Постанова № 72147308, 07.02.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Справа № 646/3268/17 Головуючий суддя І інстанції Теслікова І.І.

Провадження № 22-ц/790/1082/18 Суддя доповідач Яцина В.Б.

Категорія: Інші справи

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2018 року м. Харків.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого судді - Яцини В.Б.

суддів: - Бурлака І.В., Карімової Л.В.,

за участю секретаря - Баранкової В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 23 листопада 2017 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Харківміськгаз», третя особа ОСОБА_4 про захист прав споживачів, відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И Л А :

У травні 2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ПАТ «Харківмісьгаз», в якому після його уточнення 06.10.2017 просив відшкодувати йому завдану відповідачем матеріальну шкоди у розмірі 36000,00 грн. та моральну шкоду у розмірі 200 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 12 травня 2015 року були задоволені позовні вимоги його матері ОСОБА_4 про зобов'язання ПАТ «Харківмісьгаз» провести перерахунок ОСОБА_4 за надані послуги з газопостачання за 2013 рік, з урахуванням другої категорії споживання, та відновити газопостачання за адресою АДРЕСА_1, за особовим рахунком 12/15/106, відкритим на ім'я ОСОБА_4, яке набрало законної сили, та не виконане.

У зв'язку з незаконним відключенням газопостачання ОСОБА_3, як власнику вказаного будинку, було завдано матеріальної шкоди у розмірі 36000,00 грн. При цьому позивач вказав, що за відсутності газопостачання йому було завдано збитків, внаслідок розмороження були зіпсовані батареї опалення, а водою була залита підлога, зламалася пральна машина, що змушує його придбати та встановити нові батареї, провести зварювальні роботи, роботи по відновленню труб водопостачання, придбати фільтри для води, новий лінолеум, відремонтувати пральну машину, водонагрівач, придбати газовий котел, його встановити, придбати газову плиту та здійснити ремонтні роботи у кімнатах, замінити електропроводку. На обґрунтування позовних вимог про відшкодування моральної шкоди у розмірі 200 000,00 грн. позивач посилався на те, що внаслідок протиправної поведінки відповідача йому було завдано душевних страждань, він був змушений докладати додаткових зусиль для відновлення жилих приміщень та для захисту своїх прав, погіршився його стан здоров'я, йому було встановлено ІІ групу інвалідності за загальним захворюванням

Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 23 листопада 2017 року відмовлено у задоволенні позовних вимог.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким стягнути на його користь суми відшкодування матеріальної та моральної шкоди згідно за результатами судово-будівельної та судової-психологічної експертизи, які просив призначити в рамках даної справи.

В обґрунтування скарги зазначив, що оскаржуване рішення є незаконним і необґрунтованим. Вказав, що через недбалість його представника у суді першої інстанції не були призначені судово-будівельна та судово-психологічна експертиза, які є необхідними для доведення його позовних вимог.

Колегія суддів, вислухавши суддю доповідача, пояснення представників сторін, а також третю особу - ОСОБА_4, перевіривши матеріали справи в межах розглянутого позову, доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 12 травня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_4 до ПАТ «Хаківмісьгаз» задоволені частково. Зобов'язано ПАТ «Харківмісьгаз» провести перерахунок ОСОБА_4 за надані послуги з газопостачання за 2013 рік, з урахуванням другої категорії споживання, відновити газопостачання за адресою АДРЕСА_1, за особовим рахунком 12/15/106, відкритим на ім'я ОСОБА_4 В частині відшкодування матеріальної та моральної шкоди відмовлено. Рішення набрало законної сили 26.02.2016 року відповідно до ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

На виконання вищезазначеного рішення суду відкрито виконавче провадження № 51742542 від 25.07.2016 року.

Відповідно до довідки від 21.08.2017 року № 19/152 ПАТ «Харківмісьгаз » на виконання рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 12.05.2015 року у справі № 639/5090/14-ц за особовим рахунком оформленого на ім'я ОСОБА_4, яка мешкає за адресою АДРЕСА_1, у червні 2016 року здійснено перерахунок вартості використаного природного газу за 2013 рік за роздрібною ціною природного газу, яка відповідає річному обсягу споживання з 2500 куб. метрів до 6000 куб. метрів (категорія).

