тривалим перебуванням на ногах, переохолодженням, психоемоційним перевантаженням постійно. Наказом ХОЦЗ від 16.08.2016 № 652-к позивача призначено на посаду провідного фахівця з питань зайнятості відділу організації працевлаштування населення ХМЦЗ на період оплачуваної відпустки для догляду за дитиною до досягнення останньої трирічного віку з 19.08.2016 з посадовим окладом 1588грн. на місяць з випробувальним терміном 2 місяці. По закінченню першого робочого дня, позивач відчув погіршення стану здоров’я та звернувся до медичного закладу, отримавши певні рекомендації. 22.08.2016 позивача звернувся до директора ХМЦЗ з доповідною, в якій просив направити на періодичний медичний огляд. 01.09.2016 позивач звернувся до директора ХОЦЗ з проханням направити на обов’язковий попередній медичин6ий огляд працівника із забезпеченням за рахунок служби позачерговий медичний огляд. Між тим, на медичний огляд позивача не направлено та відмовлено у видачі направлення з причин того, що вакансія, яку займає позивач не є шкідливою роботою. У зв’язку із такою відмовою, позивач вимушений подати заяву на звільнення, чим погіршив свій соціальний стан. З такими діями відповідача позивач не погоджується, вважає з боку відповідача допущену бездіяльність, яку просить визнати незаконною.

Позивач, його представник в судовому засіданні підтримали викладені обставини і вимоги позову, просять їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача вимоги позову не визнав повністю, надавши письмові заперечення.

Суд, вивчивши доводи позивача, заперечення відповідача, дослідивши матеріали справи та надання докази, вважає позовні вимоги такими, що задоволенню не підлягають, виходячи із наступного.

Відповідно до правил ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 15.08.2016 звернувся до ХОЦЗ із заявою, якою просить призначити на посаду провідного фахівця з питань зайнятості відділу організації працевлаштування населення ХМЦЗ на період оплачуваної соціальної відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку ОСОБА_2 з 19.08.2016. З колективним договором, Правилами внутрішнього трудового розпорядку та умовами праці ознайомлений.

Наказом ХОЦЗ від 16.08.2016 № 652-к ОСОБА_1 призначено на посаду провідного фахівця з питань зайнятості відділу організації працевлаштування населення Харківського міського центру зайнятості на період оплачуваної соціальної відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку ОСОБА_2 з 19.08.2016 з посадовим окладом 1588грн. на місяць. З випробувальним терміном 2 місяці.

Такі обставини підтверджено копіями заяви від 15.08.2016, наказу від 16.08.2016 № 652-к (а.с.9).

Із копії довідки № 265 від 30.01.2015 Харківської міської поліклініки № 20 вбачається, що ОСОБА_1 за родом хвороби не рекомендовано працю, пов’язану з підняттям вантажу вище 5кг., тривалого перебування на ногах, переохолодження, психоемоційне перевантаження постійно (а.с.7).

22.08.2016 ОСОБА_1 звернувся до директора ХМЦЗ із доповідною, в якої зазначив, що під час виконання своїх посадових обов’язків 19.08.2016 у нього погіршився стан здоров’я і після робочого дня вимушений звернутися до лікаря, який призначив лікування з наданням рекомендацій в обмежені нервових зривів, у зв’язку з чим просить видати направлення на медичний огляд для встановлення придатності за станом здоров’я виконувати роботу провідного фахівця з питань зайнятості відділу організації працевлаштування населення ХМЦЗ із встановленням часу з відривом від роботи для проходження медичного огляду (а.с.11).

01.09.2016 позивач звернувся до директора ХОЦЗ із заявою аналогічного змісту (а.с.13).

Листами ХОЦЗ від 05.09.2016 № С-27-16 та від 15.09.2016 № 02-3681 ОСОБА_1 відмовлено у видачі направлення останнього на попередній та позачерговий медичні огляди за рахунок роботодавця з відповідними роз’ясненнями (а.с.12,14).

Наказом ХОЦЗ від 20.09.2016 № 761-к ОСОБА_1 звільнено з посади провідного фахівця з питань зайнятості відділу організації працевлаштування населення ХМЦЗ 22.09.2016 за власним бажанням згідно ст. 38 КЗпП України (а.с.15).

Відповідно до положень ст. 169 КЗпПУ та ст. 17 ЗУ «Про охорону праці» від 14.10.1992 № 2694-ХІІ роботодавець зобов’язаний за свої кошти організувати проведення попереднього (при прийнятті на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах зі шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, а також щорічного обов’язкового медичного огляду осіб віком до 21 року.

Порядком проведення медичних оглядів певних категорій, затвердженому наказом МОЗ України від 21.05.2007 № 246, визначена процедура проведення попереднього (при прийнятті на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах зі шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, а також щорічного обов’язкового медичного огляду осіб віком до 21 року.

Розділом 6 Державних санітарних правил і норм роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислюваних машщин7 ДСанПІН 3.3.2.007-98, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 10.12.1998 № 7, передбачена обов’язковість проведення медичних оглядів для працівників, які працюють за електронно-обчислюваними машинами.

