Постанова № 72147360, 07.02.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Справа № 621/879/17 Головуючий суддя І інстанції Бібік О. В.

Провадження № 22-ц/790/967/18 Суддя доповідач Яцина В.Б.

Категорія: Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2018 року м. Харків.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого судді - Яцини В.Б.

суддів: - Бурлака І.В., Карімової Л.В.,

за участю секретаря - Баранкової В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4 на заочне рішення Зміївського районного суду Харківської області від 15 листопада 2017 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И Л А :

У травні 2017 року ПАТ КБ «Приватбанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором від10.02.2014 року в розмірі 14716 грн. 81 коп. та судового збору в розмірі 1600 грн. 00 коп.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідно до договору б/н від 10.02.2014 року ОСОБА_3 отримала кредит у розмірі 2000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Щодо зміни кредитного ліміту банк керується п. 2.1.1.2.3, п. 2.1.1.2.4 умов та правил надання банківських послуг, де зазначено, що клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку і клієнт дає право банку у будь-який момент змінити кредитний ліміт. Підписання договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком, відповідно до п. 2.1.1.2.4 умов та правил банківських послуг.

Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, правилами користування платіжною карткою, затверджених наказом № СП-2010-256 від 06.03.2010 року та тарифами банку, які викладені на банківському сайті, складає між відповідачем та банком договір, що підтверджується підписом у заяві. Банк нараховує відсотки за користування кредитом у розмірі, встановленому тарифами банку, які також викладені на банківському сайті, з розрахунку 360 календарних днів на рік, що підтверджується п. 2.1.1.12.6 Договору.

Відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконала. У зв'язку з порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на 31.03.2017 року має заборгованість 14716,81 грн., яка складається з наступного: 1881,47 грн. - заборгованість за кредитом; 11658,35 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6 умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. 00 коп. - штраф (фіксована частина); 676,99 грн. - штраф (процентна складова).

Повторним заочним рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 15 листопада 2017 року позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» 14716 (чотирнадцять тисяч сімсот шістнадцять) грн. 81 коп. заборгованості за кредитним договором б/н від 10.02.2014 року, станом на 31.03.2017.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» 1600 (одну тисячу шістсот) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову. Стягнути з ПАТ КБ «Приватбанк» судові витрати за подання апеляційної скарги.

В обґрунтування скарги зазначено, що беручи до уваги незаповнену Анкету-заяву не можна вважати, що сторони взагалі узгоджували будь-які базові умови кредитного договору, оскільки на момент підписання ОСОБА_3 не була обізнана про розмір кредиту, термін його погашення, про Умови та Правила надання банківських послуг, Тарифи та основні умови обслуговування та кредитування, що також підтверджується відсутністю в матеріалах справи доказів досягнення сторонами згоди з усіх суттєвих умов кредитного договору в письмовій формі. Вказали на пропуск строку позовної давності. Частина третя статті 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

У своїх письмових запереченнях представник ПАТ КБ «Приватбанк» вказує на відсутність підстав для застосування строків позовної давності і для задоволення скарги. При цьому послався на те, що позивач письмово висловила свою згоду на приєднання до публічно доступних умов та правил надання банківських послуг, а також була ознайомлена з тарифами банку, що складаються зміст укладеного сторонами договору кредиту. При цьому правова позиція, яка була висловлена Верховним Судом України у постанові від 11 березня 2015 року у справі № 6-16цс15 щодо необхідності підписання сторонами умов про збільшення загального строку позовної давності у даній справі не застосовується, оскільки у даному випадку збільшення позовної давності не відбувалося.

Також вказав, що згідно інформації з банківського програмного комплексу «Промінь» в межах укладеного сторонами договору кредиту відповідач отримала кредитні картки № НОМЕР_1 зі строком дії до 01/17 та № НОМЕР_2 зі строком дії 09/20., відповідача було сфографовано з цими картками , що підтверджується відповідними знімками від 10.02.2014 та від 06.06.2017 з програмного комплексу Банку ЄКБ. На обґрунтування своєї позиції представник Банку послався на постанови Верховного Суду України по аналогічним справам №№ 6-14цс14, № 6-61цс14, відповідно до яких за таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту перебіг позовної давності, ст. 257 ЦК України, щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі - зі спливом останнього дня місяця дії картки, ст. 261 ЦК України, а не закінченням строку дії договору.

Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, лише якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Згідно до ст. 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції розглянув справу за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими для апеляційного провадження, з повідомленням учасників справи.

Колегія суддів, вислухавши суддю доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що 10.02.2014 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір, за умовами якого ОСОБА_3 отримала кредит у розмірі 2000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок зі сплатою відсотків за користування кредитом.

Наданими позивачем фото відповідача з продуктом банку та виписки по кредитному рахунку про рух грошових коштів підтверджується факт отримання ОСОБА_3 кредиту на картковий рахунок та використання нею кредитних коштів.

Станом на 31.03.2017 року ОСОБА_3 має заборгованість кредитним договором у розмірі 14716,81 грн., яка складається з наступного: 1881,47 грн. - заборгованість за кредитом; 11658,35 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6 умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. 00 коп. - штраф (фіксована частина); 676,99 грн. - штраф (процентна складова).

Задовольняючи позовні вимоги, суд виходив з того, що відповідачем не виконувалися належним чином, відповідно до умов укладеного кредитного договору, зобов'язання щодо сплати суми кредиту та процентів за користування ним, внаслідок чого виникла заявлена у позові заборгованість.

Колегія суддів погоджується з такими висновками, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Відповідно до змісту ч. 1 ст. 634 ЦК України договір приєднання може бути укладено шляхом приєднання однією зі сторін до запропонованих умов, які встановлені іншою стороною у формулярах або інших стандартних формах. При цьому сторона, яка приєднується до них не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до п. 2.1.1.5.5 умов та правил надання банківських послуг, позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його користування, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.

