Ухвала суду № 72146915, 05.02.2018, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

05.02.2018

справа № 642/3696/14ц

провадження 6/642/10/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 лютого 2018 року Ленінський районний суд м.Харкова

в складі: головуючого судді Бородіної О.В.

при секретарі Буряковській К.Є.,

розглянувши в судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення суду,-

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2014 року ПАТ «УкрСиббанк» звернулися до Ленінського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту.

Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 22 січня 2015 року позовні вимоги ПАТ «УкрСиббанк» задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" суму боргу по поверненню кредитних коштів, процентів за користування кредитом та пені за договором про надання споживчого кредиту № 10207136000 (46/Н-ТТ19-Р) від 25 жовтня 2006 року в розмірі 18742,86 доларів США, що за курсом НБУ на 14.04.2014 року становить 235 581,35 гривень, з них:

- 17 935,38 доларів США, що еквівалентно 225 432 грн. - заборгованість за кредитом;

- 495,14 доларів США, що еквівалентно 1028,65 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;

- 81,84 доларів США, що еквівалентно 1028,65 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам;

- 230,50 доларів США, що еквівалентно 2897,22 грн. - пеня за прострочення сплати кредиту.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" судові витрати за сплату судового збору у розмірі 2355.81 грн..

16 грудня 2017 року відповідач звернулася до суду із заявою про розстрочку виконання вказаного рішення, посилаючись на скрутне фінансове становище. У заяві зазначено на те, що відповідач не має постійного місця роботи, має випадкові заробітки. Крім того, вона надає матеріальну допомогу своїй матері, яка після отриманих травм у 2009 році потребує постійного догляду та значних витрат на медичне лікування. Її син на даний час перебуває на строковій службі у Національній гвардії України, та не має можливості фінансово допомагати. При цьому відповідач вказує на те, що вона ніколи не відмовлялася від виконання судового рішення, частково погашає заборгованість, на час звернення із заявою нею погашено на виконання судового рішення 48 491,62 грн. Сплачувати вказану суму їй допомагав її колишній чоловік. Виконати в короткі терміни судове рішення вона не має матеріальної можливості. Тому просить розстрочити виконання судового рішення, а саме залишок у розмірі 189 445,54 грн., на 24 місяці, шляхом проведення перерахунку коштів рівними частинами до 1 числа кожного місяця у сумі 7 893,56 грн.

Боржник — відповідач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримали заяву та просили її задовольнити з підстав зазначених у заяві.

Представник виконавчої служби у судовому засіданні щодо заяви про розстрочку виконання судового рішення поклалися на розсуд суду.

Представник стягувача — позивача ПАТ “УкрСиббанк” у судове засідання не з”явилися, про слухання справи повідомлені належним чином.

Відтак, суд у відповідності до положень статті 539 КПК України, ухвалив проводити розгляд заяви за їх відсутності.

Суд, заслухавши заявницю та її представника, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного висновку.

Частиною 5 ст.124 Конституції України передбачено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно із ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою або за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення чи зміну способу і порядку виконання.

Відповідно до ч.1ст. 435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Згідно ч. ч. 3-5 ст.435 ЦПК України підставою для розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сімї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення.

Розстрочка - спосіб виконання зобов'язання, при якому виконання проводиться не одночасно і в повному обсязі, а частинами і в строки, встановлені наперед.

Порядок виконання рішення - це визначена законодавством послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем, а також права і обов'язки суб'єктів виконавчого провадження під час їх вчинення.

Зі змісту вищевказаної норми закону слідує, що суд у виняткових випадках може змінити визначену законодавством послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем, а також права і обов'язки суб'єктів виконавчого провадження під час їх вчинення. При вирішенні питання про розстрочку виконання суд повинен з'ясувати обставини, що свідчать про неможливість виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Закон пов'язує можливість відстрочки та розстрочки виконання рішення лише з об'єктивними, тобто такими, що не залежать від волі боржника, обставинами, які носять винятковий характер і утруднюють виконання рішення суду у строк чи у встановлений судом спосіб.

Пунктом 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» від 26 грудня 2003 року №14встановлено, що судам у вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відсточку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання потрібно мати на вазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, керуючись особливим характером обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сімї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами процесуальних питань, повязаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25.09.2015 року № 8 встановлено, що судам при вирішенні питання про розстрочку виконання рішення суду слід враховувати те, що розстрочкою виконання рішення є встановлення періоду, протягом якого рішення суду виконається частинами з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частини мають визначатись судом. Це стосується виконанням рішення суду щодо предметів, які діляться (грошей, майна тощо). Суди, задовольняючи заяви про розстрочку та відстрочку виконання рішень, не враховують що матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для невиконання судових рішень, які набрали законної сили, та не є обставиною, що утруднює виконання рішень суду.

Відповідно до принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, викладених у статтях 12, 13 ЦПК України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтями 76, 81 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

При прийнятті рішення за заявою ОСОБА_1 суд приймає до уваги, що умови кредитного договіру було порушено боржником внаслідок невиконання нею взятих на себе зобов'язань по поверненню крендитних коштів. Також, судом встановлено, що мати боржника отримала травми у 2009 році, що вбачається з наданих заявницею медичних виписок за травень-червень 2009 року, однак заявницею суду не надано належних доказів, які би підтверджували погіршення її матеріального стану у зв"язку із хворобою матері, що істотно ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення суду.

Таким чином, боржником - відповідачем не обґрунтовано винятковості випадку, у зв»язку з яким слід би було розстрочити виконання вказаного рішення суду, не зазначено достатніх обставин, які б свідчили про істотне ускладнення виконання рішення, а відтак, і про необхідність розстрочення такого. Складне матеріальне становище не свідчать ні про винятковість, ні про поважність причин невиконання рішення суду, а тому не може бути підставою для розстрочки виконання рішення суду.

Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 435 ЦПК України розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови, тоді як заявниця просить розстрочити виконання судового рішення на два роки.

З огляду на наведені обставини, враховуючи відстуність обставин, які б свідчили про необхідність розстрочення виконання рішення суду, суд приходить до висновку, що в задоволенні заяви слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст. 435 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 22.01.2015 року у справі № 642/3696/14ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» суми боргу за кредитним договором - відмовити

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області на період дії перехідних положень через суд першої інстанції шляхом подачі Апеляційної скарги в 15-денний строк з дня проголошення ухвали.

Суддя О.В.Бородіна