Відповідно до акту від 10.01.2017 року ПАТ «Харківміськгаз» поновлено систему газопостачання за адресою ОСОБА_4 до місця, де за проектно-технічною документацією на газопостачання має бути газоспоживаюче обладнання, однак повне відновлення неможливе, оскільки відсутнє газове обладнання.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив з того, що посилання позивача на завдання матеріальної та моральної шкоди не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи. Позивачем не доведено та необґрунтовано, що здійснення покупки батареї, проведення зварювальних робіт, відновлення труб водопостачання, купівлі фільтрів для води, лінолеуму, ремонту пральної машини, водонагрівача, придбання газового котла, його установку, придбання газової плити та ремонтних робіт у кімнатах, залиття підлоги, заміну електропроводки є в причинно-наслідковому зв'язку з припиненням газопостачання за адресою АДРЕСА_1 та позивачем у відповідності до ст. ст. 10,11,60 ЦПК України не надано жодного доказу заподіяння відповідачем моральної та матеріальної шкоди.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками в повній мірі, виходячи з наступного.

Відповідно до Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» внесено зміни до Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), який набув чинності 15 грудня 2017 грудня.

Положенням п. 8 Перехідних положень до ЦПК України в редакції від 15.12.2017 передбачено, що до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Згідно п. 9 Перехідних положень до ЦПК України в редакції від 15.12.2017 передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права, із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Якщо одна із сторін визнала пред'явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 206 цього Кодексу.

Згідно наявного в матеріалах справи копії укладеного у нотаріальній формі договору дарування від 20.11.1999, зареєстрованого в БТІ 29.11.1999 за № 39925, ОСОБА_3 є власником 1/2 частини житлового будинку АДРЕСА_1 (а.с. 25)

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Так, відповідно до норм ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).

Положенням ч. 1 ст. 1166 ЦК України регламентовано, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

В порушення вимог ст. 81 ЦПК України ОСОБА_3 не було доведено, що особисто йому завдано матеріальну шкоду саме з вини відповідача, відсутні належні і допустимі докази на підтвердження того, що пошкодження майна у належній йому частині будинку відбулося саме з вини відповідача.

Матеріали справи містять копію квитанції до замовлення б/н від 12.07.2016, видану Сервісним центром «Валсіс», згідно якої сервісному центру було повідомлено про несправність у роботі холодильника Samsung RL-28 (а. с. 8).

Проте, позивач не надав до суду доказів про причини цієї несправності та їх зв'язок з відключенням абонента ОСОБА_4 за вищевказаною адресою від газопостачання.

На аркуші справи 9 міститься копія рахунку №115 від 02.02.2017, виданого ТОВ «Батискаф», на придбання котла Маяк АОГВ-16КСС (сталевий). Копії вказаних документів не містять відомостей про особу покупця.

Таким чином, вказані документи не можуть бути доказами на підтвердження завдання матеріальної шкоди саме ОСОБА_3

Також, на аркушах справи 42-60 знаходяться фотографії, за допомогою яких неможливо ідентифікувати ані об'єкт нерухомості, ані ступінь його пошкодження, ані часовий інтервал завдання зазначених пошкоджень.

Позивачем суду не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту завдання шкоди його майну внаслідок відсутності газопостачання, зокрема, стосовно наявного у належної йому частині будинку систем опалення, актів компетентних органів про аварію на системах водопостачання та її наслідків для майна позивача.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком районного суду про те, що ОСОБА_3 не було доведено завдання йому матеріальної шкоди, які доводами скарги не спростовуються.

Що стосується рішення суду стосовно відшкодування моральної шкоди, то в цій частині рішення суду не відповідає вимогам ст. 263 ЦПК України.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно положень ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Районний суд не надав належної оцінки тому, що відповідно до рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 12 травня 2015 року про задоволення позову ОСОБА_4 була встановлена відповідальність ПАТ «Хаківмісьгаз» за неправомірне відключення від мережі газопостачання частини домоволодіння, яка належить позивачу, Рішення набрало законної сили 26.02.2016 року і тому відповідно до норм ч. 4 ст. 81 ЦПК України обставини, встановлені цим рішенням суду у цивільній справі, має преюдиціальне значення при розгляді цієї справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, а саме - про протиправність такого відключення.

Таким чином вина відповідача у відключенні газопостачання частини домоволодіння позивача була встановлена рішенням суду, що набрало законної сили.