Згідно п. 1.1.2.7 умов та правил надання банківських послуг, власник карти зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту.

Відповідно до п. 2.1.1.7.6 умов та правил надання банківських послуг, при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов'язань, передбачених цим договором, більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 500 грн.+5% від суми позики.

Нормою п. 2.1.1.12.9 Правил користування платіжною карткою, боржник доручає списувати з будь-якого рахунку, відкритого у банку, а саме, з картрахунку, грошові кошти для здійснення платежу з ціллю повного або часткового погашення боргових зобов'язань.

Відповідно до п. 1.1.3.2.3 умов та правил надання банківських послуг, банк має право на зміну тарифів, які викладені на банківському сайті, а також інших умов обслуговування рахунків.

На підставі п. 1.1.2.4. умов та правил надання банківських послуг, за незгодою зі зміною правил та/або тарифів, які викладені на офіційному банківському сайті, позичальник зобов'язується надати банку письмову заяву про розірвання договору та погасити виниклу перед банком заборгованість.

Згідно п. 1.1.3.2.2 умов та правил надання банківських послуг, у разі порушення власником або довіреною особою вимог діючого законодавства України та/або умов договору та/або у разі виникнення Овердрафту, банк має право призупинити здійснення розрахунків по карті та/або визнати карту недійсною до моменту усунення порушень, а також вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому або встановленою банком часткою у разі невиконання власником або довіреною особою власника своїх боргових зобов'язань та інших обов'язків за договором.

Пунктом 1.1.7.12 умов та правил надання банківських послуг передбачено, що договір діє на протязі 12 місяців з моменту підписання. Якщо на протязі цього строку жодна сторона не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично пролонгується (продовжується) на той самий строк.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Так, на підтвердження укладення кредитного договору між сторонами Банком суду було надано копії фотографій відповідача з продуктами Банку - платіжними картками, та виписка по рахунку відповідача.

З наданої виписки вбачається, що ОСОБА_3 використовувала кредитні кошти на власний розсуд та погашала заборгованість, що є свідченням того, що вона прийняла Умови та правила Банку щодо використання їх продукту.

Неналежність заповнення Анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг вказаного факту не спростовує.

Представником позивача суду апеляційної інстанції було надано письмові пояснення, в яких зазначено, що згідно внутрішніх правил Банку при оформленні кредитної карти за ініціативою Клієнта забороняється повторне заповнення анкети-заяви, достатньо лише фотографування Клієнта з карткою.

Представник відповідача визнала, що позивач використовувала платіжну картку із встановленим лімітом № НОМЕР_1. Як вбачається із наданої Банком виписки з рахунку, відповідач дійсно використовувала цю карту, тому суд апеляційної інстанції вважає доведеним укладання договору кредиту на зазначених у позові умовах, які наявні в матеріалах справи. При цьому відсутність підпису позичальника на цих умовах, які належним чином ідентифіковані, з урахуванням того, що відповідно до заяви-анкети вона з ними ознайомилися не свідчить про те, що договір кредиту не був укладений. Посилання в доводах скарги на правову позицію, яка була викладена Верховним Судом України у постанові від 22 березня 2017 року у справі № 6-2320цс16 є безпідставним, оскільки вона стосується іншої ситуації - невизначеності змісту Умов, до яких приєдналася сторона. У даній справі з цього приводу спору не виникло, тому суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для посилання на вказану правову позицію.

Відповідачем було заявлено про пропуск позивачем строку позовної давності, що лишилось поза увагою суду першої інстанції.

В обґрунтування вказаної заяви зазначено, що позовна давність у даному випадку має бути відрахована від дати останньої позики - 11.04.2014.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Колегія суддів не вбачає підстав для застосування наслідків пропуску строку позовної давності та бере до уваги правову позицію Верховного Суду України, викладену у постанові від 19 березня 2014 року, прийняту за наслідками розгляду справи № 6-14цс14.

Відповідно до правил користування платіжною карткою, які є складовою кредитного договору, картка діє в межах визначеного нею строку. За таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту перебіг позовної давності (ст. 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки (ст. 261 ЦК України), а не закінченням строку дії договору.

Відповідачем не заперечувався факт отримання двох кредитних карток.

Згідно Довідки ПАТ КБ «Приватбанк» № 30.1.0.0/2-20170430/464 від 10.08.2017 ОСОБА_3 отримала картки № НОМЕР_1, яка діяла до 10/17 та НОМЕР_2, яка діяла до 09/20. Також, з наданої Банком виписки по рахунку ОСОБА_3 вбачається, що остання 09.07.2014 здійснила поповнення особистого рахунку за допомогою терміналу самообслуговування, що свідчить про те, що картка № НОМЕР_1 діяла на той час.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що на день звернення Банку до суду, 04.05.2017, загальний трирічний строк позовної давності ним пропущено не було.

Враховуючи викладене, з огляду на те, що в цілому суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи скарги цього висновку не спростували, колегія суддів на підставі ст. 375 ЦПК України відхиляє апеляційну скаргу та залишає рішення суду без змін.

Підстав для відшкодування понесених апелянтом судових витрат або для перерозподілу судових витрат, проведених районним судом, не встановлено.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 381, 382, 383, 384, 389, 390, 391, 392 ЦПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Заочне рішення Зміївського районного суду Харківської області від 15 листопада 2017 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня проголошення, і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст судового рішення виготовлено 12.02.2018.

Головуючий -

В.Б. Яцина

Судді -

І.В. Бурлака.

Л.В. Карімова.