Відповідно до п. 1.1. ДСанПІН № 7 Правила поширюються на умови й організацію праці при роботі з візуальними дисплейними терміналами (ВДТ) усіх типів вітчизняного та зарубіжного виробництва на основі електронно-променевих трубок (ЕПТ), що використовуються в електронно обчислюваних машинах (ЕОМ) колективного використання та персональних ЕОМ (ПЕОМ).

Правила № 65, які згідно з п.1.1. поширюються на всіх суб’єктів господарювання незалежно від форм власності, які у своїй діяльності здійснюють роботу, пов’язану з електронно-обчислювальними машинами (далі-ЕОМ) з відео дисплейним терміналами (далі ВДТ) у тому числі на тих, які мають робочі місця, обладнані ЕОМ з ВДТ і периферійними пристроями, не містять вимоги щодо проходження медичного огляду осіб, залучених до роботи з комп’ютерною технікою.

Встановлено, що робоче місце відповідача обладнане сучасним TFT-монітором, який не містить електронно-променевої трубки, тому відсутні підстави для застосування ДСанПІН № 7.

Далі, вказані правовідносини регулюються постановою КМУ від 23.05.2011 № 559, якою затверджений перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним медичним оглядам, порядку проведення цих оглядів та видачі особистих и медичних книжок, та порядок проведення обов’язкових профілактичних медичних оглядів та видачі особистих медичних книжок.

Між тим, Положенням про проведення щорічного профілактичного медичного огляду державних службовців, яке затверджено спільним наказом МОЗ України, Головного управління державної служби України, державного управління справами від 18.02.2003 № 75/24/1 передбачено проведення цих заходів для певної категорії працівників (держслужбовців), до яких спеціалісти служби зайнятості, у тому числі провідні фахівці з питань зайнятості відділу організації працевлаштування населення Харківського міського центру зайнятості, на даний час не відносяться.

Далі, Інструкцією з охорони праці № ОП-08, затвердженою наказом директора ХМЦЗ 21.04.2015 № 530 визначено комплекс заходів для обмеження тривалого перебування у вимушеній позі для працюючих сидячи та працівників розумової праці.

З умовами праці позивач ознайомлений (а.с.9).

Отже, аналізуючи вищевикладене та встановлені обставини, враховуючи вказані нормативні акти, не визначені роботи, пов’язані з виконанням функцій провідного фахівця з питань зайнятості відділу організації працевлаштування населення ХМЦЗ, щодо яких передбачено обов’язкове проведення попереднього (при прийнятті на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на цих роботах за кошти роботодавця, професія позивача за вказаною спеціальністю не потрапляє в розряд таких, які пов’язані з високим рівнем нервової напруги, шкідливими чи небезпечними умовами праці тощо, а тому суд приходить до висновку щодо відсутності підстав у відповідача щодо видачі ОСОБА_1 направлення на попередній та позачерговий медичні огляди за рахунок роботодавця.

Крім того, позивач посилається на той факт, що після закінчення першого робочого дня 19.08.2016 відчув погіршення стану здоров’я та звернувся до медичного закладу з певними рекомендаціями, в тому числі, уникнення нервового стресу тощо.

Між тим, позивачем надані виписки із медичної кратки амбулаторного хворого, які датовані 06.10.2016 та 10.10.2016, вже після звільнення із займаної посади, що також, на думку суду, не свідчить про обґрунтованість доводів і доведеність вимог позову.

Далі, відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Так, як вбачається із встановленого вище, між сторонами виник трудовий спір.

Відповідно до ст. 221 КЗпП України органами, які розглядають трудові спори працівників, є комісії по трудових спорах та суди.

Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного у місті чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права (ст.ст. 233,234 КЗпП України).

Встановлено, що остання відповідь ХОЗЦ позивачу про відмову у видачі направлення на попередній та позачерговий медичні огляди, надана 15.09.2016. Звільнення позивача за власним бажанням відбулося 22.09.2016. Відповідь Представника Уповноваженого з питань дотримання соціально-економічних та гуманітарних прав на скаргу позивача щодо порушення ХМЦЗ права останнього на охорону здоров’я з роз’ясненням, зокрема, строків звернення до суду, датована 23.11.2016.

Позивач звернувся до суду 13.03.2017 зі спливом строку звернення до суду у відповідності до правил ст. 233 КЗпП України, клопотань про поновлення пропущеного строку

не заявлено.

З боку представника відповідача заявлено про застосування позовної давності до вимог позову.

Відповідно до правил ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Отже, аналізуючи вищенаведене, надані сторонами докази, суд вважає вимоги позову необґрунтованими, належним чином не доведеними, тому у суду відсутні правові підстави для його задоволення.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 81, 83, 258, 259, 263-268 ЦПК України, ст.ст. 169, 233, 234 КЗпП України, ст.ст. 221, 267 ЦК України, ЗУ «Про охорону праці, суд, -

в и р і ш и в:

В задоволені вимог позову відмовити у повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення, апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів.

Суддя