Як вбачається із Актів від 06.05.2016, 13.06.2016, 29.09.2016, 10.01.2017 працівники ВДГО Південного УГХ намагалися поновити газопостачання до належної позивачу частини домоволодіння, однак цього не вдалося зробити з причини, яка від них не залежить: з огляду на заперечення суміжного співвласника домоволодіння, яка відмовляється надати для цього доступ, а також - внаслідок відсутності у домоволодінні позивача газових приборів та не проведення необхідних для цього попередньої перевірки димових та вентиляційних каналів, тобто внаслідок прострочення кредитора (а. с. 132-135).

Так, згідно Акту про відсутність доступу до системи газопостачання працівникам ПАТ «Харківміськгаз» б/н від 06.05.2016 представники відповідача 06.05.2016 не мали доступу до системи газопостачання з метою здійснення підключення до вказаної системи житлового будинку АДРЕСА_1 згідно рішення Жовтневого районного суду, оскільки за вказаною адресою газопостачання відключено за допомогою зварювання на території домоволодіння АДРЕСА_2, а абонент не дозволив проводити зварювальні роботи на його території, запропонувавши під'єднати кв. 2 окремим вводом. (а.с. 134)

Вказаний Акт у якості свідка було підписано ОСОБА_4

На аркушах справи 134 та 135 знаходяться Акти обстеження по АДРЕСА_1 від 03.06.2016 та 29.09.2016 - відповідно, в яких викладені аналогічні обставини неможливості відновлення газопостачання домоволодіння позивача, як і у Акті від 06.05.2016.

Зазначено, що ОСОБА_4 на проведення вказаних дій не з'явилась, доступу до системи газопостачання не забезпечила.

Вказане дає підстави для висновку, що невиконання рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 12травня 2015 року після 06.05.2016 відбулось не з вини ПАТ «Харківміськгаз».

Таким чином, з вини відповідача у позивача було відсутнє газопостачання після його незаконного припинення 31.03.2014 принаймні до початку травня 2016 року, внаслідок чого відповідачу було завдано душевних страждань, він був змушений витрачати додаткові зусилля для поновлення своїх прав, що відповідно до наведеної норми п. 2 ч. 2 ст. 23 ЦК України свідчить про завдання йому моральної шкоди. При цьому позивач не довів, що встановлена йому інвалідність ІІ групи за загальним захворюванням була спричинена внаслідок протиправної поведінки відповідача. Від проведення судової експертизи представник позивача - адвокат відмовилася під час розгляду справи в суді першої інстанції. При цьому в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що представник позивача при цьому діяла недобросовісно, на шкоду інтересам позивача, що відповідно до ст. 387 ЦПК України, з урахуванням відсутності медичних документів про стан здоров'я позивача та про його ймовірний зв'язок із відсутністю газопостачання, виключає можливість призначення судової експертизи під час апеляційного перегляду справи.

Відповідно до ч.3 ст. 387 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди відповідно до вищевказаної норми ч. 3 ст. 23 ЦК України колегія суддів бере до уваги тривалість і характер душевних страждань позивача з приводу неправомірної поведінки відповідача, що ПАТ «Харківміськгаз» вчинив необхідні дії для виконання рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 12 травня 2015 року у 2016 році, і що відновлення газопостачання позивачу не відбулося не з їх вини.

Таким чином, врахувавши ступінь та тривалість душевних страждань позивача та поведінку відповідача, колегія суддів вважає розумним і справедливим стягнути з ПАТ «Харківміськгаз» на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування моральної шкоди 3000 грн. 00 коп.

З огляду на те, що суд не повно з'ясував обставини щодо завдання моральної шкоди, внаслідок чого порушив норми матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги частково спростовують висновки суду першої інстанції, колегія суддів на підставі п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України скасовує рішення суду в частині відмови у задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди із частковим задоволенням цих вимог. В іншій частині рішення підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 381, 382, 383, 384, 389, 390, 391, 392 ЦПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 23 листопада 2017 року - скасувати в частині відмови у задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди.

Позов ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Харківміськгаз» (ЄДРПОУ 03359552) на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування моральної шкоди 3000 (три тисячі) гривень 00 коп.

В іншій частині рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 23 листопада 2017 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня проголошення, і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст судового рішення виготовлено 09.02.2018.

Головуючий -

В.Б. Яцина

Судді -

І.В. Бурлака.

Л.В. Карімова.